Екзостози слухового проходу — це доброякісні кісткові утворення, які з’являються на стінках зовнішнього слухового каналу. Найчастіше вони мають округлу або овальну форму та можуть розташовуватися поодиноко або групами.
Основна причина формування екзостозів — тривалий вплив холодної води або повітря на вушний канал. Це явище часто зустрічається у людей, які регулярно займаються водними видами спорту (наприклад, серфінгом, дайвінгом чи плаванням на відкритій воді). Тривале охолодження стимулює утворення нової кісткової тканини як захисної реакції організму.
Процес формування відбувається поступово. З часом екзостози можуть збільшуватися в розмірах і частково або повністю перекривати просвіт слухового проходу, що призводить до порушення слуху чи накопичення сірки.
Найпоширенішою причиною розвитку екзостозів є регулярне охолодження зовнішнього слухового проходу. Частий контакт з холодною водою або повітрям провокує реактивне утворення нової кісткової тканини як захисного механізму. Саме тому екзостози часто називають «вухо серфера».
До групи ризику входять:
Тривалий вплив низьких температур на вушний канал призводить до уповільненого, але постійного росту кісткових утворень.
У деяких людей є вроджена схильність до утворення кісткових наростів через особливості розвитку скроневих кісток. Вузький або вигнутий слуховий прохід сприяє затримці вологи й охолодженню внутрішніх ділянок, що підвищує ризик утворення екзостозів навіть без надмірного контакту з холодною водою.
Спадковість також відіграє роль — якщо в родині були подібні випадки, ймовірність появи екзостозів зростає.
Серед додаткових факторів, що можуть сприяти розвитку екзостозів:
У більшості випадків поєднання кількох факторів запускає розвиток патології. Тому важливо знати про ризики й дотримуватися профілактичних заходів.
Першим і найчастішим симптомом екзостозів є поступове зниження слуху. Через те, що кісткові нарости звужують або перекривають просвіт слухового проходу, звук гірше досягає барабанної перетинки. Пацієнти часто описують це як:
Слух може змінюватися залежно від положення голови або після водних процедур, коли рідина накопичується в ураженому вусі.
Звуження слухового проходу ускладнює природне очищення вуха від сірки та мікробів. Це створює ідеальні умови для:
Навіть незначна волога, яка залишається у вусі після купання або душу, може провокувати розвиток інфекцій.
На ранніх стадіях екзостози зазвичай безболісні. Проте в міру їх росту можуть з’являтися:
Біль може бути викликаний натиском екзостозів на чутливі ділянки слухового проходу або ускладненням у вигляді запалення.
Важливо: симптоми розвиваються поступово, тому пацієнти часто звертаються за допомогою вже на стадії виражених змін. Регулярні профілактичні огляди ЛОР-лікаря дозволяють виявити екзостози на ранньому етапі.
Першим етапом діагностики є візуальний огляд слухового проходу за допомогою отоскопа. ЛОР-лікар оцінює:
При екзостозах зазвичай виявляються тверді, округлі нарости на кісткових стінках слухового проходу. Важливо, що отоскопія дозволяє не лише виявити утворення, а й оцінити їхній вплив на прохідність вуха та стан барабанної перетинки.
Аудіометрія — це тест, що визначає, наскільки добре пацієнт чує звуки різної гучності та частоти. У випадку екзостозів можливі:
Це допомагає лікарю визначити функціональний вплив екзостозів на слух.
Комп’ютерна томографія (КТ) високої роздільної здатності є найточнішим методом для оцінки розмірів, кількості та розташування екзостозів. Вона дозволяє:
У складних або атипових випадках може використовуватись також МРТ або рентгенографія, хоча ці методи менш інформативні для кісткових утворень.
Регулярна діагностика має ключове значення для раннього виявлення екзостозів, особливо у людей із груп ризику — спортсменів, дайверів і плавців.
У випадках, коли екзостози не викликають значного зниження слуху чи інших ускладнень, рекомендовано динамічне спостереження.
Така тактика підходить пацієнтам:
У межах спостереження проводяться:
Пацієнтам рекомендовано уникати переохолодження, захищати вуха під час купання та контролювати появу нових симптомів.
Оперативне втручання є основним методом лікування у випадках, коли:
Хірургія проводиться під загальним або місцевим знеболенням, залежно від складності.
Основні етапи:
Операція зазвичай малотравматична, але вимагає досвіду лікаря та дотримання стерильності.
Після хірургічного втручання важливо забезпечити правильне загоєння тканин і профілактику ускладнень. У період реабілітації:
Також рекомендуються контрольні огляди та, за потреби, додаткова аудіометрія для оцінки відновлення слуху.
Загалом післяопераційне відновлення триває 1–2 тижні, після чого пацієнт повертається до звичного способу життя.
Правильний післяопераційний догляд має ключове значення для успішного одужання та запобігання повторному утворенню екзостозів. У перші дні після втручання лікар зазвичай рекомендує:
Додатково можуть бути призначені вушні краплі з антисептичною чи протизапальною дією. У разі дискомфорту — знеболювальні препарати за показаннями.
Після хірургічного видалення екзостозів пацієнт має перебувати під спостереженням ЛОР-спеціаліста.
Контрольні візити зазвичай проводяться:
Під час огляду лікар оцінює стан шкіри, відсутність запалення, прохідність каналу та функцію барабанної перетинки.
Щоб уникнути повторного утворення екзостозів, рекомендується:
У більшості випадків слух відновлюється одразу після операції або поступово протягом кількох тижнів. Це залежить від:
Після загоєння слуховий прохід повертає свою нормальну форму, покращується вентиляція та знижується ризик запалень. У разі сумнівів проводиться повторна аудіометрія для об’єктивної оцінки слухової функції.
Якщо екзостози залишити без контролю, вони можуть поступово збільшуватися в розмірах і повністю перекрити просвіт зовнішнього слухового проходу.
Це призводить до:
У таких випадках навіть отоскопія може бути неможливою без попереднього хірургічного втручання.
Звуження слухового проходу порушує природну вентиляцію й очищення вуха. В результаті накопичуються:
Без лікування ці запалення можуть ставати хронічними, викликати болі, свербіж, виділення з вуха й навіть поширюватися на навколишні тканини.
Тривале стиснення або подразнення структур зовнішнього та середнього вуха може призвести до стійкого порушення слуху.
При цьому:
Раннє виявлення та своєчасне втручання дозволяють уникнути цих наслідків і зберегти слух без ускладнень.
Один із найефективніших способів профілактики — захист слухового проходу від переохолодження. Для цього рекомендується:
Ці заходи зменшують ризик тривалого впливу низької температури на стінки слухового каналу, яка стимулює кістковий ріст.
Профілактичні візити до отоларинголога важливі навіть у разі відсутності скарг, особливо для:
Регулярна отоскопія дозволяє виявити нарости на ранній стадії та обрати стратегію спостереження або лікування до появи ускладнень.
Важливо обмежити вплив вологи на слуховий прохід у повсякденному житті.
Рекомендації:
Також слід відмовитися від самостійного чищення вух глибоко всередину, щоб не травмувати шкіру і не спровокувати реактивне утворення кісткових структур.