.svg)
Реконструктивна пластика
.png)
Що таке реконструктивна пластика?
Пластична хірургія після опіків і травм - це високотехнологічний напрям реконструктивної медицини, спрямований на відновлення функцій і зовнішнього вигляду пацієнтів із застарілими наслідками важких термічних, хімічних чи механічних пошкоджень. Ключова проблема таких станів полягає в тому, що нормальні шкірні покриви заміщуються щільною, нееластичною сполучною тканиною. Це спричиняє не лише естетичні дефекти, а й формує жорсткі рубцеві тяжі, які стягують шкіру, блокують рухливість суглобів, заважають згинати кінцівки, повертати шию або повністю закривати очі.
Головна мета процедури - усунути дефіцит тканин та зняти натяг. Хірург січе рубцеву тканину, вивільняє затиснуті м'язи та суглоби, після чого відновлює цілісність покривів. Залежно від складності випадку, лікар виконує трансплантацію тонкого шкірного клаптя з донорської ділянки (наприклад, із стегна або спини) або здійснює пересадку складного комплексу тканин разом із власними судинами. Завдяки мікрохірургічному зшиванню відновлюється кровопостачання, тканина приживається, повертається свобода рухів, а грубі деформації заміщуються акуратними косметичними швами.
Проблеми, які вирішує реконструктивна пластика
Даний напрям хірургії дозволяє усунути серйозні функціональні та естетичні порушення, повертаючи пацієнта до повноцінного життя.
Функціональні порушення та обмеження рухливості
- Післяопікові та посттравматичні контрактури, що обмежують рухливість у суглобах кінцівок.
- Рубцеве стягування шкіри шиї, яке заважає повноцінно повертати чи піднімати голову.
- Виворіт повік (ектропіон) та деформація ділянки губ через стягування тканин обличчя.
- Порушення мімічної активності, труднощі під час відкривання рота чи закривання очей.
- Постійний біль, відчуття тиску та перетягування тканин при виконанні рухів.
Естетичні дефекти та деформації покривів
- Масивні, нерівні післяопікові рубці на обличчі та тілі.
- Глибокі дефекти м'яких тканин після важких механічних травм.
- Рубцева алопеція (зони втрати волосся) на волосистій частині голови.
- Зміна пігментації уражених ділянок (багровий, синюшний або блідий відтінок), що виділяється на тлі здорової шкіри.
- Психологічний дискомфорт, соціальна ізоляція та втрата впевненості через зміну зовнішності.
Види реконструктивної пластики
Вибір конкретного хірургічного методу залежить від глибини пошкодження, розташування дефекту та наявності донорських ресурсів шкіри.
Місцева пластика зустрічними клаптями (Z- та W-пластика)
Застосовується для усунення лінійних рубцевих тяжів у зоні суглобів або шиї.
- Хірург виконує розрізи у формі літер Z або W, формуючи трикутні клапті зі здорової шкіри поруч із рубцем.
- Переміщення клаптів дозволяє подовжити тканини у напрямку стягування та перерозподілити натяг.
- Відновлюється повна амплітуда рухів у суглобі без залучення сторонніх трансплантатів.
Вільна пересадка шкіри
Класичний спосіб закриття розхладених раньових поверхонь після висічення великих рубців.
- За допомогою дерматома лікар забирає клапоть здорової шкіри з донорської ділянки.
- Трансплантат фіксується на підготовленому ложі та закривається спеціальною пов'язкою для приживлення.
- Ефективно закриває масштабні плоскі дефекти на тулубі чи кінцівках.
Клаптева пластика
Складна мікрохірургічна техніка для відновлення глибоких дефектів із залученням м'язів, сухожиль або кісток.
- Використовується комплекс тканин (шкіра, підшкірна клітковина, іноді м'язова тканина) разом із судинною ніжкою.
- Під мікроскопом виконується зшивання судин клаптя із судинами в зоні реципієнта для швидкого відновлення кровообігу.
- Забезпечує збереження об'єму тканин та естетичний результат на ділянках із високими вимогами (обличчя, кисті рук).
Експандерне розтягування шкіри
Метод, який дозволяє виростити додатковий об'єм власної здорової шкіри поруч із дефектом.
- Під здорову шкіру біля рубця імплантують силіконовий балон (експандер), у який поступово вводять фізіологічний розчин.
- Шкіра над балоном розтягується, після чого експандер видаляють, рубець січуть, а дефект закривають сформованим шкірним клаптем.
- Оптимальний варіант для реконструкції ділянок обличчя, шиї та волосистої частини голови.
Протипоказання
Реконструктивне втручання вимагає ретельної оцінки стану пацієнта та скасовується або переноситься за наявності високих хірургічних ризиків.
Абсолютні протипоказання
- Декомпенсовані станії ниркової, печінкової чи серцево-судинної недостатності.
- Тяжкі порушення системи згортання крові.
- Декомпенсований цукровий діабет із вираженими мікроангіопатіями.
- Активні онкологічні захворювання.
- Генералізовані інфекційні процеси та сепсис.
Тимчасові та локальні обмеження
- Гострі гнійні або запальні процеси в зоні втручання чи донорській ділянці.
- Незавершене первинне загоєння ран.
- Гострі вірусні або бактеріальні інфекції (ГРВІ тощо).
- Період вагітності та лактації.
- Виражене виснаження організму (кахексія) після перенесеної опікової хвороби.
Підготовка до операції
Підготовчий етап розробляється індивідуально, оскільки хірургу необхідно оцінити площу ураження, ресурси донорських ділянок та загальну готовність пацієнта до анестезії.
- Консультація та планування етапів
Під час огляду фахівець оцінює щільність, мобільність і площу рубців, а також ступінь обмеження функцій. Оскільки корекція важких наслідків травм може проводитися у кілька етапів, хірург розробляє покрокову стратегію та підбирає донорські зони, найбільш відповідні за кольором і текстурою.
- Лабораторна та інструментальна діагностика
Пацієнт проходить комплексне обстеження: загальний і біохімічний аналізи крові, коагулограму, тести на інфекційну групу (ВІЛ, гепатити, сифіліс), визначення групи крові та резус-фактора, аналіз сечі. З інструментальних методів призначають ЕКГ, флюорографію та УЗД судин донорської та реципієнтної ділянок для оцінки якості кровотоку. Обов'язковими є огляди терапевта та анестезіолога.
- Загальна підготовка
За 2 тижні до втручання скасовують прийом препаратів, що впливають на згортання крові. Необхідно повністю виключити куріння та алкоголь, оскільки нікотин викликає спазм судин і підвищує ризик відторгнення трансплантата. За потреби призначають курс судинних препаратів і вітамінів. Операція проводиться суворо натщесерце (утримання від їжі та води щонайменше 8 годин).
Як проходить втручання
Операція триває від 1 до 4 годин у стерильних умовах під загальним наркозом із застосуванням мікрохірургічного інструментарію та оптичного збільшення.
- Анестезія та антисептика. Пацієнта вводять у загальний наркоз під безперервним моніторингом анестезіологічної бригади. Здійснюється антисептична обробка ділянки дефекту та донорської зони.
- Висічення рубців та звільнення тканин. Хірург видаляє фіброзну тканину та рубцеві тяжі, усуваючи контрактуру й відновлюючи рухливість м'язів і суглобів. Проводиться гемостаз для підготовки чистого раньового ложа.
- Забір та пересадка трансплантата. З донорської зони забирається необхідний об'єм тканин. При вільній клаптевій пластиці виконується мікрохірургічне зшивання судин для відновлення кровообігу. Клапоть фіксується без натягу.
- Закриття ран. Накладаються косметичні мікрошви. Донорська зона закривається або зашивається. На прооперовану ділянку накладають компресійну або стерильну пов'язку для надійної фіксації.
Реабілітація
Відновлювальний період триває від 1 до 3 місяців і вимагає дотримання рекомендацій для успішного приживлення тканин.
- Перебування в стаціонарі: Від 3 до 7 днів під медичним наглядом із дотриманням спокою прооперованої ділянки у перші дні.
- Медикаментозна підтримка: Прийом знеболювальних засобів, антибіотикотерапія та перев'язки для контролю стану трансплантата.
- Обмеження: Заборона на фізичні навантаження та розтягнення шкіри до 1,5 місяця, утримання від намочування пов'язок, відмова від куріння. Зняття швів відбувається на 10–14 добу.
- Довготривалий догляд: Через 3–4 тижні розпочинають фізіотерапію та розробку суглобів. Рекомендується носіння компресійної білизни (3–6 місяців), захист від ультрафіолету та застосування протирубцевих засобів.
Результати
Остаточний результат оцінюють через 6–12 місяців після завершення процесу дозрівання тканин.
- Функціональний ефект: Усунення контрактур, відновлення повної амплітуди рухів у суглобах, нормалізація рухливості шиї, повік та міміки, повернення чутливості та еластичності шкіри.
- Естетичний ефект: Заміщення грубих рубців здоровою тканиною, вирівнювання рельєфу, відновлення природних контурів і симетрії, нормалізація кольору шкірного покриву.
- Соціально-психологічний ефект: Зниження рівня тривожності, покращення самооцінки, успішна адаптація та повернення до активного соціального життя.
Переваги реконструктивної пластики у Львові
Сучасна реконструктивна хірургія дозволяє відновити втрачені функції та естетику навіть після складних пошкоджень.
- Комплексний підхід: Одночасне відновлення рухливості та усунення зовнішніх дефектів.
- Мікрохірургічні технології: Застосування високоточних методик пересадки для максимального приживлення тканин.
- Сучасні методи: Можливість використання експандерного дерматензії для отримання ідентичної за текстурою шкіри.
- Мінімальна помітність нових слідових змін: Застосування косметичних мікрошвів для формування акуратних рубців.
- Професійний супровід: Повний медичний контроль від первинної консультації до завершення реабілітації у клініці Symbiotyka.
.png)
.png)
.webp)
Задайте питання в онлайн чаті