.svg)
Асептичний некроз головки стегнової кістки
.png)
Що таке асептичний некроз головки стегнової кістки
Асептичний некроз головки стегнової кістки — це локальне порушення кровопостачання кісткової тканини без участі інфекції, що призводить до загибелі клітин кістки та руйнування структури головки стегнової кістки. Цей процес часто розвивається поступово і призводить до порушення функції тазостегнового суглоба.
При некрозі головка стегнової кістки втрачає міцність та здатність витримувати навантаження, що може спричинити мікропереломи, деформацію суглоба, обмеження рухів і розвиток вторинного артрозу.
Захворювання проявляється болем у стегні або тазостегновому суглобі, особливо під час ходьби чи фізичного навантаження, та поступово обмежує активність пацієнта. Раннє виявлення асептичного некрозу головки стегнової кістки критично важливе для збереження функції суглоба і запобігання серйозним ускладненням.
Причини та фактори ризику
Асептичний некроз головки стегнової кістки розвивається через порушення кровопостачання кістки, що призводить до загибелі клітин без інфекційного процесу. Розуміння факторів ризику дозволяє своєчасно виявити пацієнтів із підвищеною ймовірністю розвитку патології та провести профілактичні або ранні лікувальні заходи.
Травми та перенавантаження суглоба
Механічні пошкодження або повторні сильні навантаження на тазостегновий суглоб можуть порушувати кровопостачання головки стегнової кістки.
До факторів відносяться:
- переломи шийки стегнової кістки;
- підвивихи та вивихи тазостегнового суглоба;
- професійні або спортивні перевантаження.
Навіть після правильного лікування травми залишаються чинниками ризику для розвитку некрозу.
Порушення кровопостачання головки стегнової кістки
Недостатнє кровопостачання є ключовим механізмом розвитку некрозу:
- тромбози дрібних судин або їх компресія;
- мікроциркуляторні порушення при захворюваннях серцево-судинної системи;
- ішемічні зміни після травм.
Через нестачу кисню та поживних речовин кісткові клітини гинуть, що поступово призводить до деформації головки та порушення функції суглоба.
Хронічні захворювання та ліки
Деякі медикаменти та хронічні патології підвищують ризик некрозу:
- глюкокортикоїди — тривалий прийом порушує обмін кісткової тканини та кровопостачання;
- алкоголізм — токсична дія на судини і кісткову тканину;
- ендокринні порушення — діабет, гормональні дисбаланси, що впливають на мікроциркуляцію і кістковий обмін.
Контроль цих факторів допомагає зменшити ризик розвитку некрозу.
Генетична схильність
Генетичні чинники можуть визначати міцність кісткової тканини, її здатність до відновлення та особливості анатомії суглоба.
Пацієнти з родичами, які мали некроз або ранній артроз, перебувають у групі підвищеного ризику та потребують регулярного спостереження.
Симптоми
Асептичний некроз головки стегнової кістки проявляється поступово і часто спочатку має малопомітні ознаки. З часом симптоми посилюються, обмежують рухливість і впливають на повсякденну активність. Рання діагностика симптомів дозволяє вчасно розпочати лікування та запобігти серйозним ускладненням.
Біль у тазостегновому суглобі або коліні
Основний симптом — біль, який:
- локалізується у тазостегновому суглобі або віддає у коліно;
- посилюється при ходьбі, підйомі сходів або фізичному навантаженні;
- на ранніх стадіях може проявлятися періодично, а на пізніх — постійно.
Біль часто має ниючий або давлячий характер і змушує пацієнта змінювати рухи для зменшення дискомфорту.
Обмеження рухливості та кульгавість
Через руйнування кістки та порушення суглобових поверхонь виникають:
- обмеження амплітуди рухів (згинання, відведення, ротація);
- труднощі при підніманні ноги або виконанні побутових дій;
- кульгавість, пов’язана із спробою зменшити навантаження на уражену кінцівку.
Це ускладнює пересування та знижує фізичну активність.
М’язова атрофія та слабкість
Обмеження рухів і больовий синдром призводять до:
- ослаблення м’язів стегна та сідниць;
- зниження стабільності тазостегнового суглоба;
- підвищеного ризику падінь і додаткових травм.
Зміцнення м’язів є важливою складовою лікування та реабілітації.
Погіршення ходи при прогресуванні захворювання
На пізніх стадіях некрозу пацієнти спостерігають:
- виражену кульгавість;
- порушення рівноваги та нестійкість при ходьбі;
- необхідність використання милиць або тростини;
- обмеження повсякденної активності через біль і втому.
Своєчасне лікування і реабілітація допомагають знизити прогресування цих симптомів.
Діагностика опорно-рухового апарату
Діагностика
Діагностика асептичного некрозу головки стегнової кістки спрямована на підтвердження наявності некротичних змін, оцінку їхнього обсягу та виключення інших захворювань, що можуть мати подібну симптоматику. Своєчасне обстеження дозволяє запобігти прогресуванню некрозу та вибрати оптимальний метод лікування.
Огляд ортопеда та фізикальні тести
На первинному прийомі лікар:
- збирає анамнез пацієнта, уточнює скарги на біль, обмеження рухів і кульгавість;
- проводить пальпацію та тести на навантаження для визначення локалізації болю;
- оцінює обсяг рухів у стегні, м’язовий тонус і стабільність суглоба;
- спостерігає ходу пацієнта та виявляє компенсаторні зміни у поставі.
Фізикальний огляд допомагає запідозрити некроз на ранніх стадіях.
Інструментальні методи (рентген, МРТ, КТ)
Інструментальні обстеження дозволяють оцінити структуру кістки та ступінь ураження:
- Рентгенографія — виявляє зміни кісткової структури, ущільнення та деформацію головки стегнової кістки;
- МРТ — найчутливіший метод для раннього виявлення некрозу та оцінки стану хряща;
- КТ — деталізує кісткову структуру, допомагає у плануванні хірургічних втручань.
Ці методи дозволяють точно визначити стадію захворювання та обрати ефективну тактику лікування.
Лабораторні дослідження для виключення запальних процесів
Лабораторні тести допомагають виключити запальні або системні захворювання, що можуть імітувати симптоми некрозу:
- загальний аналіз крові;
- показники запалення (С-реактивний білок, ШОЕ);
- ревматологічні маркери (RF, ACPA) за показами.
Це дозволяє диференціювати асептичний некроз від інших патологій і сформувати індивідуальний план лікування.
Переваги ортопедії і травматології Symbiotyka
.svg)
експерти
SVF-терапії
.svg)
до реабілітації
.svg)
.svg)
розташування
.svg)
Лікування
Лікування асептичного некрозу головки стегнової кістки залежить від стадії захворювання, обсягу ураження та функціонального стану суглоба. Мета терапії — зменшення болю, відновлення рухливості, запобігання деформації та вторинному артрозу. Методи лікування поділяються на консервативні та хірургічні.
Консервативні методи
Консервативна терапія застосовується на ранніх стадіях або при невеликих ураженнях кістки:
Медикаментозна терапія для контролю болю та запалення
- Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП) для зменшення болю та набряку;
- Анальгетики при інтенсивному больовому синдромі;
- За показами — хондропротектори або нутрицевтики для підтримки кісткової тканини.
Фізіотерапія та лікувальна гімнастика
- Магнітотерапія, ультразвук, лазеротерапія для покращення кровообігу та живлення кістки;
- Лікувальна фізкультура для зміцнення м’язів стегна та сідниць;
- Поступове збільшення навантаження для відновлення функції кінцівки.
Консервативне лікування спрямоване на уповільнення процесу некрозу та зменшення симптомів, проте не відновлює загиблі ділянки кістки.
Хірургічні методи
Хірургічне лікування застосовується при прогресуючому некрозі, деформації головки стегнової кістки або неефективності консервативної терапії:
Остеотомія для перерозподілу навантаження
- Вирівнювання кістки для рівномірного розподілу навантаження на суглоб;
- Використовується при локальному некрозі та збереженні частини суглобового хряща;
- Допомагає зменшити біль та уповільнити розвиток артрозу.
Часткове або тотальне ендопротезування тазостегнового суглоба
- Замінює уражену ділянку штучним імплантатом;
- Застосовується при тяжкому некрозі або руйнуванні суглоба;
- Відновлює рухливість, зменшує біль і дозволяє пацієнту повернутися до активного життя.
Вибір методу залежить від ступеня ураження, віку пацієнта та рівня його фізичної активності.
Відновлення та реабілітація
Реабілітація після лікування асептичного некрозу головки стегнової кістки є ключовим етапом для відновлення функції кінцівки, підтримки м’язового корсету та запобігання повторним ускладненням. Програма відновлення підбирається індивідуально залежно від методу лікування та стану пацієнта.
Вправи після операції
Фізичні вправи допомагають відновити рухливість і зміцнити м’язи:
- поступові рухи для відновлення амплітуди тазостегнового суглоба;
- ізометричні вправи для квадрицепса та сідничних м’язів;
- вправи на баланс і координацію для стабілізації кінцівки;
- поступове збільшення навантаження під контролем реабілітолога.
Регулярне виконання вправ забезпечує ефективне відновлення функції та зменшує ризик контрактур.
Контроль навантаження на кінцівку
Правильне дозування навантаження допомагає уникнути повторного пошкодження кістки та суглоба:
- уникання різких стрибків, тривалого стояння та бігу;
- використання милиць або ортезів для розвантаження при необхідності;
- поступове збільшення фізичної активності відповідно до рекомендацій лікаря.
Це сприяє безпечному відновленню і захищає суглоб від перевантаження.
Фізіотерапевтичні процедури та моніторинг функції суглоба
Для відновлення тканин і підтримки функції суглоба застосовуються:
- магнітотерапія, ультразвук, лазеротерапія;
- контроль обсягу рухів і сили м’язів під час реабілітації;
- повторні інструментальні обстеження (рентген, МРТ, КТ) за потреби;
- оцінка болю та набряку для корекції програми відновлення.
Своєчасний моніторинг дозволяє контролювати ефективність лікування та запобігати прогресуванню захворювання.
Консультація професора
Анатолій Іванович
- Досвід понад 20 років у тотальному та ревізійному ендопротезуванні.
- Одним із перших в Україні почав займатись ендопротезуванням суглобів.
- Стажування в ортопедичних центрах США та Європи.
- Автор 200+ наукових праць.
- Член Української асоціації ортопедів-травматологів.
Можливі ускладнення
Асептичний некроз головки стегнової кістки без належного лікування або при несвоєчасній діагностиці може призвести до серйозних ускладнень. Вони суттєво впливають на функцію кінцівки, біомеханіку тазостегнового суглоба та якість життя пацієнта.
Прогресуюча деформація суглоба
Поступове руйнування кісткової тканини призводить до:
- зміни форми головки стегнової кістки;
- порушення анатомії тазостегнового суглоба;
- обмеження амплітуди рухів та зниження стабільності суглоба.
Деформація погіршує ходу, збільшує ризик додаткових ушкоджень та прискорює розвиток вторинного артрозу.
Хронічний больовий синдром
Біль стає постійним і може турбувати навіть у спокої:
- ниючий або давлячий біль у стегні, тазостегновому суглобі або коліні;
- посилюється при навантаженні та зміні положення тіла;
- порушення сну та обмеження повсякденної активності.
Хронічний біль погіршує фізичну та емоційну якість життя пацієнта.
Вторинний артроз
Зміни біомеханіки та порушення навантаження на суглоб можуть спричинити розвиток артрозу сусідніх структур:
- артроз колінного або протилежного тазостегнового суглоба;
- підвищене навантаження на хребет та таз;
- м’язова слабкість і порушення постави.
Своєчасне лікування та реабілітація допомагають мінімізувати ризик вторинних уражень.
Профілактика асептичного некрозу головки стегнової кістки
Профілактика спрямована на збереження кровопостачання кістки, підтримку її міцності та запобігання руйнуванню головки стегнової кістки. Системний підхід допомагає знизити ризик розвитку некрозу та ускладнень, а також підтримує функцію тазостегнового суглоба.
Своєчасне лікування травм та судинних порушень
- лікування переломів, вивихів та підвивихів тазостегнового суглоба;
- контроль навантажень та уникання повторних травм;
- корекція судинних порушень (тромбози, ішемічні зміни) для відновлення нормальної циркуляції крові.
Це допомагає зберегти живлення кісткової тканини і запобігти загибелі клітин.
Контроль прийому медикаментів і шкідливих звичок
- обмеження тривалого прийому глюкокортикоїдів без медичного контролю;
- відмова від алкоголю та куріння, які погіршують кровопостачання;
- дотримання рекомендацій лікаря щодо лікування супутніх захворювань.
Ці заходи значно знижують ризик розвитку асептичного некрозу.
Регулярне обстеження при хронічних захворюваннях
Пацієнтам із хронічними станами слід проходити планові медичні огляди:
- контроль ендокринних захворювань (діабет, гормональні порушення);
- оцінка стану судинної системи;
- інструментальні дослідження при підозрі на зміни кісткової тканини.
Своєчасне спостереження дозволяє виявити початкові зміни і запобігти прогресуванню некрозу.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
