Деформація Тейлора

Види патології

Загальноприйнятої класифікації деформації Тейлора немає.

Хірурги оцінюють ступінь патології за кутом відхилення мізинця від нормального становища.

Це дозволяє визначитися із тактикою лікування.

Симптоми

Патологія Тейлора добре видно при звичайному огляді. Характерним симптомом є відхилення мізинця всередину та утворення кісткового виступу біля його основи.

У міру прогресування стану пацієнт може подавати скарги на:

• біль у стопі при тривалій ходьбі;

• проблеми з підбором взуття;

• почервоніння та болючість шкіри в області виступу;

• ниючі болі в стопі.

У деяких випадках стан може ускладнитися запаленням суглоба, що з'єднує фалангу мізинця з кісткою плюсни. У цьому випадку болючі відчуття стають більш вираженими.

Діагностика

Діагностикою захворювання займається лікар ортопед. Звичайного огляду достатньо виявлення характерних ознак деформації Тейлора, проте для уточнення ступеня відхилення призначається рентген стопи.

Він також допомагає оцінити стан суглоба, виключити артроз та інші захворювання, які можуть призвести до його деформації.

За наявності супутнього запального процесу можуть використовуватись додаткові методи діагностики: загальний та біохімічний аналіз крові, УЗД тощо.

Операції при деформації Тейлора

Ортези та лікувальна гімнастика ефективні лише на початкових етапах формування патології. В інших випадках позбавити пацієнта від дискомфорту та естетичного дефекту може лише хірургічне втручання. При відносно невеликому відхиленні проводиться шліфування головки плеснової кістки через невеликий прокол шкіри.

Виражена деформація є показанням до проведення остеотомії 5 плюсневої кістки. Під час операції хірург робить невеликий розріз на бічній поверхні стопи, розсікає кістку та фіксує її у правильному положенні спеціальним гвинтом.