Під переломом руки розуміють порушення цілісності однієї чи кількох кісток, що супроводжується утворенням двох і більше кісткових уламків. Стан характеризується сильним болем, набряклістю у місці травми.
Причиною перелому руки можуть стати як зовнішні фактори (аварія, падіння, удар), так і фізіологічні зміни в організмі (онкологічні процеси, деякі інфекційні захворювання, генетичні відхилення).
Поняття "перелому" досить широке, тому є кілька варіантів класифікації травм. За видами переломи кісток руки поділяють на кілька категорій, у кожній з яких є додаткові підтипи.
Перша ознака перелому кістки - різкий, інтенсивний біль у руці, який може з часом злегка вщухнути або перейти в пульсацію. Іншими симптомами є:
При легкому натисканні область травми біль посилюється. Відкритий перелом характеризується наявністю рани, з якої можуть стирчати кісткові уламки.
Попередній діагноз перелому кісток руки ставиться виходячи з клінічних симптомів. Під час візуального огляду травматолог з'ясовує характер та обставини травми, планує подальше обстеження та лікування.
Додатковими діагностичними заходами є:
Переломи руки різноманітні та підступні, особливо небезпечні наслідками відкриті травми.
При несвоєчасному зверненні по допомогу є великий ризик розвитку хибних суглобів, різних гнійно-запальних та інфекційних процесів, посттравматичних артрозів.
Відновлювальний період, як правило, триває від 1 до 5–6 місяців. Перші дні після операції пацієнт проводить у стаціонарі під цілодобовим наглядом. Спільними післяопераційними рекомендаціями є:
Вже на 3-5 день після операції можна поступово розробляти руку: спочатку пальці, ще через 3-4 дні робити вправи на напругу м'язів. Після 1-2 тижнів призначається курс фізіотерапії та лікувальної гімнастики.
Консервативна тактика показана лише при стабільних ізольованих переломах без усунення та ускладнень. Що ж до інших видів травм, то арсеналі ортопедів-травматологів кілька варіантів хірургічного лікування травм верхніх кінцівок.
Вибір методики хірургічного лікування залежить від типу перелому, складності ушкоджень, віку пацієнта та його стану здоров'я загалом.