
При міомі матки головне питання полягає не лише в тому, чи є утворення, а в тому, як воно впливає на здоров’я жінки. Розмір і розташування міоми, характер симптомів, вік та репродуктивні плани визначають подальшу терапевтичну тактику. Іноді достатньо спостереження, в інших випадках можливе використання малоінвазивних хірургічних методів.

Міома – доброякісне утворення, яке формується з м’язового шару матки. Якщо вузол невеликий, не деформує порожнину матки, не спричиняє кровотеч, болю чи інших скарг, можна обійтись і без хірургічного втручання.
У такій ситуації гінеколог визначає графік контрольних оглядів та УЗД. Спостереження дозволяє оцінити, чи змінюються розміри вузлів і чи з’являються нові симптоми. Потреба переглянути тактику виникає, якщо менструації стають значно ряснішими, розвивається анемія, з’являються тазовий біль, тиск на сечовий міхур або кишківник, проблеми із зачаттям чи помітне збільшення матки.
Медикаментозну терапію використовують для контролю симптомів – передусім надмірних менструальних кровотеч і болю. Залежно від клінічної ситуації гінеколог може рекомендувати гормональні препарати, внутрішньоматкову систему з левоноргестрелом або інші засоби. Окремі схеми застосовують тимчасово перед операцією, щоб зменшити обсяг крововтрати або розміри вузлів.
Вибір залежить від віку жінки, розташування міоми, характеру кровотеч, супутніх захворювань і планів щодо вагітності. Самостійно приймати гормональні препарати при виявленій міомі не варто.
В сучасній гінекології використовують методи, що дозволяють впливати безпосередньо на вузли та зберігати матку. До таких підходів належать міомектомія (видалення окремих міоматозних вузлів) та емболізація маткових артерій. Метод обирають після оцінки кількості, розташування й розмірів утворень, симптомів і репродуктивних планів.
Для жінок, які планують вагітність, питання вибору органозберігаючої тактики потребує особливої оцінки. Не кожен метод однаково підходить у різних клінічних ситуаціях.
Емболізація маткових артерій, або ЕМА, – малоінвазивне ендоваскулярне втручання, яке застосовують при міомі матки. Його мета – перекрити кровопостачання міоматозних вузлів, зберігши саму матку.
Через невеликий прокол у променевій або стегновій артерії лікар вводить тонкий катетер і під рентгенологічним контролем проводить його до маткових артерій. Через катетер подають спеціальні мікросфери, які блокують судини, що живлять вузли. Після припинення кровопостачання міома поступово зменшується. У Symbiotyka ЕМА проводять саме як ендоваскулярне втручання без розрізів на животі.
Такий метод може розглядатися у жінок із симптомною міомою, які хочуть уникнути видалення матки. Рішення про ЕМА приймається після обстеження, оскільки підходить вона не для кожного типу вузлів і не для кожної клінічної ситуації.
Емболізацію розглядають при міомі, яка спричиняє рясні менструальні кровотечі, анемію, біль або відчуття тиску в малому тазі, а також при множинних вузлах, коли операція з видалення кожного з них була б значно травматичнішою. Перевага методу полягає в тому, що кровопостачання припиняється одночасно в усіх міоматозних вузлах. При цьому не потрібно робити розріз матки та видаляти її.
У Symbiotyka емболізація маткових артерій входить до напрямку ендоваскулярної хірургії та застосовується як один із органозберігаючих способів лікування міоми.
Питання майбутньої вагітності обговорюють із гінекологом окремо. Якщо жінка планує народження дитини, лікар порівнює можливості ЕМА та міомектомії з урахуванням конкретного розташування вузлів і стану матки.
Міомектомія передбачає видалення міоми зі збереженням матки. Доступ залежить від того, де саме розташований вузол.
Якщо міома росте переважно в порожнину матки, лікар може виконати гістерорезектоскопію – видалити утворення через природні шляхи без розрізів на животі. При вузлах у товщі стінки або на зовнішній поверхні матки може застосовуватися лапароскопічна міомектомія через кілька невеликих проколів.
У Symbiotyka виконують гістерорезектоскопічні та лапароскопічні гінекологічні операції, зокрема лапароскопічну міомектомію. Це дозволяє підбирати доступ відповідно до анатомії вузла, а не використовувати один метод для всіх пацієнток.
Гістеректомію (повне видалення матки) розглядають у ситуаціях, коли органозберігаюче лікування не підходить або не дає очікуваного контролю симптомів. Значення мають розміри й кількість вузлів, вираженість кровотеч, повторний ріст міоми після попереднього лікування, деформація матки та репродуктивні плани.
Рішення про таку операцію не повинно базуватися лише на самому факті наявності міоми. Перед втручанням доцільно оцінити, чи доступні менш травматичні альтернативи і який результат можна очікувати від кожної з них.
Два вузли однакового розміру можуть потребувати різної тактики. Субмукозна міома, яка росте в порожнину матки, здатна викликати виражені кровотечі навіть при невеликому розмірі. Водночас більший вузол на зовнішній поверхні матки іноді тривалий час не дає симптомів.
Перед вибором лікування гінеколог уточнює скарги, проводить огляд та УЗД органів малого таза. Додатково можуть знадобитися аналіз крові для оцінки анемії, МРТ та інші дослідження.
Перед ЕМА особливо важливо детально оцінити кількість, локалізацію та кровопостачання вузлів. Тільки після цього можна порівнювати спостереження, медикаментозну терапію, ЕМА та хірургічні методи за користю і можливими ризиками для конкретної пацієнтки.
При міомі можливість зберегти матку значною мірою залежить від правильно обраної тактики. Для однієї пацієнтки оптимальним буде спостереження, для іншої – гістероскопічне або лапароскопічне видалення вузла, а при певних формах захворювання – емболізація маткових артерій.

У Symbiotyka можна пройти консультацію гінеколога у Львові, УЗД та лабораторну діагностику, а за показаннями – малоінвазивне або хірургічне лікування. Клініка поєднує гінекологію та ендоваскулярну судинну хірургію, тому пацієнтці можна розглянути різні варіанти лікування в межах однієї медичної платформи, зокрема ЕМА, гістерорезектоскопію та лапароскопічні втручання.
.png)
.png)

.webp)