.svg)
Вірус папіломи людини
Що таке ВПЛ?
Вірус папіломи людини (ВПЛ ) — це поширений вірус, який уражає шкіру та слизові оболонки. Налічується понад 100 типів ВПЛ, деякі з яких можуть спричиняти появу бородавок, папілом, а інші — асоціюються з розвитком онкологічних захворювань, зокрема шийки матки, анального каналу та гортані.
Більшість заражень минає безсимптомно й організм самостійно справляється з вірусом протягом 1–2 років. Однак у випадках персистенції вірусу зростає ризик серйозних ускладнень.
Основний шлях передачі ВПЛ — статевий контакт (вагінальний, оральний, анальний). Інфекція поширюється навіть за відсутності видимих проявів на шкірі чи слизових. Інші шляхи передачі включають:
- Контактно-побутовий шлях — через мікротравми шкіри, наприклад, у місцях підвищеної вологості (лазні, басейни);
- Передача від матері до дитини під час пологів;
- Автоінокуляція — перенесення вірусу з однієї ділянки тіла на іншу (наприклад, при голінні).
Факторами ризику зараження є ранній початок статевого життя, велика кількість статевих партнерів, відсутність бар’єрної контрацепції, знижений імунітет.
Хоча багато випадків ВПЛ минають безслідно, частина типів цього вірусу є високоонкогенними. Найнебезпечнішими вважаються типи 16 та 18 — саме вони найчастіше виявляються у жінок із раком шийки матки.
Причини зараження ВПЛ
Статевий шлях передачі
Найпоширеніший спосіб зараження вірусом папіломи людини — статевий контакт. Передача вірусу можлива під час:
- вагінального, анального або орального сексу;
- тісного інтимного контакту зі шкірою або слизовими оболонками інфікованого партнера;
- навіть за відсутності видимих ознак ВПЛ (кондилом або бородавок).
Зараження може відбутися після одного статевого контакту з носієм вірусу. Презерватив знижує ризик інфікування, але не захищає повністю, оскільки ВПЛ передається через контакт зі шкірою в ділянках, не прикритих бар'єрною контрацепцією.
Побутові шляхи інфікування
Хоча ВПЛ найчастіше передається статевим шляхом, існують альтернативні шляхи передачі, зокрема:
- через спільні предмети побуту (рушники, бритви, білизна);
- у вологих середовищах — наприклад, у громадських душових, басейнах, саунах;
- при контакті з інфікованими поверхнями або шкірою — через мікротравми, порізи, подряпини;
- від матері до дитини під час пологів — вертикальний шлях передачі.
Ці шляхи особливо актуальні для негенітальних форм ВПЛ, наприклад, бородавок на руках, ногах, обличчі.
Фактори ризику (ослаблений імунітет, куріння, інші ІПСШ)
Наявність ВПЛ не завжди призводить до розвитку симптомів або ускладнень. Проте існує низка факторів, що сприяють активації вірусу та підвищують ризик інфікування:
- Ослаблений імунітет — після хвороб, у період стресу, у ВІЛ-позитивних людей;
- Куріння — канцерогенні речовини тютюну впливають на локальний імунітет слизових оболонок;
- Хронічні запалення сечостатевої системи;
- Інші інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) — наприклад, хламідіоз, герпес, трихомоніаз;
- Ранній початок статевого життя та велика кількість партнерів;
- Гормональні порушення та тривалий прийом гормональних контрацептивів.
Комбінація кількох факторів значно підвищує ймовірність розвитку ускладнень, включаючи онкологічні.
Симптоми ВПЛ
Безсимптомний перебіг і прихована форма
У більшості випадків вірус папіломи людини не проявляється зовнішніми ознаками — особливо це стосується молодих людей із сильним імунітетом. Така прихована форма інфекції є найпідступнішою: людина може бути носієм вірусу, не підозрюючи про це, і передавати його партнеру.
Безсимптомне носійство може тривати роками. Вірус "спить" у клітинах шкіри або слизових оболонок і активується за наявності сприятливих умов — ослаблення імунітету, гормонального дисбалансу, стресів тощо.
Саме тому регулярні гінекологічні та урологічні огляди, навіть без явних скарг, мають велике значення.
Поява бородавок і кондилом
Одна з найпоширеніших маніфестацій ВПЛ — гострокінцеві кондиломи. Це м’які нарости тілесного або рожевого кольору, що з’являються:
- у ділянці зовнішніх статевих органів;
- в анальному отворі;
- на шийці матки (у жінок);
- у сечівнику (у чоловіків);
- в ротовій порожнині (при оральному зараженні).
Кондиломи можуть бути поодинокими або формувати групи, створюючи "цвітну капусту". Вони не болять, але можуть викликати дискомфорт, свербіж, кровоточивість, впливати на якість статевого життя.
Крім кондилом, ВПЛ може спричиняти плоскі бородавки на шкірі обличчя, рук, ніг, а також папіломи в гортані, що викликають охриплість голосу або порушення дихання.
ВПЛ і ризик онкології (рак шийки матки, анального отвору, гортані)
Найсерйозніше ускладнення, пов’язане з ВПЛ — розвиток злоякісних пухлин, особливо при інфікуванні високоонкогенними типами вірусу (16, 18, 31, 33, 45 та ін.). Вони можуть призводити до таких видів раку:
- рак шийки матки — найвідоміша онкопатологія, пов’язана з ВПЛ;
- рак анального отвору — як у чоловіків, так і в жінок;
- рак гортані та ротової порожнини — зокрема після інфікування при оральних контактах;
Передракові зміни часто починаються безсимптомно. Саме тому цитологічне обстеження (ПАП-тест) і тест на ВПЛ є критично важливими для жінок, особливо після 30 років.
Як діагностують ВПЛ
Коли варто пройти обстеження
Оскільки вірус папіломи людини часто протікає безсимптомно, діагностика ВПЛ має велике значення навіть за відсутності явних скарг. Рекомендується звернутися на обстеження у таких випадках:
- при виявленні бородавок або кондилом у зоні статевих органів, анального отвору або рота;
- якщо був незахищений статевий контакт або часта зміна партнерів;
- при плануванні вагітності або в рамках підготовки до ЕКЗ;
- у разі виявлення атипових клітин при ПАП-тесті;
- якщо партнеру діагностовано ВПЛ або онкологічне захворювання, пов’язане з цим вірусом.
Жінкам після 30 років рекомендується регулярно проходити тестування на ВПЛ, навіть якщо результати мазків були нормальними.
Методики діагностики (ПАП-тест, ВПЛ-тест, кількісна ПЛР)
Комплексна діагностика ВПЛ включає кілька методів, що дозволяють виявити не лише сам вірус, а й оцінити ризики:
- ПАП-тест (цитологічне дослідження) — аналіз мазка з шийки матки для виявлення атипових клітин і передракових змін. Не виявляє сам ВПЛ, але вказує на його наслідки.
- Тест на ВПЛ (HPV-DNA-тестування) — виявляє наявність вірусу, типи збудника та їх онкогенність. Є основним інструментом скринінгу.
- ПЛР-діагностика (полімеразна ланцюгова реакція) — визначає ДНК вірусу, дозволяє ідентифікувати конкретний тип ВПЛ. Кількісна ПЛР дозволяє оцінити вірусне навантаження.
Комплексне застосування цих методик дає максимально точну картину стану слизових оболонок і ступеня ризику.
Роль кольпоскопії та біопсії
Кольпоскопія — це візуальне обстеження шийки матки під збільшенням за допомогою спеціального оптичного приладу. Метод дозволяє:
- виявити ознаки дисплазії або передракових змін;
- оцінити кровопостачання тканин, колір, структуру слизової;
- прицільно взяти матеріал для біопсії.
Біопсія — взяття зразка тканини для гістологічного аналізу. Вона проводиться, якщо при кольпоскопії виявлено підозрілі ділянки. Біопсія дозволяє:
- підтвердити або виключити онкологічний процес;
- оцінити ступінь дисплазії;
- визначити тактику подальшого лікування.
Поєднання лабораторної діагностики та інструментальних методів дає можливість виявити вірус на ранніх стадіях і запобігти серйозним ускладненням.
Сучасне лікування ВПЛ
Медикаментозна терапія та імуномодулятори
На сьогодні не існує універсального препарату, який би повністю усував ВПЛ з організму. Основна мета лікування — усунути клінічні прояви (бородавки, кондиломи) та активізувати імунну відповідь, щоб організм самостійно контролював вірус.
Медикаментозне лікування включає:
- противірусні засоби місцевої дії (наприклад, подофілін, іміквімод), які застосовуються для знищення зовнішніх утворень;
- системні противірусні препарати — їх призначають у складних або рецидивних випадках;
- імуномодулятори (наприклад, ізопринозин, інтерферони) — стимулюють імунну систему до боротьби з вірусом;
- вітамінно-мінеральні комплекси, які підтримують загальний імунітет.
Призначення лікування повинно бути індивідуальним, з урахуванням типу ВПЛ, наявності симптомів, віку пацієнта та супутніх захворювань.
Видалення утворень (лазер, радіохвильовий метод, кріодеструкція)
Якщо ВПЛ проявляється у вигляді конділом або бородавок, важливо їх фізично видалити. Для цього застосовують сучасні, малотравматичні методики:
- Лазерне видалення — точкове руйнування новоутворень без ушкодження навколишніх тканин. Висока ефективність і низький ризик рубців.
- Радіохвильова хірургія (апарат "Сургитрон") — безконтактний метод, що забезпечує акуратне видалення з мінімальним болем.
- Кріодеструкція — заморожування ураженої ділянки рідким азотом. Застосовується при поверхневих утвореннях.
- Електрокоагуляція — використовується рідше через більшу травматичність і ризик рубцювання.
Після видалення новоутворень пацієнту рекомендовано контрольне обстеження та підтримуюча терапія для запобігання рецидиву.
Особливості лікування
У жінок лікування ВПЛ вимагає особливої уваги через зв’язок вірусу з дисплазією шийки матки та ризиком онкопатології. Тактика включає:
- регулярні ПАП-тести;
- ВПЛ-тестування;
- кольпоскопію та за потреби — біопсію;
- видалення патологічних ділянок (наприклад, методом електроексцизії або лазерної вапоризації);
- імунопідтримка.
У вагітних жінок ВПЛ лікують максимально щадно. Якщо утворення не заважають пологам або не викликають ускладнень, видалення відкладають до післяпологового періоду. У деяких випадках:
- видалення можливе у 2–3 триместрі;
- пологи можуть бути рекомендовані шляхом кесаревого розтину (при великих кондиломах у родових шляхах).
Усі клінічні рішення ухвалюються спільно з гінекологом, з урахуванням стану матері й дитини.
Відновлення після лікування
Зміцнення імунітету
Після завершення лікування ВПЛ важливо не лише усунути клінічні прояви, а й забезпечити стійкий контроль вірусу з боку імунної системи. Саме сильний імунітет допомагає уникнути рецидивів та сприяє поступовому очищенню організму від вірусу.
Рекомендації щодо зміцнення імунітету:
- Збалансоване харчування з достатнім вмістом вітамінів, особливо A, C, E, D, цинку, селену;
- Фізична активність — регулярні прогулянки, помірні навантаження;
- Повноцінний сон (не менше 7–8 годин на добу);
- Уникнення стресів і перенапруги;
- Відмова від куріння та надмірного вживання алкоголю;
- За показаннями — прийом імуномодуляторів та адаптогенів, призначених лікарем.
Підтримка загального здоров’я після лікування є ключовою умовою профілактики рецидивів.
Контрольні обстеження
Після завершення лікування необхідно регулярно проходити контрольні обстеження, щоб переконатися у відсутності активного вірусу та нових уражень. Залежно від типу ВПЛ та перебігу захворювання, лікар може рекомендувати:
- повторне ПАП-тестування через 6–12 місяців;
- ВПЛ-тест — для перевірки наявності або відсутності онкогенних типів вірусу;
- кольпоскопію або біопсію (за необхідності — при наявності атипових клітин).
Для жінок після 30 років доцільне поєднання ПАП-тесту і ВПЛ-тестування в рамках щорічного профілактичного огляду.
Також рекомендовано партнерське обстеження, особливо у разі повторного зараження або наявності симптомів у партнера.
Психоемоційна підтримка пацієнтів
Діагноз ВПЛ часто викликає у пацієнтів тривогу, сором або страх, особливо через зв’язок із онкологією та інтимною сферою. Однак важливо розуміти: ВПЛ — дуже поширене явище, і в більшості випадків воно не несе критичної загрози здоров’ю, якщо вчасно діагностовано та проліковано.
Рекомендації:
- Обговорюйте усі питання з лікарем — інформованість зменшує страх.
- Не соромтеся звертатися по психологічну підтримку, якщо відчуваєте тривожність або зниження якості життя.
- Пам’ятайте: ВПЛ — не вирок, а стан, який можна ефективно контролювати.
Комплексний підхід до відновлення — фізичний і психологічний — є основою довготривалого результату та впевненості в собі.
Можливі ускладнення ВПЛ
Ризик розвитку онкологічних захворювань
Найнебезпечніше ускладнення папіломавірусної інфекції — високий онкологічний ризик, особливо при інфікуванні високоонкогенними типами ВПЛ (зокрема 16, 18, 31, 33, 45).
Вірус здатен вбудовуватись у ДНК клітин епітелію та спричиняти їх атипове розростання. У разі відсутності лікування це може призвести до розвитку таких форм раку:
- рак шийки матки — у 99% випадків пов'язаний з ВПЛ;
- рак вульви, піхви та анального каналу;
- рак гортані та ротоглотки — унаслідок інфікування при оральному сексі;
Особливо небезпечним є тривале носійство вірусу без регулярного контролю — саме воно створює передумови для переродження клітин. Регулярна діагностика, щеплення та контрольні огляди знижують цей ризик.
Рецидиви та хронічний перебіг
Інфікування ВПЛ часто має рецидивний характер, особливо за наявності таких факторів, як:
- знижений імунітет;
- стрес;
- хронічні супутні інфекції;
- незавершене або поверхневе лікування.
Навіть після видалення утворень можливе повторне виникнення бородавок або кондилом. В окремих випадках ВПЛ може набувати хронічного перебігу, коли вірус постійно активується у відповідь на несприятливі умови.
Щоб зменшити ймовірність рецидивів, важливо:
- зміцнювати імунітет;
- проходити регулярне обстеження;
- дотримуватися рекомендацій лікаря щодо підтримуючої терапії.
Ускладнення під час вагітності та пологів
У жінок із активною формою ВПЛ під час вагітності можливі ускладнення як для матері, так і для плоду:
- збільшення кількості кондилом через фізіологічне зниження імунітету;
- ризик закриття родових шляхів великими утвореннями, що ускладнює природні пологи;
- ймовірність передачі вірусу дитині під час проходження через родові шляхи (рідко, але можливе зараження дихальних шляхів — рецидивуючий папіломатоз гортані).
У разі значного ураження шийки матки або великих кондилом може бути рекомендовано кесарів розтин. Однак у більшості випадків наявність ВПЛ не є прямим показанням до оперативного розродження, якщо немає загрозливих ускладнень.
Регулярне спостереження у гінеколога під час вагітності допомагає контролювати стан і приймати зважені рішення щодо тактики пологів.
Профілактика ВПЛ
Вакцинація проти ВПЛ
Найефективніший спосіб профілактики папіломавірусної інфекції — вакцинація. Сучасні вакцини (Cervarix, Gardasil, Gardasil 9) забезпечують захист від найбільш небезпечних онкогенних типів ВПЛ — зокрема 16 та 18, а також інших, що спричиняють гострокінцеві кондиломи.
Переваги вакцинації:
- профілактика раку шийки матки, вульви, піхви, анального отвору;
- зниження ризику розвитку передракових станів;
- захист від утворення кондилом;
- ефективність до першого контакту з вірусом — найкращий результат при вакцинації у підлітковому віці (9–14 років).
Рекомендації:
- вакцинація проводиться і хлопцям, і дівчатам;
- можливе щеплення й у дорослому віці (до 45 років) — після консультації з лікарем;
- оптимально зробити щеплення до початку статевого життя, але навіть після інфікування вакцина може захистити від інших штамів.
Захищене статеве життя
Оскільки основний шлях передачі ВПЛ — статевий, важливо дотримуватись принципів безпечного сексу:
- використання презервативів — хоча вони не дають 100% захисту, значно знижують ризик передачі;
- уникнення випадкових статевих зв’язків;
- вірність партнеру та довіра у стосунках;
- обговорення стану здоров’я з партнером перед початком інтимних стосунків;
- відмова від статевих контактів при наявності видимих утворень у себе чи партнера.
Безпечна сексуальна поведінка — основа профілактики не лише ВПЛ, а й інших ІПСШ.
Регулярні обстеження у гінеколога або уролога
Оскільки ВПЛ часто не має зовнішніх проявів, профілактичні огляди є критично важливими для раннього виявлення інфекції та передракових змін.
Рекомендації:
- жінкам — щорічно проходити гінекологічний огляд, здавати ПАП-тест і за потреби — тест на ВПЛ;
- чоловікам — регулярно відвідувати уролога, особливо за наявності симптомів або партнерки з підтвердженим ВПЛ;
- при підозрі на вірус або виявленні кондилом — негайно звернутися до лікаря для обстеження.
Також важливо проходити обстеження:
- перед плануванням вагітності;
- після змін статевих партнерів;
- у разі виявлення онкозмін або дисплазії в анамнезі.
Раннє виявлення — ключ до контролю інфекції та профілактики серйозних наслідків.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
