Хропіння — це не лише соціальна проблема, а й потенційна загроза здоров’ю. Воно часто пов’язане з утрудненим диханням уві сні, зниженням насичення крові киснем, підвищенням артеріального тиску, головним болем, денною сонливістю та навіть зупинками дихання (апное). Якщо консервативні методи не дають результату, лікар може рекомендувати хірургічне лікування хропіння, яке спрямоване на усунення анатомічних причин звуження дихальних шляхів.
Хірургічне лікування хропіння — це втручання на м’яких тканинах горла, носа або піднебіння, яке покращує прохідність дихальних шляхів під час сну. Операції підбираються індивідуально й залежать від джерела обструкції:
Мета хірургії — стабілізувати дихальні шляхи та усунути фізичні перешкоди для нормального дихання уві сні.
Операція показана у випадках, коли:
Перед оперативним втручанням проводиться комплексне обстеження:
На основі результатів обирається оптимальна тактика лікування — від малоінвазивної корекції до комплексного втручання.
Увулопалатофарингопластика (УПФП)
Операція на м’якому піднебінні:
Лазерна або радіохвильова увулопластика
Тонзилектомія (видалення мигдаликів)
Септопластика, вазотомія або поліпотомія
Імплантація піднебінних шовних елементів (Pillar-імпланти)
Післяопераційний період залежить від типу втручання:
У більшості пацієнтів після хірургічного лікування хропіння спостерігається:
Результат залежить від правильної діагностики, комплексного підходу та дотримання рекомендацій після операції.
Можливі побічні ефекти або ускладнення:
Ретельне передопераційне планування та якісна післяопераційна підтримка допомагають уникнути ускладнень та досягти максимального ефекту.