Коксартроз або артроз кульшового суглоба - хронічне захворювання, що провокує поступове руйнування кісткової та хрящової тканини.
Розвивається хвороба повільно, починаючи з незначних змін у структурі хряща, і призводить до всього комплексу патологічних реакцій.
Залежно від ступеня тяжкості виділяють три стадії артрозу тазостегнового суглоба.
Через виникнення артроз кульшового суглоба буває також первинним, коли захворювання розвивається самостійно, і вторинним, якщо пусковим механізмом послужили травма, інфекція або ендокринні порушення.
Виявляється захворювання однаково в усіх випадках незалежно від вихідної причини патології. Основними ознаками артрозу тазостегнового суглоба є:
Коксартроз – хронічна патологія, що розвивається планомірно з чергуванням періодів загострення та ремісії.
На первинному прийомі лікар оцінює наявні клінічні симптоми артрозу кульшового суглоба, проводить пальпацію, дослідження обсягу руху та інші тести.
Інструментальна діагностика включає:
При необхідності виконується МРТ чи КТ, за показаннями призначається пункція суглобової порожнини. Додатково проводиться стандартний комплекс лабораторних досліджень.
Затягування в лікуванні артрозу кульшового суглоба призведе до тяжких наслідків.
Обмеження руху і біль закінчиться повною нерухомістю, що у більшості випадків веде до інвалідизації. Дуже важливо при найменших симптомах захворювання звертатися за допомогою до фахівців.
Витрати на лікування захворювання значно нижчі ніж постійні витрати на знеболення та догляд хворого родича.
При неускладненому перебігу захворювання відновлення після операції відбувається швидко: вже на наступний день пацієнт зможе самостійно пересуватися за допомогою допоміжних точок опори. Загальний термін реабілітації залежить від низки факторів:
У період відновлення необхідно ретельно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, не перевантажувати організм фізичними навантаженнями. Загальна тривалість реабілітації становить від 3 тижнів до 4 місяців.
Загальною метою лікування при артрозі є усунення симптомів, збереження максимальної рухливості тазостегнового суглоба в залежності від ступеня тяжкості та запобігати подальшому розвиткові захворювання.
Консервативна тактика застосовується тільки щодо початкової стадії патології та включає медикаментозні засоби, методи фізіотерапії та використання ортопедичних конструкцій.
У разі виражених ушкоджень на 2 та 3 стадіях показано хірургічне втручання. До способів оперативного лікування належать:
Вибір способу хірургічного лікування артрозу тазостегнового суглоба залежить від стадії патології, вираженості симптомів, віку та індивідуальних особливостей здоров'я пацієнта.