.svg)
Псоріатичний артрит
Що таке псоріатичний артрит?
Псоріатичний артрит — це хронічне запальне захворювання суглобів, що виникає в людей з псоріазом або на його тлі. Воно поєднує ураження шкіри та суглобів і належить до групи серонегативних спондилоартропатій.
Патологія має автоімунну природу, тобто імунна система помилково атакує власні тканини організму — зокрема суглоби, зв’язки та сухожилки.
Псоріатичний артрит проявляється у різних клінічних формах:
- Олігоартикулярна форма — уражено до 4 суглобів.
- Поліартикулярна форма — уражено більше 5 суглобів, часто нагадує ревматоїдний артрит.
- Дистальна форма — характерне ураження дрібних суглобів пальців.
- Спондиліт — ураження хребта та крижово-клубових зчленувань.
- Мутилювальний артрит — рідкісна, тяжка форма з деформаціями і руйнуванням суглобів.
Причини та фактори ризику
Псоріатичний артрит виникає в результаті складної взаємодії генетичних, імунологічних та зовнішніх чинників. Його точна причина не встановлена, проте виділяють низку факторів, які істотно підвищують ризик розвитку захворювання.
Генетична схильність
- Близько 40% пацієнтів мають родичів із псоріазом або псоріатичним артритом.
- Наявність певних генів, зокрема HLA-B27, HLA-Cw6, HLA-B38, асоціюється з підвищеним ризиком розвитку патології.
- Якщо один з батьків має псоріатичний артрит, ризик появи хвороби у дитини значно зростає.
Генетична база визначає схильність до аутоімунних реакцій, які запускають запалення у суглобах і шкірі.
Імунні порушення
- Основу захворювання становить дисфункція імунної системи, яка помилково атакує клітини власного організму.
- Активація Т-лімфоцитів і надмірне вироблення прозапальних цитокінів (TNF-α, IL-17, IL-23) викликають запалення в суглобах і ентезах.
- Імунні порушення є як наслідком генетичної схильності, так і відповіддю на зовнішні фактори (інфекції, стрес).
Це запалення носить системний характер, що пояснює ураження як суглобів, так і шкіри, нігтів та внутрішніх органів.
Зовнішні тригери (стрес, інфекції, травми)
- Психоемоційний стрес може стати пусковим механізмом для розвитку або загострення захворювання.
- Вірусні та бактеріальні інфекції (особливо стрептококи, ВІЛ, віруси грипу) можуть спричинити порушення імунного балансу.
- Механічні травми суглобів (так званий феномен Кебнера) можуть спровокувати псоріатичні ураження в ділянці травми.
Всі ці фактори не є прямими причинами, але здатні «запустити» хворобу в людей із генетичною або імунною схильністю.
Основні симптоми
Псоріатичний артрит має широкий спектр симптомів, які можуть варіювати від легких до тяжких. Ознаки хвороби охоплюють як суглобові, так і позасуглобові прояви, що часто поєднуються з псоріатичними змінами шкіри та нігтів.
Біль і набряк у суглобах
- Найчастіше уражаються дрібні суглоби пальців рук і ніг, зап’ястки, коліна, гомілковостопні суглоби.
- Запалення викликає біль, набряк, почервоніння і підвищення температури в ділянці суглоба.
- У деяких випадках запалення охоплює цілий палець — виникає дактиліт («палець-сосиска»).
- Симптоми можуть мати асиметричний характер — наприклад, вражено лише одне коліно або кілька пальців з одного боку.
Обмеження рухливості
- Через біль і запалення рухи в уражених суглобах стають обмеженими.
- При тривалому перебігу виникають ригідність, деформації суглобів і втрата функції.
- Ранкова скутість триває понад 30 хвилин і вказує на запальний характер артриту.
- У разі ураження хребта виникає біль у попереку, особливо вранці або після тривалого сидіння.
Шкірні прояви псоріазу
- Псоріатичний артрит у більшості випадків поєднується з псоріатичними бляшками — червоними, лущеннями плямами на шкірі.
- Найчастіші локалізації — лікті, коліна, волосиста частина голови, поперек.
- Важливо: у частини пацієнтів шкірні симптоми можуть бути слабко вираженими або навіть відсутніми на момент появи артриту.
Ураження нігтів та очей
- У понад 80% пацієнтів спостерігаються псоріатичні зміни нігтів: точкові заглиблення («нігті наперстка»), відшарування, потовщення, зміна кольору.
- Можливе ураження очей — кон’юнктивіт, ірит або увеїт, що супроводжується болем, почервонінням і зниженням зору.
- Ці симптоми часто корелюють з активністю запалення в організмі.
Виявлення типових симптомів на ранніх етапах допомагає уникнути незворотних уражень суглобів і значно покращити якість життя пацієнта.
Як проводиться діагностика
Діагностика псоріатичного артриту базується на комплексному підході: клінічному обстеженні, лабораторних аналізах та інструментальних методах. Важливо виключити інші види артриту, зокрема ревматоїдний та реактивний, адже специфічного тесту на псоріатичний артрит не існує.
Огляд ревматолога
- Лікар збирає детальний анамнез, звертаючи увагу на наявність псоріазу, симптоми суглобового болю, тривалість скарг, зв'язок із фізичним навантаженням або стресом.
- Проводиться фізикальне обстеження суглобів, хребта, шкіри, нігтів.
- Звертається увага на: дактиліт, ентезит, асиметричне ураження суглобів.
Досвідчений ревматолог на основі клінічних ознак уже на першому візиті може запідозрити псоріатичний артрит.
Лабораторні аналізи
- Загальний аналіз крові: може показувати підвищення ШОЕ, С-реактивного білка — маркерів запалення.
- Аналізи на ревматоїдний фактор (РФ) і антинуклеарні антитіла (ANA): зазвичай негативні, що допомагає відрізнити псоріатичний артрит від ревматоїдного.
- У деяких випадках визначається наявність HLA-B27 — генетичного маркера, особливо при ураженні хребта.
Хоча жоден з аналізів не є специфічним, вони допомагають виключити інші захворювання та оцінити активність запального процесу.
Інструментальні методи (УЗД, МРТ, рентген)
- УЗД суглобів дозволяє виявити запалення, синовіт, набряк м’яких тканин, ентезит навіть при відсутності явної клініки.
- МРТ — високочутливий метод, що дозволяє оцінити ранні зміни в суглобах і зв’язках до появи змін на рентгені.
- Рентгенографія виявляє пізні ознаки хвороби: звуження суглобової щілини, ерозії, остеоліз, анкілоз.
Інструментальна діагностика дозволяє точно оцінити ступінь ураження і визначити оптимальну тактику лікування.
Реабілітація та підтримка
Комплексна реабілітація при псоріатичному артриті є важливою складовою лікування, особливо на етапі контролю над запаленням і у фазі ремісії. Вона допомагає зберегти функцію суглобів, запобігти ускладненням і підтримувати якість життя пацієнта.
Фізіотерапія і ЛФК
- Фізіотерапевтичні процедури (магнітотерапія, ультразвук, електрофорез) сприяють зменшенню болю, набряку та покращують мікроциркуляцію в уражених ділянках.
- Лікувальна фізкультура (ЛФК) — основа підтримки рухливості.
- Регулярна рухова активність знижує рівень запальних маркерів і покращує настрій.
Рух — це лікування, але під контролем фахівця.
Психологічна підтримка
- Хронічний біль, шкірні ураження та обмеження в активності можуть викликати тривожність, депресію, соціальну ізоляцію.
- Важливою є участь близьких — родина може відігравати ключову роль у стабілізації психоемоційного стану.
Психологічне благополуччя напряму впливає на успішність лікування.
Довготривалий моніторинг стану
- Псоріатичний артрит потребує регулярного спостереження ревматолога, навіть у періоди ремісії.
- Може включати періодичні аналізи крові, контроль функції печінки, нирок, візуалізацію суглобів.
Довготривалий контроль забезпечує стабільність стану і вчасне реагування на загострення.
Можливі ускладнення
Без своєчасного та адекватного лікування псоріатичний артрит може прогресувати й викликати тяжкі наслідки. Ускладнення стосуються не лише опорно-рухової системи, а й загального фізичного та психоемоційного стану пацієнта.
Деформація суглобів
- Хронічне запалення поступово руйнує суглобовий хрящ, призводячи до ерозій, остеолізу та анкілозів.
- У важких випадках розвивається мутилювальний артрит — рідкісна, але руйнівна форма із вираженими деформаціями та вкороченням пальців.
- Ураження дрібних суглобів рук може повністю змінити їхню анатомію, що помітно навіть візуально.
- Частіше деформації виникають при відсутності базисної терапії або при пізньому зверненні.
Ці зміни є незворотними й суттєво знижують функціональність кінцівок.
Обмеження функціональності
- Поступове ураження суглобів і м’язів призводить до обмеження обсягу рухів, зниження сили й витривалості.
- Ураження хребта й крижово-клубових зчленувань супроводжується стійкою скутістю, болем і втратою гнучкості.
- Повсякденні дії — ходьба, робота руками, піднімання предметів — стають складними або неможливими без сторонньої допомоги.
- Часто виникає потреба у реабілітаційних засобах: ортези, милиці, інвалідні візки.
Втрачена функціональність прямо впливає на здатність до самообслуговування та праці.
Погіршення якості життя
- Постійний біль, фізичні обмеження та зовнішні шкірні прояви негативно впливають на психоемоційний стан.
- У пацієнтів часто розвивається депресія, тривожні розлади, соціальна ізоляція.
- Втрата працездатності та залежність від сторонньої допомоги посилюють емоційне навантаження.
- Навіть у фазі ремісії зберігається ризик рецидиву, що вимагає постійного контролю.
Комплексне лікування та психосоціальна підтримка допомагають мінімізувати ці наслідки та зберегти активне життя.
Профілактика загострень
Псоріатичний артрит має хронічний перебіг із періодами ремісії та загострень. Основне завдання профілактики — попередити активізацію запального процесу, зберегти функцію суглобів і покращити якість життя. Це досягається за рахунок стабілізації псоріазу, контролю запалення та виключення тригерів.
Контроль псоріазу
- Ураження шкіри часто корелює з активністю артриту, тому ефективне лікування псоріазу допомагає зменшити ризик суглобових загострень.
- Систематичне використання місцевих засобів (кремів, мазей),
- Рекомендовано при необхідності — системна терапія або біопрепарати,
- Уникнення подразників шкіри (механічне тертя, агресивні засоби гігієни).
- Важливо також підтримувати гідратацію шкіри та уникати травматизації уражених ділянок.
Керування шкірним процесом — одна з ключових ланок у попередженні рецидивів артриту.
Регулярне спостереження у лікаря
- Постійне спостереження ревматолога дозволяє своєчасно виявляти перші ознаки загострення.
- Рекомендовано проходити обстеження щонайменше 1–2 рази на рік, навіть у фазі ремісії.
- У разі зміни симптоматики або появи нових скарг — негайно звертатися до лікаря.
Активний моніторинг — запорука стабільного контролю захворювання.
Уникнення провокуючих факторів
Відомі тригери загострень:
- стрес — рекомендовано практики релаксації, психотерапевтична підтримка,
- інфекції — важлива своєчасна діагностика та лікування ГРВІ, ангін тощо,
- травми суглобів — уникати надмірного навантаження, використовувати ортопедичні засоби при потребі.
Важливо також:
- відмовитися від куріння — воно посилює запальний процес,
- обмежити вживання алкоголю, який може взаємодіяти з ліками та посилювати загострення,
- дотримуватися здорового способу життя — збалансоване харчування, достатній сон, регулярна активність.
Профілактика загострень — це щоденна турбота про своє здоров’я, що дає результат у довгостроковій перспективі.
Сучасні підходи до лікування
Лікування псоріатичного артриту має бути комплексним і спрямованим на зменшення запалення, збереження функції суглобів, покращення якості життя та запобігання ускладненням. Терапія підбирається індивідуально, з урахуванням форми, активності захворювання, супутніх станів і відповіді на попереднє лікування.
Протизапальні препарати
- НПЗП (нестероїдні протизапальні засоби) зменшують біль, набряк і скутість у суглобах.
- Найбільш поширені препарати — ібупрофен, напроксен, мелоксикам, целекоксиб.
- Застосовуються при легкому перебігу або на початкових етапах хвороби.
- Не впливають на прогресування хвороби, тому рідко застосовуються як єдиний метод лікування.
Протизапальні засоби часто комбінуються з іншими видами терапії для досягнення стабільного ефекту.
Базисна терапія (DMARDs)
- Препарати, що модифікують перебіг хвороби (DMARDs), зменшують активність запалення і уповільнюють структурні ушкодження суглобів.
- Найчастіше призначають: метотрексат, сульфасалазин, лефлуномід, циклоспорин.
- Ефект розвивається поступово, протягом кількох тижнів або місяців.
- Потребують регулярного моніторингу аналізів крові через можливі побічні ефекти.
Це основа довготривалого контролю над перебігом псоріатичного артриту.
Біологічні засоби
- Біологічна терапія — сучасний напрям у лікуванні, що діє на ключові молекули запалення.
- Використовують препарати, які блокують: TNF-α (адалімумаб, етанерцепт, інфліксімаб), IL-17 (секукінумаб), IL-23/IL-12 (устекінумаб), а також інгібітори JAK (тофацитиніб).
- Зазвичай призначаються при неефективності традиційної базисної терапії або при тяжкому перебігу.
Біологічні засоби забезпечують високу ефективність та часто дозволяють досягти тривалої ремісії.
Підтримка способу життя
- Фізична активність: регулярні вправи допомагають зберігати рухливість суглобів, знижувати біль і покращувати загальний стан.
- Дієта: збалансоване харчування з акцентом на продукти, що знижують запалення (овочі, риба, олії, горіхи), допомагає контролювати масу тіла.
- Психоемоційна стабільність: контроль стресу та підтримка психічного здоров’я — важлива частина лікування.
- Відмова від шкідливих звичок: куріння і надмірне вживання алкоголю посилюють запальні процеси.
Немедикаментозна підтримка значно підсилює ефективність фармакотерапії та сприяє тривалому контролю над захворюванням.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
