Перелом руки

Види

Поняття "перелому" досить широке, тому є кілька варіантів класифікації травм. За видами переломи кісток руки поділяють на кілька категорій, у кожній з яких є додаткові підтипи.

• За класом ушкодження виділяють відкриті та закриті травми.

• За місцем розташування розрізняють діафізарні, метафізарні та позасуглобові типи.

• У напрямку зламу переломи бувають поздовжніми, гвинтоподібними, косими, поперечними, роздробленими.

• За характером ушкодження виділяють прості (ізольовані), оскольчаті та множинні порушення кісткових структур.

• За наявністю усунення: зі зміщенням без нього.

• За ймовірністю руху кісткових уламків переломи поділяються на стабільні та нестабільні.

• За наявності додаткових ускладнень у вигляді інфекції, кровотечі та інших станів переломи бувають ускладненими та неускладненими.

Симптоми

Перша ознака перелому кістки - різкий, інтенсивний біль у руці, який може з часом злегка вщухнути або перейти в пульсацію. Іншими симптомами є:

• неприродне становище кінцівки;

• обмежена рухова активність руки;

• наявність набряку, підшкірної гематоми у сфері ушкодження;

• зниження чутливості кінцівки;

• чутний хрускіт при спробах руху рукою;

• патологічна рухливість кістки.

При легкому натисканні область травми біль посилюється. Відкритий перелом характеризується наявністю рани, з якої можуть стирчати кісткові уламки.

Діагностика

Попередній діагноз перелому кісток руки ставиться виходячи з клінічних симптомів. Під час візуального огляду травматолог з'ясовує характер та обставини травми, планує подальше обстеження та лікування.

Додатковими діагностичними заходами є:

• проведення рентгенографії з кількома проекціями;

• взяття лабораторних аналізів з метою оцінки загального стану;

• обстеження за допомогою комп'ютерної чи магнітно-резонансної томографії у складних випадках.

Операції при переломі руки

Консервативна тактика показана лише при стабільних ізольованих переломах без усунення та ускладнень. Що ж до інших видів травм, то арсеналі ортопедів-травматологів кілька варіантів хірургічного лікування травм верхніх кінцівок.

• Кісткова пластика. Процедура є відкрите оперативне втручання, під час якого пошкоджені кісткові ділянки витягуються, але в їх місце встановлюються аналоги. Матеріалом виступають здорові тканини самого пацієнта чи донора та штучні замінники з біосинтетики.

• Остеосинтез. Методика передбачає поєднання кісткових фрагментів спеціальними фіксаторами, які забезпечують надійну іммобілізацію кістки у потрібній позиції.

• Відкрита чи закрита репозиція кісток. У ході такої операції елементи кістки вручну або за допомогою апаратів з'єднують у потрібному положенні, після чого накладають зовнішній фіксатор забезпечення нерухомості руки.

Вибір методики хірургічного лікування залежить від типу перелому, складності ушкоджень, віку пацієнта та його стану здоров'я загалом.