Переломи кісток – одна з найчастіших травм кисті, яка потребує комплексної діагностики та негайного лікування.
Найчастіше причиною стають різкі удари: падіння, забиті місця, спроба людини захиститися, виставивши перед собою долоні.
Як і будь-який інший тип перелому, травма кисті може бути закритою, коли м'які тканини не пошкоджені, і відкритою, при якій порушення цілісності кісткових структур видно неозброєним оком. Крім того, виділяють такі види переломів кісток кисті на руках:
Кожен із переломів кісток кисті має свої специфічні особливості, що впливають на ознаки, тактику лікування та термін загоєння.
Загальними проявами травми кисті є:
При відкритому зламі кисті головним симптомом стає рана на руці, в якій види уламки кісток.
Початковий діагноз встановлюється виходячи з очного обстеження. Травматолог оглядає пошкоджену кінцівку, з'ясовує обставини та час травми, оцінює скарги пацієнта. Оскільки ознаки закритого перелому кисті руки багато в чому схожі на вивих зап'ястя, проводиться додаткове дослідження за допомогою рентгенографії, яка виконується в декількох проєкціях.
Додатково проводиться комплекс базових лабораторних досліджень, за потреби у складних випадках пацієнта направляють на КТ або МРТ, проводять УЗД дрібних суглобів.
При переломі кисті, при наданні першої медичної допомоги, необхідно забезпечити нерухомість пошкодженої кінцівки.
Можна використовувати шарф, косинку, одяг, щоб примотати травмовану кисть до тіла. За наявності відкритої рани її потрібно обережно накрити чистою тканиною.
Швидкість відновлення залежить від типу та тяжкості пошкодження кисті. У середньому період реабілітації займає від 3 до 8 місяців. Протягом цього часу пацієнту знадобиться носити фіксуючу пов'язку і дотримуватися рекомендацій лікаря. Для стимуляції відновного процесу та повернення нормальної рухливості кисті призначають:
Прогноз одужання залежить від віку та функціонального стану пацієнта, складності перелому, швидкості звернення за допомогою. У більшості випадків при дотриманні лікарських розпоряджень пензель відновлюється повністю.
Консервативна терапія проводиться лише щодо простих ушкоджень без усунення суглобів і кісткових уламків. У решті випадків показано хірургічне втручання.
Остеосинтез кісток. Процедура полягає у створенні сприятливих умов природного зрощування кісткових розломів. Для цього уламки скріплюються спеціальними пристроями та фіксуються в анатомічно правильному положенні.
Кісткова пластика. Передбачає розміщення здорової кісткової тканини пацієнта/донора або її штучних аналогів у ділянці травми, що прискорює процес зрощення та регенерації.
Артродез. Процедура показана при великих множинних багато осколкових ушкодженнях. Полягає у нерухомій фіксації кісток за допомогою штучних матеріалів у функціонально потрібному положенні. Рухи у суглобі у разі припиняються.
Ендопротезування. Виконується шляхом заміщення частини кісткових структур синтетичними імплантами.
У кожному конкретному випадку рішення про тактику хірургічного лікування приймається на підставі низки факторів: віку та стану пацієнта, характеру травми, можливих протипоказань та інших параметрів.