Фурункул у зовнішньому слуховому проході — це гостре гнійне запалення волосяного фолікула, сальної або потової залози шкіри вуха. Найчастіше розвивається через інфекцію бактеріями (зазвичай Staphylococcus aureus) і супроводжується сильним болем, почервонінням і набряком.
Запалення швидко розвивається, формуючи щільне болісне ущільнення, яке згодом наповнюється гноєм.
Фурункул важливо відрізняти від інших ЛОР-захворювань, зокрема:
На відміну від цих станів, фурункул має локальний характер, супроводжується вираженим болем при натисканні або жуванні, а також формуванням гнійного стрижня.
Фурункул у вусі виникає через інфекційне ураження волосяного фолікула або сальної залози. Найчастіше цей процес запускається внаслідок поєднання кількох факторів: бактеріального зараження, порушення цілісності шкіри та ослаблення захисних функцій організму.
Найпоширенішим збудником є Staphylococcus aureus — бактерія, яка живе на шкірі більшості людей, але може викликати запалення при порушенні захисного бар’єру. Інші менш поширені збудники:
Інфекція проникає в глибокі шари шкіри й викликає гнійно-некротичний процес.
Будь-яке механічне пошкодження — навіть незначна подряпина — створює вхідні ворота для бактерій. Найчастіші причини:
Такі дії порушують цілісність шкіри та сприяють розвитку інфекції.
Фурункули частіше виникають у людей зі зниженим загальним або місцевим імунітетом. До факторів ризику належать:
Ослаблений імунітет не здатен ефективно протидіяти бактеріям, тому запалення розвивається швидше й має важчий перебіг.
Фурункул у вусі має характерні прояви, які відрізняють його від інших запальних захворювань. Симптоми зазвичай наростають швидко і викликають значний дискомфорт. Важливо розпізнати їх на ранньому етапі, щоб своєчасно звернутися до лікаря й уникнути ускладнень.
Провідний симптом — сильний пульсуючий біль, локалізований в зоні зовнішнього слухового проходу. Біль:
Це пов’язано з набряком тканин і подразненням нервових закінчень.
У зоні запалення спостерігаються типові ознаки:
Ці симптоми ускладнюють гігієну та можуть заважати сну.
У деяких випадках, особливо при великих або множинних фурункулах, спостерігаються загальні симптоми:
Це свідчить про активне запалення і можливу потребу в системному лікуванні.
Діагностика фурункула зовнішнього слухового проходу зазвичай не викликає труднощів у досвідченого отоларинголога. Вона базується на характерній клінічній картині, даних огляду та, за потреби, додаткових методах дослідження.
Перший і ключовий етап — фізикальний огляд. Лікар оцінює стан вуха за допомогою:
Це безболісна і швидка процедура, яка дозволяє поставити попередній діагноз одразу.
Якщо з фурункула виділяється гній або рецидиви повторюються, лікар може взяти зразок для бактеріологічного посіву. Це допомагає:
Такий аналіз проводиться в лабораторії та займає кілька днів.
Щоб виключити інші причини болю та запалення у вусі, проводиться диференціальна діагностика з такими станами:
Правильна діагностика гарантує ефективне лікування та запобігає ускладненням.
Лікування фурункула у вусі залежить від стадії захворювання, інтенсивності симптомів та наявності ускладнень. У більшості випадків ефективною є консервативна терапія, однак при формуванні гнійника іноді потрібне хірургічне втручання.
На ранніх стадіях, коли гнійник ще не дозрів, застосовують місцеве та системне лікування:
Самостійне відкривання фурункула або використання спиртових розчинів категорично заборонено.
Якщо гнійник дозрів, утворився флуктуюючий абсцес або виник сильний біль, лікар може провести місцеву хірургічну процедуру:
Процедура проводиться під місцевою анестезією та значно прискорює одужання.
У комплексній терапії можуть застосовуватись:
Комплексне лікування дозволяє мінімізувати ризик ускладнень і скоротити тривалість хвороби.
Після завершення основного етапу лікування важливо дотримуватись рекомендацій лікаря для повного загоєння тканин, запобігання повторному запаленню та нормалізації функцій зовнішнього вуха. Реабілітаційний період зазвичай триває 5–10 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання.
Після розсмоктування або розкриття фурункула шкіра вушного проходу поступово загоюється. Щоб цей процес пройшов без ускладнень:
Навіть при зникненні болю слід дочекатися повного епітелізації тканин.
Після лікування важливо запобігати потраплянню води у вушний канал, адже волога створює сприятливе середовище для повторного інфікування:
Це особливо важливо для пацієнтів зі схильністю до частих отитів або рецидивуючих фурункулів.
Після завершення лікування рекомендується повторний візит до отоларинголога, під час якого лікар:
Особливо важливий контроль для пацієнтів із хронічними захворюваннями або зниженим імунітетом.
Ігнорування симптомів або спроби самолікування фурункула зовнішнього слухового проходу можуть призвести до серйозних наслідків. Ускладнення не лише погіршують загальний стан пацієнта, але й значно ускладнюють подальше лікування.
Без належного лікування інфекція може проникати глибше, вражаючи:
Таке поширення запалення супроводжується наростанням болю, набряком обличчя, лихоманкою та потребує термінової медичної допомоги.
Розвинений фурункул може частково або повністю перекривати слуховий прохід, що спричиняє:
У таких випадках може знадобитися тривале комплексне лікування.
За відсутності правильного лікування або при частих рецидивах можливе:
Такі ускладнення потребують не лише лікування локального вогнища, а й системного підходу — корекції імунітету та профілактики.
Профілактика фурункулів полягає у щоденному дбайливому догляді за вухами, уникненні травмування шкіри та зміцненні імунітету. Особливо важливо дотримуватись заходів профілактики людям зі схильністю до гнійничкових уражень шкіри чи хронічних ЛОР-захворювань.
Найпоширеніша причина утворення фурункулів — травмування шкіри ватними паличками. Щоб уникнути пошкоджень:
Сірка виконує захисну функцію, тому повне її видалення шкідливе.
Шкірні захворювання — ще один поширений фактор ризику. Щоб знизити ймовірність інфікування:
Здорова шкіра — природний бар’єр для бактерій.
Імунітет відіграє ключову роль у профілактиці всіх гнійничкових інфекцій. Рекомендовано:
При часто рецидивуючих фурункулах варто звернутись до імунолога або дерматолога для комплексного обстеження.