дата оновлення: 24/10/2022
Головна › Ортопедія і травматологія > Захворювання опорно-рухового апарату
Перелом шийки стегна
Загальна інформація
Перелом шийки стегна – це серйозна травма, яка може виникати як у людей похилого віку, так і у молодих. У першому випадку відрізняється поганим прогнозом - через порушену мікроциркуляцію в кістковій тканині такі переломи самостійно практично ніколи не гояться.
Статистика невтішна - кожні 5 хвилин у світі трапляються переломи шийки стегна. Небезпечний насамперед не сам перелом, а ті ускладнення, яких він призводить. Пацієнти з подібною травмою змушені дотримуватись тривалого постільного режиму, що призводить до різкого погіршення здоров'я. На тлі постійної знерухомленості погіршується вентиляція легень, що створює умови для розвитку гіпостатичної пневмонії, спричиненої умовно-патогенними мікроорганізмами. Друга проблема, яка чатує на пацієнтів – це пролежні та пов'язані з цим інфекційні ризики. Третя – депресивні настрої, дратівливість, психози.
Тому, так важливо вчасно звертатися по медичну допомогу, щоб повернути людину до нормального повноцінного життя. Тим більше, що сучасна травматологія має у своєму розпорядженні ефективні методи лікування, які радикально розв'язують проблему.
Зважаючи на те, що підвищений ризик переломів шийки стегна ніяк не передається у спадок, а пов'язаний виключно з впливом набутих факторів, на ймовірність цієї травми можна впливати. Заздалегідь розпочаті профілактичні заходи допоможуть уникнути появи переломів при незначних падіннях та ударах.
Види
Залежно від локалізації перелому травматологи визначають 3 основні види:
Субкапітальні - лінія перелому проходить практично біля основи головки стегнової кістки.
Трансцервікальний – лінія перелому проходить через середину довжини стегнової шийки.
Базоцервікальний — перелом біля основи стегнової шийки;
Симптоми
Відразу після отримання перелому з'являються такі симптоми:
болі в області кульшового суглоба, які посилюються при спробі руху ногою;
відсутність синців у ділянці тазостегнового суглоба, т.к. крововилив мінімальний і розташований у масиві тканин – однак через кілька днів синець починає проявлятися, одночасно з цим з'являється набряклість;
поява болю в паху та стегні при битті по п'яті;
рефлекторний поворот хворої ноги назовні;
скорочення поламаної кінцівки на 2-4 см за рахунок рефлекторного спазму м'язів.
При довгостроковому переломі шийки стегна краї кістки замозолюються, тому в спокої людини турбує лише незначний біль. Однак при найменшій пасивній чи активній спробі руху вона посилюється і може стати нестерпною. Рухливість у таких пацієнтів практично відсутня. Без оперативного лікування вони перетворюються на інвалідів, які прикуті до ліжка. Однак своєчасне оперативне лікування допомагає розв'язувати цю проблему.
Причини
Безпосередній причинний механізм виникнення перелому – це травма. Однак, не кожне падіння або удар супроводжується порушенням цілісності кістки. У ролі основних сприятливих факторів виступають:
Порушений кровообіг у ділянці тазостегнового суглоба. Головка стегна живиться через артерію, що проходить у шиї. Однак ця судина може зазнавати патологічних змін на тлі атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння тощо. Внаслідок цього стійкість стегнової кістки до навантажень знижується, тому навіть незначні механічні травми можуть призводити до перелому шийки стегна.
Остеопороз – зниження мінеральної щільності кістки, яке особливо швидко відбувається у людей віком понад 60 років. Причому найбільше ризикують жінки, т.к. цей період припадає менопауза, на яку характерний виражений дефіцит естрогенів. Саме ці гормони допомагають робити кістки міцними. За відсутності менопаузальної гормонотерапії функціональна активність остеобластів (клітин, що утворюють кісткову тканину) різко знижується, але одночасно з цим зростає активність остеокластів (клітин, що руйнують кісткову тканину).
На тлі цих несприятливих факторів навіть падіння з висоти власного зростання або незначна травма досить часто призводять до перелому стегнової шийки.
Привертають до остеопорозу та порушення кровообігу в ділянці тазостегнового суглоба наступні стани:
надлишок маси тіла та ожиріння різного ступеня;
менопауза та інші варіанти естрогенодефіциту;
цукровий діабет;
гіподинамія;
судинні патології - атеросклероз, облітеруючий ендартеріїт та ін;
неповноцінне харчування, голодування з дефіцитом мікронутрієнтів та вітамінів, особливо вітамін Д та кальцію;
онкологічні процеси у організмі;
тривалий стаж куріння та зловживання алкоголем.
Діагностика
Основний метод діагностики перелому шийки стегна – це рентгенографія у двох проекціях. За показаннями може застосовуватись комп'ютерна томографія. Постановка цього діагнозу не викликає складнощів. Тому, як тільки виявлено перелом стегнової шийки, слід розпочинати лікування.
Методи лікування
Єдино виправданий та радикальний спосіб лікування переломів шийки стегна – це оперативний. Тривалий час існувало переконання і лікарів, і родичів, що людина похилого віку за станом здоров'я не може перенести операцію. Тому вдавалися до консервативного, підтримуючого лікування, яке практично ніколи не призводило до загоєння перелому через особливості кровопостачання цієї ділянки.
В цей час у сучасній травматології та ортопедії прийнято правило, що пацієнтів з переломами шийки стегна слід завжди оперувати за відсутності абсолютних протипоказань до хірургічного втручання та знеболювання.
Консервативне лікування не прийнятне ні у молодих, ні у пацієнтів похилого віку. Скелетне витягування та гіпсова пов'язка не можуть бути самостійними методами допомоги при переломах шийки стегна.
У пацієнтів похилого віку операція полягає в ендопротезуванні тазостегнового суглоба. Чим раніше воно проведене, тим успішніше лікування, тим швидше відбувається відновлення пацієнта і тим більше відновлюється функціональність суглоба. У молодих пацієнтів з переломами стегнової шийки може застосовуватися остеосинтез, при якому один кістковий уламок фіксують до іншого за допомогою спеціальних гвинтів. У деяких випадках і цій категорії пацієнтів може бути показано ендопротезування.