Шлуночкова тахікардія

Залишити звернення

Що таке шлуночкова тахікардія

Шлуночкова тахікардія (ШТ) — це серйозне порушення ритму, яке виникає у шлуночках серця. Характеризується частими скороченнями (понад 100–120 уд/хв), що знижують ефективність роботи серця. Без лікування ШТ може призвести до втрати свідомості або раптової зупинки серця. Вчасна діагностика і правильне лікування рятують життя.

ШТ потребує специфічного лікування. Її легко сплутати з надшлуночковою тахікардією з аберантним проведенням. Неправильне лікування, наприклад призначення верапамілу чи аденозину, може погіршити стан. Тому кожен випадок тахікардії з широкими QRS-комплексами розглядається як потенційна ШТ, поки не доведено протилежне.

Шлуночкова тахікардія

Типи шлуночкової тахікардії

Класифікація шлуночкової тахікардії (ШТ) допомагає точно оцінити ризики та визначити тактику лікування. Вона ґрунтується на тривалості епізодів і формі (морфології) QRS-комплексів на ЕКГ.

За тривалістю епізоду

  • Стійка ШТ (≥30 с або з порушенням гемодинаміки): потребує невідкладного втручання. Часто викликає втрату свідомості або зупинку серця.
  • Нестійка ШТ (<30 с, без симптомів): може бути безсимптомною, але є попередженням про можливу серйознішу аритмію.

За морфологією QRS-комплексів

  • Мономорфна ШТ: однакова форма QRS. Часто виникає після інфаркту, асоціюється з рубцем. Може лікуватись катетерною абляцією.
  • Поліморфна ШТ: форма QRS змінюється від удару до удару. Вказує на кілька джерел аритмії або гострі стани (ішемія, електролітні порушення, спадкові каналопатії). Часто має гірший прогноз.

Піруетна тахікардія - Torsades de Pointes (TdP)

Піруетна тахікардія — небезпечна форма поліморфної ШТ, яка розвивається на тлі подовженого інтервалу QT.

Ключові ознаки TdP:

Зв’язок із подовженим QT: виникає через вроджені синдроми або під впливом ліків, електролітного дисбалансу, брадикардії.

Механізм: запуск через послідовність "короткий-довгий-короткий" інтервалів між скороченнями.

Симптоми: запаморочення, синкопе. Часті рецидиви.

Небезпека: високий ризик переходу у фібриляцію шлуночків і раптову смерть.

Лікування:

  • магній сульфат — препарат №1;
  • припинення QT-продовжуючих ліків;
  • корекція електролітів;
  • можлива кардіостимуляція або ізопротеренол;
  • антиаритміки класів Ia і III — протипоказані.

Розуміння типу ШТ впливає на прогноз і вибір лікування. Неправильна діагностика — загроза життю. Зокрема, TdP вимагає кардинально іншого підходу, ніж типова ШТ.

Причини та фактори ризику шлуночкової тахікардії

Шлуночкова тахікардія (ШТ) виникає внаслідок порушень у структурі серця, генетичних каналопатій або зовнішніх чинників. Розуміння причин — ключ до правильного лікування та профілактики.

Структурні захворювання серця

Це найпоширеніша причина ШТ у дорослих. Вони створюють умови для аномального поширення імпульсів і формування re-entry.

  • Ішемічна хвороба серця (ІХС): особливо після інфаркту — формуються рубці, що провокують мономорфну ШТ.
  • Дилатаційна кардіоміопатія: розширення камер, фіброз міокарда.
  • Гіпертрофічна кардіоміопатія: потовщення стінок, дезорганізація волокон.
  • Аритмогенна кардіоміопатія ПШ: жирове та фіброзне заміщення міокарда.
  • Клапанні вади серця: перевантаження камер.
  • Міокардит, саркоїдоз: запальні процеси та фіброз.
  • Вроджені вади: ризик аритмій навіть після корекції.

Лікування основної патології (наприклад, реваскуляризація) — обов’язкова умова стабілізації ритму.

Каналопатії та ідіопатична ШТ

У пацієнтів із нормальним серцем на ЕхоКГ аритмія може бути спричинена порушеннями в іонних каналах або мати невстановлене походження.

  • LQTS (довгий QT): ризик TdP, часто спадковий.
  • SQTS (короткий QT): рідкісний синдром з високим ризиком ФП.
  • Синдром Бругада: ЕКГ-зміни, небезпечна ШТ під час сну.
  • CPVT: аритмія при стресі, пов’язана з кальцієвим обміном.
  • Ідіопатична ШТ: без видимих причин, часто з вивідного тракту або фасцикулярна; добре піддається абляції.

Інші чинники

ШТ може бути спровокована зовнішніми або системними порушеннями.

Електроліти

  • Гіпокаліємія / гіпомагніємія / гіпокальціємія: подовжують QT.
  • Гіперкаліємія: порушення провідності.

Ліки

  • QT-продовжуючі: антиаритміки (Ia, III), антибіотики, антипсихотики, антидепресанти.
  • Стимулятори: кофеїн, амфетаміни, кокаїн.

Інші стани

  • Гіпоксія, ацидоз, гіпотермія.
  • Тиреотоксикоз, анемія, інфекції (сепсис).
  • Commotio cordis: удар у грудну клітку вразливий момент серцевого циклу.

Симптоми шлуночкової тахікардії

Шлуночкова тахікардія (ШТ) може проявлятися по-різному — від незначного дискомфорту до раптової зупинки серця. Симптоми залежать від тривалості нападу, частоти серцебиття та загального стану серця.

Найпоширеніші симптоми

  • Серцебиття: Відчуття інтенсивного, частого або нерегулярного ритму («стукіт», «тріпотіння» в грудях).
  • Запаморочення, переднепритомний стан: Через зниження кровотоку до мозку.
  • Задишка: Виникає навіть у спокої, вказує на зниження серцевого викиду.
  • Біль у грудях: Подібний до стенокардії. З’являється через ішемію міокарда.
  • Слабкість, втома: Зниження витривалості, особливо під час навантажень.
  • Відчуття тривоги: Часто супроводжує напад через страх смерті.

Симптоми посилюються при високій ЧСС, тривалих епізодах та супутній серцевій недостатності.

Ознаки небезпечного перебігу

  • Синкопе (непритомність): Ознака критичного зниження кровообігу. Потребує негайної допомоги.
  • Передсинкопальний стан: «Потемніння в очах», слабкість, відчуття падіння.
  • Судоми: Наслідок гіпоксії мозку. Важливо не сплутати з епілепсією.
  • Ознаки гострої серцевої недостатності: Ортопное, набряки, вологі хрипи.
  • Зупинка кровообігу / раптова серцева смерть (РСС): Може бути наслідком переходу ШТ у фібриляцію шлуночків. Потребує дефібриляції.

Наявність синкопе — абсолютне показання для госпіталізації та розгляду імплантації кардіовертера-дефібрилятора (ІКД).

Діагностика шлуночкової тахікардії

Правильна діагностика шлуночкової тахікардії (ШТ) дозволяє не лише підтвердити наявність аритмії, а й визначити її тип, причину та оптимальну стратегію лікування.

ЕКГ і холтерівське моніторування

Електрокардіограма (ЕКГ) — ключовий метод, особливо під час нападу:

  • ЧСС >100–120 уд/хв
  • Широкі комплекси QRS (≥ 0,12 с)
  • Регулярний ритм (мономорфна ШТ)
  • Специфічні ознаки: АВ-дисоціація, capture beats, fusion beats
  • Диференціація ШТ від надшлуночкової тахікардії (НШТ) за критеріями Бругада, Верекеї, VT score
  • TdP має характерне "скручування" комплексів QRS на тлі подовженого QT

Холтерівське моніторування (24–48 годин або більше):

  • Виявляє короткі епізоди ШТ
  • Фіксує частоту, тривалість і симптоми
  • Оцінює зв’язок симптомів із аритмією
  • Діагностує шлуночкові екстрасистоли як потенційні тригери ШТ

Візуалізація серця: ЕхоКГ і МРТ

Ехокардіографія (ЕхоКГ) — базовий метод:

  • Оцінка фракції викиду (ФВ ЛШ) — низька ФВ (<35–40%) свідчить про високий ризик
  • Виявлення рубців, гіпертрофії, дилатації
  • Аналіз клапанів, ознак кардіоміопатії, тромбів

Магнітно-резонансна томографія (МРТ серця) з контрастом:

  • Деталізує фіброз, жирову інфільтрацію, міокардит
  • Корисна для планування катетерної абляції

Електрофізіологічне дослідження (ЕФД)

ЕФД — інвазивний метод:

  • Аналіз внутрішньосерцевої електричної активності
  • Індукція ШТ у контрольованих умовах
  • Визначення механізму аритмії та локалізації вогнища
  • Катетерна абляція можлива в межах одного сеансу

Інші діагностичні методи

  • Стрес-тести (ВЕМ, тредміл): виявлення ШТ, пов’язаної з фізичним навантаженням або ішемією
  • Аналізи крові: електроліти, тропонін, ТТГ — виключення метаболічних причин
  • Коронароангіографія: діагностика ІХС, оцінка коронарного кровотоку
  • Ендоміокардіальна біопсія: при підозрі на міокардит, саркоїдоз, амілоїдоз
  • Генетичне тестування: при підозрі на каналопатії або спадкові кардіоміопатії

Діагностика ШТ завжди комплексна: починається з ЕКГ та ЕхоКГ і, за потреби, включає МРТ, ЕФД та генетичні дослідження.

Лікування шлуночкової тахікардії

Тактика лікування ШТ залежить від типу аритмії, симптомів і загального стану пацієнта. Основні цілі — припинити напад, запобігти рецидивам і профілактувати раптову серцеву смерть (РСС).

Невідкладна допомога

Нестабільна ШТ (втрата свідомості, гіпотензія, шок):

  • Синхронізована електрична кардіоверсія
  • Дефібриляція + СЛР при ШТ без пульсу або фібриляції шлуночків

Стабільна ШТ:

  • Аміодарон, прокаїнамід або лідокаїн внутрішньовенно
  • За неефективності — кардіоверсія

Torsades de Pointes (TdP):

  • Магній сульфат, корекція електролітів
  • У разі брадикардії — кардіостимуляція або ізопротеренол

Медикаментозна терапія

  • Аміодарон — ефективний при ШТ на тлі структурних змін, але потребує контролю через побічні ефекти.
  • Бета-блокатори — покращують прогноз у пацієнтів із ІХС або СН.
  • Лідокаїн, соталол, мексилетин — застосовуються у специфічних клінічних ситуаціях.
  • Препарати класу Ic (флекаїнід, пропафенон) — лише для пацієнтів без структурної патології.

Катетерна абляція

Інвазивне лікування, яке усуває джерело аритмії через точкове руйнування тканини серця (радіочастотна або кріоабляція).

Показання:

  • Ідіопатична ШТ — метод вибору
  • Рецидивуюча ШТ, резистентна до ААП
  • Пацієнти з ІКД для зменшення кількості шоків
  • Рубцева ШТ або при АКПШ

Переваги:

  • Висока ефективність при ідіопатичній ШТ (>90%)
  • Може значно зменшити залежність від ліків
  • Ризики мінімальні в досвідчених центрах

Імплантовані пристрої (ІКД, ЕКС)

ІКД (кардіовертер-дефібрилятор)

Виявляє небезпечні аритмії та зупиняє їх автоматично:

  • Антитахікардитична стимуляція (ATP) — безболісна імпульсна терапія
  • Дефібриляція — при ШТ або фібриляції шлуночків

Не лікує ШТ, але ефективно запобігає смерті від неї.

Показання:

  • Вторинна профілактика — пацієнти, які вже мали зупинку серця або стійку ШТ
  • Первинна профілактика — пацієнти з ФВ ЛШ ≤30–35% або спадковими кардіоміопатіями/каналопатіями

Кардіостимуляція:

  • Для профілактики брадикардіє-залежної ШТ (наприклад, TdP)
  • СРТ/СРТ-Д — для пацієнтів із СН та порушенням синхронності скорочень

Комбінований підхід

У більшості випадків застосовують комбінацію методів:

  • ІКД + медикаменти
  • Абляція + ІКД
  • Медикаменти + кардіостимуляція

Підбір стратегії — індивідуальний і базується на причині ШТ, стані серця та ризику РСС.

Ускладнення та прогноз при шлуночковій тахікардії

Шлуночкова тахікардія (ШТ) — потенційно смертельний стан, який потребує негайної діагностики та лікування. Її головна небезпека — раптова серцева смерть (РСС).

Фібриляція шлуночків — головне ускладнення

ШТ може перейти у фібриляцію шлуночків (ФШ) — хаотичну електричну активність, при якій серце не перекачує кров. Це призводить до повної зупинки кровообігу. ФШ — головна причина раптової серцевої смерті. Виживання залежить від швидкої дефібриляції (до 3–5 хвилин).

Найвищий ризик переходу ШТ у ФШ:

  • при високій ЧСС (>200 уд/хв)
  • на тлі ішемії міокарда
  • при зниженій ФВ ЛШ

Тому ШТ вважається однією з найнебезпечніших аритмій і потребує активного спостереження та лікування.

Вплив на якість життя

ШТ може обмежувати фізичну активність та спричиняти психологічний дискомфорт:

  • Симптоми (серцебиття, задишка, запаморочення)
  • Страх нападів або шоків від ІКД
  • Больові відчуття при дефібриляції
  • Обмеження в роботі, спорті, подорожах
  • Тривожність, депресія

Зменшення кількості шоків ІКД, успішна абляція та психологічна підтримка — ключ до покращення якості життя. Хоча шлуночкова тахікардія — серйозна патологія, сучасна медицина дозволяє контролювати її. Завдяки персоналізованому підходу, можливості імплантації ІКД, медикаментозному лікуванню та абляції, багато пацієнтів живуть активним і повноцінним життям.

Коли звертатися до лікаря при шлуночковій тахікардії

Шлуночкова тахікардія (ШТ) може бути невідкладним станом, тому важливо знати, які симптоми вимагають негайного виклику швидкої, а коли потрібна консультація кардіолога чи аритмолога.

Негайно викликайте швидку допомогу (103), якщо:

  • Втратили свідомість (синкопе) — особливо під час фізичного навантаження або після серцебиття.
  • Відчуваєте сильний біль у грудях — тиснучий, пекучий, з задишкою, пітливістю, нудотою.
  • Не можете нормально дихати — раптова виражена задишка в спокої.
  • Є ознаки клінічної смерті — відсутність свідомості, пульсу, нормального дихання (або агональні вдихи).

Ці симптоми можуть свідчити про інфаркт, зупинку серця або фібриляцію шлуночків. Рахунок іде на хвилини.

Зверніться до кардіолога якомога швидше, якщо:

Маєте регулярні епізоди серцебиття, які:

  • тривають більше кількох секунд,
  • супроводжуються запамороченням або слабкістю,
  • виникають раптово.

Вперше відчули порушення ритму, навіть якщо вони короткі.

Маєте встановлений діагноз серцевого захворювання (інфаркт, кардіоміопатія, СН) — будь-яке погіршення стану потребує консультації.

Є сімейна історія раптової серцевої смерті — навіть незначні симптоми можуть бути важливими.

Навіть короткі напади ШТ можуть бути сигналом про ризик фібриляції шлуночків або РСС. Лише лікар може точно оцінити стан і призначити правильне лікування.

A red heart on a black background.A red heart on a black background.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом