Грибкове тіло навколоносових пазух — це патологічне скупчення грибкових мас, що утворюються всередині порожнин пазух носа. Найчастіше воно формується в гайморових пазухах і являє собою компактний згусток міцелію та мінеральних відкладень. Такий тип ураження зазвичай не руйнує кісткові стінки пазухи, але створює хронічний запальний процес, що поступово погіршує носове дихання та якість життя.
На відміну від інвазивних форм грибкового синуситу, грибкове тіло розвивається локально і рідко поширюється на прилеглі тканини. Однак ігнорування симптомів та тривала відсутність лікування можуть призвести до ускладнень, підвищення ризику бактеріальної інфекції та необхідності складнішого хірургічного втручання.

Грибкове тіло навколоносових пазух формується тоді, коли грибкові спори потрапляють у пазуху та з часом накопичуються, утворюючи щільну масу. Самі по собі гриби є частиною навколишнього середовища й зустрічаються всюди — у повітрі, пилу, на слизових оболонках. Проблема виникає не від факту контакту з грибком, а від умов, що дозволяють йому розростатися.
Хоча грибкове тіло не є наслідком імунодефіциту, людям зі зниженими захисними функціями організму варто бути більш уважними до симптомів хронічного синуситу.
Грибкове тіло навколоносових пазух розвивається поступово, тому симптоми часто наростають повільно. На ранніх етапах пацієнт може списувати їх на застуду чи хронічний нежить. Однак із часом прояви стають більш вираженими й заважають повсякденному життю.
Такі прояви часто вводять в оману: пацієнт лікується від бактеріального синуситу, бере деконгестанти, промиває ніс, але покращення незначне або короткочасне. Саме стійкість симптомів до медикаментозного лікування є характерною рисою грибкового ураження пазух.
Діагностика грибкового тіла навколоносових пазух спрямована на точне визначення природи утворення, оцінку його розмірів, локалізації та впливу на навколишні структури. Оскільки симптоми часто нагадують хронічний бактеріальний синусит, важливо застосувати комплексний підхід, щоб підтвердити грибковий характер ураження.
Таке рентгенологічне зображення допомагає відрізнити грибкове тіло від інших причин хронічного синуситу, кіст, поліпів чи пухлин.
Стандартом лікування грибкового тіла є хірургічне видалення утворення. Медикаменти та промивання самостійно не здатні усунути щільну грибкову масу, тому консервативна терапія неефективна. Основна мета лікування — повністю очистити пазуху, відновити вентиляцію та попередити повторне формування грибкових відкладень.
Після операції лікар може призначити:
Антибіотики застосовують лише при підтвердженій бактеріальній інфекції, адже вони не впливають на грибкову масу.
Подбайте про здорове дихання та комфортне життя
Захворювання вуха, горла чи носа можуть суттєво впливати на якість життя — від постійних закладеностей і болю до хронічних інфекцій. Своєчасне звернення до ЛОР-спеціаліста допомагає уникнути ускладнень і відновити повноцінне самопочуття.
Запишіться на консультацію вже сьогодні — зробіть перший крок до одужання та покращення якості життя.

Період відновлення після видалення грибкового тіла пазух спрямований на повне загоєння слизової, відновлення нормального дренажу та попередження повторного накопичення секрету. Хоча реабілітація зазвичай проходить легко, важливо дотримуватися рекомендацій лікаря й не пропускати контрольні огляди.
Після операції ЛОР-лікар проводить планові огляди та за потреби делікатне ендоскопічне очищення носових ходів. Це дозволяє:
Частота візитів визначається індивідуально, але зазвичай потрібні кілька оглядів протягом перших тижнів.
Грибкове тіло навколоносових пазух зазвичай має доброякісний перебіг і не поширюється на інші тканини, однак при тривалому існуванні або відсутності належного лікування можливі ускладнення. Вони пов’язані переважно з хронічним запаленням, порушенням відтоку секрету та механічним тиском на навколишні структури.
Такі ситуації трапляються рідко, проте їх ризик зростає, якщо відкладати лікування або займатися самолікуванням.
Профілактика грибкового тіла навколоносових пазух спрямована на підтримання здорового стану слизової, забезпечення вільної вентиляції пазух і своєчасне усунення факторів, які можуть сприяти розвитку запалення та застійних процесів. Хоча повністю уникнути контакту з грибковими спорами неможливо, правильний підхід допомагає мінімізувати ризики.
.png)
.png)

.webp)