Розсікаючий остеохондрит (хвороба Кеніга)

Симптоми розсікаючого остеохондриту

Клінічні прояви залежать від стадії процесу та того, чи відокремився кістково-хрящовий фрагмент. На ранніх етапах симптоми можуть бути мінімальними, тому захворювання часто ігнорується або сприймається як «звичайне перевантаження». У міру прогресування з’являються характерні ознаки, що свідчать про порушення структури суглоба.

Біль у суглобі при навантаженні

• Болить найчастіше коліно, рідше — гомілковостопний, лікоть, плече
• Біль з’являється під час бігу, стрибків, ходьби по сходах, присідань
• На початку слабкий і терпимий, але з часом посилюється

Біль є сигналом порушення харчування хряща та подразнення субхондральної кістки.

Набряк і дискомфорт після активності

• Невеликий, періодичний набряк навколо суглоба
• «Тягнуче» або глибоке відчуття втоми у суглобі
• Симптоми посилюються після тренування та зникають у спокої

Це типовий прояв запального реагування на мікротравми.

Блокування суглоба або «заклинювання»

• Неможливість повністю зігнути або розігнути кінцівку
• Відчуття, що «щось заважає» всередині суглоба
• Частіше виникає при від’єднанні фрагмента («суглобова миша»)

Це небезпечний знак — потребує термінового обстеження.

Відчуття нестабільності

• Невпевненість у суглобі при опорі
• Епізоди «провалювання» ноги або слабкість
• Може бути ознакою порушення поверхні суглоба чи супутніх ушкоджень

Нестабільність обмежує активність і підвищує ризик повторної травми.

Хрускіт та скутість

• Відчутні клацання, хрускіт, шорсткість при русі
• Труднощі із повним розгинанням або згинанням
• Скутість особливо помітна після періоду відпочинку

Такі симптоми говорять про порушення ковзання суглобових поверхонь.

Ступені та класифікація патології

Розсікаючий остеохондрит має поетапний перебіг: від ранніх змін у кістковій тканині до повного відриву фрагмента хряща з кісткою. Розуміння стадії процесу критичне для вибору правильної тактики лікування — від спостереження до хірургії.

Стадії захворювання (від набряку кістки до відриву фрагмента)

Зазвичай виділяють 4 стадії розвитку OCD:

1. Рання фаза (набряк субхондральної кістки) — біль при навантаженні, фрагмент ще інтактний, хрящ збережений.
2. Субхондральний дефект — формується зона некрозу, контури фрагмента починають окреслюватися.
3. Нестабільний фрагмент — часткове відокремлення, рухливість елемента, ризик блокування суглоба.
4. Повний відрив фрагмента («суглобова миша») — фрагмент вільно переміщується, різке блокування руху та інтенсивний біль.

Рання стадія найкраще піддається консервативному лікуванню.

Стабільні та нестабільні ураження

Ключовий параметр — стабільність фрагмента:

• Стабільні (частіше у дітей і підлітків) — фрагмент не зміщується, хрящ зберігає опору, можливе відновлення кістки без операції.
• Нестабільні (частіше у дорослих або при запізнілому лікуванні) — фрагмент рухомий або відокремлений, механічні симптоми, повільне загоєння.

Стабільність перевіряється за даними МРТ або артроскопії.

Важливість ранньої діагностики

Раннє виявлення → висока ймовірність повного відновлення

Затримка з діагностикою → ризик:

• відриву фрагмента
• хронічного болю
• необхідності хірургії
• розвитку артрозу

Особливо важливо своєчасно оцінити симптоми у дітей, які займаються спортом.

Відновлення та реабілітація

Реабілітація при розсікаючому остеохондриті має ключове значення — саме правильний відновлювальний протокол дозволяє зменшити біль, нормалізувати функцію суглоба та попередити повторні ушкодження. Реабілітація триває поетапно й залежить від стадії захворювання та обраної тактики лікування (консервативної чи хірургічної).

Контроль навантаження на суглоб

• Поступове дозоване навантаження
• Уникання стрибків, бігу, різких змін напрямку руху
• За потреби — тимчасове використання милиць або спеціальних ортезів
• Повернення до активності лише після зникнення болю та нормалізації МРТ/рентген-динаміки

Це основа відновлення на ранніх етапах та після операції.

Вправи для зміцнення м'язів та стабілізації

Основні цілі тренувального етапу:

• Зміцнення квадрицепса, підколінних м’язів, сідничних м’язів
• Робота над м’язами-стабілізаторами таза і коліна
• Відновлення правильної біомеханіки ходи
• Вправи на пропріоцепцію (рівновага, баланс-платформи)

Спочатку — вправи без навантаження, пізніше — функціональні та силові.

Фізіотерапія для відновлення трофіки

Фізіотерапевтичні методи можуть пришвидшити регенерацію та полегшити біль:

• магнітотерапія
• лазеротерапія
• ударно-хвильова терапія (за показами)
• електростимуляція м’язів
• теплові процедури та мануальні техніки для розслаблення м’язів

Цілі: покращити кровопостачання, зменшити запалення, нормалізувати тонус.

Програма повернення до спорту

Проводиться поступово, під контролем лікаря та фізичного реабілітолога:

1. Фаза безболісної ходи
2. Легка силова підготовка → вправи з власною вагою
3. Пліометрія у пізніх етапах (стрибки, зміна напрямків)
4. Специфічні вправи під вид спорту
5. Дозвіл на повноцінні тренування лише після повного відновлення функції

Типові строки — від 3 до 6 місяців, у деяких випадках довше.

Профілактика

Оскільки розсікаючий остеохондрит часто розвивається в молодих спорт-активних пацієнтів, профілактика має ключове значення. Мета — захистити суглоб, забезпечити правильне навантаження та вчасно реагувати на симптоми, щоб не допустити прогресування ураження.

Контроль спортивного навантаження у дітей

• Дозовані тренування без перевантаження
• Поступове збільшення інтенсивності та об’єму навантаження
• Повноцінний відпочинок між тренувальними циклами
• Різноманітність активності — чергування силових, технічних та координаційних вправ

Особливо важливо у періоди активного росту, коли кістково-хрящові структури більш вразливі.

Своєчасне лікування болю в суглобах

• Будь-який біль після активності у підлітків-спортсменів — причина звернутися до ортопеда
• Уникати тривалого прийому знеболювальних замість діагностики
• Не повертатися до тренувань до повного відновлення

Раннє втручання може повністю зупинити процес на початковій стадії.

Зміцнення м'язів та стабілізація суглоба

• Регулярна робота над силою та витривалістю м’язів
• Вправи на стабілізацію та баланс (core, сідничні, м’язи стегна)
• Корекція техніки рухів (біг, стрибки, присідання)
• Адекватне взуття та покриття для занять

Сильний та стабільний м’язовий каркас захищає суглоб і зменшує ризик мікротравм.