дата оновлення:  24/10/2022
Головна Ортопедія і травматологія > Захворювання опорно-рухового апарату
 

Розриви та пошкодження м'язів

Загальна інформація

Розрив м'яза - це порушення цілісності м'язів травматичного походження.
Розриви м'язів – це група ушкоджень, у яких порушується анатомічна цілісність скелетної мускулатури. Стан характеризується втратою функцій елемента опорно-рухової системи та несприятливо впливає якість життя пацієнта.

Розриви виникають у відповідь збільшення тяги у певній зоні. У більшості випадків травмується черевце м'яза або місце його переходу в сухожилля. Рідше ушкоджуються сухожилля, що прикріплюють м'яз до кістки. У разі спостерігається відрив м'язи від точки кріплення.

Еластичність шкіри значно перевищує м'язову, тому розриви м'язів — це, зазвичай, закрита травма. Виняток становлять лише колючі та ріжучі рани, нанесені гострим предметом. Пацієнти часто не своєчасно звертаються за допомогою, що ускладнює діагностику та лікування подібних травм.

Види

Ушкодження м'язів можуть бути травматичними (виникають при різкому збільшенні навантаження на м'яз) або патологічними (утворюються на тлі порушень структури м'яза при стандартному навантаженні).

За ступенем пошкодження розриви можуть бути повними або частковими. Залежно від того, як давно трапилася травма, вона може бути свіжою, несвіжою та застарілою.


Спираючись на локалізацію дефекту, виділяють розриви наступних типів:

розрив черевця м'яза;

  • розрив зони переходу до сухожилля;

  • ушкодження сухожилля;

  • периостальний розрив (відрив у місці фіксації до окістя);

  • кортикальний розрив (відрив разом із фрагментами окістя).


З урахуванням розмірів дефекту розриви м'язів можуть бути малими, середніми, великими та великими.


Симптоми

Як правило, травми супроводжує різкий біль у ділянці розташування м'яза. При повному розриві одночасно з болем може виникати характерне клацання. Спроби привести м'яз у рух також болючі, а при серйозному пошкодженні безрезультатні. При невеликих дефектах функції м'яза можуть частково або повністю зберігатися, проте напруга м'яза болюча, відзначається її слабкість. Відрив супроводжується скороченням зв'язки та її зміщенням у бік прикріпленого кінця. При цьому утворюється валик, який визначається візуально та пальпаторно. При розривах в області черевця наявність дефекту та його розміри можна визначити навпомацки.


Через масивне кровопостачання, травми більшості м'язів супроводжуються утворенням гематоми. Область крововиливу стає припухлою. Крім загальних симптомів м'язової травми, присутні і специфічні, наприклад відсутність можливості здійснити певний рух, за який відповідає травмований м'яз.


Причини

Структура м'яза може бути пошкоджена в результаті зовнішнього впливу (удару тупим або колючим-ріжучим предметом). Найпоширенішою причиною подібних травм є спорт.


М'язи можуть бути травмовані на тлі надмірного навантаження, виконання незвичних рухів, активного тренування м'язів без попередньої підготовки (без розминки). Деякі розриви з'являються на тлі різкого скорочення м'язів.


До пошкоджень скелетної мускулатури привертає ряд станів, у яких змінюється структура зв'язок чи властивості м'язових і сухожильних волокон. До таких відносять:

  • літній вік та старість;

  • дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату;

  • патології сполучної тканини;

  • порушення роботи ендокринної системи


На тлі спричиняє захворювання м'яз може бути пошкоджений при мінімальному навантаженні, наприклад, у процесі виконання звичної дії або навіть при незначному зусиллі.


Діагностика

Ушкодження м'язового апарату діагностують у процесі огляду та збору анамнезу. За сумнівної клінічної картини призначають інструментальні діагностичні процедури. Висока інформативність має УЗД м'яких тканин в області пошкодження. У спірних ситуаціях проводять магнітно-резонансну томографію. Для виключення переломів кісток показана скринінгова рентгенографія.

Методи лікування

Тактику лікування визначають за наслідками обстеження. При часткових розривах призначають комплексне консервативне лікування. Повні розриви усувають хірургічним шляхом. Великі травматичні дефекти закривають за допомогою пластичного матеріалу.


Консервативна терапія

Лікування розривів м'язів без операції передбачає іммобілізацію місця травми у положенні, у якому кінці дефекту розташовуються максимально близько. Для цього накладають гіпсову пов'язку або лонгету. Після формування рубця призначають фізіотерапевтичні процедури та лікувальну гімнастику, спрямовані на відновлення функцій ушкодженого м'яза.


Хірургічне лікування

Повні розриви м'язів усувають шляхом зшивання кінців. Для формування рубця правильної форми та збереження функцій зв'язки може знадобитися висічення розволокнених ділянок. Після операції проводять іммобілізацію травмованої ділянки, а після загоєння тканин призначають фізіотерапевтичні процедури та спеціально розроблений комплекс лікувальної фізкультури. Середня тривалість лікування становить 6-8 тижнів.

Експертна думка лікаря

Повні та часткові розриви м'яза є приводом для термінового звернення до лікаря. Діагностика та лікування подібних травм максимально ефективні у перші 1-2 доби. Своєчасне початок реабілітації дозволяє швидко відновити функції м'яза. Методику лікування підбирають індивідуально кожному за пацієнта. Незначні ушкодження лікують консервативним шляхом. Розриви та відриви вимагають проведення хірургічної операції.


Застарілі травми можуть спричинити серйозні порушення в роботі м'язів, аж до повної втрати його функції. Єдиний спосіб відновити працездатність – хірургічне втручання.

Адріан Філь

Лікар ортопед-травматолог, професор

Залиште свій номер телефона. Ми Вам перетелефонуємо
Профілактика

Профілактика розривів м'язів передбачає виключення травмонебезпечних ситуацій та контроль механічних навантажень. Під час занять спортом слід адекватно оцінювати свої можливості.


Вправи з великими терезами важливо виконувати під контролем інструктора.

Пн-Пт
9:00-20:00
Субота за записом
Неділя - вихідний
  • Facebook
  • Instagram