Синдром Хаглунда — це патологічна зміна задньої частини п’яткової кістки, що супроводжується запаленням м’яких тканин. Основною ознакою є поява твердої «шишки» над місцем прикріплення ахіллового сухожилля. Через тертя взуття та тиск у цій ділянці виникає біль, набряк і дискомфорт при ходьбі.
При синдромі Хаглунда пацієнт помічає опуклість у задній частині п’ятки — щільне й болісне утворення. Зовні це виглядає як округла або видовжена припухлість, яка може бути почервонілою або мати ознаки запалення.
Синдром Хаглунда відомий також під іншими назвами, які вказують на різні аспекти захворювання:
Ці терміни можуть використовуватись у клінічній практиці або літературі як синоніми, проте вони підкреслюють різні механізми розвитку одного й того самого стану.
Синдром Хаглунда виникає тоді, коли на задню частину п’яткової кістки постійно діє тиск або тертя. Особливо часто це трапляється в людей із певною будовою стопи або при носінні невідповідного взуття.
У групі ризику:
Найчастіша причина — механічне подразнення задньої частини п’яти жорстким задником взуття. У результаті виникає запалення навколишніх тканин і формування «шишки».
Провокуючі фактори:
У деяких людей є природна схильність до розвитку синдрому через будову стопи. Ці особливості самі по собі не викликають біль, але в поєднанні з тертям провокують запалення.
До таких особливостей належать:
Активні фізичні навантаження створюють додатковий тиск на ахіллове сухожилля та п’яту. Часті повторні мікротравми без належного відновлення провокують запалення бурси.
Групи ризику:
Синдром Хаглунда проявляється поступово, але зі зростанням фізичного навантаження або подразнення симптоми посилюються. Пацієнти часто звертаються зі скаргами на біль у п’яті, труднощі при носінні взуття та помітну опуклість на задній частині стопи. Основні прояви можна розділити на три групи:
Найтиповіший симптом — ниючий або гострий біль у ділянці, де ахіллове сухожилля прикріплюється до п’яткової кістки.
Біль посилюється:
Іноді біль має пульсуючий характер і супроводжується відчуттям тиску або «розпирання».
Запалення тканин навколо п’ятки супроводжується візуальними змінами, які пацієнт легко помічає самостійно.
Типові скарги:
Через біль і деформацію п’ятки пацієнтам стає складно носити звичне взуття. Це обмежує повсякденну активність і впливає на якість життя.
Типові труднощі:
Діагностика синдрому Хаглунда зазвичай не викликає труднощів для досвідченого ортопеда. Вона ґрунтується на характерній клінічній картині, даних огляду та результатах візуалізаційних методів. Важливо також виключити інші стани, які можуть спричиняти біль у п’яті.
Перший і ключовий етап — очний огляд і збір анамнезу. Лікар уточнює скарги, умови їх виникнення та оцінює будову стопи.
Огляд включає:
Щоб підтвердити діагноз та оцінити ступінь деформації, призначають інструментальні дослідження.
Найчастіше використовуються:
Біль у задній частині п’яти може бути спричинений і іншими патологіями. Тому важливо виключити:
Точна діагностика дозволяє підібрати ефективне лікування й уникнути хронізації болю.
Реабілітаційний період — важливий етап для повного відновлення після лікування синдрому Хаглунда. Правильна підтримка стопи, контроль навантаження та фізичні вправи допомагають зменшити ризик рецидиву та повернутися до активного життя без болю.
Після зняття запалення або хірургічного втручання важливо повернути нормальну біомеханіку стопи.
Ключові етапи відновлення:
Після лікування особливо важливо уникати факторів, які спричинили розвиток захворювання.
Що радять ортопеди:
Навіть при успішному лікуванні пацієнту варто перебувати під спостереженням лікаря, щоб контролювати відновлення та запобігати повторному розвитку синдрому.
Регулярний нагляд включає:
Якщо синдром Хаглунда залишити без уваги, він може перейти в хронічну форму та значно вплинути на якість життя. Зовні «звичайна шишка» на п’яті — це лише симптом, за яким часто стоїть прогресуюче ураження м’яких тканин і кістки. Ускладнення можуть потребувати тривалого лікування або оперативного втручання.
Без лікування запальний процес у зоні бурси та ахіллового сухожилля не зникає, а лише посилюється з часом.
Можливі наслідки:
Пацієнт починає уникати руху, що ще більше погіршує стан м’язів і зв’язок.
При тривалому подразненні п’яткова кістка реагує посиленим утворенням кісткової тканини — екзостозом.
Ускладненнями цього процесу можуть стати:
Найвідчутніше ускладнення — втрата можливості вести звичний активний спосіб життя.
Пацієнти скаржаться на:
У складних випадках синдром Хаглунда може стати причиною повної втрати працездатності у спортсменів або людей з активною професією.
Запобігти розвитку синдрому Хаглунда цілком можливо, особливо якщо врахувати фактори ризику та дотримуватися простих правил. Найважливішими у профілактиці є правильний вибір взуття, помірне фізичне навантаження та своєчасна корекція порушень біомеханіки стопи.
Неправильне взуття — один з основних провокуючих чинників. Тому профілактика починається саме з нього.
Рекомендації:
Перевантаження п’яткової зони, особливо при інтенсивних спортивних тренуваннях, може спричинити мікротравми, що накопичуються.
Як знизити навантаження:
Анатомічні чинники часто не можна повністю усунути, але їх вплив можливо зменшити.
Що може допомогти:
Лікування синдрому Хаглунда залежить від стадії захворювання, інтенсивності болю та реакції на консервативну терапію. У більшості випадків починають з неопераційних методів, які спрямовані на зменшення запалення та зниження тиску на п’яткову кістку. Якщо полегшення не настає, розглядають хірургічне втручання.
Основна мета — усунути фактори, що провокують тертя, і зменшити запалення.
Рекомендовані підходи:
Фізіотерапевтичні методи допомагають зменшити запалення, прискорити відновлення тканин і зменшити ризик хронізації процесу.
Основні процедури:
Регулярність процедур має значення — ефект накопичується з часом.
Якщо біль не минає після кількох місяців консервативного лікування, розглядають операцію. Втручання проводиться з метою видалення кісткового виступу та усунення запалених тканин.
Можливі хірургічні методики:
Показання до операції:
Після операції обов’язкова реабілітація для повного відновлення функції стопи.