.svg)
Тахікардія
Що таке тахікардія
Тахікардія — це прискорене серцебиття у стані спокою. У дорослих вона діагностується при частоті понад 100 ударів за хвилину. Важливо враховувати індивідуальну норму пульсу, яка залежить від віку, фізичної форми, стану здоров’я.
Відчуття, що серце раптом "вистрибує з грудей", може бути ознакою тахікардії — стану, коли серцевий ритм у спокої перевищує норму. Часто це реакція на стрес або фізичне навантаження, але іноді сигналізує про серцеві проблеми.
Серцевий ритм може залишатися регулярним або стати нерегулярним — тоді це вказує на інші види аритмій.
Фізіологічна та патологічна тахікардія: у чому різниця?
Тахікардія буває нормальною (фізіологічною) та небезпечною (патологічною). Важливо навчитися їх розрізняти.
Фізіологічна тахікардія
Це тимчасова реакція організму на подразники. Серце б’ється швидше, щоб забезпечити органи киснем і енергією. Вона не потребує лікування, якщо проходить самостійно.
Основні причини:
- фізичне навантаження (біг, спорт),
- сильні емоції (стрес, страх, радість),
- підвищення температури (≈ +10 уд/хв на кожен °C),
- вживання стимуляторів (кава, енергетики),
- спека, задуха,
- швидка зміна положення тіла.
Ознаки: відчутне серцебиття без болю чи задишки. Стан минає після усунення причини.
Патологічна тахікардія
Це прискорене серцебиття, не пов’язане з фізіологічним навантаженням, яке виникає через захворювання:
- серцево-судинні патології,
- гормональні порушення,
- захворювання нервової або ендокринної системи.
Може виникати:
- у стані спокою,
- при мінімальному навантаженні,
- без очевидної причини.
Тривожні симптоми:
- запаморочення,
- задишка,
- біль у грудях,
- переднепритомний стан.
Якщо серце «розганяється» без причини або на легке навантаження — це привід звернутися до лікаря.
Чому виникає тахікардія: причини та фактори ризику
Прискорене серцебиття може бути викликане широким спектром причин, від проблем безпосередньо в серці до захворювань інших органів та впливу зовнішніх факторів.
Серцеві захворювання як причина тахікардії
Найчастіше патологічна тахікардія пов'язана із захворюваннями самої серцево-судинної системи. До основних кардіологічних причин належать:
Ішемічна хвороба серця (ІХС): Стенокардія (біль у грудях через недостатнє кровопостачання серця) та інфаркт міокарда (загибель ділянки серцевого м'яза) можуть пошкоджувати провідну систему серця або викликати аритмії.
Серцева недостатність (СН): Стан, коли серце не може ефективно перекачувати кров. У відповідь на знижену насосну функцію серце може намагатися компенсувати це, б'ючись частіше. Це компенсаторний механізм: слабке серце не може викинути достатній об'єм крові за одне скорочення, тому йому доводиться скорочуватися частіше, щоб підтримувати кровообіг.
Кардіоміопатії: Захворювання серцевого м'яза (гіпертрофічна, дилатаційна), які змінюють його структуру та електричні властивості.
Вади серця: Вроджені або набуті дефекти клапанів або перегородок серця можуть створювати перевантаження для серця та сприяти розвитку аритмій.
Запальні захворювання серця: Міокардит (запалення серцевого м'яза), перикардит (запалення зовнішньої оболонки серця), ендокардит (запалення внутрішньої оболонки та клапанів) можуть порушувати електричну активність серця.
Артеріальна гіпертензія (високий тиск): Тривалий високий тиск створює навантаження на серце, що може призвести до змін у його структурі та функції, сприяючи аритміям.
Інші аритмії: Деякі типи аритмій можуть провокувати інші. Наприклад, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW), що характеризується наявністю додаткового шляху проведення, може викликати напади АВ-реципрокної тахікардії (АВРТ) або фібриляції передсердь зі швидким проведенням.
Несерцеві причини: щитоподібна залоза, анемія, електроліти
Тахікардія не завжди пов'язана безпосередньо із серцем. Багато інших станів та захворювань можуть впливати на серцевий ритм:
Ендокринні порушення: Найчастіше – гіпертиреоз (тиреотоксикоз), стан надмірної активності щитоподібної залози. Надлишок тиреоїдних гормонів стимулює серцеву діяльність, викликаючи тахікардію. Рідше причиною може бути феохромоцитома (пухлина надниркових залоз).
Анемія: Зниження рівня гемоглобіну в крові призводить до кисневого голодування тканин. Серце намагається компенсувати це, працюючи інтенсивніше та б'ючись частіше, щоб доставити більше кисню.
Порушення електролітного балансу: Електроліти (калій, магній, кальцій, натрій) відіграють ключову роль у генерації та проведенні електричних імпульсів у серці. Їхній дисбаланс (дефіцит або надлишок) може порушувати нормальний ритм і викликати тахікардію або інші аритмії. Це може статися через зневоднення, блювоту, діарею, захворювання нирок або прийом деяких ліків (наприклад, діуретиків).
Захворювання легень: Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), астма, легенева емболія можуть призводити до гіпоксії (нестачі кисню), що змушує серце працювати швидше.
Інфекції та лихоманка: Підвищення температури тіла саме по собі прискорює метаболізм та серцевий ритм. Інфекційний процес також може впливати на серце.
Неврологічні та психічні розлади: Панічні атаки, тривожні розлади, вегетативна дисфункція (ВСД) можуть супроводжуватися нападами тахікардії через активацію симпатичної нервової системи.
Велика кількість можливих несерцевих причин тахікардії підкреслює важливість комплексного підходу до діагностики. Недостатньо обстежити лише серце. Часто потрібні аналізи крові для перевірки рівня гемоглобіну, електролітів, гормонів щитоподібної залози. У деяких випадках може знадобитися консультація ендокринолога, невролога чи інших фахівців для виявлення та лікування основного захворювання, що викликає тахікардію.
Спосіб життя та зовнішні фактори (стрес, кофеїн, алкоголь, ліки)
Наш спосіб життя та зовнішні впливи також можуть провокувати напади тахікардії:
Психоемоційний стрес: Гострий або хронічний стрес, тривога, сильні емоції (як негативні, так і позитивні), панічні атаки є потужними тригерами, особливо для синусової тахікардії.
Стимулятори:
- Кофеїн: Надмірне споживання кави, міцного чаю, енергетичних напоїв.
- Нікотин: Куріння сигарет та інших тютюнових виробів.
- Алкоголь: Надмірне вживання алкоголю ("святкове серце") або синдром відміни.
Лікарські засоби: Деякі безрецептурні та рецептурні препарати можуть викликати тахікардію як побічний ефект. Це можуть бути ліки від застуди та кашлю (що містять псевдоефедрин), деякі антибіотики, антидепресанти, препарати для лікування астми, ліки для схуднення та інші. Важливо завжди повідомляти лікаря про всі ліки, що приймаються, і не припиняти призначене лікування самостійно, якщо виникла тахікардія, а проконсультуватися з фахівцем.
Наркотичні речовини: Вживання кокаїну, амфетамінів, метамфетамінів та інших стимуляторів може викликати небезпечні тахіаритмії.
Фізичні фактори: Надмірні фізичні навантаження, особливо у нетренованих людей, зневоднення організму.
Температурні умови: Перебування у спекотному, задушливому приміщенні або на вулиці.
Хто в групі ризику?
Хоча тахікардія може виникнути у будь-кого, існують певні фактори, що підвищують ризик її розвитку:
Вік: Ризик багатьох серцевих захворювань, що викликають тахікардію (наприклад, ІХС, ФП), зростає з віком. Однак деякі типи тахікардій, такі як надшлуночкові тахікардії (СВТ) або ті, що пов'язані з WPW-синдромом, частіше діагностуються у молодих людей та дітей.
Стать: Деякі дослідження вказують, що певні типи тахікардій (наприклад, СВТ, неадекватна синусова тахікардія) частіше зустрічаються у жінок.
Генетична схильність: Наявність тахікардії, інших аритмій або випадків раптової серцевої смерті у близьких родичів може підвищувати ризик.
Наявні серцево-судинні захворювання: ІХС, перенесений інфаркт, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, вади серця, кардіоміопатії є основними факторами ризику.
Інші захворювання: Цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, хронічні захворювання легень, анемія, обструктивне апное сну.
Спосіб життя: Куріння, зловживання алкоголем, вживання наркотичних речовин, надмірне споживання кофеїну, ожиріння, малорухливий спосіб життя, високий рівень стресу.
Симптоми тахікардії: коли варто звернутися до лікаря?
Тахікардія може проявлятися по-різному. Фізіологічна — часто безсимптомна. Патологічна — супроводжується тривожними ознаками, які вказують на серцеву недостатність або інші порушення.
Основні симптоми тахікардії
- Відчуття, що серце «калатає» або «вискакує з грудей»
- Сильна пульсація у грудях, шиї, скронях
- Перебої в серці, пропуски ударів, «завмирання»
- Задишка (навіть у спокої)
- Запаморочення, «мушки» перед очима
- Втрата свідомості (синкопе) або переднепритомний стан
- Біль у грудях (тиск, печіння, колючий дискомфорт)
- Слабкість, втома, холодні кінцівки, пітливість
Психоемоційні симптоми
Напади тахікардії часто супроводжуються:
- Тривогою, панікою, страхом смерті
- Відчуттям втрати контролю
Тривога може викликати тахікардію, а тахікардія — ще більшу тривогу. У таких випадках важливим елементом лікування стає керування стресом.
Коли негайно викликати швидку?
Зателефонуйте 103, якщо тахікардія супроводжується хоча б одним із симптомів:
- Сильний біль або стиск у грудях, що триває >15 хв
- Утруднене дихання
- Втрата свідомості
- Сильне запаморочення, раптова слабкість
- Пульс >140 уд/хв у спокої >15–20 хвилин
- Ознаки інсульту: порушення мовлення, слабкість в одній половині тіла, асиметрія обличчя
Коли звернутися до кардіолога планово?
- Напади тахікардії повторюються
- Виникають у стані спокою або тривають довго
- Є дискомфорт, навіть без інших симптомів
- В анамнезі — серцеві або хронічні захворювання
- У родині — випадки аритмії або раптової смерті у молодому віці
Види тахікардії: класифікація та особливості
Тахікардії класифікують за:
- Локалізацією: надшлуночкові (передсердя, АВ-вузол) та шлуночкові
- Механізмом: підвищений автоматизм, тригерна активність, re-entry
Знання типу тахікардії визначає тактику лікування та прогноз.
Синусова тахікардія
Джерело: синусовий вузол (нормальний водій ритму)
Причини: фізичне навантаження, стрес, лихоманка, зневоднення, кофеїн
ЕКГ: правильний ритм, зубці P перед кожним QRS
Неадекватна синусова тахікардія (НСТ) – хронічно підвищений ритм без очевидної причини, потребує лікування (бета-блокатори, івабрадин).
Надшлуночкові тахікардії (НШТ, або СВТ)
- Локалізація: передсердя або АВ-вузол
- ЧСС: 140–250 уд/хв
- ЕКГ: вузькі QRS (<120 мс), раптовий початок/завершення
Основні типи НШТ:
АВВРТ (AVNRT)
- Найпоширеніша НШТ (~60%)
- Два шляхи в АВ-вузлі → циркуляція імпульсу (re-entry)
АВРТ (AVRT)
- ~30% випадків, приклад — синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта
- Імпульс йде через додатковий шлях (пучок Кента)
Ортодромна AVRT — вузькі QRS
Антидромна AVRT — широкі QRS, схожі на шлуночкову тахікардію
Передсердна тахікардія (AT)
- Вогнище поза синусовим вузлом
- Монофокальна або мультифокальна
- Ритм: регулярний або нерегулярний
Фібриляція та тріпотіння передсердь (ФП, ТП)
Фібриляція передсердь (AFib)
- Хаотична електрична активність (350–700 уд/хв)
- Шлуночковий ритм — нерегулярний
Тріпотіння передсердь (AFlutter)
- Організована циркуляція імпульсу
- ЧСС передсердь: 240–350 уд/хв
- Часто ритм регулярний (наприклад, 2:1 - 150 уд/хв)
- Також підвищений ризик інсульту
Шлуночкова тахікардія (ШТ, VT)
Джерело: шлуночки
ЧСС: 120–250 уд/хв
ЕКГ: широкі QRS >120 мс
Типи:
- Нестійка (<30 сек)
- Стійка (≥30 сек або потребує втручання)
- Мономорфна (однакова форма QRS)
- Поліморфна (різні форми QRS)
Фібриляція шлуночків (ФШ, VF)
Найнебезпечніша форма тахікардії
Характеристика: дезорганізована активність шлуночків (300–600 уд/хв)
Серце не качає кров - зупинка кровообігу
Єдиний вихід — негайна дефібриляція та серцево-легенева реанімація
Як діагностують тахікардію?
Ціль діагностики — не просто зафіксувати прискорений пульс, а встановити його причину, тип тахікардії та оцінити ризики. Це визначає подальше лікування.
Електрокардіограма (ЕКГ)
Перший крок у діагностиці
ЕКГ показує:
- частоту та регулярність серцевого ритму,
- тип тахікардії (синусова, надшлуночкова, шлуночкова),
- ознаки ішемії, WPW-синдрому, порушення провідності.
Обмеження: короткочасний запис. Якщо нападу немає — ЕКГ може бути нормальною.
Добове моніторування ЕКГ
Холтер (24–72 год): фіксує аритмії протягом доби або кількох днів.
Подійний монітор: пацієнт вмикає запис під час симптомів.
Імплантований реєстратор (ILR): довготривалий моніторинг до 3 років при рідкісних симптомах.
Пацієнт веде щоденник симптомів для точнішої інтерпретації.
Ехокардіографія (УЗД серця)
Візуалізація структури та функції серця:
- вроджені/набуті вади,
- кардіоміопатії,
- наслідки інфаркту (рубці, аневризми),
- фракція викиду (оцінка скоротливої функції),
- тромби, гіпертензія в легеневій артерії.
Стрес-тести
Показані, якщо тахікардія виникає під навантаженням:
- виявляють аритмії, спровоковані фізичною активністю,
- оцінюють реакцію пульсу та тиску,
- діагностують ішемію — одну з можливих причин аритмії.
Електрофізіологічне дослідження (ЕФД, EPS)
Інвазивний метод для складних випадків:
- точно визначає механізм і джерело тахікардії,
- дозволяє спровокувати аритмію під контролем,
- проводиться перед катетерною абляцією.
Золотий стандарт при підозрі на re-entry, WPW, шлуночкову тахікардію.
Аналізи крові
Допомагають виявити несерцеві причини:
- Анемія (загальний аналіз)
- Електролітні порушення (калій, магній, натрій)
- Гіпертиреоз (ТТГ, Т3, Т4)
- Запалення (СРБ), інфаркт (тропоніни), діабет (глікований гемоглобін)
Інші обстеження
При потребі призначають:
- КТ/МРТ серця — структурні зміни
- УЗД щитоподібної залози — при підозрі на гормональні порушення
- Фундоскопію — оцінка уражень при гіпертонії або гіпертиреозі
Лікування тахікардії: від першої допомоги до сучасних методів
Підхід до лікування залежить від типу тахікардії, її частоти, причин, супутніх захворювань та загального стану пацієнта.
Перша допомога: вагусні проби
Підходять при надшлуночкових тахікардіях (НШТ) за стабільного стану.
Ефективні методи:
- Проба Вальсальви: глибокий вдих + напруження.
- Холодна вода: занурити обличчя.
- Кашель або модифікована Вальсальва.
- Масаж каротидного синуса – лише лікарем!
Не діють при шлуночкових тахікардіях. Якщо немає ефекту або стан погіршується — викликати швидку.
Медикаментозне лікування
Призначається лікарем, залежно від типу аритмії.
Основні групи:
- Аденозин — швидка допомога при НШТ (через АВ-вузол).
- Бета-блокатори (метопролол, бісопролол) — знижують ЧСС, профілактика нападів.
- Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) — контроль ЧСС (не при WPW).
- Антиаритмічні препарати класу I та III — аміодарон, соталол, флекаїнід, прокаїнамід (обережно: проаритмія).
- Магній, калій — при дефіциті, torsades de pointes.
- Дигоксин — для ФП, обмежено через ризик токсичності.
Електрична кардіоверсія
Синхронізований електричний розряд відновлює ритм при:
- тахікардії з гемодинамічною нестабільністю,
- неефективності медикаментів/вагусних проб,
- плановому лікуванні ФП/ТП.
Дефібриляція — екстрене застосування при ФШ або безпульсовій ШТ (клінічна смерть).
Катетерна абляція
Мінімально інвазивне лікування тахікардії з високою ефективністю (90–95%). Проводиться:
- при АВВРТ, АВРТ, WPW,
- при типовому тріпотінні передсердь,
- при фокальних тахікардіях,
- при ідіопатичних ШТ.
Поєднується з електрофізіологічним дослідженням (ЕФД) для точної локалізації джерела аритмії. У багатьох випадках — метод першого вибору, що дозволяє відмовитися від довготривалої терапії.
Імплантовані пристрої
Кардіостимулятор (ЕКС):
- при синдромі тахі-браді, після абляції АВ-вузла або коли ліки викликають брадикардію.
- деякі моделі мають функцію антитахікардитичної стимуляції (АТС).
Імплантований кардіовертер-дефібрилятор (ІКД):
- для профілактики раптової серцевої смерті при високому ризику ШТ/ФШ.
- автоматично розпізнає і припиняє небезпечну аритмію (АТС або шоком).
Показання до ІКД:
- зупинка серця в анамнезі,
- стійка ШТ з симптомами,
- важка серцева недостатність з фракцією викиду ≤35%,
- спадкові аритмії (LQTS, синдром Бругада тощо).
Можливі ускладнення тахікардії
Якщо тахікардію не лікувати або ігнорувати симптоми, вона може призвести до серйозних, а іноді — смертельно небезпечних ускладнень.
Інсульт і тромбоемболія
Найчастіше виникає при фібриляції передсердь (ФП) або тріпотінні передсердь (ТП):
- Передсердя скорочуються хаотично - застій крові - утворення тромбів (особливо у вушку лівого передсердя).
- Тромб може потрапити до мозку - ішемічний інсульт.
- Також можливі емболії в легені, нирки, кінцівки.
Ризик інсульту при ФП — у 5–7 разів вищий. Саме тому антикоагулянтна терапія — обов’язкова частина лікування.
Серцева недостатність
Тривала тахікардія виснажує серце:
- м’яз "зношується", камери серця розширюються,
- розвивається тахікардіоміопатія — форма серцевої недостатності.
Симптоми:
- задишка (спочатку при навантаженні, потім — у спокої),
- швидка втомлюваність,
- набряки на ногах,
- збільшення печінки.
Непритомність (синкопе)
Причина — різке падіння артеріального тиску при нападі тахікардії, особливо шлуночкової або з ЧСС >180–200 уд/хв.
Наслідки:
- короткочасна втрата свідомості,
- ризик падіння і травм,
- погіршення якості життя.
Раптова серцева смерть (РСС)
Найнебезпечніше ускладнення. Настає протягом години після появи симптомів або навіть уві сні. Основна причина — фібриляція шлуночків (ФШ).
Може виникати:
- при шлуночковій тахікардії (ШТ),
- у пацієнтів із ФП + WPW-синдромом,
- при спадкових захворюваннях: синдром подовженого QT, синдром Бругада тощо.
Єдиний шанс на порятунок — дефібриляція.
Профілактика тахікардії та життя з діагнозом
Навіть якщо тахікардія зумовлена вродженими чи хронічними факторами, правильний спосіб життя допомагає зменшити частоту нападів, запобігти ускладненням і покращити якість життя.
Здоровий спосіб життя
Харчування:
- Більше: овочів, фруктів, цільнозернових, нежирного м’яса та риби, продуктів з калієм і магнієм.
- Менше: солі, трансжирів, солодощів, надмірних порцій.
Фізична активність:
- Рекомендовано: щонайменше 150 хв аеробного навантаження на тиждень.
- Уникайте перевантаження: при LQTS, після абляції чи при нападах — порадьтеся з лікарем.
Управління стресом
Ефективні методи:
- Медитація, глибоке дихання, йога
- Регулярна фізична активність
- Якісний сон (7–9 годин)
- Планування часу
- Психологічна підтримка
Відмова від стимуляторів
- Кофеїн: обмежити каву, енергетики, міцний чай
- Алкоголь: мінімізувати або повністю відмовитися
- Куріння: категорично заборонено
Контроль супутніх захворювань
Важливо лікувати:
- артеріальну гіпертензію,
- ішемічну хворобу серця, СН,
- цукровий діабет,
- гіпертиреоз, анемію,
- апное сну.
Регулярні огляди у кардіолога
- Контроль ефективності лікування
- Корекція терапії за потреби
- Моніторинг симптомів і обстеження (ЕКГ, Холтер, ЕхоКГ)
- Актуальні рекомендації
Тахікардія — це не вирок. Завдяки сучасній медицині більшість пацієнтів можуть жити повноцінно. Головне — вчасно звернутися до фахівця, пройти обстеження, дотримуватися рекомендацій та вести здоровий спосіб життя.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
