.svg)
Шлуночкова екстрасистолія
Що таке шлуночкова екстрасистологія
Шлуночкова екстрасистолія (ШЕ) — це один із найпоширеніших типів аритмії, при якому серце скорочується раніше, ніж потрібно. Такі скорочення виникають у нижніх камерах серця — шлуночках. Епізодичні ШЕ можуть траплятися навіть у здорових людей, але їх часта поява або складні форми можуть вказувати на проблеми з серцем.
ШЕ — це передчасне скорочення шлуночків, яке виникає не в синусовому вузлі, а безпосередньо в одній із нижніх камер серця. Це порушує нормальний ритм, і пацієнт може відчувати перебої, "завмирання" серця або сильний поштовх у грудях.
У нормі електричний імпульс виникає у синусовому вузлі, проходить по провідній системі серця і викликає послідовні скорочення передсердь і шлуночків. При ШЕ імпульс виникає у шлуночку і викликає передчасне скорочення, неповне наповнення кров’ю та компенсаторну паузу.
Чому виникає шлуночкова екстрасистолія?
Причини шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) поділяють на функціональні, органічні та токсичні (медикаментозні). Правильне визначення причини — основа прогнозу та ефективного лікування.
Функціональні причини: коли серце здорове
Виникають без структурного ураження серця, частіше — через вплив зовнішніх факторів або супутні стани:
- Стрес, тривога, безсоння
- Зловживання кофеїном, алкоголем, куріння
- Електролітні порушення: дефіцит калію або магнію
- Медикаменти: діуретики, антидепресанти, стимулятори, засоби для схуднення
- Захворювання щитоподібної залози (гіпертиреоз)
- Порушення ШКТ: метеоризм, гастрит, закреп
- Анемія, лихоманка, алергія
- Вагітність
- Нейроциркуляторна (вегетосудинна) дистонія
У багатьох випадках фактори поєднуються: наприклад, стрес - безсоння - кофеїн - порушення ритму.
Органічні причини: патології серця
ШЕ може бути симптомом серйозного захворювання. Основні органічні причини:
- Ішемічна хвороба серця (ІХС): особливо після інфаркту
- Кардіоміопатії: дилатаційна, гіпертрофічна, аритмогенна
- Міокардит, перикардит, ендокардит
- Вроджені та набуті вади серця
- Артеріальна гіпертензія: з гіпертрофією лівого шлуночка
- Серцева недостатність: зниження фракції викиду
ШЕ при структурно здоровому серці зазвичай має доброякісний перебіг. При ураженні серця — асоціюється з ризиком тахікардії, фібриляції шлуночків, раптової смерті.
Чи небезпечна шлуночкова екстрасистолія?
У більшості випадків шлуночкова екстрасистолія (ШЕ) не є небезпечною, особливо якщо серце здорове, а екстрасистоли поодинокі. Часто вони не потребують лікування — достатньо спостереження та корекції способу життя.
Але в деяких ситуаціях ШЕ може становити реальний ризик і потребувати обстеження або терапії.
Коли ШЕ — небезпечна?
Оцінка ризику базується на сукупності факторів:
Основні маркери ризику:
- >10 000–20 000 ШЕ на добу або >20–30% усіх серцевих скорочень
- Поліморфні ШЕ — різні форми на ЕКГ
- Парні, групові, часті «пробіжки» — ознака схильності до тахікардії
- Ранні ШЕ типу “R на T” — можуть провокувати фібриляцію
- ШЕ при фізичному навантаженні — можливий прояв ішемії
- Органічне ураження серця — інфаркт, ІХС, кардіоміопатія, СН
- Знижена фракція викиду ЛШ (<40–45%)
- Симптоми — запаморочення, втрата свідомості
- Спадкові каналопатії — наприклад, синдром довгого QT
Один фактор не дає повної картини. Важлива комплексна оцінка: дані ЕКГ, ЕхоКГ, Холтера, клінічні симптоми.
Класифікація Лауна
ШЕ оцінюють за шкалою Лауна (I–V клас):
- III–V класи вважаються потенційно небезпечними, особливо при структурному ураженні серця.
- Використовується для стратифікації ризику і прийняття рішення про лікування.
Можливі ускладнення
- Тахікардіоміопатія: серце слабшає через часті ШЕ
- Шлуночкова тахікардія: швидке й неефективне скорочення шлуночків
- Фібриляція шлуночків: зупинка кровообігу, потребує негайної реанімації
- Раптова серцева смерть: найсерйозніше ускладнення
- Погіршення серцевої недостатності: у пацієнтів зі зниженою функцією ЛШ
Не всі ШЕ небезпечні. Але якщо вони часті, симптомні або виникають на тлі хвороби серця — потрібно обов’язково пройти обстеження.
Як розпізнати шлуночкову екстрасистолію: симптоми та відчуття
Шлуночкова екстрасистолія (ШЕ) може протікати безсимптомно або проявлятися характерними відчуттями. У багатьох пацієнтів поодинокі ШЕ виявляють випадково — під час ЕКГ або добового моніторування. Проте часті або симптомні екстрасистоли можуть викликати дискомфорт і потребують уваги.
Типові відчуття при ШЕ
- Перебої в роботі серця: "пропуск удару", "завмирання", "поштовх" у грудях.
- Нерегулярний пульс: серце б’ється з паузами або нерівномірно.
- Сильний удар у груди: виникає після компенсаторної паузи.
- Пульсація в шиї: через зміну тиску в судинах.
Інші можливі симптоми
- Запаморочення, потемніння в очах: через короткочасне зниження притоку крові до мозку.
- Слабкість, втома: наслідок неефективного серцевого викиду.
- Задишка: при навантаженні або в спокої.
- Біль у грудях: іноді схожий на стенокардію, особливо при ішемії.
- Тривожність, панічні відчуття: часто пов’язані з відчуттями у грудях.
- Пітливість, жар.
- Переднепритомний стан (пресинкопе): різка слабкість, відчуття втрати контролю.
- Втрата свідомості (синкопе): рідкісний, але тривожний симптом, який потребує негайної медичної допомоги.
Вираженість симптомів не завжди відображає тяжкість стану. Один пацієнт може відчувати кожен удар, інший — мати тисячі екстрасистол без жодних скарг. Головний критерій — не суб'єктивні відчуття, а результати ЕКГ і Холтер-моніторингу.
Як діагностують шлуночкову екстрасистолію?
Діагностика шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) починається зі збору скарг і анамнезу. Лікар звертає увагу на характер симптомів, частоту, зв’язок із навантаженням і супутні захворювання. Але вирішальне значення мають інструментальні методи обстеження.
ЕКГ — перший етап
Стандартна електрокардіограма дозволяє:
- зафіксувати ШЕ у момент запису;
- побачити широкий, деформований QRS без зубця P;
- виявити повну компенсаторну паузу;
- диференціювати ШЕ від НШЕ з аберантним проведенням.
Обмеження: коротка тривалість. Якщо екстрасистоли рідкісні — їх можуть не зафіксувати.
Добове холтерівське моніторування — "золотий стандарт"
Це 24–48-годинний запис ЕКГ у звичному для пацієнта режимі життя. Що дозволяє виявити:
- кількість і частоту ШЕ (навіть нічні чи безсимптомні);
- морфологію ШЕ — мономорфні чи поліморфні;
- алоритмії (бігемінія, тригемінія);
- групові ШЕ (дуплети, тріплети, пробіжки ШТ);
- зв'язок з активністю та симптомами;
- ефективність лікування при повторному обстеженні.
Дані холтера — основа для оцінки ризику за класифікацією Лауна.
ЕхоКГ (УЗД серця)
Не фіксує аритмії, але оцінює анатомію та функцію серця:
- стан клапанів, камер, міокарда;
- фракцію викиду ЛШ — важливий прогностичний показник;
- наявність структурних змін, рубців після інфаркту;
- супутні патології (кардіоміопатії, гіпертрофія, тромби).
Визначає, чи ШЕ виникає у здоровому чи ураженому серці.
Додаткові обстеження
- Навантажувальні тести (тредміл, велоергометрія): виявляють ШЕ, спровоковану фізичним навантаженням, перевіряють толерантність і наявність ішемії.
- Аналізи крові: виключають анемію, електролітні порушення, гіпертиреоз.
- Електрофізіологічне дослідження (ЕФД): інвазивна оцінка електричної активності серця, використовується перед абляцією.
МРТ серця: визначає фіброз, запалення, складні структурні зміни.
Сучасні підходи до лікування шлуночкової екстрасистолії
Лікування шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) залежить від її частоти, симптомів, типу та наявності захворювань серця. У багатьох випадках ШЕ не потребує медикаментів — достатньо спостереження та зміни способу життя.
Корекція способу життя — основа терапії
Рекомендована усім пацієнтам із ШЕ, незалежно від форми:
- Зниження стресу, техніки релаксації
- Якісний сон
- Відмова від куріння, алкоголю, стимуляторів (кава, енергетики)
- Раціон з достатньою кількістю калію та магнію
- Лікування супутніх захворювань: гіпертонії, тиреотоксикозу, анемії
- Корекція електролітного балансу
Часто модифікація способу життя дозволяє повністю усунути симптоми без ліків.
Медикаментозне лікування — при виражених або небезпечних формах
Показання до призначення препаратів:
- Часті або симптомні ШЕ (>10 000/добу, >10–15% скорочень)
- ШЕ при структурному захворюванні серця
- Високоградаційні ШЕ (парні, групові, “R на T”)
- Порушення гемодинаміки: запаморочення, пресинкопе
Основні групи ліків:
- Бета-блокатори — знижують кількість ШЕ, особливо при стресових і фізичних тригерах. Основні препарати при ІХС та СН.
- Антиаритмічні засоби (ААП) — призначаються при неефективності бета-блокаторів. Наприклад:
- Аміодарон — при СН
- Флекаїнід, пропафенон — при ідіопатичній ШЕ
ААП підбирають індивідуально, під контролем кардіолога.
Катетерна абляція — радикальне лікування
Катетерна абляція — сучасний метод лікування ШЕ, при якому лікар прицільно руйнує (припікає або заморожує) вогнище патологічного імпульсу в серці.
Показання до абляції:
- Часті та симптомні ШЕ, не контрольовані ліками
- ШЕ, що викликають тахікардіоміопатію
- Ідіопатична ШЕ з чітким вогнищем (найчастіше — вихідний тракт правого шлуночка)
- Бажання пацієнта уникнути тривалого медикаментозного лікування
Ефективність: до 80–95%. Метод рекомендований провідними кардіологічними товариствами (ESC/AHA).
Не всі ШЕ потребують ліків. Ключовим є індивідуальний підхід, який базується на діагностиці, симптомах і ризиках. Катетерна абляція — ефективне рішення при частих, симптомних або потенційно небезпечних ШЕ.
Прогноз та профілактика шлуночкової екстрасистолії
Прогноз
Без захворювання серця: прогноз сприятливий. Часті, але доброякісні ШЕ можуть викликати дискомфорт, але рідко — серйозні ускладнення. Ризик раптової смерті — мінімальний.
При органічній патології серця: прогноз залежить від основної хвороби. ІХС, серцева недостатність, кардіоміопатія, знижена фракція викиду (<40–45%) у поєднанні з частими чи поліморфними ШЕ — суттєво підвищують ризик шлуночкової тахікардії, фібриляції та раптової серцевої смерті.
Профілактика
Первинна — щоб ШЕ не виникли
- Здоровий спосіб життя: без куріння, без надлишку алкоголю, помірна кава, повноцінний сон, фізична активність
- Харчування з достатньою кількістю калію та магнію
- Лікування станів, що можуть провокувати ШЕ: гіпертиреоз, анемія, електролітні порушення
Вторинна — щоб ШЕ не поверталися
- Лікування серцевої патології (ІХС, СН, АГ)
- Контроль тиску, холестерину, глюкози
- Уникнення тригерів: стресу, стимуляторів
- Регулярний контроль у кардіолога
- Прийом призначених препаратів або абляція — за показаннями
Коли обов’язково звернутися до лікаря?
- Симптоми: перебої в серці, пульсація, запаморочення, біль у грудях, задишка
- Часті епізоди ШЕ або поява нових симптомів
- Наявне захворювання серця
- Переднепритомність або втрата свідомості
- Випадкове виявлення ШЕ на ЕКГ — навіть без скарг
Не ігноруйте перебої в серці. Рання консультація допоможе запобігти ускладненням.
Шлуночкова екстрасистолія — поширена аритмія, яка не завжди потребує лікування. У здоровому серці ШЕ часто є доброякісними. Але при захворюваннях серця, особливо при зниженій скоротливості, вони можуть бути сигналом ризику. Правильна діагностика, зміна способу життя та, при потребі, медикаменти чи абляція — запорука контролю і профілактики ускладнень.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
