Шлуночкова тахікардія (ШТ) — це серйозне порушення ритму, яке виникає у шлуночках серця. Характеризується частими скороченнями (понад 100–120 уд/хв), що знижують ефективність роботи серця. Без лікування ШТ може призвести до втрати свідомості або раптової зупинки серця. Вчасна діагностика і правильне лікування рятують життя.
ШТ потребує специфічного лікування. Її легко сплутати з надшлуночковою тахікардією з аберантним проведенням. Неправильне лікування, наприклад призначення верапамілу чи аденозину, може погіршити стан. Тому кожен випадок тахікардії з широкими QRS-комплексами розглядається як потенційна ШТ, поки не доведено протилежне.
Класифікація шлуночкової тахікардії (ШТ) допомагає точно оцінити ризики та визначити тактику лікування. Вона ґрунтується на тривалості епізодів і формі (морфології) QRS-комплексів на ЕКГ.
Піруетна тахікардія — небезпечна форма поліморфної ШТ, яка розвивається на тлі подовженого інтервалу QT.
Зв’язок із подовженим QT: виникає через вроджені синдроми або під впливом ліків, електролітного дисбалансу, брадикардії.
Механізм: запуск через послідовність "короткий-довгий-короткий" інтервалів між скороченнями.
Симптоми: запаморочення, синкопе. Часті рецидиви.
Небезпека: високий ризик переходу у фібриляцію шлуночків і раптову смерть.
Лікування:
Розуміння типу ШТ впливає на прогноз і вибір лікування. Неправильна діагностика — загроза життю. Зокрема, TdP вимагає кардинально іншого підходу, ніж типова ШТ.
Шлуночкова тахікардія (ШТ) виникає внаслідок порушень у структурі серця, генетичних каналопатій або зовнішніх чинників. Розуміння причин — ключ до правильного лікування та профілактики.
Це найпоширеніша причина ШТ у дорослих. Вони створюють умови для аномального поширення імпульсів і формування re-entry.
Лікування основної патології (наприклад, реваскуляризація) — обов’язкова умова стабілізації ритму.
У пацієнтів із нормальним серцем на ЕхоКГ аритмія може бути спричинена порушеннями в іонних каналах або мати невстановлене походження.
ШТ може бути спровокована зовнішніми або системними порушеннями.
Електроліти
Ліки
Інші стани
Шлуночкова тахікардія (ШТ) може проявлятися по-різному — від незначного дискомфорту до раптової зупинки серця. Симптоми залежать від тривалості нападу, частоти серцебиття та загального стану серця.
Симптоми посилюються при високій ЧСС, тривалих епізодах та супутній серцевій недостатності.
Наявність синкопе — абсолютне показання для госпіталізації та розгляду імплантації кардіовертера-дефібрилятора (ІКД).
Правильна діагностика шлуночкової тахікардії (ШТ) дозволяє не лише підтвердити наявність аритмії, а й визначити її тип, причину та оптимальну стратегію лікування.
Електрокардіограма (ЕКГ) — ключовий метод, особливо під час нападу:
Холтерівське моніторування (24–48 годин або більше):
Ехокардіографія (ЕхоКГ) — базовий метод:
Магнітно-резонансна томографія (МРТ серця) з контрастом:
ЕФД — інвазивний метод:
Діагностика ШТ завжди комплексна: починається з ЕКГ та ЕхоКГ і, за потреби, включає МРТ, ЕФД та генетичні дослідження.
Тактика лікування ШТ залежить від типу аритмії, симптомів і загального стану пацієнта. Основні цілі — припинити напад, запобігти рецидивам і профілактувати раптову серцеву смерть (РСС).
Нестабільна ШТ (втрата свідомості, гіпотензія, шок):
Стабільна ШТ:
Torsades de Pointes (TdP):
Інвазивне лікування, яке усуває джерело аритмії через точкове руйнування тканини серця (радіочастотна або кріоабляція).
Показання:
Переваги:
ІКД (кардіовертер-дефібрилятор)
Виявляє небезпечні аритмії та зупиняє їх автоматично:
Не лікує ШТ, але ефективно запобігає смерті від неї.
Показання:
Кардіостимуляція:
У більшості випадків застосовують комбінацію методів:
Підбір стратегії — індивідуальний і базується на причині ШТ, стані серця та ризику РСС.
Шлуночкова тахікардія (ШТ) — потенційно смертельний стан, який потребує негайної діагностики та лікування. Її головна небезпека — раптова серцева смерть (РСС).
ШТ може перейти у фібриляцію шлуночків (ФШ) — хаотичну електричну активність, при якій серце не перекачує кров. Це призводить до повної зупинки кровообігу. ФШ — головна причина раптової серцевої смерті. Виживання залежить від швидкої дефібриляції (до 3–5 хвилин).
Найвищий ризик переходу ШТ у ФШ:
Тому ШТ вважається однією з найнебезпечніших аритмій і потребує активного спостереження та лікування.
ШТ може обмежувати фізичну активність та спричиняти психологічний дискомфорт:
Зменшення кількості шоків ІКД, успішна абляція та психологічна підтримка — ключ до покращення якості життя. Хоча шлуночкова тахікардія — серйозна патологія, сучасна медицина дозволяє контролювати її. Завдяки персоналізованому підходу, можливості імплантації ІКД, медикаментозному лікуванню та абляції, багато пацієнтів живуть активним і повноцінним життям.
Шлуночкова тахікардія (ШТ) може бути невідкладним станом, тому важливо знати, які симптоми вимагають негайного виклику швидкої, а коли потрібна консультація кардіолога чи аритмолога.
Ці симптоми можуть свідчити про інфаркт, зупинку серця або фібриляцію шлуночків. Рахунок іде на хвилини.
Зверніться до кардіолога якомога швидше, якщо:
Маєте регулярні епізоди серцебиття, які:
Вперше відчули порушення ритму, навіть якщо вони короткі.
Маєте встановлений діагноз серцевого захворювання (інфаркт, кардіоміопатія, СН) — будь-яке погіршення стану потребує консультації.
Є сімейна історія раптової серцевої смерті — навіть незначні симптоми можуть бути важливими.
Навіть короткі напади ШТ можуть бути сигналом про ризик фібриляції шлуночків або РСС. Лише лікар може точно оцінити стан і призначити правильне лікування.