.svg)
Перелом кісток долоні
.png)
Що таке перелом кісток долоні
Перелом кісток долоні — це ушкодження кісткових структур, які формують основу кисті та забезпечують її опорну і функціональну стабільність. До цієї групи належать переломи п’ясткових кісток та фалангових кісток пальців. Вони відповідають за складні рухи кисті, захоплення, утримання предметів та точні координаційні дії, тому навіть невелике порушення анатомії може значно обмежити функціональність руки.
Переломи долоні є поширеними травмами верхньої кінцівки й зустрічаються у людей різного віку — від дітей до літніх пацієнтів. Найчастіше вони виникають у результаті падіння на кисть, прямого удару, спортивних ушкоджень або побутових травм. Через анатомічну складність кисті важливо вчасно діагностувати травму та вибрати правильну тактику лікування, щоб запобігти деформаціям, втраті сили захоплення та хронічному болю.
Причини та фактори ризику
Переломи кісток долоні розвиваються внаслідок дії прямої або непрямої механічної сили. Оскільки кисть бере активну участь у щоденних рухах та контактує з навколишніми предметами, ризик травм у цій зоні є високим. Важливо враховувати механізм травми, адже саме він визначає характер ушкодження — від простих переломів без зміщення до складних інтраартикулярних та багатоосколкових ушкоджень.
До групи ризику входять активні люди, спортсмени, пацієнти, чия робота пов’язана з використанням інструментів або ризиком падінь, а також літні особи з віковими змінами кісткової тканини.
Падіння на витягнуту руку
Один з найчастіших механізмів — опора на кисть при падінні. Кістки долоні приймають на себе осьове навантаження, що може спричинити:
- переломи п’ясткових кісток;
- переломи фаланг;
- ушкодження суглобових поверхонь.
Такий механізм типовий для побутових падінь, спорту та травм на нерівних поверхнях.
Побутові та спортивні травми
До них належать:
- невдалі приземлення при бігу, катанні на роликах, велосипеді;
- різкі рухи та удари в єдиноборствах;
- травми під час ігор, активного відпочинку, занять на тренажерах.
У побуті переломи виникають при падінні зі сходів, на слизьких поверхнях або під час раптових ударів об тверді предмети.
Удари та стискання кисті
Прямий удар по кисті або стискання між предметами може спричинити:
- перелом окремої фаланги пальця;
- перелом кількох кісток одночасно;
- комбіновану травму з ушкодженням зв’язок і сухожиль.
Часто трапляється при роботі з інструментами, неправильному використанні спортивного обладнання або при ДТП.
Професійні ризики (будівництво, спорт, механіка)
Певні види діяльності збільшують імовірність травм:
- будівельні та монтажні роботи;
- механічні та слюсарні професії;
- важка ручна праця й робота з віброінструментом;
- професійний спорт (особливо контактні та силові дисципліни).
Регулярний механічний стрес і ризик ударів підвищують ймовірність пошкодження кістково-суглобового апарата кисті.
Остеопороз та зниження щільності кісткової тканини
У пацієнтів зі зниженням мінеральної щільності кістки переломи можуть виникати навіть при мінімальній травмі. Фактори ризику:
- вік старше 60 років;
- дефіцит вітаміну D та кальцію;
- гормональні порушення (зокрема у жінок у постменопаузі);
- хронічні захворювання, що впливають на метаболізм кісток;
- тривале приймання кортикостероїдів.
Корекція стану кісткової тканини є важливою складовою профілактики рецидивних травм.
Симптоми
Клінічна картина переломів кісток долоні залежить від локалізації ушкодження, ступеня зміщення уламків та супутнього ушкодження м’яких тканин. Однак у більшості випадків симптоми з’являються одразу після травми та мають характерний характер.
Пацієнти часто уникають рухів кистю, притримують руку здоровою кінцівкою та не можуть виконувати точні або силові дії. Важливо своєчасно звернутися до лікаря, оскільки затримка діагностики може призвести до деформацій, контрактур і порушення функції кисті.
Гострий біль у кисті
- Інтенсивний біль у зоні травми одразу після ушкодження.
- Посилюється при рухах пальців, натисканні або спробі захвату предметів.
- Іноді може іррадіювати у зап’ястя або передпліччя.
Больовий синдром зумовлений пошкодженням кістки, окістя і навколишніх м’яких тканин.
Набряк, гематома, обмеження рухів пальців
- Швидке збільшення об’єму тканин у зоні травми.
- Синяк/гематома як наслідок крововиливу.
- Складність або неможливість повноцінно рухати пальцями.
Набряк і обмеження рухів свідчать про порушення структури кістки й реакцію м’яких тканин на травму.
Деформація кисті або пальців
- Видима зміна осі пальця чи контуру кисті.
- Асиметрія, вкорочення або неправильне розташування пальця.
- «Сходинка» або виступ у зоні перелому.
Деформація — типовий знак перелому зі зміщенням, який потребує корекції.
Біль при захваті предметів або рухах
Типова ознака — неможливість виконати:
- силовий захват,
- стискання кулака,
- точні рухи пальцями.
Будь-яке навантаження на кисть провокує біль і посилення дискомфорту.
Поколювання чи оніміння (ознаки ушкодження нервів)
У деяких випадках травма супроводжується подразненням або стисканням нервових структур:
- оніміння пальців,
- поколювання,
- зниження чутливості,
- слабкість у м’язах кисті.
Такі симптоми потребують негайної консультації лікаря, оскільки здавлення нервів без лікування може призвести до стійких порушень функції кисті.
Діагностика опорно-рухового апарату
Діагностика
Діагностика переломів кісток долоні базується на поєднанні клінічного огляду та інструментальних методів візуалізації. Важливо не лише підтвердити факт перелому, але й оцінити його тип, наявність зміщення, ураження суглобових поверхонь та пошкодження м’яких тканин.
Точна діагностика дозволяє правильно спланувати лікування, уникнути деформацій та забезпечити максимально повне відновлення функції кисті.
Огляд ортопеда-травматолога
На прийомі лікар:
- уточнює механізм травми та скарги;
- оцінює положення пальців та кисті;
- оглядає наявність деформації та гематом;
- пальпує зону травми, визначає точки болючості;
- перевіряє активні та пасивні рухи пальців;
- оцінює чутливість шкіри та силу м’язів кисті (щоб виключити ураження нервів).
Клінічний огляд часто вже дає підстави запідозрити характер та локалізацію перелому.
Рентген у двох проєкціях
Базовий і обов’язковий метод діагностики:
- виконується у прямій та бічній (іноді косій) проєкції;
- дозволяє оцінити наявність перелому, зміщення, кількість уламків;
- визначає залучення суглобової поверхні.
Рентген — ключовий етап, без якого неможливо адекватно визначити тактику лікування.
КТ при складних та внутрішньосуглобових переломах
Комп’ютерна томографія використовується, коли рентгенографія не дає повної інформації, зокрема при:
- багатоуламкових переломах;
- складних анатомічних деформаціях;
- внутрішньосуглобових ушкодженнях;
- передопераційному плануванні.
КТ забезпечує деталізовану 3D-візуалізацію, що важливо для точного вибору методу фіксації.
МРТ при підозрі на ушкодження м’яких тканин та зв’язок
Магнітно-резонансна томографія застосовується у випадках, коли необхідно оцінити стан:
- зв’язкового апарату;
- сухожиль і м’язів;
- суглобових структур та хряща;
- нерівностей у м’якотканинному контурі після травми.
Особливо актуально при комбінованих ушкодженнях, коли перелом супроводжується розривом зв’язок чи сухожиль пальців.
Переваги ортопедії і травматології Symbiotyka
.svg)
експерти
SVF-терапії
.svg)
до реабілітації
.svg)
.svg)
розташування
.svg)
Лікування
Тактика лікування переломів кісток долоні залежить від локалізації пошкодження, типу перелому, ступеня зміщення уламків, віку та рівня активності пацієнта, а також супутніх ушкоджень зв’язок і м’яких тканин. Мета лікування — забезпечити правильне зрощення кістки, відновити функціональність кисті та запобігти розвитку деформацій і контрактур.
Консервативне лікування
Консервативний метод застосовується при стабільних переломах без зміщення або при мінімальному зміщенні, яке не впливає на функцію кисті та суглобів.
Фіксація гіпсом/ортезом
Проводиться іммобілізація кисті та пальців шляхом накладення гіпсової пов’язки, полімерної фіксації чи спеціального ортеза. Це забезпечує стабільність уламків та створює умови для фізіологічного зрощення. Тривалість іммобілізації зазвичай становить 3–5 тижнів і залежить від типу перелому.
Знеболювальні та протизапальні препарати
Призначаються для контролю болю та зменшення набряку. У деяких випадках можливе локальне застосування мазей або блокад.
Контрольне рентген-спостереження
Проводиться для контролю положення уламків під час зрощення — зазвичай через 7–10 днів після початку лікування та перед зняттям іммобілізації. Це дозволяє своєчасно виявити зміщення або затримку консолідації.
Хірургічне лікування
Оперативне лікування показане при нестабільних, зміщених, внутрішньосуглобових та багатоуламкових переломах, коли збереження анатомічного положення кістки без втручання неможливе.
Репозиція уламків
Хірург повертає кісткові фрагменти у правильне положення для забезпечення анатомічного відновлення форми та функції кисті.
Спиці, пластини, гвинти, фіксатори
Для стабільної фіксації можуть використовуватися:
• металеві спиці;
• мініпластини та гвинти;
• інтрамедулярні фіксатори;
• сучасні малогабаритні імпланти для фаланг і п’ясткових кісток.
Вибір методу залежить від типу перелому та локалізації.
Малоінвазивні методики
За можливості застосовуються перкутанні та черезшкірні методи фіксації, що зменшують травматичність, прискорюють загоєння та знижують ризик ускладнень.
Показання до операції
Оперативне втручання рекомендоване при умовах, коли консервативне лікування не забезпечить правильне зрощення або призведе до порушення функції кисті.
Зміщення уламків
Особливо при деформації осі пальця, скороченні довжини кістки чи ротаційній деформації.
Порушення функції суглоба
При внутрішньосуглобових переломах необхідна анатомічна репозиція для попередження артрозу та обмеження рухів.
Ушкодження нервів чи судин
Показання до негайного втручання через ризик стійких неврологічних або судинних порушень.
Відкритий перелом
Потребує хірургічної обробки рани, антибактеріальної профілактики та стабільної фіксації для зниження ризику інфекційних ускладнень.
Відновлення та реабілітація
Реабілітація після переломів кісток долоні є критично важливою, оскільки кисть — один із найбільш функціонально навантажених анатомічних сегментів. Навіть при успішному зрощенні кістки без правильного відновлення можливі скутість рухів, втрата сили хвату, порушення дрібної моторики та хронічний біль.
Реабілітаційний план формується індивідуально, залежно від виду перелому, методу лікування, віку пацієнта та рівня фізичної активності.
Терміни іммобілізації
Тривалість фіксації залежить від локалізації та характеру перелому:
- 3–4 тижні — при неускладнених переломах без зміщення
- 4–6 тижнів — при складних переломах чи після оперативного лікування
- 2–3 тижні — при переломах фаланг пальців з мінімальним зміщенням
Під час іммобілізації важливо:
- рухати пальцями, які не зафіксовані;
- активізувати суглоби ліктя і плеча;
- уникати навантажень на кисть та хватальних рухів.
Мета — запобігти атрофії та зберегти обсяг рухів у прилеглих суглобах.
ЛФК: відновлення рухів пальців та кисті
Після зняття іммобілізації починається активна реабілітація:
- пасивні та активні рухи пальців;
- поступове збільшення амплітуди згинання та розгинання;
- вправи для координації рухів кисті;
- ізометричні вправи для м’язів кисті.
На цьому етапі важливо уникати болючих різких рухів та перевантажень.
Фізіотерапія та масаж
Фізіотерапевтичні методи прискорюють відновлення м’яких тканин і покращують кровообіг:
- магнітотерапія;
- лазеротерапія;
- ультразвукова терапія;
- електростимуляція (за потреби).
Масаж кисті та пальців:
- знижує набряк;
- покращує еластичність м’яких тканин;
- зменшує біль і м’язову напругу.
Тренування хвату та дрібної моторики
Цей етап спрямований на відновлення функціональних можливостей:
- м’які еспандери та гумові кільця;
- вправи зі стисканням м’яких м’ячів;
- збір дрібних предметів пальцями;
- вправи з еластичними стрічками;
- тренування письма, роботи пальцями, мануальних навичок.
Поступове збільшення навантаження допомагає відновити силу, спритність і точність рухів.
Контроль навантаження та повернення до роботи/спорту
Повернення до активностей залежить від типу перелому та методу лікування:
- легка побутова активність: через 3–4 тижні після іммобілізації
- побутові навантаження та нетравматична робота: через 6–8 тижнів
- силові навантаження та спорт: через 10–12 тижнів і більше
Умови безпечного повернення:
- відсутність болю;
- повний контроль рухів;
- достатня сила м’язів;
- підтверджене зрощення за даними рентгену/КТ.
Консультація професора
Анатолій Іванович
- Досвід понад 20 років у тотальному та ревізійному ендопротезуванні.
- Одним із перших в Україні почав займатись ендопротезуванням суглобів.
- Стажування в ортопедичних центрах США та Європи.
- Автор 200+ наукових праць.
- Член Української асоціації ортопедів-травматологів.
Можливі ускладнення
Навіть при своєчасному лікуванні переломів кісток долоні можуть виникати ускладнення, пов’язані з анатомічною складністю кисті та її важливою функціональною роллю. Порушення зрощення, обмеження рухів та зміни чутливості здатні вплинути на повсякденну діяльність, силу захвату та точність маніпуляцій.
Ризик ускладнень зростає при несвоєчасному лікуванні, неправильній іммобілізації, ранньому знятті фіксації або ігноруванні реабілітаційної програми.
Неправильне зрощення кістки
Неправильна консолідація формується, якщо уламки кістки зрослися в неправильному положенні. Це може призвести до:
- деформації пальця чи кисті;
- зміни осі пальця;
- порушення точності рухів;
- зниження сили хвату.
У значних випадках потрібна повторна корекція або реконструктивне втручання.
Скутість кисті та контрактури пальців
Боротьба з контрактурами — один із головних етапів реабілітації. Причини їх формування:
- тривала іммобілізація;
- недостатні або невчасні рухи пальцями;
- рубцеві зміни в сухожильних піхвах.
Проявляються обмеженням згинання/розгинання, труднощами у виконанні точних рухів і болем при розробці.
Порушення функції суглобів
Особливо актуально при внутрішньосуглобових переломах. Можливі наслідки:
- ранній посттравматичний артроз;
- зниження амплітуди рухів;
- больовий синдром при навантаженні;
- хруст або блокування суглоба.
Правильна репозиція уламків та рання реабілітація знижують ризик цих змін.
Хронічний біль та набряк
Посттравматичний больовий синдром може бути зумовлений:
- запальними змінами тканин;
- порушенням кровообігу;
- надмірною активністю на ранніх етапах відновлення;
- утворенням рубців і спайок.
Затяжний набряк може ускладнювати рухи та подовжувати період реабілітації.
Тунельні синдроми та нервові ураження
Унаслідок травми, набряку чи деформації можливе подразнення або здавлення нервів кисті, зокрема:
- серединного нерва (карпальний тунельний синдром);
- ліктьового нерва;
- поверхневих чутливих гілок.
Симптоми:
- оніміння, поколювання пальців;
- слабкість хвату;
- зниження чутливості;
- біль, що посилюється при рухах.
Своєчасне лікування та контроль набухання тканин дозволяють мінімізувати такі ризики.
Профілактика переломів кисті
Профілактика переломів кисті спрямована на зменшення ризику травмування кісткових і м’якотканинних структур, підтримання сили та стабільності кисті й профілактику вікових дегенеративних змін. Комплексний підхід дозволяє знизити частоту травм у побуті, спорті та професійній діяльності, а також мінімізувати ризик повторних переломів.
Захист кистей при спорті та роботі
Підвищене навантаження та ризик зіткнень вимагають відповідних захисних заходів:
- використання спортивних рукавичок і захисних накладок;
- застосування амортизуючих рукавичок під час роботи з інструментами;
- дотримання техніки безпеки у спорті (особливо у контактних видах);
- уникання ударів кистю по твердих поверхнях;
- правильне використання тренажерів та інвентарю.
Захисне спорядження та техніка виконання рухів значно знижують ризик ушкоджень.
Розвиток сили та стабільності м’язів кисті
М’язовий контроль і сила — ключові чинники профілактики травм:
- вправи на зміцнення м’язів кисті та передпліччя;
- тренування хвату (м’ячі, еспандери, гумові кільця);
- вправи на координацію та дрібну моторику;
- регулярна рухова активність та контроль навантаження.
Сильні м’язи стабілізують кістково-суглобовий апарат і зменшують ризик травм при раптових рухах чи падіннях.
Профілактика падінь у літніх
У пацієнтів старшого віку переломи кисті часто виникають при падінні на руку. Для зниження ризику необхідно:
- усунути небезпечні елементи в домі (дроти, слизькі поверхні, погане освітлення);
- використовувати ортопедичне взуття з протиковзною підошвою;
- тренувати рівновагу та координацію (ЛФК, скандинавська ходьба);
- контролювати зір і стан вестибулярного апарату;
- користуватися тростиною або опорою за потреби.
Комплексні превентивні заходи зменшують частоту побутових травм.
Контроль щільності кісткової тканини
Підтримання міцності кісток — фундамент довгострокової профілактики переломів:
- достатнє надходження кальцію та вітаміну D;
- профілактика та лікування остеопорозу;
- регулярні силові та фізичні навантаження;
- уникання паління та надмірного вживання алкоголю;
- лабораторний контроль та консультації ендокринолога при ризиках остеопенії.
Своєчасне виявлення та корекція зниження мінеральної щільності кістки суттєво зменшують ризик переломів навіть за мінімальних травм.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
