Синоатріальна блокада

Залишити звернення

Що таке синоатріальна блокада

Синоатріальна блокада (СА блокада) — це порушення провідності електричних імпульсів від синусового вузла (природного водія ритму серця) до передсердь. Через це серце може скорочуватися повільно або нерегулярно, що проявляється брадикардією або паузами в ритмі.

СА блокада виникає тоді, коли імпульси, які генерує синусовий вузол, не доходять до м’язів передсердь. Це відрізняє її від інших типів блокад, наприклад, атріовентрикулярної (АВ), де порушення трапляється нижче — між передсердями і шлуночками.

Синоатріальна блокада — це не лише рідкісний діагноз. Вона вказує на серйозні порушення в роботі водія ритму, що потребує уважної діагностики і комплексного підходу до лікування. Якщо у вас є симптоми брадикардії або непритомності — зверніться до кардіолога.

Синоатріальна блокада

Класифікація синоатріальної блокади

Синоатріальну блокаду поділяють на три ступені, залежно від вираженості порушення проведення імпульсу від синусового вузла до передсердь. Така класифікація подібна до атріовентрикулярної блокади.

СА блокада I ступеня

Що відбувається: Проведення імпульсу сповільнене, але зберігається.

Діагностика: Візуально не визначається на ЕКГ; потребує електрофізіологічного дослідження (ЕФД).

Клініка: Безсимптомна. Лікування зазвичай не потрібне.

СА блокада II ступеня

Періодичне блокування окремих імпульсів. Виявляється на ЕКГ у вигляді "випадіння" зубців P та комплексів QRS.

Тип I (Мобітц I, або Самойлова–Венкебаха)

Механізм: Поступове сповільнення імпульсу до моменту блокади.

ЕКГ: Інтервали P–P (або R–R) скорочуються перед паузою.

Особливості: Часто спостерігається в спортсменів або під час сну, має доброякісний перебіг.

Тип II (Мобітц II)

Механізм: Раптове блокування імпульсу без попереднього сповільнення.

ЕКГ: Інтервали P–P стабільні, пауза кратна попередньому циклу.

Особливості: Часто пов’язана з органічним ураженням серця, вважається небезпечною.

Форма: Може проявлятися як блокада 2:1, 3:1 або високої градації (кілька послідовних блокованих імпульсів).

СА блокада III ступеня (повна)

Суть: Повне припинення проведення імпульсів від синусового вузла.

ЕКГ: Відсутність синусових зубців P; ритм задається нижчими ектопічними центрами.

Наслідки: Виражена брадикардія, ризик асистолії.

Діагностика: Неможлива за стандартною ЕКГ, потрібне ЕФД.

Чому важлива класифікація?

Прогноз:

  • Безпечні: I ступінь, II ступінь типу I.
  • Потенційно небезпечні: II ступінь типу II, III ступінь — підвищений ризик симптомів, прогресування та раптової зупинки серця.

Лікування:

  • Безсимптомні типи I та II (тип I): Зазвичай лише спостереження.
  • Симптомні типи II (тип II) та III: Показання до імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС).

Діагностика:

  • ЕФД: Єдиний метод точної діагностики I та III ступенів.
  • Холтер: Допомагає виявити епізоди блокади II ступеня.

Точне визначення типу та ступеня СА блокади — ключ до ефективного лікування та зниження ризику ускладнень. Якщо підозрюєте порушення ритму — проконсультуйтесь із кардіологом.

Причини синоатріальної блокади

Синоатріальна блокада може виникати через внутрішні (органічні) або зовнішні (функціональні) чинники, які впливають на синусовий вузол або порушують проведення електричних імпульсів у серці.

Внутрішні причини (органічні)

Ці фактори безпосередньо уражають структуру або функцію синусового вузла:

Віковий фіброз — заміщення клітин вузла фіброзною чи жировою тканиною.

Ішемічна хвороба серця — особливо після інфаркту, може викликати тимчасову або стійку блокаду.

Кардіоміопатії — структурні зміни в серці порушують провідність.

Запальні захворювання — міокардит, перикардит, ендокардит.

Інфільтративні хвороби — амілоїдоз, саркоїдоз, гемохроматоз.

Вроджені аномалії та генетичні мутації (наприклад, SCN5A, HCN4).

Операції на серці — пошкодження синусового вузла або його артерії.

Пухлини та травми серця — рідкісні, але можливі причини.

Зовнішні чинники (функціональні)

Чинники, що опосередковано впливають на синусовий вузол. Часто є оборотними:

Медикаменти:

  • бета-блокатори;
  • верапаміл, дилтіазем;
  • дигоксин;
  • антиаритмічні (аміодарон, флекаїнід тощо);
  • літій, симпатолітики, інгібітори АХЕ.

Підвищений вагусний тонус:

  • у спортсменів, під час сну;
  • при блюванні, кашлі, болю, хірургічних маніпуляціях.

Порушення електролітів — гіпо-/гіперкаліємія, гіпокальціємія, гіпомагніємія.

Метаболічні порушення — гіпотиреоз, гіпоксія, ацидоз, гіпотермія, печінкова/ниркова недостатність.

Апное сну — нічні епізоди гіпоксії та брадикардії.

Токсичні речовини — алкоголь, нікотин, марихуана, отруєння фосфорорганікою.

Дефібриляція — може тимчасово пригнічувати функцію вузла.

Фактори ризику

  • Вік — найчастіше у пацієнтів старше 65–70 років.
  • Серцево-судинні хвороби — ІХС, гіпертонія, серцева недостатність, перенесений інфаркт.
  • Супутні хвороби — цукровий діабет, ХНН, захворювання щитоподібної залози, системні хвороби сполучної тканини, апное сну.
  • Ліки — особливо ті, що впливають на провідність.
  • Шкідливі звички — куріння, вживання алкоголю.

Симптоми синоатріальної блокади

Прояви синоатріальної блокади залежать від її ступеня, тривалості епізодів і загального стану серця. У легких формах симптоми можуть бути відсутні зовсім. У важчих — супроводжуються небезпечними порушеннями кровообігу.

Загальні симптоми

При значному сповільненні ритму або тривалих паузах можливі:

  • запаморочення, потемніння в очах;
  • переднепритомні стани;
  • втрата свідомості (синкопе);
  • слабкість, втома, зниження працездатності;
  • задишка (особливо при навантаженні);
  • перебої в роботі серця, відчуття «завмирання»;
  • біль у грудях;
  • зниження памʼяті, концентрації, сплутаність свідомості;
  • посилення симптомів серцевої недостатності (набряки, задишка у спокої).

Симптоми за ступенем блокади

I ступінь

  • Зазвичай безсимптомна.
  • Симптоми (задишка, слабкість) можуть з’являтися лише при значному навантаженні.

II ступінь

  • Тип I (Венкебаха): Легке запаморочення, відчуття пропущеного удару; часто — безсимптомна.
  • Тип II / високої градації: Запаморочення, синкопе, задишка, зниження толерантності до навантаження, часті перебої в серці.

III ступінь

  • Виражена брадикардія, часто — повна втрата свідомості.
  • Типові симптоми: слабкість, непритомність, задишка навіть у спокої, симптоми серцевої недостатності.
  • Високий ризик зупинки серця.

Синдром Морганьї–Адамса–Стокса (МАС)

Найнебезпечніший прояв СА блокади — раптова втрата свідомості через припинення серцевого ритму.

Послідовність подій:

  1. 3–5 сек: запаморочення, блідість.
  2. 10–20 сек: непритомність.
  3. 20–40 сек: можливі судоми, нетримання.
  4. 60 сек: зупинка дихання, ціаноз, реакція зіниць відсутня.

Діагностика синоатріальної блокади

Діагностика базується на оцінці симптомів, фізикальному огляді та інструментальних методах — насамперед ЕКГ і тривалому моніторингу ритму серця.

Клінічне обстеження

  • Анамнез: уточнення симптомів (запаморочення, непритомність, серцебиття), їх частоти та тригерів.
  • Фізикальний огляд: пульс — повільний або нерегулярний; можливі ознаки структурної хвороби серця.

ЕКГ

I ступінь: не виявляється на поверхневій ЕКГ.

II ступінь:

  • Тип I: поступове скорочення інтервалу P–P перед паузою.
  • Тип II: раптове випадіння комплексу PQRST при стабільному ритмі.

III ступінь: відсутні зубці P, наявність повільного замісного ритму. Неможливо відрізнити від зупинки синусового вузла.

Стандартна ЕКГ часто недостатня — потрібен тривалий моніторинг.

Холтерівське моніторування

Тривалий запис (24–48 годин).

Виявляє:

  • короткочасні епізоди блокади;
  • паузи >2.5–3 с (діагностично значущі);
  • зв’язок симптомів із ритмом;
  • супутні аритмії (наприклад, синдром тахі-браді).

Альтернатива при рідкісних симптомах

  • Подієві монітори: до 30 днів, активуються пацієнтом.
  • Імплантовані реєстратори (ILR): постійний моніторинг до 3 років.

Електрофізіологічне дослідження (ЕФД)

Інвазивне дослідження з катетерами.

Дозволяє:

  • виявити блокади I і III ступеня;
  • розмежувати СА блокаду, АВ блокаду та зупинку вузла;
  • оцінити функцію синусового вузла (ЧВФСВ, ЧСАП);
  • встановити точну причину непритомності.

Показане при неясних симптомах або підозрі на складні порушення.

Додаткові тести

  • Стрес-тест: оцінка здатності серця прискорювати ритм при навантаженні.
  • Ехокардіографія: оцінка структур серця (виключення вад, кардіоміопатій).
  • Атропінова проба: відрізняє вагусну форму СА блокади від органічної.
  • Ортостатичний (тілт) тест: при підозрі на вазовагальні непритомності.
A red heart on a black background.A red heart on a black background.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом