Риносинусит це запальне захворювання слизової оболонки носа та навколоносових пазух, яке супроводжується порушенням носового дихання, закладеністю носа, виділеннями та дискомфортом у ділянці обличчя.
Термін «риносинусит» використовується замість слова «синусит», оскільки практично у всіх випадках запалення пазух поєднується із запаленням слизової носа. Це єдиний анатомо-функціональний комплекс, тому патологічний процес у будь-якій пазусі зачіпає й носові ходи. Якщо симптоми не минають, зверніться до фахівця: отоларинголог за направленням у Львові проведе необхідне обстеження та підбере лікування.
Риносинусит може бути гострим (до 4 тижнів), підгострим (4–12 тижнів) або хронічним (понад 12 тижнів), а перебіг варіює від легкого дискомфорту до значного зниження якості життя, порушень сну, ускладнень та необхідності хірургічного лікування.

Риносинусит виникає тоді, коли порушується нормальна вентиляція та дренаж навколоносових пазух, а слизова оболонка носа запалюється й набрякає. Часто це відбувається внаслідок інфекції, проте є й інші фактори, які знижують місцевий імунітет та ускладнюють очищення слизової.
Віруси порушують роботу війчастого епітелію, що заважає природному очищенню пазух і створює умови для вторинної бактеріальної інфекції.
Бактеріальний риносинусит зустрічається рідше, але перебіг зазвичай важчий і потребує лікування за рекомендацією лікаря.
Алергія порушує функцію слизової та сприяє загущенню секрету, що створює умови для розвитку синуситу.
Такі анатомічні фактори ускладнюють вентиляцію та відтік слизу, тому збільшують ризик запалення та його хронізації.
Тривале запалення послаблює захисні механізми слизової, що сприяє розвитку риносинуситу та його повторним епізодам.
Риносинусит класифікують за тривалістю перебігу та особливостями запального процесу. Це допомагає правильно підібрати лікування, спрогнозувати перебіг хвороби та уникнути ускладнень. Насамперед розрізняють гострий, підгострий і хронічний риносинусит, а також форми з поліпами та без них.
У більшості випадків запалення проходить самостійно або з мінімальним лікуванням, але може ускладнюватися бактеріальним процесом.
Ця форма зазвичай свідчить про затяжний перебіг вірусного або бактеріального запалення та ослаблення місцевого імунітету.
Хронічний риносинусит часто потребує комплексної терапії, а в деяких випадках і хірургічного лікування, щоб відновити прохідність природних дренажних шляхів.
Поліпоз значно ускладнює перебіг хвороби і потребує тривалішого та комбінованого лікування.
Поверніть собі вільне дихання, добрий слух, та здорове горло без черг та стресу.
Не відкладайте здоров’я на потім! Отримайте експертну допомогу отоларинголога у Львові: швидка діагностика, доказова медицина та дбайливе ставлення до кожного пацієнта.

Поверніть собі вільне дихання, добрий слух, та здорове горло без черг та стресу.
Не відкладайте здоров’я на потім! Отримайте експертну допомогу отоларинголога у Львові: швидка діагностика, доказова медицина та дбайливе ставлення до кожного пацієнта.
Риносинусит проявляється комплексом симптомів, пов’язаних із запаленням слизової носа, набряком і порушенням дренажу навколоносових пазух. Інтенсивність проявів залежить від форми хвороби (гострої чи хронічної) та від наявності бактеріальної інфекції чи поліпів.
Це найпоширеніший симптом, що пов’язаний із набряком слизової та блокуванням природних соустій пазух.
Накопичення секрету відбувається через порушення природного очищення пазух.
Цей симптом характерний для більш вираженого запалення та застою секрету.
Хронічне запалення порушує роботу нюхових рецепторів та вентиляцію нюхової зони.
Більш характерно для вірусних та бактеріальних загострень.
У дітей цей симптом може бути більш вираженим.
Діагностика риносинуситу спрямована на підтвердження запального процесу, визначення його природи (вірусна, бактеріальна, алергічна) та оцінку стану навколоносових пазух. Правильне обстеження дозволяє підібрати оптимальне лікування і запобігти переходу хвороби в хронічну форму.
Лікар визначає форму риносинуситу та потребу в додаткових обстеженнях.
Ендоскопія дозволяє побачити зміни, які не завжди помітні при звичайному огляді.
КТ є ключовим методом при хронічному риносинуситі та перед плануванням хірургічного лікування.
Бактеріальна форма зустрічається рідше, але потребує точного підбору терапії.
Алергічна форма часто має тривалий перебіг, і її лікування може включати імунотерапію.
Лікування риносинуситу залежить від форми захворювання, його тривалості та причин. Лікування має на меті зменшити запалення, відновити дренаж пазух і нормальне носове дихання. У більшості випадків терапія комбінована й включає місцеві засоби, промивання та контроль тригерів. Антибіотики призначаються лише тоді, коли є чіткі ознаки бактеріальної інфекції.
Регулярні промивання: базовий елемент лікування при будь-якій формі риносинуситу, особливо в періоди загострень.
Інтраназальні кортикостероїди діють місцево та мають високий профіль безпеки при правильному використанні.
Неправильне або необґрунтоване використання антибіотиків збільшує ризик резистентності та ускладнень.
У пацієнтів з підтвердженою алергією часто рекомендується й спеціалізована імунотерапія.
Функціональна ендоскопічна хірургія (FESS) є золотим стандартом при поліпозному та резистентному до терапії хронічному риносинуситі.
Після лікування риносинуситу важливо підтримати здоров’я слизової оболонки носа, нормалізувати дихання та запобігти повторним епізодам запалення. Правильне лікування, регулярний догляд і контроль факторів ризику дозволяють мінімізувати рецидиви та швидше повернутися до комфортного дихання.
Правильна гігієна відновлює роботу війчастого епітелію, покращує дренаж пазух і знижує ризик загострень.
У пацієнтів з алергією контроль тригерів: ключовий компонент профілактики повторних симптомів.
Реабілітація особливо важлива після хірургічного лікування або при тривалому хронічному процесі.
Моніторинг допомагає своєчасно виявити рецидив або ускладнення і попередити прогресування хвороби.
Без своєчасного лікування риносинусит може прогресувати та призводити до структурних і функціональних порушень у ділянці носа та навколоносових пазух. У більшості випадків ускладнення розвиваються при тривалому запаленні, блокуванні дренажу пазух або приєднанні бактеріальної інфекції. Деякі стани можуть бути небезпечними, тому важливо вчасно звертатися до лікаря при погіршенні симптомів.
Гострий риносинусит без належного лікування може перейти у хронічну форму, що потребує довготривалої терапії й іноді хірургічного втручання.
Таке ускладнення частіше трапляється при запаленні решітчастих пазух у дітей та потребує невідкладної допомоги.
Хоча такі стани дуже рідкісні, вони можуть бути загрозливими для життя і потребують термінової госпіталізації.
Коли не чекати планового прийому: якщо з'явилися набряк або почервоніння повік, біль в оці, двоїння чи погіршення зору, сильний головний біль із високою температурою, блювання, ригідність м'язів шиї або сплутаність свідомості, телефонуйте 103 або їдьте до приймального відділення. Такі ускладнення трапляються рідко, але лікувати їх потрібно в перші години.
Поліпоз часто пов’язаний з хронічним риносинуситом і потребує комплексного лікування, включно з інтраназальними стероїдами або хірургією.
Профілактика риносинуситу спрямована на підтримку нормальної функції слизової носа й пазух, зміцнення місцевого та загального імунітету, а також контроль факторів, що провокують запалення. Регулярний догляд і грамотне ведення ЛОР-станів дозволяють значно знизити ризик загострень та переходу хвороби в хронічну форму.
Підтримання здорової слизової допомагає відновити природну роботу війчастого епітелію та очищення пазух.
Якщо нежить не минає понад 10 днів, це привід перевірити, чи не розвинувся риносинусит.
Хронічний алергічний набряк підвищує ризик запалення пазух.
Це по суті одне захворювання: запалення пазух майже завжди поєднується із запаленням слизової носа, тому лікарі використовують термін «риносинусит».
Зазвичай поєднують промивання носа, місцеві засоби та контроль тригерів; антибіотики потрібні лише при бактеріальній інфекції, а при поліпах або якщо терапія не допомагає, можлива операція.
Він може перейти в хронічну форму, спричинити утворення поліпів, а також ускладнення з боку очниці чи вуха.
.png)
.png)

.webp)