Пролапс мітрального клапана (ПМК) — це стан, коли одна або обидві стулки клапана між лівим передсердям і шлуночком прогинаються у передсердя під час скорочення серця. У більшості випадків ПМК не викликає симптомів і не потребує лікування. Водночас важливо розуміти його можливі ускладнення та причини — для своєчасної діагностики та контролю стану.
Мітральний клапан регулює потік крові між лівими камерами серця. Його стулки відкриваються при розслабленні серця і щільно змикаються при скороченні. При ПМК стулки не змикаються повністю — частина крові повертається у передсердя. Цей стан називається мітральною регургітацією
У більшості людей пролапс мітрального клапана (ПМК) протікає безсимптомно і виявляється випадково під час обстеження. Однак у частини пацієнтів можуть з’являтися скарги — зазвичай не специфічні, легкі та змінні.
Ці симптоми неспецифічні та можуть бути пов’язані з іншими станами — включно з тривожними розладами або вегетативною дисфункцією. Точний діагноз підтверджується лише за допомогою ехокардіографії.
Діагностика ПМК включає клінічний огляд і інструментальні методи. Основний — ехокардіографія, яка дозволяє точно підтвердити діагноз і оцінити тяжкість стану.
Під час прослуховування серця лікар може почути:
Ці звуки змінюються при фізичних пробах:
Але для підтвердження діагнозу потрібне інструментальне обстеження.
Це безпечне і точне дослідження, що дозволяє:
Зазвичай проводиться трансторакальна ехокардіографія (ТТЕ). У складних випадках — черезстравохідна (ЧСЕхоКГ) або 3D ЕхоКГ.
Катетеризація серця — при підозрі на ішемічну хворобу перед операцією.
При оцінці пролапсу мітрального клапана (ПМК) важливо розрізняти:
Саме регургітація визначає клінічну значущість ПМК і необхідність лікування.
Визначаються за даними ехокардіографії:
Мітральна регургітація — це зворотний потік крові з лівого шлуночка у ліве передсердя під час скорочення серця. Вона виникає, коли стулки не змикаються щільно через їх прогинання.
Не кожен ПМК супроводжується регургітацією. При I ступені вона часто відсутня або мінімальна і не потребує лікування.
Хронічна важка МР:
За доплер ехокардіографією оцінюють:
Виражений пролапс не завжди означає сильну МР. І навпаки — навіть невеликий ПМК може супроводжуватися значною регургітацією. Тому оцінка має бути комплексною.
Тактика лікування ПМК залежить від вираженості мітральної регургітації (МР), наявності симптомів і впливу на функцію серця.
Більшість пацієнтів із ПМК без симптомів і значної МР не потребують спеціального лікування.
Препарати не усувають ПМК, але допомагають контролювати прояви:
Показано при тяжкій МР, якщо наявні:
Пластика мітрального клапана (операція вибору):
Протезування клапана:
TEER (транскатетерна корекція "край-в-край") — наприклад, MitraClip:
У більшості пацієнтів ПМК — безпечний стан. Проте при тяжкій мітральній регургітації (МР) або особливостях клапанного апарату можуть розвинутися серйозні ускладнення.
Найчастіше ускладнення. Виникає через розтягнення стулок і хорд або їх розрив. Супроводжується об’ємним перевантаженням серця.
Хронічна важка МР призводить до:
Аритмії — часте ускладнення при ПМК, особливо зі збільшеним передсердям.
У таких випадках розглядається імплантація кардіовертера-дефібрилятора.
Пошкоджена тканина клапана підвищує ризик інфікування.
Профілактика ІЕ:
В основному пов’язані з фібриляцією передсердь — через ризик утворення тромбів у лівому передсерді.
Для більшості пацієнтів ПМК — це доброякісний стан, який не впливає на тривалість чи якість життя. Часто люди не знають про діагноз і дізнаються випадково.
Ступінь мітральної регургітації (МР)
Функція лівого шлуночка
Розміри камер серця
Наявність симптомів
Аритмії
Вік і стать
У більшості випадків — без обмежень. Рекомендації:
Спорт, вагітність, інвазивні процедури — обговорюються з кардіологом індивідуально.
Зверніться до кардіолога, якщо:
Негайно викликайте швидку, якщо: