Клишоногість — це ортопедична деформація стопи, при якій вона повернута всередину, п’ята піднята, а передня частина стопи приведена та супінована. Порушується нормальна опора на стопу, через що пацієнт ходить на зовнішньому краї або на передній частині стопи.
Наскільки часто зустрічається патологія?
Вроджена клишоногість (pes equinovarus congenitus) — це результат неправильного формування елементів стопи в період внутрішньоутробного розвитку.
Можливі патогенетичні механізми:
Вважається, що це захворювання має мультифакторну природу, тобто спричинене сукупністю кількох чинників — генетичних, механічних, метаболічних та екологічних.
Спадкові чинники:
Внутрішньоутробні фактори:
Набута клишоногість виникає після народження внаслідок захворювань, травм або неврологічних розладів, які порушують м’язовий баланс або структуру стопи.
Неврологічні захворювання:
М’язові патології:
Ортопедичні та травматичні фактори:
Інші:
Набута форма може бути односторонньою або двосторонньою, і зазвичай розвивається поступово. У деяких випадках — раптово, наприклад, після інсульту чи травми.
Вроджена клишоногість зазвичай діагностується відразу після народження — лікар неонатолог або педіатр помічає характерну деформацію стопи при первинному огляді.
Ознаки, які вказують на патологію:
Ці прояви можуть бути виявлені ще до народження — на другому чи третьому плановому УЗД вагітної, хоча точний діагноз підтверджується після пологів.
Якщо клишоногість не лікується або лікування неефективне, у дитини формується стійке порушення опори та ходи:
У дитини до 1 року:
У дитини старшого віку:
Діагностика клишоногості починається з клінічного огляду лікаря-ортопеда. У більшості випадків вроджену форму захворювання легко розпізнати вже при народженні або в перші дні життя.
Для більш старших дітей або пацієнтів з підозрою на набуту форму проводиться аналіз ходи, оцінка функціональних обмежень, наявність больового синдрому.
Інструментальні методи допомагають уточнити ступінь деформації, оцінити стан кісткових структур і виключити супутні патології.
УЗД стоп і гомілковостопного суглоба:
Рентгенографія стоп:
У деяких випадках застосовуються додаткові методи: КТ або МРТ — особливо при підозрі на складні аномалії чи супутні неврологічні порушення.
У більш складних або комбінованих випадках клишоногості може знадобитися мультидисциплінарний підхід.
Консультації, які можуть бути рекомендовані:
Комплексне обстеження дозволяє не лише підтвердити діагноз, а й підібрати індивідуальну тактику лікування з урахуванням форми, віку пацієнта та супутніх станів.
Реабілітація є обов’язковим етапом після лікування клишоногості — як після методу Понсеті, так і після хірургічного втручання. Вона допомагає зміцнити м’язи, покращити рухливість суглобів та сформувати правильну ходу.
Фізіотерапія:
Лікувальний масаж:
Лікувальна фізкультура (ЛФК):
Регулярні заняття значно знижують ризик повторної деформації та сприяють правильному розвитку ноги.
Навіть після успішного лікування дитина повинна періодично проходити огляди ортопеда для контролю розвитку стопи й загального стану опорно-рухового апарату.
Частота контрольних оглядів:
Під час огляду лікар оцінює:
Ризик рецидиву клишоногості залишається протягом перших років життя, особливо при недотриманні рекомендацій.
Що допоможе уникнути повторного викривлення:
У разі появи перших ознак рецидиву (зміна ходи, скарги на втому ніг, деформація взуття) слід негайно звернутися до лікаря, щоб не допустити ускладнень.
На жаль, вроджену клишоногість повністю попередити неможливо, оскільки її причини багатофакторні й не завжди піддаються контролю. Однак існують заходи, які допомагають знизити ризики виникнення вроджених аномалій загалом, у тому числі й клишоногості.
Рекомендації майбутнім батькам:
Також важливо контролювати перебіг вагітності: регулярно проходити УЗД та спостерігатись у акушера-гінеколога.
Виявлення вродженої клишоногості — завдання не лише лікаря, а й батьків, які проводять з дитиною більшість часу. Чим раніше розпочато лікування, тим ефективніше виправлення деформації.
На що варто звертати увагу:
Що робити:
Після основного лікування найголовніше завдання — утримати результат і не допустити повторної деформації.
Основні заходи профілактики:
Метод Понсеті вважається «золотим стандартом» лікування вродженої клишоногості у немовлят і показує до 95% успішності за умови правильного дотримання протоколу.
Основні етапи методу Понсеті:
Метод не потребує хірургічного втручання у більшості випадків, є малотравматичним та ефективним навіть при складних двобічних формах.
Після завершення початкової корекції дуже важливим етапом є ретенція — підтримання досягнутого результату.
Що використовується:
Недотримання режиму носіння ортезів — головна причина рецидивів після методу Понсеті.
Хірургічне втручання застосовується при:
Види операцій:
Операція потребує тривалішої реабілітації, але може значно покращити функцію кінцівки у складних випадках.
Скільки триває лікування?
Прогноз:
Ранній початок лікування, системність і співпраця з батьками — ключ до повного відновлення функції стопи та нормального життя дитини.