Головна › Отоларингологія › ЛОР - Захворювання
Грибкове тіло навколоносових пазух
Опис захворювання
_edited_edited.jpeg)
Грибкове тіло навколоносової пазухи, або міцетома, - це запальне захворювання придаткових синусів носа, спровоковане грибками. У ролі збудників найчастіше виступають гриби роду Aspergillus.
Грибкове тіло формується колоніями аспергіл. Зовні воно нагадує кулю від 1 мм діаметром, що складається з аморфної речовини (на зразок пластиліну) сіро-чорного або сіро-жовтого кольору. Колонії утворюються всередині приносової пазухи при попаданні на її слизову суперечку грибка.
Щодня людина контактує з величезною кількістю мікроорганізмів, зокрема грибків. Суперечки аспергілл потрапляють у повітря з органічного матеріалу, що розкладається. За певних умов їх концентрація у повітрі може бути дуже великою. Однак при нормальній роботі імунітету патогени не здатні проникнути у порожнини організму. Таке можливе при серйозних імунних порушеннях або зниження захисних функцій слизових внаслідок їх ушкодження.
За морфологічними параметрами грибкове тіло пазухи це одна з форм мікозного синуситу. Захворювання характеризується млявим, найчастіше безсимптомним перебігом, і проявляється неспецифічними ознаками. У запущених випадках грибкові колонії заповнюють всю пазуху і можуть поширюватися і інші відділи дихальної системи, включаючи легкі.
Захворювання асоційоване із низьким ризиком ускладнень. Тільки за наявності тяжких супутніх патологій та імунних порушень збудник може проникати у системний кровотік та поширюватися по організму, що призводить до виникнення вторинних вогнищ. У важких ситуаціях аспергіли здатні проникати у головний мозок, провокуючи формування абсцесів.
Види
Грибковий синусит може протікати у двох формах:
• інвазивний, коли патогени проникають усередину тканин, руйнуючи їх;
• неінвазивна, при цьому грибкові колонії виростають на поверхні тканин, не проникаючи вглиб (саме до цього типу відноситься грибкове тіло).
Інвазивні грибкові інфекції можуть розвиватися блискавично, призводячи до серйозних наслідків, або протікати хронічно, поступово руйнуючи тканини. Грибкове тіло придаткової пазухи через малосимптомну течію може залишатися не діагностованим протягом кількох років свого існування.
Симптоми
На початку розвитку грибкове тіло при носової пазухи ніяк себе клінічно не проявляє. У міру збільшення чисельності грибів підвищується активність запального процесу. У хворого може виникати одностороння закладеність носа, можуть з'являтися виділення з однієї ніздрі. Характер патологічного секрету може бути різним – водянистим, слизовим, гнійним чи сирним.
При збільшенні грибкового тіла у розмірах усередині синуса підвищується тиск, що проявляється дискомфортними відчуттями у сфері проекції пазухи та очних ямок. Можливі симптоми вторинного гаймориту - відчуття розпирання, гнійні виділення, втрата нюху, гугнявість голосу та ін.
Причини
Спори грибка можуть поширюватися аерогенним шляхом і проростати в пазухах при тривалому знаходженні людини в середовищі, в якому повітрі містить високі концентрації патогену (наприклад, при роботі на зернових, овочевих складах та інших підприємствах). Грибкового синуситу найбільш схильні особи зі станом імуносупресії, яка спостерігається при злоякісних пухлинах, ВІЛ-інфекції, виснаженні організму, ендокринних порушеннях, цукровому діабеті та ін.
Набагато частіше грибкове тіло пазухи виникає після невдалого стоматологічного лікування верхніх зубів (від іклів до 3 моляри). Справа в тому, що періодонт верхівок коренів зубів і слизова оболонка пазухи розділені між собою тонкою кістковою пластинкою, а іноді корені зубів проникають у порожнину пазухи. У процесі лікування стоматолог інструмент може проникнути в пазуху. Не виключається прорив у пазуху пломбувального матеріалу, оскільки часто при видаленні грибкових мас, серед них виявляють частинки пломби. Ушкоджена слизова оболонка не може повноцінно протистояти патогенам, внаслідок чого виникають сприятливі умови для розвитку грибкового запалення.
Діагностика
Діагностика грибкового тіла пазухи починається з опитування пацієнта, збору скарг та анамнезу. На наступному етапі виконується передня та задня риноскопія, в ході якої визначають стан слизових порожнин носа. Для оцінки структури придаткових синусів проводять комп'ютерну томографію.
Грибкове тіло візуалізується на знімках як осередок затемнення із зернистою структурою, нерідко із рентгеноконтрастним елементом у центрі (пломбою). За томограмами можна визначити локалізацію та поширеність освіти.
Методи лікування
Грибкове тіло придаткової пазухи лікується виключно хірургічним способом. Протигрибкові препарати місцевої та системної дії неефективні при міцетомі. Спочатку виконують операцію видалення грибкових мас, потім призначають медикаментозне лікування.
Хірургічне
Для видалення грибкового тіла проводять малотравматичну ендоскопічну гайморотомію. У процесі втручання у порожнину носа вводять ендоскоп (спеціальний інструмент, оснащений оптичною системою, лампочкою, каналом для інструментів). У першому етапі операції лікар розширює соустье (природний отвір, якою пазуха повідомляється з порожниною носа). Далі ендоскоп вводять у порожнину синуса, досліджують її та за допомогою мініатюрного хірургічного інструментарію акуратно відокремлюють грибкове тіло від слизової. На завершення операції порожнину промивають засобами з антигрибковою активністю.
Після ендоскопічної синусотомії на обличчі залишається шрамів, т.к. всі маніпуляції виконуються через природні отвори (носові ходи та співустя пазух).
Консервативне
Проводиться лише після операції. Його завдання – попередити рецидив захворювання та провести корекцію виявлених порушень.
Профілактика
Щоб уникнути розвитку грибкового синуситу, слід своєчасно лікувати захворювання ЛОР-органів, а також займатися загальним оздоровленням організму та зміцненням імунітету. При необхідності перебування в середовищі з високою концентрацією грибкових спор необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.
Експертна думка спеціаліста
Міцетома, або грибкове тіло навколоносової пазухи є найбільш поширеною формою грибкового синуситу. Майже у 100% випадків захворювання є ускладненням ендодонтичного лікування. Неспецифічна симптоматика захворювання призводить до того, що пацієнти схильні тривалий час займатися самолікуванням і звертаються до лікаря лише через роки після появи симптомів. Найчастіше на цій стадії вже є вторинні ускладнення.
Сучасна отоларингологія має унікальні можливості для ранньої діагностики міцетоми. Захворювання лікується хірургічним шляхом, тому що дуже важливо усунути грибкові маси із порожнини синуса в повному обсязі. Використання малотравматичних методик дозволяє проводити операції в рамках хірургії одного дня в максимально комфортних для пацієнта умовах.
Реабілітація
Реабілітаційний період триває 1-3 тижні, що залежить від ступеня ураження пазухи та обсягів операції.
На етапі відновлення рекомендують регулярно проводити гігієну порожнини носа, відмовитися від інтенсивних занять спортом, надлишкових фізичних навантажень та теплових процедур.