.svg)
Перелом вертлюжної западини
Загальна інформація
Вертлюжна западина - суглобова западина таза, що нагадує формою гніздо і стикається з головкою стегнової кістки. Переломи вертлюжної западини зустрічаються набагато рідше, ніж ушкодження шийки стегна або вивихи кульшового суглоба.
Основною причиною такої травми залишаються дорожньо-транспортні пригоди, в яких тіло зазнає значного зовнішнього тиску. Іноді до такого перелому призводять падіння з висоти та важкі удари.
Види
Основна класифікація виділяє:
- прості переломи, куди входять поперечні ушкодження цілісності кістки та інші поодинокі деформації;
- складні переломи, при яких кістки роз'єднуються на кілька частин, а лінія зламу проходить через два і більше елементів вертлюжної западини.
До складних травм належать:
- повні переломи колон;
- T-подібний перелом;
- поперечний перелом, що одночасно поєднується з травмою задньої колони та/або задньої стінки.
Симптоми
Основна ознака травми – інтенсивний біль у ділянці паху та кульшового суглоба, який не проходить навіть з часом.
Потерпілий у своїй приймає вимушене становище у неприродній позі, що зовні проявляється у вивертанні кінцівок назовні.
Самостійне пересування неможливе: при спробі спертися на ноги виникає сильний біль.
Діагностика
Специфіка ознак перелому дна вертлюжної западини дозволяє досвідченому травматологу-ортопеду поставити діагноз на підставі очного огляду та з'ясування обставин травми. Детально уточнити особливості патології допомагають:
- рентгенографія;
- КТ та МРТ тазостегнового суглоба;
- МРТ черевної порожнини та органів малого таза.
Первинні дані надає рентгеноскопічне обстеження. У разі, якщо є підозра на залучення до процесу органів та великі внутрішні пошкодження, раціонально відразу виконувати КТ або МРТ, які дають повнішу інформацію про стан кісток, суглобів, що оточують м'яких тканин. Для оцінки загального стану та виявлення інших захворювань проводиться базовий комплекс лабораторних досліджень.
Експертна думка лікаря
Травми вертлюжної западини – одні з найскладніших. Пацієнту потрібно бути готовим до тривалої реабілітації та з того, що його спосіб життя, можливо, сильно зміниться після відновлення.
Реабілітація
Тривалість відновлення залежить від тяжкості травми. У середньому цей термін не перевищує 8–10 місяців. Перші дні після операції пацієнт перебуває у стаціонарі під постійним контролем медперсоналу. Самостійне пересування можливе після 6-8 тижнів лише за допомогою допоміжних точок опори. Повне навантаження на ногу допускається не раніше ніж через 3-5 місяців після зрощення перелому.
У цей період пацієнту призначають знеболювальні та підтримуючі препарати, курси лікувальної фізкультури. Активно використовуються фізіотерапевтичні методики, що допомагають швидше відновити рухливість та зменшити атрофію тканин.
Операції при переломі вертлюжної западини
Консервативна терапія при переломі тазових кісток вертлюжної западини застосовується лише у простих випадках, наслідки складних травм можуть бути вкрай тяжкими та повністю змінити життя пацієнта.
Стандартом лікування при складних переломах залишається хірургічне втручання, яке проводиться лише після повної стабілізації пацієнта. В арсеналі лікарів-хірургів є кілька варіантів терапії.
- Закрита репозиція. Має на увазі відновлення анатомічно правильної позиції кісткових структур без розрізу.
- Відкрита репозиція. Передбачає виправлення положення кісток вертлужної западини через відкритий доступ шляхом накладання спеціальних фіксуючих пластин та інших пристроїв.
- Ендопротезування. Полягає у повній заміні пошкодженої частини або всього кульшового суглоба штучним аналогом.
Як медикаментозну підтримку пацієнту показаний прийом знеболюючих препаратів. У разі, якщо в ході діагностики, крім перелому кісток вертлюжної западини, виявлено вивих, до лікування залучають спеціальні установки з ваговим витягом.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
