.svg)
Синдром слабкості синусового вузла (СССВ)
Що таке синдром слабкості синусового вузла
Синдром слабкості синусового вузла (СССВ) — це порушення серцевого ритму, спричинене неспроможністю природного водія ритму серця — синусового вузла — генерувати або проводити електричні імпульси належним чином. СССВ може проявлятися легкою втомою, запамороченням або втратою свідомості. Сучасна кардіологія пропонує ефективні методи лікування цього стану, серед яких — імплантація кардіостимулятора.
Синусовий вузол — це ділянка спеціалізованої тканини у правому передсерді, яка генерує електричні імпульси для скорочення серця. Він складається з Р-клітин (відповідають за генерацію імпульсів) і Т-клітин (забезпечують проведення імпульсів). У нормі синусовий вузол задає ритм, що адаптується до фізичних та емоційних потреб організму.
При синдромі слабкості синусового вузла його клітини не можуть належно генерувати або проводити імпульси. Це призводить до розвитку кількох типів порушень ритму. Внаслідок порушення ритму знижується кровопостачання органів і тканин, що викликає симптоми захворювання.
Типи та прояви синдрому слабкості синусового вузла
Синдром слабкості синусового вузла (СССВ) може проявлятися різними типами аритмій, які виникають окремо або комбінуються у одного пацієнта.
Синусова брадикардія
Стійке або періодичне уповільнення серцевого ритму з частотою менше 50 ударів на хвилину в стані спокою. Брадикардія при СССВ є патологічною: вона супроводжується симптомами (втома, запаморочення) або недостатньою реакцією на навантаження. Часто спостерігається слабка відповідь на медикаменти, що стимулюють серцевий ритм (атропін).
Зупинка синусового вузла та синоатріальна блокада
Синус-арест — тимчасове припинення генерації імпульсів синусовим вузлом.
Синоатріальна блокада — блокування виходу імпульсу з вузла.
На ЕКГ проявляються як паузи без зубців Р і комплексів QRS тривалістю понад 2–3 секунди. Тривалі паузи можуть викликати запаморочення, синкопе та є основним показанням до імплантації кардіостимулятора.
Синдром тахікардії-брадикардії ("тахі-браді")
Чергування брадикардії або пауз із нападами надшлуночкових тахікардій, найчастіше — фібриляції або тріпотіння передсердь.
Після зупинки тахікардії можливі тривалі паузи у серцевому ритмі. Такий стан потребує комбінованого підходу: імплантації кардіостимулятора перед призначенням антиаритмічних препаратів для запобігання небезпечній брадикардії. Також потрібна антикоагулянтна терапія для профілактики інсульту.
Хронотропна недостатність
Серце не здатне адекватно збільшувати частоту скорочень у відповідь на фізичне навантаження або стрес. Проявляється швидкою втомою, задишкою та обмеженням фізичної працездатності навіть при помірних навантаженнях. Хронотропна недостатність реєструється у 20–60% пацієнтів із СССВ.
Класифікація СССВ
За причиною виникнення:
- Первинний СССВ: органічне ураження тканини синусового вузла (вікові зміни, ішемічна хвороба серця, кардіоміопатії, запалення).
- Вторинний СССВ: зовнішні впливи (підвищений тонус блукаючого нерва, гіпотиреоз, електролітні порушення, медикаменти).
За клінічним перебігом:
- Латентна форма: безсимптомна, зміни видно лише на ЕКГ.
- Компенсована форма: симптоми незначні, гемодинаміка не порушена.
- Декомпенсована форма: тяжкі симптоми через значне порушення кровообігу.
Важливо відрізняти первинний СССВ від вторинного: якщо причина оборотна (наприклад, медикаментозний вплив або гіпотиреоз), лікування основного стану може відновити нормальний ритм без потреби в кардіостимуляторі. При первинному ураженні зазвичай потрібне встановлення стимулятора.
Причини виникнення та фактори ризику синдрому слабкості синусового вузла
Розвиток синдрому слабкості синусового вузла (СССВ) обумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми факторами.
Внутрішні причини
Вікові зміни
Основна причина СССВ — вікова дегенерація і фіброз тканини синусового вузла, що призводить до втрати пейсмейкерних клітин і порушення провідності імпульсів.
Захворювання серця
Пошкодження або порушення кровопостачання СА-вузла можуть викликати:
- Ішемічну хворобу серця, інфаркт міокарда
- Артеріальну гіпертензію
- Кардіоміопатії
- Серцеву недостатність
- Захворювання клапанів серця
- Вроджені вади серця
- Міокардит, перикардит, ревматичну лихоманку
- Інфільтративні хвороби (амілоїдоз, саркоїдоз, гемохроматоз)
Хірургічні втручання та травми
Операції на серці або травми грудної клітки можуть пошкодити СА-вузол.
Генетичні фактори
Рідкісні вроджені форми СССВ пов’язані з мутаціями генів іонних каналів, наприклад HCN4.
Зовнішні фактори
Медикаменти
До препаратів, що пригнічують функцію СА-вузла, належать:
- Бета-блокатори
- Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем)
- Дигоксин
- Антиаритмічні засоби (I-IV класи)
- Літій, симпатолітики, деякі препарати від хвороби Альцгеймера
- Очні краплі з бета-блокаторами
Метаболічні та електролітні порушення
Провокуючими факторами є:
- Гіпотиреоз
- Гіпо- або гіперкаліємія
- Гіпокальціємія, гіпомагніємія
- Гіпоксія
- Гіпотермія
Вплив вегетативної нервової системи
Підвищений тонус вагусу може уповільнювати серцевий ритм.
Інші стани
- Синдром обструктивного апное сну
- Підвищений внутрішньочерепний тиск
- Нейром’язові захворювання
- Токсичні впливи
Хто в групі ризику?
Вік
СССВ найчастіше діагностують у людей старше 65–70 років. Приблизно 1 із 600 пацієнтів кардіологічного профілю в цій віковій групі має СССВ. Захворювання однаково часто вражає чоловіків і жінок.
Супутні стани
- Ішемічна хвороба серця
- Інфаркт міокарда
- Артеріальна гіпертензія
- Серцева недостатність, кардіоміопатії
- Захворювання клапанів серця
- Фібриляція передсердь
- Перенесені кардіохірургічні втручання
- Міокардит, інфільтративні захворювання серця
- Патології щитоподібної залози
- Синдром обструктивного апное сну
- Порушення електролітного балансу
- Прийом препаратів, що впливають на серцевий ритм
Фактори способу життя
Надмірна вага, гіподинамія, куріння, високий рівень холестерину підвищують ризик серцевих захворювань, які можуть сприяти розвитку СССВ.
Симптоми синдрому слабкості синусового вузла: коли звертатися до лікаря?
Прояви синдрому слабкості синусового вузла (СССВ) можуть варіюватися від повної відсутності скарг до тяжких станів, що загрожують життю. Симптоми часто неспецифічні та епізодичні, що ускладнює діагностику.
Найпоширеніші симптоми
СССВ зазвичай викликає симптоми, пов'язані з недостатнім кровопостачанням головного мозку:
- Запаморочення або відчуття легкості в голові, особливо при зміні положення тіла
- Підвищена втомлюваність і слабкість навіть при мінімальних навантаженнях
- Переднепритомні стани (потемніння в очах, слабкість)
- Непритомність (синкопе) через тривалі паузи або виражену брадикардію
Близько половини пацієнтів із симптоматичним СССВ мають епізоди втрати свідомості.
Менш очевидні прояви
Окрім класичних симптомів, можливі:
- Задишка під час навантаження
- Відчуття перебоїв у серці або прискорене серцебиття
- Біль або дискомфорт у грудях
- Когнітивні порушення (сплутаність свідомості, зниження пам'яті)
- Психоемоційні зміни (дратівливість, тривожність)
- Холодний піт, блідість шкіри, різке падіння артеріального тиску
- Порушення сну, набряки у разі розвитку серцевої недостатності
Чому симптоми можуть бути відсутні або з'являтися епізодично?
Особливість СССВ — варіабельність проявів:
- Симптоми можуть бути легкими або приписуватися іншим станам (вік, стрес).
- Прояви часто епізодичні і можуть не фіксуватися при короткотривалому обстеженні.
- Хвороба має прогресуючий перебіг: симптоми з часом стають частішими та вираженішими.
Навіть легке запаморочення або незрозуміла втома можуть бути першими проявами СССВ і потребують уваги.
Коли обов'язково звернутися до кардіолога або аритмолога?
Не відкладайте консультацію, якщо:
- Виникають епізоди непритомності або переднепритомності
- Частота пульсу у спокої постійно нижча за 50 ударів/хв
- Відчуваються перебої в роботі серця або різкі зміни ритму
- Ви приймаєте ліки, що впливають на ритм серця
- Є діагностовані серцеві захворювання (ІХС, перенесений інфаркт)
Своєчасне виявлення і лікування СССВ допомагає контролювати симптоми, покращити якість життя та запобігти ускладненням.
Діагностика синдрому слабкості синусового вузла: як виявляють захворювання?
Діагностика синдрому слабкості синусового вузла (СССВ) базується на поєднанні скарг пацієнта з реєстрацією характерних змін на ЕКГ. Через епізодичний характер симптомів головним завданням є зафіксувати порушення ритму під час виникнення скарг.
Збір анамнезу та огляд лікаря
На першому етапі лікар детально опитує пацієнта про симптоми, їхню тривалість, частоту і обставини виникнення. Також оцінюється медичний анамнез (захворювання серця, перенесені операції, прийом ліків). Під час огляду вимірюються пульс, тиск, проводиться аускультація серця для виявлення брадикардії чи інших ознак патології.
Електрокардіограма (ЕКГ) у спокої
Стандартна 12-канальна ЕКГ — базовий метод діагностики. Вона дозволяє виявити постійну синусову брадикардію, блокади або інші зміни. Якщо симптоми виникають рідко, ЕКГ у спокої може бути нормальною.
Холтерівське моніторування ЕКГ
Безперервний запис ЕКГ протягом 24–48 годин дозволяє зафіксувати:
- Брадикардію
- Паузи в серцевому ритмі
- Епізоди тахікардії
- Співвідношення симптомів і змін на ЕКГ
Пацієнт веде щоденник симптомів для точного зіставлення їх з даними моніторингу.
Інші методи тривалого моніторингу
Коли симптоми виникають рідше, застосовують:
- Подієві монітори — запис за активацією пацієнта або автоматично
- Зовнішні петльові рекордери — безперервний моніторинг кілька тижнів
- Імплантовані петльові рекордери (ILR) — моніторинг до 3 років при нез'ясованих непритомностях
Навантажувальні тести (велоергометрія, тредміл-тест)
Проби з фізичним навантаженням оцінюють здатність серця підвищувати частоту скорочень. Низький приріст ЧСС свідчить про хронотропну недостатність.
Електрофізіологічне дослідження (ЕФД)
Інвазивне дослідження для оцінки функції синусового вузла та провідної системи серця:
- Реєстрація внутрішньосерцевих сигналів
- Програмована стимуляція
- Визначення часу відновлення функції синусового вузла (ВВФСВ)
ЕФД проводиться у складних випадках при високій підозрі на СССВ, коли неінвазивні методи не дають відповіді.
Диференційна діагностика
Перед встановленням діагнозу СССВ необхідно виключити інші причини симптомів:
- Оборотні фактори: прийом ліків, електролітні порушення, гіпотиреоз, гіпоксія, апное сну
- Інші захворювання серця: інфаркт міокарда, міокардит, АВ-блокади
- Фізіологічна брадикардія: у спортсменів або під час сну
- Інші причини синкопе: вазовагальна непритомність, ортостатична гіпотензія
Додатково можуть знадобитися:
- Аналізи крові (електроліти, гормони щитоподібної залози)
- Ехокардіографія (УЗД серця)
- Полісомнографія (при підозрі на апное сну)
Лікування синдрому слабкості синусового вузла
Мета лікування синдрому слабкості синусового вузла (СССВ) — усунути симптоми, покращити якість життя та запобігти ускладненням. Тактика залежить від тяжкості проявів, типу ритму і наявності оборотних причин.
Корекція оборотних причин
Першим кроком є усунення зовнішніх чинників, що погіршують функцію синусового вузла:
- Лікування основних захворювань (гіпотиреоз, апное сну)
- Відновлення електролітного балансу
- Перегляд медикаментів, які знижують частоту серцевих скорочень (бета-блокатори, дигоксин, антиаритміки)
У випадках вторинного СССВ усунення причини може відновити нормальний ритм без потреби в кардіостимуляторі.
Медикаментозне лікування
Ефективної тривалої медикаментозної терапії брадикардії при СССВ немає.
- При гострих станах використовують внутрішньовенний атропін або інфузії ізопротеренолу, епінефрину, допаміну.
- Тимчасова електрокардіостимуляція застосовується при загрозливих симптомах.
- При синдромі тахі-браді медикаменти для контролю тахікардії призначають обережно і часто — тільки після імплантації кардіостимулятора.
Імплантація кардіостимулятора (ЕКС)
Основний метод лікування симптоматичного СССВ. СССВ — найпоширеніша причина встановлення ЕКС у світі.
Показання до імплантації:
- Непритомність, переднепритомність, виражена слабкість, задишка, пов’язані з документованою брадикардією (ЧСС <40–50 уд/хв) або паузами (>3 с)
- Хронотропна недостатність із симптомами
- Потреба в лікуванні супутніх тахікардій препаратами, що знижують ЧСС
- Рідше — мінімальні симптоми з фіксованою брадикардією або паузами
Як працює ЕКС:
Кардіостимулятор відстежує серцевий ритм і генерує імпульси при виявленні брадикардії або пауз, забезпечуючи адекватну частоту скорочень.
Типи кардіостимуляторів:
- Однокамерні (AAI, VVI) — один електрод у передсерді або шлуночку.
- Двокамерні (DDD) — два електроди для синхронізації передсердь і шлуночків, переважно для пацієнтів із СССВ.
Двокамерні ЕКС знижують ризик розвитку фібриляції передсердь і забезпечують більш фізіологічну роботу серця.
Функція частотної адаптації (Rate Response):
Стимулятори з сенсорами активності автоматично збільшують ЧСС при фізичних навантаженнях.
Лікування супутніх аритмій
Пацієнтам із СССВ та фібриляцією передсердь (ФП) призначають:
- Антиаритмічну терапію для контролю частоти або профілактики нападів
- Катетерну абляцію у випадку рефрактерних аритмій
Антикоагулянтна терапія
При наявності ФП і факторів ризику інсульту необхідний постійний прийом антикоагулянтів (варфарин або НОАК) для профілактики тромбоемболічних ускладнень.
Можливі ускладнення синдрому слабкості синусового вузла
Якщо синдром слабкості синусового вузла (СССВ) не діагностувати та не лікувати вчасно, можливий розвиток серйозних ускладнень.
Непритомність і травми
Епізоди синкопе через тривалі паузи або виражену брадикардію можуть призводити до падінь і травм — переломів, черепно-мозкових ушкоджень, гематом.
Розвиток серцевої недостатності
Хронічна брадикардія або чергування повільного та швидкого ритмів знижують насосну функцію серця. Це може спричинити або погіршити серцеву недостатність: задишку, набряки, швидку втомлюваність.
Фібриляція передсердь і ризик інсульту
СССВ, особливо при синдромі тахі-браді, підвищує ризик розвитку фібриляції передсердь (ФП). ФП, у свою чергу, значно збільшує ризик утворення тромбів і ішемічного інсульту, особливо без належної антикоагулянтної терапії.
Раптова зупинка серця (рідко)
Хоча ризик раптової серцевої смерті при СССВ низький, тривала асистолія через синус-арест або СА-блокаду в окремих випадках може мати летальний наслідок без негайної допомоги.
Інші можливі ускладнення
- Зниження толерантності до фізичного навантаження через хронотропну недостатність
- Порушення функції нирок, мозку через гіпоперфузію
- Ускладнення після імплантації кардіостимулятора: інфекції, зміщення електродів, пневмоторакс, тромбоз вен, кровотечі
Життя з синдромом слабкості синусового вузла та прогноз
Прогноз при своєчасному лікуванні
Прогноз для пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла (СССВ) загалом сприятливий за умови вчасної діагностики та лікування. СССВ рідко є безпосередньою причиною смерті.
Імплантація кардіостимулятора покращує якість життя, усуває симптоми та дозволяє вести активніший спосіб життя. Встановлення ЕКС не впливає значно на тривалість життя, але ефективно бореться із проявами хвороби.
Фактори, що визначають прогноз:
- Наявність ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності
- Фібриляція передсердь і ефективність антикоагулянтної терапії
- Загальний стан здоров’я та вік пацієнта
СССВ має тенденцію до прогресування, тому потрібен постійний контроль.
Рекомендації щодо способу життя
Пацієнтам із СССВ рекомендується:
- Харчування: Збалансована дієта з обмеженням солі, жирів і холестерину
- Фізична активність: Регулярні вправи середньої інтенсивності за погодженням із лікарем
- Контроль ваги: Підтримання нормальної маси тіла
- Відмова від куріння і обмеження алкоголю
- Контроль артеріального тиску, цукру та холестерину
- Управління стресом через техніки релаксації
Особливо важливий здоровий спосіб життя для пацієнтів із кардіостимулятором.
Необхідність регулярного спостереження у лікаря
Пацієнтам із СССВ потрібні регулярні візити до кардіолога або аритмолога:
- Оцінка симптомів і ефективності лікування
- Перевірка роботи кардіостимулятора кожні 6–12 місяців
- Контроль хронічних захворювань, що впливають на серце
Профілактика синдрому слабкості синусового вузла
Чи можна запобігти СССВ?
Специфічної профілактики первинного СССВ немає через вікову природу змін у синусовому вузлі.
Як знизити ризик ускладнень?
Заходи для підтримки здоров’я серця:
- Контроль артеріального тиску
- Нормалізація рівня холестерину та цукру
- Здорове харчування та активність
- Відмова від куріння
- Лікування супутніх захворювань серця та обмінних порушень
- Уважний підбір ліків та контроль їх впливу на ритм серця
Ці заходи допомагають зберегти функцію серцево-судинної системи й зменшити ризик прогресування СССВ.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
