Рак ендометрію

Залишити звернення
Рак ендометрію

Що таке рак ендометрію?

Рак ендометрію — це злоякісне новоутворення, яке виникає у внутрішньому шарі матки — ендометрії. Він є найпоширенішим видом раку жіночих репродуктивних органів у країнах з розвиненою системою охорони здоров’я. Найчастіше виявляється на ранніх стадіях завдяки характерним симптомам, зокрема аномальним матковим кровотечам.

Цей тип онкології відрізняється від раку шийки матки як за походженням, так і за методами лікування. У більшості випадків рак ендометрію належить до аденокарцином — пухлин, які розвиваються з залозистих клітин.

Розвиток захворювання пов’язаний із тривалим впливом естрогену без належного балансу прогестерону. Така гормональна дисфункція стимулює надмірне розростання ендометрію, що з часом може призводити до атипових змін клітин і переродження у злоякісну пухлину.

Ключові етапи формування:

  • Гіперплазія ендометрію — початкове надмірне потовщення слизової;
  • Атипова гіперплазія — передраковий стан;
  • Інвазивний рак — пухлина проростає в м’язовий шар матки й може поширюватися далі.

Рак ендометрію найчастіше діагностується у жінок віком понад 50 років, переважно в постменопаузальному періоді. У структурі жіночої онкології він посідає провідні позиції, поступаючись лише раку молочної залози.

Основні причини та фактори ризику

Гормональні зміни та надлишок естрогену

Одним із головних механізмів розвитку раку ендометрію є гормональний дисбаланс, особливо тривалий вплив естрогену без протидії прогестерону. Така ситуація виникає при:

  • Ановуляторних циклах (часто в період передменопаузи)
  • Естрогензамісній терапії без використання прогестинів
  • Синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ)
  • Естроген-продукуючих пухлинах яєчників

Без прогестеронової регуляції слизова оболонка матки надмірно розростається (гіперплазія), що підвищує ризик переродження клітин у злоякісні.

Вік, ожиріння та супутні захворювання

Рак ендометрію частіше виникає після 50 років, особливо в жінок після менопаузи. З віком зростає кількість гормональних і метаболічних змін, що сприяють виникненню онкопатологій.

Ключові чинники:

  • Ожиріння: жирова тканина є джерелом естрогену — чим більше надлишкової ваги, тим вищий гормональний вплив
  • Цукровий діабет: сприяє метаболічним порушенням і запаленню, що підвищують онкоризик
  • Гіпертонія: часто поєднується з метаболічним синдромом, який ускладнює гормональний фон

Комбінація цих станів, особливо в постменопаузі, суттєво підвищує ризик захворювання.

Генетична схильність і синдроми (наприклад, Лінча)

Близько 5–10% випадків раку ендометрію пов’язані з успадкованими мутаціями, які впливають на репарацію ДНК.

Найвідоміший приклад — синдром Лінча (наследственний неполіпозний колоректальний рак), при якому ризик раку ендометрію зростає в 20–60%.

Ознаки, які можуть вказувати на спадкову природу хвороби:

  • Рак у кількох родичок першого ступеня
  • Випадки раку матки або товстої кишки у віці до 50 років
  • Поєднання раку матки з іншими злоякісними пухлинами (шлунок, яєчники, нирки тощо)

Жінкам із підозрою на спадкову схильність рекомендовано пройти генетичне тестування та спостерігатися у лікаря-генетика й онкогінеколога.

Симптоми раку ендометрію

Аномальні маткові кровотечі

Найбільш раннім та характерним симптомом раку ендометрію є ненормальна маткова кровотеча. У понад 90% пацієнток саме цей симптом спонукає звернутися до лікаря.

Типові прояви:

  • Кровомазання або кровотеча після менопаузи — найтривожніший сигнал
  • Рясні менструації або подовжені цикли в пременопаузі
  • Міжменструальні кров’янисті виділення
  • Кров’янисті виділення після статевого акту

Навіть невелике кровомазання у жінок після менопаузи потребує негайного обстеження. Вчасно виявлений рак ендометрію часто добре піддається лікуванню.

Біль у нижній частині живота або таза

На більш пізніх стадіях може виникати тупий або спазмоподібний біль у нижній частині живота, іноді — у ділянці крижів або таза. Біль часто не має чіткої локалізації, але стає постійним або посилюється при фізичному навантаженні.

Причини больового синдрому:

  • Проростання пухлини у глибші шари матки
  • Тиск на навколишні органи (мочовий міхур, кишечник)
  • Запалення або некроз пухлинної тканини

Біль може супроводжуватися загальним дискомфортом, здуттям живота або відчуттям тиску всередині таза.

Інші прояви на пізніх стадіях

У запущених випадках рак ендометрію може давати загальні симптоми, пов’язані з поширенням пухлини за межі матки або з порушенням функції інших органів.

До таких симптомів належать:

  • Слабкість, швидка втомлюваність
  • Втрата апетиту та зниження ваги
  • Біль у попереку або ногах (при ураженні лімфатичних вузлів або нервових структур)
  • Порушення сечовипускання або дефекації
  • Збільшення об’єму живота через накопичення рідини (асцит)

Наявність таких симптомів свідчить про поширення хвороби й потребує комплексної онкологічної допомоги.

Методи діагностики

Гінекологічний огляд та УЗД

Перший етап у виявленні раку ендометрію — це гінекологічний огляд і трансвагінальне ультразвукове дослідження (УЗД).

Під час огляду лікар оцінює стан шийки матки, піхви та матки, звертаючи увагу на наявність виділень або змін.

УЗД дозволяє:

  • Виміряти товщину ендометрію (норма в постменопаузі — до 4 мм)
  • Виявити гіперплазію, поліпи або підозру на пухлину
  • Оцінити структуру матки та навколишні органи

Трансвагінальне УЗД є скринінговим методом, але не може підтвердити діагноз раку — для цього потрібне морфологічне дослідження тканини.

Гістероскопія та біопсія ендометрію

Гістероскопія — «золотий стандарт» діагностики. Це ендоскопічна процедура, під час якої лікар вводить тонкий оптичний прилад через піхву в порожнину матки, оглядає ендометрій і прицільно бере зразки тканин для аналізу.

Переваги методу:

  • Максимальна точність — можливість побачити пухлину візуально
  • Таргетована біопсія — забір саме з підозрілої ділянки
  • Можливість одночасного видалення поліпів або гіперплазії

Біопсія ендометрію також може виконуватись окремо — за допомогою пайпель-біопсії або дилатації з кюретажем (вишкрібанням) під наркозом.

Комп'ютерна томографія (КТ) та МРТ для оцінки поширення

Після підтвердження діагнозу проводять додаткові методи візуалізації для стадіювання процесу та планування лікування.

  • КТ (комп'ютерна томографія): дозволяє оцінити наявність метастазів у легенях, печінці, лімфовузлах.
  • МРТ (магнітно-резонансна томографія): більш точна для оцінки глибини проростання пухлини в міометрій, стану цервікального каналу та оточуючих тканин малого таза.

Ці методи не тільки допомагають у встановленні стадії захворювання, а й відіграють ключову роль у виборі тактики лікування.

Сучасні методи лікування

Лікування раку ендометрію залежить від стадії хвороби, типу пухлини, віку пацієнтки та супутніх захворювань. У більшості випадків застосовується комбінований підхід, що включає хірургію, променеву терапію, медикаментозне лікування.

Хірургічне лікування (гістеректомія, видалення придатків)

Основним методом лікування є радикальне хірургічне втручання. Воно дозволяє не лише видалити пухлину, а й визначити стадію захворювання.

Типові втручання:

  • Гістеректомія — видалення тіла матки
  • Аднексектомія — видалення обох яєчників і маткових труб
  • Лімфаденектомія — за потреби: видалення регіонарних лімфовузлів

Операція може проводитися традиційним (відкритим) способом, лапароскопічно або з використанням роботизованих технологій, що зменшують травматизацію й терміни відновлення.

Променева терапія

Променеве лікування застосовується:

  • після хірургії — для зниження ризику рецидиву
  • як основний метод — у пацієнток, які не можуть перенести операцію

Види:

  • Зовнішнє опромінення малого таза
  • Внутрішньоматкова брахітерапія — місцеве опромінення через спеціальний аплікатор

Променева терапія дозволяє знищити залишкові ракові клітини, але може викликати побічні ефекти — запалення слизових, дискомфорт у кишечнику або сечовому міхурі.

Хіміотерапія та гормональне лікування

Хіміотерапія застосовується при:

  • Поширеному або рецидивуючому раку
  • Агресивних гістологічних типах (серозний, кліренс-клітинний рак)

Використовують комбінації препаратів на основі платини (цисплатин, карбоплатин) та таксанів (паклітаксел). Лікування проводиться курсами з контролем загального стану та побічних ефектів.

Гормональна терапія — альтернатива для жінок зі сповільненим типом пухлини, особливо при бажанні зберегти фертильність.

Використовують:

  • Прогестини (медроксипрогестерон, мегестрол)
  • Антагоністи естрогенів

Цей метод потребує тривалого спостереження та регулярної біопсії ендометрію.

Таргетна терапія та імунотерапія

Для пацієнток з рецидивами або мутаціями певних генів (наприклад, MSI-H або dMMR) доступні сучасні підходи:

  • Таргетна терапія: блокує молекулярні мішені в пухлинних клітинах
  • Імунотерапія: активує власну імунну систему для боротьби з пухлиною

Ці методи призначаються в спеціалізованих онкоцентрах після детального молекулярного тестування пухлини.

Відновлення після лікування

Після завершення активного етапу лікування пацієнтка переходить у фазу реабілітації та спостереження, мета якої — повернення до звичного способу життя, контроль за станом здоров’я та профілактика рецидивів. Відновлення охоплює як фізичні, так і психоемоційні аспекти.

Фізичне та емоційне відновлення

Після хірургічного втручання організму потрібен час для загоєння тканин і нормалізації функцій.

Рекомендації:

  • Поступове відновлення активності: уникати піднімання важкого протягом 6–8 тижнів
  • Збалансоване харчування для підтримки імунітету й профілактики анемії
  • Фізіотерапія або лікувальна гімнастика, якщо були ускладнення

Окрема увага — емоційному стану жінки. Після діагнозу та лікування онкології часто виникають:

  • Тривожність або страх рецидиву
  • Зниження самооцінки
  • Порушення сексуального життя

Рекомендується підтримка психолога, групи самодопомоги або онкопсихолога, особливо у перші місяці після завершення лікування.

Контроль рецидиву та планові обстеження

Регулярний медичний нагляд допомагає вчасно виявити ознаки можливого рецидиву або ускладнень.

Стандартна програма включає:

  • Огляд гінеколога кожні 3–6 місяців протягом перших 2 років
  • Трансвагінальне УЗД або КТ/МРТ — за показами
  • Цитологічне дослідження вагінального купола (після гістеректомії)
  • Оцінка скарг пацієнтки, загальний аналіз крові

У разі підозри на рецидив призначають додаткові обстеження: ПЕТ-КТ, біопсію, консультації вузьких спеціалістів.

Підтримка якості життя після лікування

Онкологічне лікування може впливати на різні сфери життя: ендокринну систему, статеве здоров’я, психоемоційний стан, соціальну активність. Післяопераційна менопауза (особливо у молодих жінок) потребує окремої уваги.

Комплекс підтримки може включати:

  • Гормональну терапію (за показами) для полегшення симптомів менопаузи
  • Сексологічну підтримку при дискомфорті у статевому житті
  • Консультації ендокринолога, дієтолога, фізіотерапевта
  • Повернення до роботи або соціального життя з урахуванням енерговитрат

Якісна післяопераційна підтримка значно покращує прогноз і допомагає жінкам повернутися до повноцінного життя.

Ускладнення при відсутності або несвоєчасному лікуванні

Ігнорування симптомів або затримка з діагностикою та лікуванням раку ендометрію може призвести до прогресування хвороби, ускладнень і погіршення прогнозу. Своєчасне втручання значно підвищує шанси на повне одужання.

Поширення пухлини за межі матки

У міру прогресування рак ендометрію може проростати в сусідні тканини та метастазувати через лімфатичну або кровоносну систему.

Можливі шляхи поширення:

  • У міометрій — м’язовий шар матки
  • До шийки матки або піхви
  • Через лімфовузли малого таза й заочеревинного простору
  • У печінку, легені, кістки (при пізніх стадіях)

Поширений процес часто вимагає агресивнішого лікування (комбінація хіміо- і променевої терапії) та має гірший прогноз.

Вплив на репродуктивну систему

У жінок репродуктивного віку рак ендометрію може призвести до втрати фертильності, особливо якщо необхідне видалення матки та яєчників.

Основні наслідки:

  • Передчасна менопауза після хірургії
  • Безпліддя внаслідок втрати матки
  • Психоемоційні труднощі, пов’язані з неможливістю мати дітей

У окремих клінічних випадках (рання стадія, бажання зберегти фертильність) можливе органозберігаюче лікування, однак воно потребує ретельного контролю та високої онкологічної настороженості.

Психоемоційні наслідки та загальне виснаження

Без належного лікування прогресуюча онкопатологія спричиняє системне виснаження організму — як фізичне, так і психічне.

Типові наслідки:

  • Хронічна втома, анемія, порушення обміну речовин
  • Зниження ваги, апетиту, працездатності
  • Депресивні стани, тривожність, соціальна ізоляція

Онкологічні хвороби без лікування значно знижують якість і тривалість життя. Натомість своєчасне виявлення та лікування раку ендометрію у більшості випадків дозволяє досягти високої ефективності та довготривалої ремісії.

Профілактика раку ендометрію

Хоча не всі випадки раку ендометрію можна попередити, профілактичні заходи значно знижують ризик розвитку хвороби. Особливо це стосується жінок із груп ризику: із зайвою вагою, гормональними порушеннями або спадковою схильністю.

Контроль ваги та гормонального фону

Один із найважливіших чинників профілактики — підтримка нормальної маси тіла. Ожиріння підвищує рівень естрогену, що стимулює ріст ендометрію.

Рекомендації:

  • Збалансоване харчування, обмеження швидких вуглеводів і жирів
  • Регулярна фізична активність (мінімум 150 хвилин на тиждень)
  • Контроль інсулінорезистентності та цукрового діабету

Також важливо слідкувати за гормональним балансом. При необхідності гормональної терапії в період менопаузи рекомендовано застосовувати комбіновані схеми (естроген + прогестин).

Регулярні гінекологічні огляди

Профілактичні візити до гінеколога дозволяють:

  • Своєчасно виявити порушення менструального циклу або патологічні виділення
  • Провести УЗД органів малого таза
  • За потреби — призначити додаткову діагностику (біопсію, гістероскопію)

Жінкам у періоді менопаузи або з факторами ризику рекомендовано проходити огляд не рідше ніж раз на рік.

Своєчасне лікування гіперплазії ендометрію

Гіперплазія — передраковий стан, який за відсутності лікування може перейти в злоякісну пухлину. Її діагностують за допомогою УЗД, гістероскопії та біопсії.

Методи профілактики:

  • Медикаментозна терапія (гормональні препарати — прогестини)
  • Хірургічне видалення атипових ділянок
  • Динамічне спостереження після лікування

Жінки, які вже мали гіперплазію або поліпи ендометрію, потребують регулярного контролю впродовж наступних років.

A red heart on a black background.A red heart on a black background.The vitrup of the human body in a circle.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом