Перелом ключиці

Види

У практичній травматології застосовується класифікація травм залежно від кількох факторів:

• за розташуванням: деформації зовнішньої середньої та внутрішньої третини кістки;

• по виду уламків: поперечні, косі, косопоперечні, оскольчасті та S-подібні переломи ключиці;

• за класом ушкодження: відкриті та закриті травми.

Крім того, виділяють типи переломів ключиці із супутнім ушкодженням нервів та судин (ускладнені), а також зі зміщенням і без нього.

Симптоми

Першою ознакою, що вказує на перелом кісток ключиці, є біль. Вона може віддавати в шию, грудину, бічні ділянки грудної клітки залежно від характеру та локалізації ушкодження. Рухи рукою з боку травми виражено обмежені, при цьому часто спостерігається видима деформація кістки у травмованій ділянці.

Також до типових симптомів перелому ключиці відносяться:

• набряклість надпліччя;

• аномальна рухливість кістки;

• крепітація (хрускіт) при рухах рукою або натисканні на область ушкодження;

• підшкірні крововиливи у сфері травми.

Відкритий перелом супроводжується утворенням рани, з якої нерідко виступають уламки кістки. За наявності внутрішньої кровотечі можуть спостерігатися оніміння у місці ушкодження, запаморочення, нудота, легка слабкість.

Діагностика

Основними діагностичними заходами при підозрі на подібну травму залишаються огляд та рентгенологічне обстеження.

Візуальне обстеження дозволяє лікарю визначити, які симптоми перелому ключиці переважають, чи є видимі пошкодження тканин; оцінити загальний стан пацієнта та необхідність екстреного оперативного втручання.

Рентгенографія допомагає досліджувати пошкоджену область: переглянути зону зламу, напрямок усунення уламків, виявити внутрішні патології, зумовлені переломом.

Як додаткові заходи діагностики проводиться базовий комплекс лабораторних аналізів, у складних випадках вдаються до КТ або МРТ. При ознаках ушкодження нервових волокон показано консультацію невролога.

Операції при переломах ключиці

Метод лікування перелому ключиці вибирається, залежно від особливостей та тяжкості травми. Консервативна тактика доречна лише у разі простих закритих ушкоджень без зміни положення фрагментів кістки та інших ускладнень.

Хірургічне лікування спрямоване на відновлення цілісності кісткових структур та повноцінних функцій кінцівки. Залежно від типу перелому використовують кілька варіантів оперативних втручань.

• Остеосинтез. Після ручного зіставлення кісткових елементів проводиться спицева, кісткова або внутрішньокісткова фіксація уламків.

• Відкрита репозиція. Полягає у поєднанні окремих ділянок кістки з наступною зовнішньою фіксацією.

• Закрита репозиція. Проводиться за допомогою спеціальних апаратів, які без розрізу м'яких тканин забезпечують анатомічно правильне положення кісткових структур.

У більшості випадків після закінчення операції пацієнту на область ушкодження накладають фіксуючу пов'язку або гіпс, що забезпечує повну нерухомість ключиці та прискорює зрощення кісткових тканин.

Більше про остеосинтез>>>