Рак шийки матки

Залишити звернення
Рак шийки матки

Що таке рак шийки матки?

Рак шийки матки — це злоякісне новоутворення, що виникає в клітинах шийки матки — нижньої частини матки, яка з'єднується з піхвою. Найчастіше пухлина розвивається з епітеліальних клітин у зоні трансформації, де зустрічаються зовнішній (ектоцервікс) і внутрішній (ендоцервікс) шари.

Цей вид онкопатології розвивається поступово — через передракові зміни (цервікальна інтраепітеліальна неоплазія, дисплазія), які можуть тривати роками без явних симптомів.

Процес злоякісної трансформації клітин зазвичай запускається вірусом папіломи людини (ВПЛ) високого онкогенного ризику. Вірус може тривалий час перебувати в організмі в латентній формі, поступово викликаючи зміни в ДНК клітин. На фоні зниженого імунного захисту, гормональних порушень або хронічних запалень ці клітини починають безконтрольно ділитися, що й призводить до розвитку пухлини.

Рак шийки матки може мати кілька морфологічних форм, серед яких найбільш поширеною є плоскоклітинний рак, рідше — аденокарцинома.

Рак шийки матки входить до п’ятірки найпоширеніших онкологічних захворювань у жінок у всьому світі. Найчастіше його діагностують у жінок віком 35–55 років, але випадки захворювання реєструють і в молодших вікових групах, особливо серед тих, хто почав статеве життя рано та мав багато статевих партнерів.

В Україні щороку виявляють понад 3 000 нових випадків раку шийки матки, і значна частина — на пізніх стадіях. Саме тому профілактичні обстеження, ПАП-тест (мазок на цитологію) і вакцинація проти ВПЛ мають критичне значення для зниження захворюваності.

Причини розвитку

Роль вірусу папіломи людини (ВПЛ)

Основною причиною розвитку раку шийки матки є інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ), зокрема штамами високого онкогенного ризику — 16, 18, 31, 33 та ін. ВПЛ передається переважно статевим шляхом. У більшості жінок вірус виводиться з організму самостійно протягом 1–2 років. Проте у частини пацієнток відбувається персистенція вірусу, що поступово призводить до клітинних змін у шийці матки й розвитку передракових станів, які з часом можуть перейти в рак.

Фактори ризику: куріння, імунодефіцит, часта зміна партнерів

Хоча ВПЛ є ключовим тригером, ризик злоякісного переродження клітин підвищується під впливом додаткових факторів:

  • Куріння — токсини, що містяться в тютюновому димі, можуть пошкоджувати ДНК клітин шийки матки й послаблювати місцевий імунітет.
  • Імунодефіцит — знижена імунна відповідь (вроджена або набута, наприклад, при ВІЛ) перешкоджає ефективному контролю вірусної інфекції.
  • Часта зміна статевих партнерів або незахищені статеві контакти підвищують ризик інфікування високонебезпечними штамами ВПЛ.
  • Ранній початок статевого життя також є чинником ризику.

Генетичні та гормональні чинники

У деяких жінок генетична схильність до зниженого імунного захисту або порушення механізмів контролю клітинного поділу може сприяти розвитку пухлинних процесів. Окрім того, тривалий прийом гормональних контрацептивів (понад 5 років) також асоціюється з підвищеним ризиком раку шийки матки. Це не означає, що контрацептиви викликають рак напряму, але в поєднанні з ВПЛ і іншими чинниками вони можуть мати кумулятивний ефект.

Основні симптоми

На що звертати увагу на ранніх стадіях

На ранніх стадіях рак шийки матки часто протікає безсимптомно. Саме тому профілактичні гінекологічні огляди з ПАП-тестом і тестом на ВПЛ мають вирішальне значення. Якщо симптоми з’являються, вони можуть бути незначними:

  • кров’янисті або мажучі виділення після статевого акту;
  • дискомфорт у ділянці таза;
  • нерегулярні менструальні кровотечі.

Ці прояви часто не викликають занепокоєння, але можуть бути першими сигналами захворювання.

Симптоми на пізніших етапах

У міру прогресування пухлини з’являються більш виражені симптоми:

  • рясні або тривалі кровотечі між менструаціями;
  • контактні кровотечі після сексу, фізичних навантажень або огляду;
  • біль під час статевого акту;
  • неприємний запах вагінальних виділень;
  • біль у нижній частині живота або попереку;
  • набряки нижніх кінцівок (при стисненні лімфатичних шляхів);
  • утруднене сечовипускання або дефекація.

Ці симптоми свідчать про значне розростання пухлини та залучення сусідніх органів.

Ознаки, які часто ігноруються

Багато жінок не надають значення дрібним або епізодичним змінам у менструальному циклі, поодиноким кров’янистим виділенням чи дискомфорту під час статевого акту. Також насторожити мають:

  • часті інфекції сечовивідних шляхів;
  • загальна слабкість, зниження апетиту, втрата ваги;
  • хронічна втома без видимих причин.

Усі ці ознаки є підставою для звернення до гінеколога, навіть якщо вони здаються незначними.

Як проводиться діагностика

Гінекологічний огляд і кольпоскопія

Першим кроком у діагностиці є гінекологічний огляд, під час якого лікар оцінює стан шийки матки візуально. При підозрі на патологічні зміни проводиться кольпоскопія — дослідження під збільшенням за допомогою спеціального приладу. Цей метод дозволяє розглянути судинний малюнок, поверхню епітелію та виявити зони, які потребують прицільного забору тканин для подальшого аналізу.

Кольпоскопія може бути простою або розширеною — з використанням розчинів (оцтової кислоти або йоду), які дають змогу краще візуалізувати атипові ділянки.

ПАП-тест і аналіз на ВПЛ

ПАП-тест (цитологічний мазок) — це основний скринінговий метод виявлення передракових змін та ранніх стадій раку шийки матки. Зіскрібок беруть із шийки матки та досліджують під мікроскопом на наявність атипових клітин.

Тест на вірус папіломи людини (ВПЛ) визначає наявність онкогенних штамів, що є головним фактором ризику розвитку раку. Наявність ВПЛ високого ризику в поєднанні з аномальним ПАП-тестом — пряме показання до подальшого дообстеження.

Біопсія та інші уточнювальні дослідження (МРТ, КТ)

Якщо є підозра на онкологічний процес, проводиться біопсія — забір зразка тканини з підозрілої ділянки шийки матки для гістологічного аналізу. Це єдиний метод, що дозволяє остаточно підтвердити діагноз раку та визначити його тип.

Для оцінки поширеності процесу та стадіювання захворювання можуть призначатися:

  • МРТ органів малого таза — дає змогу оцінити глибину проростання пухлини та стан лімфатичних вузлів;
  • КТ органів черевної порожнини і легень — виявляє метастази;
  • ПЕТ-КТ — при необхідності уточнення ступеня поширення онкопроцесу;
  • УЗД — допоміжний метод для оцінки стану малого таза та прилеглих органів.

Комплексна діагностика дозволяє точно встановити стадію раку, що є ключовим для вибору ефективної тактики лікування.

Сучасні методи лікування

Лікування раку шийки матки залежить від стадії захворювання, віку пацієнтки, репродуктивних планів і загального стану здоров’я. У сучасній онкогінекології застосовують індивідуальний підхід, часто поєднуючи кілька методів для досягнення максимального результату.

Хірургічне втручання: конізація, гістеректомія

На ранніх стадіях (CIN III, carcinoma in situ або мікроінвазивний рак) можливе органозберігаюче лікування:

  • Конізація шийки матки — видалення частини тканини у формі конуса, де зосереджена патологічна зона. Метод ефективний на передраковій стадії та при незначному ураженні.
  • Трахелектомія — видалення шийки матки з можливістю збереження матки для подальших вагітностей (у вибраних пацієнток).

На більш розвинених стадіях проводиться:

  • Гістеректомія — повне видалення матки разом із шийкою, іноді з придатками та лімфатичними вузлами (радикальна гістеректомія). Застосовується при інвазивному раку I–II стадії.

Променева та хіміотерапія

Променева терапія (зовнішня і внутрішня — брахітерапія) є основним методом лікування локально поширених форм раку шийки матки. Вона може застосовуватись як самостійно, так і в комбінації з хірургією або хіміотерапією.

Хіміотерапія призначається при поширених або рецидивуючих формах хвороби. Часто застосовується препарат цисплатин, іноді в комбінації з іншими цитостатиками. У разі необхідності хіміотерапія може проводитися як неоад'ювантна (до операції) чи ад’ювантна (після).

Імунотерапія та таргетне лікування

На пізніх стадіях або при резистентності до стандартних методів лікування застосовують сучасні підходи:

  • Імунотерапія — препарати (наприклад, інгібітори контрольних точок) активують імунну систему для боротьби з пухлиною.
  • Таргетна терапія — націлена на певні молекулярні механізми, які забезпечують ріст пухлини. Використовується при наявності специфічних біомаркерів.

Ці методи найчастіше застосовують у рамках комплексного лікування для покращення контролю захворювання та підвищення якості життя пацієнток.

Вибір методу залежно від стадії

Лікувальна тактика визначається після детальної діагностики та встановлення стадії:

  • Передракові зміни (CIN I–III): спостереження або консервативне хірургічне лікування.
  • Стадія I: органозберігаючі операції або гістеректомія.
  • Стадія II–III: променева терапія з хіміотерапією.
  • Стадія IV: паліативна терапія, імунотерапія, таргетне лікування, підтримуюче лікування.

Мультидисциплінарна команда (гінеколог-онколог, хіміотерапевт, радіолог) розробляє персоналізований план лікування з урахуванням усіх клінічних аспектів.

Відновлення та реабілітація

Реабілітаційний період після лікування раку шийки матки є важливим етапом, який впливає на якість життя, запобігання рецидивам і повернення до звичного способу життя. Комплексне відновлення включає фізичну, емоційну та медичну підтримку.

Фізичне відновлення після лікування

Залежно від типу проведеного лікування (операція, променева чи хіміотерапія), організму потрібен час на відновлення:

  • після хірургічного втручання можливі біль, втома, порушення сечовипускання або дефекації. У перші тижні важливо обмежити фізичні навантаження, уникати піднімання важкого, статевих контактів (на термін, рекомендований лікарем);
  • після променевої терапії можуть виникати місцеві ускладнення: подразнення слизових, сухість піхви, діарея або цистит. Лікування побічних ефектів проводиться індивідуально;
  • хіміотерапія може спричинити втому, нудоту, зниження імунітету. Для підтримки організму рекомендовано правильне харчування, помірні прогулянки, вітамінотерапія за призначенням.

Повноцінна реабілітація також включає роботу з лікарем-фізіотерапевтом або спеціалістом з ЛФК для відновлення м’язового тонусу та лімфовідтоку.

Психоемоційна підтримка

Онкологічний діагноз часто викликає сильне психологічне навантаження: страх рецидиву, переживання щодо репродуктивної функції, самооцінки та стосунків. Психоемоційна підтримка є невід’ємною частиною реабілітації.

Рекомендується:

  • індивідуальна або групова психотерапія;
  • участь у програмах підтримки онкопацієнтів;
  • залучення родини до процесу одужання.

Збалансований емоційний стан сприяє швидшому фізичному відновленню.

Планові обстеження після терапії

Після завершення лікування важливо регулярно проходити контрольні обстеження для своєчасного виявлення можливих рецидивів або ускладнень. Рекомендована схема спостереження:

  • перший рік — огляд кожні 3 місяці;
  • 2–3 роки — огляд кожні 6 місяців;
  • далі — щороку, довічно.

Плановий моніторинг включає гінекологічний огляд, ПАП-тест, аналіз на ВПЛ, за потреби — УЗД, КТ або МРТ. Дотримання графіка спостереження значно підвищує шанси на стабільну ремісію.

Можливі ускладнення при відсутності лікування

Ігнорування симптомів або відмова від лікування раку шийки матки призводить до стрімкого прогресування захворювання. Пухлина розростається, порушує функції навколишніх органів і систем, знижує якість життя, а на пізніх стадіях стає смертельно небезпечною.

Поширення раку на інші органи

Без лікування рак шийки матки переходить у пізні стадії з локальним та віддаленим поширенням:

  • проростає в матку, піхву, сечовий міхур, пряму кишку;
  • уражає лімфатичні вузли;
  • метастазує в легені, печінку, кістки.

Таке розповсюдження ускладнює лікування, потребує агресивної терапії і часто має гірший прогноз.

Безпліддя та порушення функцій органів малого таза

Прогресування хвороби або радикальні форми лікування (наприклад, гістеректомія) часто призводять до втрати репродуктивної функції. Також можливі:

  • хронічні запальні процеси;
  • порушення сечовипускання;
  • хронічний тазовий біль;
  • розлади роботи кишечника.

Ці ускладнення знижують рівень фізичного комфорту й потребують тривалого відновлення.

Зниження якості життя

На пізніх стадіях рак викликає важкі симптоми, які негативно впливають на фізичний і психоемоційний стан жінки:

  • біль, який потребує постійного прийому знеболювальних;
  • кровотечі й виділення з неприємним запахом;
  • виснаження організму, анемія, загальна слабкість;
  • соціальна ізоляція та психологічна депресія.

Усе це значно ускладнює щоденне життя пацієнтки та її родини. Саме тому рання діагностика і своєчасне лікування є ключовими умовами збереження життя й добробуту.

Профілактика раку шийки матки

Рак шийки матки належить до тих видів онкопатології, які можна ефективно попередити. Завдяки сучасним методам профілактики — вакцинації, скринінгу та зміні способу життя — захворюваність значно знижується, а виявлення на ранніх стадіях дає шанс на повне одужання.

Вакцинація проти ВПЛ

Найефективніший метод первинної профілактики — вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ). Вакцини захищають від найнебезпечніших онкогенних штамів ВПЛ, зокрема 16 та 18, які викликають до 70% випадків раку шийки матки.

  • Оптимальний вік для щеплення — 9–14 років, до початку статевого життя.
  • Також вакцинацію можна проводити до 26 років і навіть пізніше, якщо жінка ще не інфікована цими штамами.
  • Вакцина безпечна, добре переноситься й дає тривалий захист.

Наявні вакцини: Gardasil, Gardasil 9, Cervarix.

Регулярні гінекологічні огляди

Скринінг — основа вторинної профілактики. Регулярні візити до гінеколога дозволяють виявити передракові зміни та вилікувати їх до того, як вони переростуть у рак.

  • ПАП-тест (цитологія) рекомендується щонайменше раз на 3 роки, починаючи з 21 року.
  • Тест на ВПЛ — додатковий інструмент, який дозволяє визначити ризик.
  • За потреби проводиться кольпоскопія або біопсія.

Чим раніше виявлено зміни — тим вища ефективність лікування.

Безпечна сексуальна поведінка та відмова від куріння

Поведінкові фактори також мають значення у профілактиці раку шийки матки:

  • Захищений секс (використання презервативів) знижує ризик інфікування ВПЛ та іншими інфекціями;
  • Обмеження кількості статевих партнерів;
  • Відмова від куріння, оскільки тютюновий дим послаблює імунну відповідь та сприяє розвитку дисплазії;
  • Здоровий спосіб життя — зміцнення імунітету, збалансоване харчування, регулярна фізична активність.

Комплекс профілактичних заходів дозволяє зберегти жіноче здоров’я та запобігти небезпечному захворюванню ще до його виникнення.

A red heart on a black background.A red heart on a black background.The vitrup of the human body in a circle.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
logo
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом