.svg)
Екстрасистолія
Що таке екстрасистолія
Екстрасистолія — це тип аритмії, при якому виникають позачергові скорочення серця. Вони можуть бути поодинокими або частими, відчутними чи зовсім непомітними. У більшості випадків екстрасистоли є безпечними і не вимагають лікування. Але іноді вони можуть свідчити про серйозні серцеві захворювання.
Серце скорочується під дією електричних імпульсів, які формуються в синусовому вузлі. При екстрасистолії імпульс виникає позасинусово, в ектопічному вогнищі — в передсерді, АВ-вузлі або шлуночку. Це викликає передчасне скорочення серця, після якого зазвичай настає коротка пауза (компенсаторна пауза), що й створює відчуття «перебою».
Види екстрасистолії
Класифікація екстрасистол допомагає оцінити їх походження, ризики та обрати правильну тактику лікування.
За місцем виникнення імпульсу
Надшлуночкові (суправентрикулярні)
Імпульс виникає у передсердях або АВ-вузлі.
- Передсердна екстрасистолія (ПЕ)
Збудження формується у передсердях. На ЕКГ – нормальний вузький комплекс QRS, змінений зубець P'. Компенсаторна пауза — частіше неповна. - АВ-вузлова екстрасистолія
Імпульс формується в атріовентрикулярному вузлі. QRS вузький, зубець P' може бути відсутнім або мати негативну полярність (II, III, aVF).
Шлуночкові (ШЕ)
Імпульс виникає безпосередньо в шлуночках. Часто пов’язані з органічною патологією серця. Ознаки на ЕКГ:
- Широкий і деформований комплекс QRS (≥120 мс)
- Відсутній зубець P перед екстрасистолою
- Дискордантність ST-T
- Повна компенсаторна пауза
- Залежно від шлуночка походження: QRS у V1 позитивний (ліва ніжка), негативний (права ніжка)
За частотою
- Поодинокі (рідкісні): <5 екстрасистол/хв або <30/год
- Часті: >5/хв або >30/год. Клінічно значущими вважаються екстрасистоли, що становлять >10% від загальної кількості серцевих скорочень
За патерном (алоритмія)
- Бігемінія: кожне друге скорочення — екстрасистола
- Тригемінія: кожне третє
- Квадригемінія: кожне четверте
За групуванням
- Одиночні: окремі екстрасистоли
- Парні (дуплети): дві поспіль
- Групові (тріплети або залпові): три й більше поспіль — можуть свідчити про нестійну шлуночкову тахікардію (нШТ)
За класифікацією Лауна (для шлуночкових екстрасистол)
Використовується для оцінки ризику у пацієнтів, особливо після інфаркту міокарда:
- Класи I–II: менш небезпечні
- Класи III–V: високий ризик фібриляції шлуночків та раптової серцевої смерті
Чому виникає екстрасистолія: основні причини
Екстрасистолія може виникати як у абсолютно здорових людей, так і бути ознакою серцевих захворювань. Причини поділяють на функціональні (без структурних змін серця) та органічні (пов’язані з патологією серця).
Функціональні причини
Виникають у людей з здоровим серцем, зазвичай через зовнішні або тимчасові чинники:
Стрес і перевтома: хронічне напруження, тривога, панічні атаки, недосипання
Кофеїн, алкоголь, куріння: надмірне споживання кави, енергетиків, тютюну
Дефіцит електролітів: низький рівень калію або магнію
Гормональні зміни: менструація, вагітність, клімакс
Захворювання несерцевого походження:
- Тиреотоксикоз
- Анемія
- Остеохондроз шийного відділу
- Хвороби ШКТ (метеоризм, гастрит)
- Хронічні або гострі інфекції
- Легеневі захворювання
Медикаменти: деякі антидепресанти, діуретики, серцеві глікозиди, препарати від застуди
Органічні причини
Це екстрасистоли, що виникають на тлі захворювань серця:
- Ішемічна хвороба серця (ІХС): найпоширеніша причина — включає стенокардію, інфаркт, постінфарктний кардіосклероз
- Міокардит, перикардит, ендокардит: запальні ураження серця
- Кардіоміопатії: дилатаційна, гіпертрофічна
- Вади серця: вроджені чи набуті
- Гіпертонія: особливо при гіпертрофії лівого шлуночка
- Серцева недостатність: аритмії часто супроводжують цей стан
Міокардіодистрофія: порушення обміну речовин у серцевому м’язі
Симптоми екстрасистолії: на що звернути увагу?
Прояви екстрасистолії можуть варіювати від повної відсутності симптомів до вираженого дискомфорту чи навіть втрати свідомості. У більшості випадків симптоми пов’язані з передчасним скороченням серця та компенсаторною паузою після нього.
Типові суб’єктивні відчуття
Пацієнти описують екстрасистолію як:
- «Перебої» або «пропуски» у ритмі серця
- Сильний «поштовх» чи «удар» у грудях
- «Завмирання» чи «зупинку» серця
- «Перевертання», «булькання», «довге зітхання» в грудях
Ці відчуття можуть бути поодинокими або повторюватися серіями. Інтенсивність симптомів не завжди відповідає рівню ризику.
Інші можливі прояви
Особливо при частих або органічних формах екстрасистолії:
- Запаморочення, слабкість, швидка втомлюваність
- Задишка або відчуття нестачі повітря
- Біль у ділянці серця — колючий, ниючий або стискаючий
- Відчуття тривоги, страху, паніки
- Переднепритомні стани (потемніння в очах, слабкість)
- Рідко — короткочасна втрата свідомості (синкопе)
- Дуже рідко — оніміння кінцівок, ломота в тілі (при виражених порушеннях кровообігу)
Безсимптомна екстрасистолія
У багатьох випадках, особливо в молодих людей без серцевих хвороб, екстрасистоли не викликають жодних симптомів і виявляються випадково при ЕКГ або холтерівському моніторуванні.
Коли звертатися до лікаря?
- Симптоми заважають повсякденному життю
- З’явилися непритомність або запаморочення
- Відомі хвороби серця або фактори ризику (ІХС, гіпертонія, цукровий діабет)
- Виявлені часті екстрасистоли на ЕКГ
Діагностика екстрасистолії: як виявити порушення ритму
Для виявлення екстрасистолії, визначення її типу, частоти та причини використовують комплекс діагностичних методів — від ЕКГ до лабораторних аналізів.
ЕКГ у спокої
Стандартна електрокардіограма — базовий метод діагностики:
- Фіксує екстрасистоли під час запису
- Визначає тип (надшлуночкова / шлуночкова)
- Виявляє ознаки ураження серця (ішемія, гіпертрофія, рубці)
Обмеження: короткий час запису — якщо екстрасистоли рідкісні, їх може не бути видно.
Холтерівське моніторування (24–72 год)
«Золотий стандарт» для виявлення навіть поодиноких чи нічних екстрасистол:
- Підрахунок кількості екстрасистол за добу
- Аналіз їх розподілу (день/ніч, спокій/навантаження)
- Виявлення складних форм (парні, групові, алоритмія)
- Співставлення симптомів зі змінами на ЕКГ
- Виявлення інших аритмій та безбольової ішемії
За потреби використовують подійні монітори або імплантовані реєстратори.
Ехокардіографія (УЗД серця)
Допомагає відрізнити функціональні екстрасистоли від органічних:
- Оцінка розмірів серця, товщини стінок, фракції викиду
- Виявлення вад, рубців, тромбів
- Аналіз функції клапанів
Навантажувальні тести (тредміл, велоергометрія)
Показані, якщо екстрасистоли виникають під час фізичного навантаження:
- Визначення зв’язку аритмії з ішемією
- Оцінка реакції серця на навантаження (хронотропна функція)
Лабораторні аналізи
Виключають позасерцеві причини:
- Загальний аналіз крові — виявлення анемії
- Біохімія — рівні калію, магнію, кальцію
- Гормони щитоподібної залози — ТТГ, вільний Т4
- За потреби — С-реактивний білок, маркери запалення
Коли екстрасистолія є небезпечною?
Більшість екстрасистол — безпечні, особливо у здорових людей. Але деякі форми можуть свідчити про серйозні порушення серцевого ритму й нести ризик ускладнень.
Безпечні випадки
- Поодинокі надшлуночкові екстрасистоли
- Відсутність симптомів
- Нормальна структура та функція серця за ЕхоКГ
- Випадки, пов’язані зі стресом, кавою, перевтомою
Такі екстрасистоли не потребують лікування — достатньо усунути тригери та пройти обстеження.
Коли ризик зростає?
За наявності хвороб серця: ішемічної хвороби, серцевої недостатності, перенесеного інфаркту, кардіоміопатій, вад серця — навіть нечасті екстрасистоли можуть бути ознакою електричної нестабільності міокарда.
"Злоякісні" екстрасистоли (високого ризику)
За класифікацією Lown (класи III–V), до небезпечних форм належать:
- Поліморфні шлуночкові екстрасистоли
- Парні та групові ШЕ (дуплети, тріплети)
- R-на-T феномен (екстрасистола накладається на зубець Т)
- >10 000–20 000 ШЕ/добу або >15–20% усіх скорочень
- Поява під час фізичного навантаження
- Супутня дисфункція лівого шлуночка
Можливі ускладнення
- Серйозні аритмії: фібриляція передсердь, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків
- Тахікардіоміопатія: ослаблення серця через часту екстрасистолію
- Зниження серцевого викиду: симптоми слабкості, задишки, запаморочення
- Раптова серцева смерть (РСС): найбільший ризик — при ІХС, після інфаркту, при зниженій ФВ
Більшість екстрасистол — не є загрозою, але ігнорувати їх не можна. Точну оцінку ризику дає лише комплексне обстеження: ЕКГ, холтер, ЕхоКГ, аналізи. Якщо у вас є симптоми або фактори ризику — не відкладайте візит до кардіолога.
Лікування екстрасистолії: що робити при перебоях у серці?
Підхід до лікування залежить від:
- типу екстрасистол (надшлуночкові / шлуночкові)
- частоти та симптомів
- наявності хвороб серця
- ризику ускладнень
Коли лікування не потрібне?
Специфічне лікування не показане, якщо:
- екстрасистоли поодинокі або рідкісні
- немає симптомів або вони мінімальні
- серце структурно здорове (за даними ЕхоКГ)
- відсутні ознаки високого ризику
У таких випадках достатньо спостереження, заспокоєння пацієнта та усунення тригерів.
Зміна способу життя — перший крок
- Управління стресом: релаксація, психотерапія
- Режим сну і відпочинку: регулярність, повноцінність
- Відмова від шкідливих звичок: алкоголь, куріння, кофеїн
- Збалансоване харчування: продукти, багаті на калій і магній
- Лікування супутніх станів: анемія, гіпертиреоз, ГКТ, остеохондроз
- Корекція ліків: перегляд препаратів, що можуть провокувати аритмію
Медикаментозна терапія
Показана при:
- частих / симптомних екстрасистолах
- наявності серцевої патології
- високому ризику ускладнень
Бета-блокатори (метопролол, бісопролол) — перша лінія при функціональній екстрасистолії, ІХС, стресовій реактивності.
Антиаритмічні препарати (ААП) (аміодарон, пропафенон, флекаїнід, соталол) — при неефективності бета-блокаторів або у складних випадках.
Призначення — індивідуальне, під контролем ЕКГ / холтеру.
Радіочастотна катетерна абляція (РЧА)
Сучасний метод лікування при частій шлуночковій або надшлуночковій екстрасистолії, коли:
- >10 000–20 000 екстрасистол/добу
- симптоми не знімаються медикаментами
- пацієнт не хоче приймати ліки постійно
- є тахікардіоміопатія або зниження ФВ
Процедура: через судини вводять катетер → знаходять вогнище → знищують його радіочастотним імпульсом
Логіка вибору лікування
- Спостереження — при поодиноких, безсимптомних екстрасистолах
- Зміна способу життя — при функціональних формах
- Медикаменти — при симптомах, ризиках або органічній патології
- Абляція — якщо інші методи неефективні або неприйнятні
Рішення приймається індивідуально, після повного обстеження (ЕКГ, холтер, ЕхоКГ, аналізи).
Профілактика екстрасистолії: як зменшити ризик аритмії
Запобігти екстрасистолії або знизити її частоту можна завдяки здоровому способу життя, контролю хронічних захворювань та регулярним оглядам у кардіолога.
Здоровий спосіб життя
- Фізична активність: помірне аеробне навантаження (ходьба, плавання, велосипед) — лише після погодження з лікарем
- Харчування: менше солі, жирів і цукру; більше овочів, фруктів, цільнозернових; продукти з калієм і магнієм (банани, горіхи, курага)
- Відмова від шкідливих звичок: куріння, алкоголь, енергетики
- Менше кофеїну: обмежити каву, міцний чай, колу
- Стрес-менеджмент: релаксація, медитація, якісний сон
Контроль супутніх захворювань
- Серцево-судинні хвороби: контроль тиску, лікування ІХС, профілактика серцевої недостатності
- Гормональні порушення: нормалізація функції щитоподібної залози
- Стан ШКТ, анемія, остеохондроз: за потреби — консультація профільних фахівців
- Рівень електролітів: калій, магній — за призначенням лікаря
Регулярні огляди у кардіолога
Особливо важливо для людей з групи ризику:
- Вік 50+
- Спадкова схильність
- Історія серцевих захворювань
Огляд, ЕКГ, холтер, УЗД серця — дозволяють виявити аритмії на ранньому етапі.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
