Пухлини щитоподібної залози — це новоутворення, які виникають у тканинах щитоподібної залози. Вони можуть мати різну природу, рости повільно або агресивно, не проявлятися роками або швидко змінювати функцію органу. Важливо розуміти, що не всі пухлини — це рак: багато з них є доброякісними і не становлять загрози для життя.
Усі пухлини щитоподібної залози поділяють на:
Захворюваність на вузлові утворення щитоподібної залози постійно зростає — їх виявляють у 30–50% людей під час УЗД шиї. Але лише близько 5% з них виявляються злоякісними. Частіше пухлини виявляють у жінок, особливо після 40 років, а також у людей із йододефіцитом або спадковою схильністю.
Найпоширеніші злоякісні пухлини щитоподібної залози:
Анапластична карцинома — рідкісна, але агресивна форма з дуже швидким перебігом і несприятливим прогнозом.
Пухлини щитоподібної залози виникають під впливом комплексу факторів. Частина з них пов’язана зі способом життя або станом здоров’я, інші — із впливом навколишнього середовища або спадковістю. Розуміння причин допомагає вчасно ідентифікувати ризики та проводити профілактику.
Спадкова схильність відіграє важливу роль, особливо при:
Генетичне консультування рекомендоване пацієнтам із сімейним анамнезом ендокринних пухлин.
Вплив іонізуючого випромінювання — один з найважливіших факторів ризику. Особливо небезпечним є:
Ці фактори можуть провокувати розвиток пухлин навіть через десятки років.
Деякі хронічні стани підвищують ризик формування вузлів і новоутворень:
Ці стани змінюють структуру залози, що іноді призводить до утворення пухлин.
Порушення йодного балансу — часта причина патологій щитоподібної залози:
Збалансоване надходження йоду з харчуванням — важлива частина профілактики.
Більшість пухлин щитоподібної залози тривалий час не викликають жодних скарг і виявляються випадково під час УЗД. Однак є симптоми, які можуть вказувати на наявність новоутворення і потребують негайного звернення до лікаря. Їх не варто ігнорувати, навіть якщо вони не супроводжуються болем чи підвищенням температури.
У багатьох випадках вузол не болить, але його наявність — це вже привід пройти обстеження.
Пухлина, яка зростає, може здавлювати:
Такі симптоми вимагають термінової оцінки у лікаря.
Злоякісні пухлини можуть уражати повернений гортанний нерв, що іннервує голосові зв’язки. У результаті виникають:
Це тривожні симптоми, які потребують огляду ЛОРа та ендокринолога.
У разі злоякісного процесу можуть з’являтися системні ознаки:
Хоча ці симптоми неспецифічні, у сукупності з іншими вони можуть вказувати на онкопатологію.
Своєчасна і точна діагностика — ключ до успішного лікування пухлин щитоподібної залози. Обстеження зазвичай починається з клінічного огляду та УЗД, після чого лікар призначає додаткові дослідження залежно від підозри на тип новоутворення.
Першим етапом є фізикальне обстеження:
Це дозволяє сформувати первинне уявлення про новоутворення.
Ультразвукове дослідження — основний метод скринінгу:
Безболісний, доступний і інформативний метод.
Це основний метод визначення природи пухлини:
Процедура амбулаторна, мінімально інвазивна.
Лабораторні тести дають додаткову інформацію:
Також можуть призначатись антитіла до ТПО та ТГ.
У складних випадках або при підозрі на поширення пухлини призначають:
Ці методи застосовують вибірково — коли стандартні дослідження не дають повної картини.
Тактика лікування пухлин щитоподібної залози залежить від типу новоутворення, ступеня злоякісності, розмірів, наявності метастазів, а також загального стану пацієнта. У більшості випадків застосовується комбінований підхід, який включає хірургічне лікування, радіойодтерапію та подальше спостереження.
Основний метод лікування злоякісних пухлин — оперативне видалення залози:
У деяких випадках видаляють і регіонарні лімфовузли, якщо є підозра на метастази.
Після хірургії може бути призначено лікування радіоактивним йодом (I¹³¹):
Процедура проводиться під контролем ендокринолога у спеціалізованому стаціонарі.
Після видалення залози необхідна гормонозамісна терапія:
Також проводиться моніторинг тиреоглобуліну, кальцитоніну та інших маркерів.
Не всі вузли потребують негайного лікування:
Цей підхід дозволяє уникнути зайвих операцій та зберегти якість життя.
Після лікування пухлин щитоподібної залози, особливо хірургічного втручання, пацієнт потребує довгострокової підтримки та спостереження. Правильна реабілітація допомагає зберегти якість життя, уникнути ускладнень і контролювати можливі рецидиви.
Якщо щитоподібну залозу повністю або частково видалено, організм перестає виробляти тиреоїдні гормони. У цьому випадку призначається гормональна терапія левотироксином, яка:
Прийом препарату є довготривалим (часто — пожиттєвим) і потребує регулярного контролю дози.
Навіть після успішного лікування важливо регулярно проходити контрольні обстеження:
Це дозволяє виявити рецидив на ранній стадії і своєчасно вжити заходів.
Більшість пацієнтів після лікування живуть повноцінним життям. Важливо:
При правильному супроводі людина може зберігати активність, працювати, подорожувати, народжувати дітей — жити без обмежень.
Затягування з діагностикою або лікуванням пухлин щитоподібної залози може призвести до серйозних ускладнень — як місцевих, так і системних. Особливо це стосується злоякісних утворень, які мають потенціал до поширення і агресивного перебігу.
Найнебезпечніше ускладнення при злоякісних формах:
Метастази значно ускладнюють лікування, погіршують прогноз і потребують комбінованої терапії.
Навіть доброякісні пухлини можуть впливати на гормональну функцію залози:
Гормональні зрушення впливають на серцево-судинну, нервову та репродуктивну системи.
Пухлини великих розмірів або з агресивним ростом можуть здавлювати:
Ці симптоми можуть прогресувати і вимагають термінового втручання.
Хоча повністю запобігти утворенню пухлин щитоподібної залози неможливо, існують дієві заходи профілактики, які знижують ризики розвитку як доброякісних, так і злоякісних новоутворень. Особливо це важливо для людей із груп ризику.
Йод — основний мікроелемент, необхідний для нормального функціонування щитоподібної залози. Для профілактики:
Збалансований йодний раціон знижує ризик розвитку вузлів і зоба.
Раннє виявлення новоутворень дозволяє уникнути ускладнень:
Люди з обтяженим спадковим анамнезом мають вищий ризик: