Парез гортані — це часткове, а параліч — повне порушення рухливості однієї або обох голосових складок. Складки перестають нормально змикатися під час розмови й ковтання та розходитися під час вдиху. Найчастіше причиною є ушкодження нервів, які керують м'язами гортані, — насамперед зворотного гортанного нерва.
При однобічному ураженні головні прояви — осиплий, слабкий, «повітряний» голос і поперхування рідиною. Двобічний параліч трапляється рідше, але небезпечніший: складки можуть залишатися зімкнутими посередині й перекривати просвіт гортані, що викликає утруднене дихання.
Порушення рухливості складок — не самостійна хвороба, а наслідок іншої проблеми. Тому, крім відновлення голосу, важливо знайти й усунути причину.
Шлях гортанних нервів довгий: вони проходять від стовбура мозку через шию, а лівий зворотний нерв — ще й через грудну порожнину біля дуги аорти. Ушкодження на будь-якій ділянці цього шляху може спричинити парез.
Поверніть собі вільне дихання, ідеальний слух, та здорове горло без черг та стресу.
Не відкладайте здоров’я на потім! Отримайте експертну допомогу отоларинголога у Львові: швидка діагностика, доказова медицина та дбайливе ставлення до кожного пацієнта.

Поверніть собі вільне дихання, ідеальний слух, та здорове горло без черг та стресу.
Не відкладайте здоров’я на потім! Отримайте експертну допомогу отоларинголога у Львові: швидка діагностика, доказова медицина та дбайливе ставлення до кожного пацієнта.
Утруднене дихання зі свистячим або шумним вдихом, відчуття ядухи, синюшність губ, неспокій — невідкладний стан. Негайно телефонуйте 103.
Раптова осиплість після операції на шиї чи грудній клітці, або осиплість, що не минає понад 2–3 тижні, — привід звернутися до отоларинголога якнайшвидше.
Парез гортані потрібно відрізняти від ларингіту, функціональної дисфонії, пухлин гортані та інших станів зі схожими симптомами.
Тактика залежить від причини, тривалості, однобічного чи двобічного ураження та потреб пацієнта щодо голосу.
Якщо парез пов'язаний із пухлиною, захворюванням щитоподібної залози, серця чи нервової системи, насамперед лікують основну хворобу разом із профільними фахівцями.
Після вірусної інфекції чи операції функція нерва часто відновлюється сама протягом 6–12 місяців. У цей час призначають фонопедію — вправи з фоніатром, які допомагають здоровій складці компенсувати роботу ураженої, покращують голос і зменшують поперхування. За показаннями лікар призначає медикаментозну підтримку.
Якщо голос не відновлюється, можливі операції, які наближають нерухому складку до середньої лінії: ін'єкційна медіалізація (введення спеціального матеріалу в складку) або тиреопластика. Їх виконують у спеціалізованих центрах фоніатрії.
Головне завдання — забезпечити дихання. Залежно від тяжкості застосовують операції, що розширюють просвіт гортані, а в невідкладних випадках — трахеостомію. Такі втручання проводять у профільних стаціонарах; ЛОР-хірурги Симбіотики допоможуть визначити тактику і скерують на потрібний етап лікування.
Відновлення займає від кількох тижнів до року. Регулярні заняття з фоніатром — найважливіша частина: без них навіть після відновлення нерва голос може залишатися слабким через неправильні компенсаторні звички.
Попередити всі випадки парезу неможливо, але ризик зменшують:
Запишіться на консультацію отоларинголога, якщо голос раптово став осиплим, слабким, з'явилося поперхування рідиною. ЛОР-лікарі Симбіотики у Львові та Стрию проведуть ендоскопічний огляд гортані, призначать обстеження для пошуку причини та складуть план відновлення. Більше про обстеження — на сторінці лікування захворювань гортані.
Після вірусної інфекції або операції функція нерва часто відновлюється протягом 6–12 місяців. Навіть якщо складка залишається нерухомою, здорова складка з часом може частково компенсувати її роботу, особливо завдяки заняттям з фоніатром.
Так, повне мовчання зазвичай не потрібне. Важливо не перенапружувати голос, не кричати і не шепотіти тривало. Режим голосового навантаження підбирає лікар.
Захриплість дають також поліпи голосових зв'язок, кісти голосових складок, ларингофарингеальний рефлюкс. Відрізнити їх можна лише під час ендоскопічного огляду гортані.
.png)
.png)

.webp)