Синдром грушоподібного м’яза

Залишити звернення

Що таке синдром грушоподібного м’яза?

Синдром грушоподібного м’яза (Piriformis Syndrome) — це форма компресійної нейропатії, коли грушоподібний м’яз тисне на сідничний нерв. Стан може імітувати ішіас і часто залишається недіагностованим або плутається з іншими причинами болю в попереку чи нозі.

За різними даними, синдром грушоподібного м’яза спричиняє від 0,3% до 8% випадків болю в попереку або ішіасу. Особливо часто він трапляється у жінок середнього віку — в 6 разів частіше, ніж у чоловіків.

До 67% пацієнтів з хронічним ішіасом, у яких не знайдено інших причин, насправді мають саме цей синдром.

Труднощі діагностики пов’язані з відсутністю специфічних тестів та подібністю симптомів до міжхребцевої грижі чи інших патологій.

Попри невеликі розміри, цей м’яз важливий для стабільності та руху тазу:

  • Зовнішня ротація стегна — коли нога випрямлена.
  • Відведення стегна — коли стегно зігнуте (наприклад, при підйомі).
  • Стабілізація кульшового суглоба — утримує голівку стегна в суглобі під час ходьби та бігу, особливо при слабкості великого сідничного м’яза.

Причини синдрому грушоподібного м’яза

Синдром грушоподібного м’яза виникає через спазм, набряк або подразнення м’яза, що стискає сідничний нерв. Причини можуть бути як механічні, так і пов’язані з анатомією або хронічними захворюваннями.

М’язовий спазм і травми

Найчастіша причина — спазм або гіпертонус м’яза. Його можуть провокувати:

  • Перенавантаження: інтенсивні тренування, тривала ходьба, неправильне підняття важких речей.
  • Травми: падіння на сідниці або удар у цю зону.
  • Мікротравми: повторювані рухи або тривале сидіння (наприклад, у водіїв, офісних працівників, велосипедистів).
    Усі ці фактори призводять до ущільнення м’яза й механічного здавлення нерва.

Анатомічні особливості

У 15–20% людей сідничний нерв проходить не під м’язом, а крізь нього або частково поряд. У таких випадках навіть незначне напруження грушоподібного м’яза може спричинити біль. Це не патологія, але індивідуальна особливість, що підвищує ризик синдрому.

Супутні захворювання

Синдром може розвиватися як наслідок інших проблем:

  • Хребет: остеохондроз, грижі, протрузії, спондильоз, стеноз.
  • Кульшовий суглоб: артрит, артроз, обмеження руху.
  • Крижово-клубовий суглоб: сакроілеїт, хвороба Бехтерева.
  • Органи малого тазу: хронічні гінекологічні, урологічні або проктологічні хвороби.
  • Інше: пухлини, переломи, рубці після операцій.
    У цих випадках м’яз перенапружується компенсаторно, підтримуючи таз і хребет, що призводить до його хронічного спазму.

Малорухливий спосіб життя

Сидячий спосіб життя — один з основних факторів ризику:

  • Тривале сидіння (офіс, авто) створює тиск на м’яз і нерв.
  • Неправильна постава — перекіс тазу, сутулість.
  • Гаманець у задній кишені — викликає локальний тиск.
  • Неправильне підняття ваги — перевантажує м’язи спини та тазу.
    Все це сприяє спазму, порушенню кровотоку та розвитку синдрому.

Симптоми синдрому грушоподібного м’яза

Синдром грушоподібного м’яза проявляється болем, порушенням чутливості й іноді м’язовою слабкістю. Основна причина — стиснення сідничного нерва, який проходить поруч або крізь м’яз.

Біль у сідниці

Характер болю: ниючий, тягнучий, печучий або «стріляючий», часто з іррадіацією в ногу.
Локалізація: глибоко в сідниці, найчастіше з одного боку.
Що провокує біль:

  • тривале сидіння (особливо на твердій поверхні),
  • підйом по сходах,
  • присідання, ходьба, біг,
  • перехрещування ніг або вставання з сидіння,
  • натискання на зону м’яза.
    Що полегшує: положення лежачи, особливо з розведеними ногами.

Іррадіація болю в ногу

Біль може поширюватися вниз по задній поверхні стегна, гомілки, до стопи. Це результат здавлення сідничного нерва — симптом схожий на ішіас, але причина не в хребті, а в напруженому м’язі.

Порушення чутливості

Компресія нерва може викликати:

  • оніміння в сідниці, стегні, гомілці чи стопі,
  • поколювання, «мурашки»,
  • печіння або відчуття холоду.

Це сигнали порушення провідності по нерву.

М’язова слабкість і рухові порушення

При сильному або тривалому здавленні можливі:

  • слабкість у нозі (особливо в стопі),
  • труднощі при ходьбі, кульгавість,
  • обмеження рухів у кульшовому суглобі (наприклад, важко сісти навпочіпки чи закинути ногу на ногу).

У важких випадках можливий парез, параліч, нетримання сечі або калу — це невідкладний стан, що потребує термінової допомоги.

Діагностика синдрому грушоподібного м’яза

Діагностика цього синдрому складна через подібність симптомів до інших захворювань. Встановлення діагнозу ґрунтується на аналізі скарг, огляді, функціональних тестах і виключенні інших причин болю.

Анамнез і клінічний огляд

На прийомі лікар уточнює:

  • характер і локалізацію болю,
  • тривалість симптомів,
  • чинники, що посилюють або полегшують біль,
  • супутні симптоми (оніміння, слабкість),
  • перенесені травми, хронічні захворювання, тип роботи, фізичну активність.

Під час огляду:

  • оцінюється постава, хода, обсяг рухів у тазі та хребті,
  • виконується пальпація зони грушоподібного м’яза,
  • перевіряються рефлекси, чутливість і сила м’язів ноги.

Провокаційні тести

Спеціальні маневри допомагають виявити біль, викликаний саме грушоподібним м’язом:

  • FAIR-тест: згинання, приведення і внутрішня ротація стегна. Позитивний — поява болю в сідниці.
  • Тест Фрейберга: внутрішня ротація випрямленої ноги.
  • Тест Пейса: опір при розведенні колін сидячи.
  • Тест Бейтті: підйом зігнутої ноги лежачи на боці.
    Один позитивний тест не підтверджує діагноз. Висновки роблять у поєднанні з анамнезом та іншими даними.

Інструментальні методи

МРТ і УЗД

  • Зазвичай не виявляють чітких змін при цьому синдромі.
  • Допомагають виключити інші причини болю: грижі, стеноз, артроз, пухлини.
  • МР-нейрографія — може візуалізувати зміни в нерві, але використовується рідко.
  • УЗД — допоміжне для оцінки м’яза та точного введення ін’єкцій.

ЕМГ (електроміографія)

  • Оцінює функцію нервів і м’язів.
  • Допомагає відрізнити компресію нерва в грушоподібному м’язі від радикулопатії в хребті.
  • Зазвичай м’язи гомілки змінені, а паравертебральні — ні.

Диференційна діагностика

Симптоми можуть бути схожими на:

  • Грижу диска (радикулопатія) — біль посилюється при нахилі, кашлі, характерні зони порушення чутливості. Позитивний тест Ласега. МРТ підтверджує діагноз.
  • Коксартроз — біль у паху або передній частині стегна, обмеження рухів у тазі. Виявляється на рентгені або МРТ.
  • Стеноз хребетного каналу — біль і оніміння в ногах, посилення при ходьбі. МРТ підтверджує.
  • Сакроілеїт — біль в зоні крижово-клубового суглоба, скутість зранку.
  • Бурсити (трохантерний, ішіальний) — біль при сидінні або лежанні на боці, локалізований в окремих точках.
  • Міофасціальний синдром — тригерні точки в інших м’язах сідниці.
  • Ураження м’язів стегна — біль при розтягуванні чи напруженні задньої групи.
  • Патології органів малого таза — гінекологічні чи урологічні проблеми з іррадіацією болю.

Вправи при синдромі грушоподібного м’яза

Лікувальна фізкультура — ключовий етап лікування та профілактики синдрому грушоподібного м’яза. Вправи зменшують спазм, знижують тиск на сідничний нерв, покращують кровообіг і відновлюють рухову функцію.

Розтяжка грушоподібного м’яза

Вправа «Цифра 4» (лежачи на спині)

  • Ляжте на спину, ноги зігнуті.
  • Покладіть щиколотку хворої ноги на коліно здорової.
  • Обхопіть стегно здорової ноги й підтягніть до грудей.
  • Тримайте 20–30 сек. Повторіть 2–3 рази.

Коліно до протилежного плеча

  • Лежачи на спині, зігніть ногу в коліні.
  • Потягніть її вбік до протилежного плеча.
  • Утримуйте 30–40 сек. Повторіть 3–5 разів.

Розтяжка сидячи

  • Сядьте на стілець, покладіть щиколотку хворої ноги на коліно здорової.
  • Нахиліться вперед до відчуття розтягнення.
  • Тримайте 20–30 сек. Повторіть 2–3 рази.

Розтяжка суміжних м’язів

Задня поверхня стегна (hamstrings)

  • Ляжте на спину, підніміть пряму ногу.
  • Допомагайте собі рушником, тягніть до себе до натягу.

Згиначі стегна

  • Станьте на одне коліно, таз подайте трохи вперед.
  • Відчуйте розтягнення передньої поверхні стегна.

М’язи попереку

  • Підтягніть коліна до грудей лежачи на спині.
  • Робіть обережні скручування: опускайте коліна вбік.

Зміцнення м’язів спини, сідниць і кора

Сідничний місток

  • Лежачи, зігніть коліна.
  • Підніміть таз до прямої лінії між плечима і колінами.
  • Повторіть 10–15 разів.

Вправа «Мушля» (Clamshell)

  • Ляжте на бік, ноги зігнуті.
  • Піднімайте верхнє коліно, не рухаючи стопами.
  • Повторіть 10–15 разів на кожен бік.

Бічна планка

  • Спирайтесь на лікоть і бічну частину стопи.
  • Підніміть таз, тримайте 15–30 сек.

Інші вправи

  • Планка на передпліччях
  • «Птахо-собака» (bird-dog)
  • «Кішка-верблюд» для мобільності хребта

Важливі поради

  • Без болю: Усі вправи мають бути безболісними.
  • Плавно й повільно: Без ривків.
  • Дихайте: Не затримуйте подих.
  • Розминка: Легка активність перед початком.
  • Регулярність: Виконуйте щодня або 3–4 рази на тиждень.

Консультація: Перед початком програми зверніться до фізіотерапевта.

Профілактика синдрому грушоподібного м’яза

Щоб запобігти появі або рецидиву синдрому грушоподібного м’яза, важливо усунути провокуючі фактори: малорухливість, тривале сидіння, порушення постави та перевантаження.

Правильна постава та ергономіка

  • Сидіть рівно, не сутультесь, розподіляйте вагу тіла симетрично.
  • Матрац: ортопедичний, що підтримує хребет.

Регулярна фізична активність і розтяжка

  • Щоденні помірні навантаження: ходьба, плавання, йога.
  • Розминка перед тренуванням.
  • Розтяжка після навантажень та тривалого сидіння:

Зменшення статичного навантаження

  • Перерви кожні 30–60 хв сидіння — походіть, зробіть легку зарядку.
  • Не сидіть на твердому, не тримайте гаманець у задній кишені.

Контроль ваги та здоровий спосіб життя

  • Зайва вага посилює навантаження на таз і хребет.
  • Піднімайте предмети правильно — з прямих ніг, не згинаючи спину.
  • Уникайте переохолодження: не сидіть на холодному, бережіть поперек.
  • Керуйте стресом — м’язова напруга може бути психосоматичною.
  • Здорове харчування, відмова від куріння — підтримують тканини та нерви.

Коли звернутися до лікаря

Негайно:

  • сильний, різкий біль у сідниці або нозі,
  • м’язова слабкість, «звисання» стопи,
  • порушення сечовипускання чи дефекації,
  • біль після травми (падіння, ДТП).

Планово:

  • біль не минає понад кілька днів,
  • постійний або рецидивний дискомфорт,
  • оніміння, поколювання в нозі,
  • ви не впевнені в причині болю,
  • є супутні захворювання (діабет, остеопороз, онкоанамнез).

Лікування синдрому грушоподібного м’яза

Мета лікування — зменшити тиск на сідничний нерв і усунути спазм грушоподібного м’яза. У більшості випадків ефективне консервативне лікування, яке поєднує медикаменти, фізіотерапію та ін’єкції. Операція потрібна рідко.

Консервативне лікування: перший етап

Зміна активності та домашні методи

  • Уникайте провокуючих навантажень: тривале сидіння, біг, підйом ваги, їзда на велосипеді.
  • Відносний спокій: зменшення навантаження без повної іммобілізації.
  • Холод (до 48 годин) — знімає запалення.
  • Тепло — розслабляє м’яз після гострої фази або при хронічному болю.
    Медикаментозна терапія
  • НПЗП: ібупрофен, диклофенак, мелоксикам — зменшують біль та запалення.
  • Анальгетики: парацетамол — при непереносимості НПЗП.
  • Міорелаксанти: тизанідин, баклофен — знімають спазм.
  • Допоміжні засоби: вітаміни групи B, антидепресанти чи протисудомні — при хронічному болю.
    Усі препарати застосовуються під наглядом лікаря.

Фізіотерапія та мануальні методи

Апаратна фізіотерапія

  • Ультразвук, лазер, магнітотерапія, TENS, УВЧ
  • Ударно-хвильова терапія — ефективна при хронізації процесу

Мануальна терапія

  • Постізометрична релаксація (ПІР)
  • М’якотканинні техніки
  • Мобілізація тазу та кульшового суглоба

Інші методи

  • Гідротерапія: ванни, душ-масаж
  • Голкорефлексотерапія: акупунктура при м’язовому спазмі
  • Лікувальний масаж: класичний, міофасціальний, тригерний

Ін’єкційне лікування

Застосовується, якщо немає ефекту від базового лікування.

Блокади

  • Місцеві анестетики (лідокаїн, новокаїн) — для зняття болю та діагностики
  • Кортикостероїди (дипроспан, дексаметазон) — протизапальна дія
  • Проводяться під контролем УЗД або рентгену для точності
    Ботулінотерапія
  • Ботокс / Диспорт — викликає розслаблення м’яза на 3–6 місяців
  • Показаний при хронічному спазмі, що не піддається іншим методам

Хірургічне лікування: коли потрібне

Розглядається лише у складних випадках:

  • хронічний біль понад 6 місяців,
  • м’язова слабкість,
  • підтверджена анатомічна компресія нерва.

Основні види операцій:

  • Тенотомія / міотомія — розсічення м’яза для зняття тиску
  • Невроліз — вивільнення нерва з рубців чи спайок
A red heart on a black background.A red heart on a black background.The vitrup of the human body in a circle.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом