ГоловнаОтоларингологія › ЛОР - Захворювання

Інвертована папілома пазух носа

Про захворювання

20210309_101608(0)_edited_edited.jpg

Інвертована папілома порожнини та придаткових пазух носа – це об'ємне утворення доброякісної природи, здатне вражати стінки носових раковин та синусів.
Серед усіх новоутворень порожнини та пазух носа інвертовані папіломи трапляються рідко (до 0,5% випадків). Захворювання найчастіше діагностують у чоловіків старшого віку (вік 50+). Серед жінок інвертовані папіломи виявляють майже вп'ятеро рідше.
Це епітеліальні пухлини із зернистою поверхнею. Колірні відмінності варіюють від сірувато-білого до багряного. Зовні ці утворення нагадують поліпи, але відрізняються меншою прозорістю та частотністю.

Характерною особливістю є схильність до інвазивного зростання з деструкцією м'яких і навіть кісткової тканини, тобто поступово може початися процес руйнування перегородки носа, стінок синусів, дна очної ямки та ін.

Інвертовані папіломи, як правило, утворюються на бічній стінці середньої носової раковини, в гайморових пазухах, осередках ґратчастого лабіринту. Нерідко спостерігається поєднане ураження відразу кількох анатомічних елементів носа. В основних та лобових пазухах новоутворення даного типу виявляють вкрай рідко.

Папіломи можуть спричинити порушення носового дихання, хронічні інфекційно-запальні захворювання ЛОР-органів, деформацію та руйнування лицьових кісток, кровотеч. Ризик перетворення на злоякісне новоутворення досить високий (близько 5%). Пухлина підлягає хірургічному видаленню. Причому успішно проведена операція не відкидає повторення проблеми. П'ята частина пацієнтів з інвертованою папіломою стикаються з рецидивом у перші 5-10 років після лікування.

Види

Новоутворення бувають одиночними чи множинними. Якщо папілом багато, встановити первинне вогнище практично неможливо.
Залежно від масштабів ураження виділяють дифузну та обмежену форму захворювання. При постановці діагнозу обов'язково вказують локалізацію пухлини та площу ураження.

Симптоми

Інвертовані папіломи можуть тривалий час не викликати жодних симптомів. Найчастішим і раннім ознакою захворювання вважаються прогресуючі порушення носового дихання, до повної непрохідної закладеності носа з одного боку.

Хворого може турбувати свербіж, лоскотання, відчуття стороннього тіла у носі. Запальні зміни слизової оболонки провокують виділення з носа. У міру розростання пухлини з'являється сукровичне виділення. Можливі періодичні носові кровотечі. Великі утворення перекривають носові шляхи та пазухи, викликаючи порушення нюху, аж до повної його втрати.

При тривалому існуванні новоутворення ушкоджує навколишні структури, що може виявлятися деформацією носа та інших відділів лицьового скелета, порушеннями зору, болем у ділянці трійчастого нерва та ін.

Зааписатись на  консультацію  >>>

Причини появи інвертованих папілом

Провокатором розвитку захворювання найчастіше є вірус папіломи людини (ВПЛ). За статистичними даними, 9 осіб із 10 є носіями даного патогену. Однак симптоми присутності вірусу в організмі з'являються при зниженні імунного статусу (на тлі гормональних порушень, інфекційних хвороб, патологій крові, онкологічних захворювань та ін.)

Механізм формування папілом у носі пов'язаний з хронічним подразненням слизових оболонок порожнини носа та придаткових синусів, що розвиваються на тлі гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань, алергічних реакцій, впливу шкідливих хімічних речовин та пилу. У перерахованих ситуаціях з часом порушуються імунні механізми, що створює сприятливі умови для активізації вірусу.

Дагностика

На консультації оториноларинголог проводить детальне опитування, збирає скарги та анамнез. В рамках об'єктивного огляду проводять передню та задню риноскопію. Для збирання докладніших відомостей виконують ендоскопічне дослідження порожнини носа. Якщо природа новоутворень є сумнівною, показана біопсія — забір фрагментів тканин для гістологічного аналізу.
Щоб дізнатися ступінь поширеності патологічного процесу, зазвичай призначають комп'ютерну томографію носа та при носових пазух, іноді з контрастом. У деяких випадках для диференціальної діагностики проводять магнітно-резонансну томографію носа та придаткових пазух.

Методи лікування

Методи лікування інвертованої папіломи пазух носа та порожнини носа
Інвертовані папіломи синоназальної локалізації не підлягають спостереженню або консервативної терапії. Через агресивний розвиток навіть первинно доброякісну пухлину лікують хірургічним шляхом. Через схильність папіломи до малігнізації при її виявленні операція показана найближчим часом.

Хірургічне

Хірургічне втручання щодо видалення інвертованої папіломи проводиться ендоскопічним методом. Довгий гнучкий прилад з оптичною системою та каналом для інструментів вводять у порожнину носа та придаткової пазухи, детально вивчають стан слизових, після чого приступають до видалення пухлини.

Для цього застосовують класичні інструменти чи спеціальне обладнання (шейвер, мікродебридер). Усі маніпуляції виконуються під візуальним контролем, що забезпечує точність дій, повне видалення патологічно змінених тканин та мінімальне ушкодження здорових ділянок. Загалом це знижує травматичність втручання, робить реабілітаційний період швидшим та комфортнішим для пацієнта.

Консервативне

Медикаментозна терапія неефективна. Застосовується лише для короткочасного полегшення симптоматики напередодні операції та у післяопераційному періоді.

Профілактика

Методів специфічної профілактики не розроблено. Щоб знизити ризик захворювання, слід вести здоровий спосіб життя та зміцнювати імунітет. Важливо своєчасно та в повному обсязі лікувати захворювання ЛОР-органів, уникати контактів із агресивними летючими речовинами. При підозрі на новоутворення порожнини та пазух носа важливо негайно звернутися до лікаря.

Експертна думка спеціаліста

Інвертовані папіломи нерідко приймають за звичайні поліпи носа та лікують відповідним чином.
зображення_viber_2022-08-30_10-10-21-802 (2).jpg

Любомир ФЕДОРІВ

лікар-отоларинголог

Реабілітація

Стаціонарне спостереження триває 2-3 дні. Після завершення операції порожнину носа тампонують, при цьому для збереження носового дихання разом з тампонами вводять спеціальні трубки. У період відновлення призначають медикаментозне лікування, гігієнічну обробку порожнини носа та домашній режим.

Носове дихання відновлюється через 5-6 днів у міру зменшення набряку слизових. До повного одужання (3-4 тижні) краще відмовитися від фізичних навантажень та теплових процедур, які можуть спровокувати набряк тканин.