Відкрита артеріальна протока (ВАП)

Залишити звернення

Що таке відкрита артеріальна протока

Відкрита артеріальна протока (ВАП) — це вроджена вада серця, за якої після народження залишається відкритим кровоносний канал між двома великими судинами: легеневою артерією і аортою. У плода артеріальна протока (ductus arteriosus) є життєво необхідною судиною, яка спрямовує кров з правого шлуночка в обхід нефункціонуючих легень до аорти. Кисень надходить через плаценту, тому газообмін у легенях плода не потрібний. 

Після народження, коли новонароджений починає дихати, протока має закритися самостійно протягом перших годин або днів. Якщо цього не відбувається — протока залишається відкритою, що і називається ВАП

Після пологів відбуваються зміни у кровообігу:

  • Легені розправляються, знижується судинний опір у легенях
  • Припиняється кровотік через плаценту, зростає системний судинний опір
  • Зростає рівень кисню в крові, знижується рівень простагландинів

Ці зміни стимулюють скорочення стінки артеріальної протоки. Закриття протоки необхідне для переходу до нормального післяпологового кровообігу, де кров з правого шлуночка надходить у легені для оксигенації.

Відкрита артеріальна протока (ВАП)

Чому виникає відкрита артеріальна протока (ВАП)

У нормі артеріальна протока закривається незабаром після народження. Якщо цього не відбувається, кров починає скидатися з аорти назад у легеневу артерію через відкриту протоку. Це явище називається ліво-правим шунтом.

Наслідки відкритої протоки:

  • Надлишковий кровотік у легенях (легенева гіперволемія)
  • Перевантаження лівого передсердя і лівого шлуночка

Ступінь перевантаження залежить від розміру протоки та співвідношення опорів у системному і легеневому колах кровообігу. Чим більша протока і нижчий опір у легенях, тим сильніше гемодинамічне порушення.

Основні причини і фактори ризику ВАП

Недоношеність

Головний фактор ризику. Чим менший гестаційний вік і вага при народженні, тим більша ймовірність ВАП. У недоношених дітей легені менш ефективно метаболізують простагландини, а стінка протоки гірше реагує на кисень.

Генетичні фактори

Наявність вроджених вад серця у родині або синдроми, як-от синдром Дауна, підвищують ризик незарощення протоки.

Внутрішньоутробні інфекції

Особливо небезпечна краснуха під час вагітності, яка може призвести до вад серця у плода, включно з ВАП.

Народження на великій висоті

Діти, народжені на висоті понад 2500–3000 м над рівнем моря, мають підвищений ризик через нижчий рівень кисню в атмосфері.

Стать

ВАП удвічі частіше зустрічається у дівчаток, ніж у хлопчиків.

Супутні вроджені вади серця

При деяких складних вадах (синдром гіпоплазії лівих відділів серця, транспозиція магістральних судин) відкрита протока може тимчасово підтримувати кровообіг.

Респіраторний дистрес-синдром новонароджених (РДС)

Недоношені діти з РДС мають вищу частоту ВАП через гіпоксію та порушення метаболізму простагландинів.

Симптоми відкритої артеріальної протоки 

Клінічні прояви відкритої артеріальної протоки залежать від розміру дефекту, віку пацієнта та здатності серцево-судинної системи компенсувати порушення кровообігу.

Симптоми ВАП у новонароджених та немовлят

У недоношених або доношених дітей із великою ВАП симптоми можуть з'явитися вже у перші дні чи тижні життя. Основні ознаки:

  • Порушення дихання: задишка, прискорене або важке дихання, потреба в кисневій підтримці.
  • Проблеми з годуванням і ростом: швидка втома під час смоктання, поганий набір ваги.
  • Серцево-судинні симптоми: тахікардія, посилений "стрибаючий" пульс, безперервний "машинний" шум на серці.
  • Загальні ознаки: надмірна пітливість, блідість шкіри, швидка втомлюваність.

Ці симптоми відображають об’ємне перевантаження серця та легеневого кровообігу через ліво-правий шунт.

Симптоми ВАП у старших дітей та дорослих

Невелика ВАП може не давати симптомів тривалий час і виявляється випадково під час огляду. У разі значного шунтування можливі:

  • Задишка при фізичних навантаженнях
  • Підвищена втомлюваність
  • Відчуття перебоїв у роботі серця (пальпітації)

У разі розвитку ускладнень (наприклад, легеневої гіпертензії) симптоми стають більш вираженими. Відсутність симптомів у дитинстві не виключає наявності ВАП.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Термінова консультація педіатра або кардіолога потрібна, якщо:

  • Дитина швидко втомлюється при годуванні чи грі
  • Погано набирає вагу
  • Виникає задишка або прискорене дихання під час їжі, плачу чи у спокої
  • Дихання залишається частим або важким постійно

Раннє виявлення ВАП допомагає запобігти розвитку серцевої недостатності та інших ускладнень.

Діагностика відкритої артеріальної протоки (ВАП)

Діагноз відкритої артеріальної протоки встановлюється на основі клінічного огляду, вислуховування серця та інструментальних обстежень.

Під час огляду лікар оцінює:

  • Колір шкіри та загальний стан дитини
  • Пульс (при великій ВАП він може бути посиленим, "стрибаючим")
  • Артеріальний тиск (може бути широкий пульсовий тиск)

Серцевий шум

Ключова ознака ВАП — безперервний "машинний" шум, який найкраще вислуховується під лівою ключицею. Шум виникає через турбулентний потік крові з аорти у легеневу артерію.

Особливості:

  • У недоношених новонароджених шум може бути відсутнім або систолічним
  • При легеневій гіпертензії шум може зникати

Відсутність характерного шуму не виключає ВАП, особливо у недоношених дітей.

Ехокардіографія (УЗД серця) — основний метод діагностики

Ехокардіографія є "золотим стандартом" виявлення ВАП. Дослідження дозволяє:

  • Візуалізувати протоку та оцінити її розміри і форму
  • Визначити напрямок і швидкість кровотоку через протоку
  • Виявити перевантаження лівих відділів серця (дилатацію лівого передсердя і шлуночка)
  • Оцінити скоротливу функцію лівого шлуночка
  • Виявити ознаки легеневої гіпертензії
  • Виключити супутні вроджені вади серця

ЕхоКГ не лише підтверджує наявність ВАП, але й визначає її клінічну значущість і допомагає обрати оптимальну тактику лікування.

Допоміжні методи: ЕКГ і рентгенографія грудної клітки

Електрокардіограма (ЕКГ)

Допомагає виявити:

  • Ознаки перевантаження лівого шлуночка і лівого передсердя
  • При легеневій гіпертензії — ознаки перевантаження правих відділів серця

При невеликій ВАП ЕКГ часто є нормальною.

Рентгенографія грудної клітки

Може виявити:

  • Збільшення розмірів серця (кардіомегалію)
  • Вибухання стовбура легеневої артерії
  • Посилення легеневого судинного малюнка (ознака легеневої гіперволемії)

При невеликих ВАП рентгенограма зазвичай нормальна.

Сучасні методи лікування відкритої артеріальної протоки (ВАП)

Тактика лікування ВАП залежить від віку пацієнта, розміру протоки, наявності симптомів та ступеня гемодинамічних порушень. Основні підходи включають спостереження, медикаментозну терапію, ендоваскулярне закриття та хірургічне лікування.

Спостереження

Якщо ВАП невелика, без симптомів і не спричиняє перевантаження серця чи легень, обирають тактику спостереження:

  • Регулярні огляди у кардіолога
  • Контроль за станом протоки за допомогою ехокардіографії

Спонтанне закриття можливе у недоношених та доношених дітей протягом перших місяців або року життя. Якщо ВАП залишається, питання про її закриття вирішується індивідуально.

Медикаментозне лікування ВАП у недоношених

Для стимуляції закриття протоки застосовують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП):

  • Індометацин або ібупрофен лізин (внутрішньовенно)
  • Альтернативно — парацетамол

Механізм дії: пригнічення синтезу простагландину Е2 - скорочення гладких м'язів протоки - її закриття.

Ефективність медикаментозного закриття: 70–85%.
Можливі ризики: ураження нирок, шлунково-кишкові ускладнення, ризик кровотеч.

Ендоваскулярне закриття ВАП (транскатетерне)

Сучасний метод вибору для більшості дітей старше кількох місяців і дорослих.

Суть процедури:

  • Через катетер імплантують оклюдер або спіраль у протоку
  • Процедура виконується через прокол судини на стегні

Переваги:

  • Мінімальна травматичність
  • Швидке відновлення (виписка наступного дня)
  • Відсутність шрамів на грудях
  • Висока ефективність і безпечність

Хірургічне закриття ВАП

Хірургія передбачає перев'язку або перетин протоки через невеликий розріз на грудній клітці (торакотомія).

Показання до хірургії:

  • Глибока недоношеність із гемодинамічно значущою ВАП
  • Дуже великі або складні ВАП
  • Неможливість або неуспішність ендоваскулярного закриття
  • Наявність супутніх вад серця

Недоліки порівняно з ендоваскулярною методикою: більша травматичність, потреба в анестезії, довше відновлення, шрам.

Як обирають метод лікування?

Вибір лікування ВАП залежить від:

Віку та зрілості пацієнта:

  • Недоношені: медикаментозна терапія → хірургія за потреби
  • Доношені: спостереження або ендоваскулярне закриття
  • Дорослі: ендоваскулярне закриття є методом вибору

Розміру та значущості ВАП:

  • Невеликі безсимптомні ВАП: спостереження
  • Значущі ВАП: закриття (ендоваскулярне або хірургічне)

Наявності легеневої гіпертензії:

  • При помірній ЛГ можливе закриття
  • При тяжкій незворотній ЛГ закриття протипоказане

Можливі ускладнення відкритої артеріальної протоки (ВАП)

Нелікована відкрита артеріальна протока, особливо середнього або великого розміру, може спричинити серйозні ускладнення.

Легенева гіпертензія і синдром Ейзенменгера

Через постійний надлишковий приплив крові до легень розвивається легенева гіпертензія (ЛГ). З часом у легеневих судинах виникають незворотні зміни: потовщення стінок, звуження просвіту, втрата еластичності.

При прогресуванні ЛГ:

  • Змінюється напрямок шунтування: кров починає рухатися справа наліво
  • Розвивається синдром Ейзенменгера: з’являється ціаноз, задишка, зниження витривалості
  • Закриття ВАП у такому стані стає протипоказаним

Своєчасне лікування ВАП запобігає розвитку незворотної ЛГ і синдрому Ейзенменгера.

Серцева недостатність

Хронічне об'ємне перевантаження лівого передсердя і шлуночка через ВАП призводить до:

  • Розширення камер серця (дилатації)
  • Потовщення стінок (гіпертрофії)
  • Поступового зниження насосної функції серця

Симптоми серцевої недостатності:

  • У немовлят: задишка, тахікардія, поганий набір ваги, пітливість при годуванні
  • У старших дітей і дорослих: задишка при навантаженні, втомлюваність, набряки

Інфекційний ендокардит (ендартеріїт)

Турбулентний потік крові через ВАП може пошкодити ендотелій протоки, створюючи умови для інфікування. 

Це може призвести до:

  • Ендартеріїту (запалення протоки)
  • Ендокардиту (ураження клапанів серця)

Наслідки:

  • Руйнування серцевих тканин
  • Ризик емболій

Сучасні підходи: рутинне закриття значущих ВАП знизило ризик ендокардиту. Профілактичний прийом антибіотиків перед стоматологічними процедурами рекомендується переважно в перші 6 місяців після закриття протоки.

Життя з відкритою артеріальною протокою (ВАП): прогноз та рекомендації

Прогноз після закриття ВАП

При своєчасному і успішному закритті ВАП прогноз зазвичай відмінний. Більшість дітей і дорослих після лікування ведуть повноцінне активне життя без обмежень.

Ключові чинники сприятливого прогнозу:

  • Закриття протоки до розвитку незворотної легеневої гіпертензії
  • Відновлення нормальної функції серця і легень

У недоношених дітей результат залежить також від ступеня недоношеності та наявності супутніх ускладнень.

Довгострокове спостереження у кардіолога

Після закриття ВАП рекомендуються періодичні огляди у кардіолога, особливо у перший рік:

  • Перевірка повноти закриття протоки
  • Оцінка функції серця
  • Виявлення можливих залишкових шунтів або ускладнень

Пацієнти з малою ВАП, яку не закривали, також повинні перебувати під наглядом. Перехід до дорослого кардіолога важливий для підлітків із вродженими вадами серця.

Фізична активність після закриття ВАП

У більшості випадків після закриття ВАП обмежень у фізичній активності немає. Дозволені:

  • Активні ігри
  • Спорт
  • Навантаження без обмежень після відновлення

Тимчасові обмеження можуть бути рекомендовані після процедури (наприклад, обмеження фізичних навантажень на 1–2 місяці).

Постійні обмеження потрібні лише при незворотній легеневій гіпертензії або серцевій недостатності.

Вагітність і ВАП

Безпечна вагітність можлива:

  • Після успішного закриття ВАП
  • При малій, гемодинамічно незначущій ВАП без ускладнень

Високий ризик вагітності:

  • При великій, нелікованій ВАП
  • При наявності легеневої гіпертензії або синдрому Ейзенменгера

У таких випадках вагітність часто протипоказана через високий ризик для матері і плода.

Чи можна запобігти відкритій артеріальній протоці (ВАП)?

Оскільки ВАП є вродженою вадою, повністю уникнути її виникнення неможливо. Проте деякі заходи допомагають знизити ризик розвитку ВАП або її ускладнень.

Профілактика ВАП

  • Профілактика передчасних пологів:

Якісне ведення вагітності, лікування інфекцій, контроль хронічних захворювань, відмова від шкідливих звичок, зниження стресу.

  • Вакцинація проти краснухи:

Щеплення жінок репродуктивного віку до вагітності запобігає вродженій краснусі — одному з доведених факторів ризику ВАП.

  • Уникнення НПЗП на пізніх термінах вагітності:

Нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, індометацин) можуть викликати передчасне закриття протоки у плода. Приймати їх слід лише за призначенням лікаря.

Хоча ці заходи не гарантують повного захисту, вони значно знижують ризики.

A red heart on a black background.A red heart on a black background.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом