Хвороба Такаясу (Артеріїт Такаясу)

Залишити звернення

Що таке хвороба Такаясу

Хвороба Такаясу — це рідкісний хронічний васкуліт великих судин, що вражає аорту та її основні гілки. Захворювання переважно діагностується у молодих жінок до 40–50 років. Запалення стінок судин призводить до їхнього потовщення, звуження (стенозу), оклюзії або розширення (аневризми), що порушує кровопостачання органів і може спричиняти інсульт, серцеву недостатність або ураження нирок.

Своєчасна діагностика та лікування критично важливі для контролю запалення, запобігання ускладненням та покращення прогнозу.

Найчастіше уражаються:

  • аорта (висхідна, дуга, низхідна грудна, черевна),
  • підключичні, сонні та хребтові артерії,
  • ниркові та мезентеріальні артерії,
  • легеневі артерії (може розвиватися легенева гіпертензія).

Рідше уражаються коронарні артерії.

Хвороба Такаясу (Артеріїт Такаясу)

Поширеність хвороби Такаясу

Хвороба Такаясу — рідкісне захворювання з глобальною захворюваністю від 0,4 до 2,6 випадків на мільйон населення на рік. Поширеність коливається від 3,2 до 40 випадків на мільйон. У США захворюваність складає приблизно 2,6 випадки на мільйон на рік.

Географічні особливості

Хвороба частіше зустрічається в країнах Азії — Японії, Кореї, Китаї, Індії, Таїланді, Сінгапурі, а також у Туреччині, Ізраїлі та країнах Центральної і Південної Америки. У Японії щороку реєструють 100–200 нових випадків.

Вплив статі та віку

Жінки хворіють частіше за чоловіків. Співвідношення варіюється:

  • 12:1 у Туреччині,
  • 8:1 у західних країнах,
  • 3:1 у Китаї та Індії,
  • 1,6:1 у деяких індійських регіонах.

Захворювання зазвичай розвивається у віці 15–30 років. Діагноз здебільшого встановлюється до 40–50 років. Від 9% до 32% випадків виявляють у пацієнтів старше 40 років. Згідно з критеріями ACR/EULAR 2022 року, вік встановлення діагнозу не має перевищувати 60 років.

Генетичні та екологічні фактори

Регіональні, етнічні та статеві відмінності свідчать про вплив як генетичних факторів (наприклад, алель HLA-B*52), так і факторів навколишнього середовища, включно з інфекційними тригерами, такими як туберкульоз.

Причини та механізми розвитку хвороби Такаясу

Хвороба Такаясу має ідіопатичне походження, однак сучасні дослідження вказують на складну взаємодію імунних, генетичних та інфекційних факторів у її розвитку.

Імунні механізми

В основі захворювання лежить аутоімунний процес. Імунна система помилково атакує стінки великих судин. У зоні запалення виявляють Т-лімфоцити (CD4+, CD8+), макрофаги та багатоядерні гігантські клітини. Активовані клітини виділяють прозапальні цитокіни (TNF-α, IL-6, IL-12, IL-18), які підтримують запалення, сприяють потовщенню та ремоделюванню судинної стінки.

Обговорюється роль антитіл до ендотелію, білків теплового шоку (HSP), однак їхня патогенетична значущість залишається недоведеною.

Генетична схильність

Найтісніший зв'язок виявлений із алелем HLA-B*52. Також асоційовані алелі HLA-B39, HLA-DRB11502, HLA-DRB1*0405 і поліморфізм гену IL-12B. Генетична схильність пояснює підвищену частоту захворювання у певних популяціях, однак для розвитку хвороби необхідні додаткові тригери.

Інфекційні фактори

Головним підозрюваним тригером є Mycobacterium tuberculosis. Підтвердженням служить:

  • вища поширеність хвороби в регіонах із високим рівнем туберкульозу,
  • наявність перехресної імунної реакції на білки HSP65 мікобактерій і HSP60 людини (молекулярна мімікрія).

Роль інших інфекцій (стрептококи, спірохети, віруси) залишається менш переконливою.

Важливо: хвороба Такаясу не є інфекційним захворюванням у своїй хронічній фазі. Інфекції розглядаються лише як можливий поштовх до запуску аутоімунного процесу.

Симптоми хвороби Такаясу

Клінічні прояви хвороби Такаясу залежать від стадії захворювання та локалізації уражених судин. Часто виділяють дві фази: ранню (системну) та пізню (судинну), які можуть перетинатися.

Ранні (системні) симптоми

На початковій стадії хвороба проявляється неспецифічними запальними симптомами:

  • Підвищення температури тіла (до 38°C), тривала субфебрилітет.
  • Слабкість та втома, загальне нездужання.
  • Міалгії та артралгії (м'язовий і суглобовий біль).
  • Втрата апетиту та ваги.
  • Нічна пітливість.

Ця фаза може тривати тижнями або роками. Через неспецифічність симптомів діагноз часто встановлюється пізно.

Пізні (судинні) симптоми

На пізній стадії розвиваються ішемічні прояви, пов'язані з ураженням великих артерій.

Ураження артерій кінцівок

  • Переміжна кульгавість рук (біль, слабкість при фізичному навантаженні).
  • Ослаблення або відсутність пульсу на руках.
  • Різниця артеріального тиску між руками >10–20 мм рт. ст.
  • Судинні шуми над підключичними артеріями.
  • Холод, блідість кінцівок.

Ураження артерій голови та шиї

  • Головний біль, запаморочення, синкопе.
  • Порушення зору (зниження гостроти, тимчасова втрата зору).
  • Біль у шиї при пальпації сонних артерій.
  • Судинні шуми над сонними артеріями.

Ураження серця та аорти

  • Біль у грудях (стенокардія).
  • Задишка, серцебиття.
  • Аортальна регургітація (шум при аускультації).
  • Серцева недостатність, рідше інфаркт міокарда.

Ураження ниркових артерій

  • Артеріальна гіпертензія (часто тяжка, резистентна до лікування).
  • Білок і кров у сечі.
  • Ниркова недостатність у разі тяжкого ураження.

Ураження легеневих артерій

  • Задишка, кашель, біль у грудях.
  • Легенева гіпертензія, рідше кровохаркання або плеврит.

Ураження мезентеріальних артерій

  • Біль у животі після їжі.
  • Нудота, діарея.
  • Кров у калі (рідко, при ішемії кишечника).

Ураження шкіри

  • Вузлувата еритема на гомілках.
  • Рідше — виразки або гангренозна піодермія.

Діагностично значущі ознаки хвороби Такаясу

  • Молодий вік пацієнта (особливо жінка).
  • Наявність системних симптомів та судинних проявів (асиметрія пульсу, різниця АТ, судинні шуми).
  • Типове ураження дуги аорти.
  • Різноманітність симптомів через залучення різних судинних басейнів.

Точний діагноз можливий лише за допомогою інструментальної візуалізації судин.

Діагностика хвороби Такаясу

Діагностика артеріїту Такаясу базується на поєднанні клінічних ознак, лабораторних тестів і, головне, даних інструментальної візуалізації. Специфічного тесту для підтвердження діагнозу не існує, тому використовуються спеціальні класифікаційні критерії.

Критерії діагностики

Критерії ACR 1990

Для класифікації хвороби Такаясу потрібно наявність щонайменше трьох із шести ознак:

  • Вік початку симптомів ≤40 років.
  • Переміжна кульгавість кінцівок.
  • Ослаблення пульсу на плечовій артерії.
  • Різниця систолічного АТ між руками >10 мм рт. ст.
  • Судинні шуми над підключичними артеріями або аортою.
  • Ангіографічні зміни без ознак атеросклерозу.

Чутливість: 90,5%, специфічність: 97,8%.

Критерії ACR/EULAR 2022

Враховують нові можливості візуалізації. Обов'язкові умови:

  • Вік на момент встановлення діагнозу ≤60 років.
  • Підтверджене ураження аорти або її великих гілок за допомогою візуалізації (КТА, МРА, ПЕТ, УЗД).

Для класифікації необхідно набрати ≥5 балів за додатковими ознаками.

Чутливість: 93,8%, специфічність: 99,2%.

Лабораторні дослідження

Специфічних лабораторних маркерів хвороби Такаясу немає, але при активному запаленні виявляються:

  • Підвищення ШОЕ та С-реактивного білка (СРБ).
  • Нормоцитарна анемія, тромбоцитоз.
  • Зміни білкових фракцій.

Нормальні показники ШОЕ та СРБ не виключають активне запалення. Потенційні майбутні біомаркери: пентраксин-3 (PTX3), IL-6 (поки що обмежене клінічне використання).

Інструментальні методи візуалізації

Комп'ютерна томографічна ангіографія (КТА)

  • Візуалізація просвіту і стінок судин, виявлення стенозів, аневризм.
  • Переваги: доступність, швидкість.
  • Недоліки: променеве навантаження, використання контрасту.

Магнітно-резонансна ангіографія (МРА)

  • Детальна оцінка структури стінки судин.
  • Переваги: відсутність випромінювання.
  • Недоліки: вища вартість, обмеження при наявності імплантів.

Ультразвукове дослідження (УЗД) з доплерографією

  • Оцінка стінок і кровотоку в доступних артеріях.
  • Переваги: неінвазивність, доступність.
  • Недоліки: залежність від досвіду оператора.

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ/КТ)

  • Виявлення активного запалення в стінці судин.
  • Переваги: оцінка активності процесу.
  • Недоліки: висока вартість, променеве навантаження.

Традиційна ангіографія

  • Використовується перед плануванням втручань.
  • Недоліки: інвазивність, ризики ускладнень.

Ехокардіографія (ЕхоКГ)

  • Оцінка впливу ураження аорти та легеневих артерій на серце.
  • Виявлення аортальної регургітації, легеневої гіпертензії.

Біопсія

  • Рідко застосовується.
  • Підтверджує діагноз при гістологічному виявленні панартеріїту.

Вибір методу візуалізації

Часто потрібне поєднання кількох методів:

  • МРА — для первинної діагностики та моніторингу.
  • ПЕТ/КТ — для оцінки активності запалення.
  • УЗД — для скринінгу та контролю змін у доступних судинах.

Лікування хвороби Такаясу

Лікування артеріїту Такаясу вимагає індивідуального підходу та довготривалої терапії з мультидисциплінарною участю лікарів. Основні цілі:

  • Індукція та підтримання ремісії.
  • Запобігання прогресуванню судинних уражень.
  • Лікування ускладнень і мінімізація токсичності терапії.

Рекомендації ACR та EULAR підкреслюють важливість контролю запалення та раннього використання імуносупресивної терапії.

Медикаментозне лікування

Глюкокортикоїди (ГК)

  • Початкова терапія: Преднізолон 40–60 мг/добу.
  • Пульс-терапія: При тяжкому перебігу — внутрішньовенне введення метилпреднізолону.
  • Зниження дози: Поступове зниження до підтримуючої дози ≤10 мг/добу або повне припинення через 6–12 місяців.
  • Побічні ефекти: Остеопороз, діабет, гіпертензія, підвищена інфекційність.

Для зменшення побічних ефектів обов'язково призначають ГК-зберігаючі препарати.

Імуносупресивна терапія

Імуносупресори додаються з початку лікування для кращого контролю запалення та мінімізації дози ГК.

Основні препарати:

  • Метотрексат (МТХ) — перший вибір.
  • Мікофенолату мофетил (ММФ).
  • Азатіоприн (АЗА).
  • Лефлуномід (ЛЕФ).
  • Циклофосфамід (ЦФ) — для тяжких рефрактерних випадків.

Вибір препарату залежить від особливостей пацієнта та супутніх захворювань.

Біологічна терапія

Застосовується при рефрактерному перебігу або рецидивах.

Основні біопрепарати:

  • Інгібітори фактора некрозу пухлини-альфа (іФНП): інфліксимаб, адалімумаб, етанерцепт.
  • Тоцилізумаб (ТЦЗ): інгібітор рецептора IL-6.

Біотерапія є важливою опцією для пацієнтів, які не відповідають на стандартне лікування. Інші біопрепарати (абатацепт, ритуксимаб, устекінумаб) вивчаються, але не рекомендовані для рутинного застосування.

Хірургічне лікування та ендоваскулярні втручання

Показання до втручання:

  • Тяжка ішемія кінцівок або органів.
  • Рефрактерна реноваскулярна гіпертензія.
  • Зростаючі аневризми.
  • Тяжка аортальна недостатність.

Основні методи:

  • Хірургічна реконструкція: шунтування, протезування.
  • Ендоваскулярні процедури: балонна ангіопластика, стентування.

Важливо виконувати втручання у фазі ремісії для зниження ризику ускладнень. Антиагрегантна терапія (аспірин) може призначатися індивідуально при критичних стенозах або підвищеному ризику тромбозу.

Ускладнення хвороби Такаясу

Хронічне запалення судин при хворобі Такаясу може призводити до тяжких ускладнень, які є основною причиною захворюваності та смертності.

Судинні ускладнення

  • Стенози та оклюзії: Звуження або повна закупорка артерій призводять до ішемії органів та тканин.
  • Аневризми: Розширення судин через ослаблення стінки. Основна небезпека — розрив аорти.
  • Розшарування аорти: Розрив внутрішнього шару стінки аорти з ризиком масивної кровотечі.
  • Фіброз та потовщення стінки судин: Знижують еластичність артерій навіть без явних стенозів або аневризм.

Серцеві, неврологічні та ниркові ускладнення

Серцево-судинні наслідки

  • Артеріальна гіпертензія (28–53% пацієнтів), переважно реноваскулярного або коарктаційного типу.
  • Серцева недостатність через гіпертензію, аортальну регургітацію або ішемію міокарда.
  • Ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарда через ураження коронарних артерій.
  • Легенева гіпертензія при ураженні легеневих артерій.

Неврологічні наслідки

  • Інсульт або транзиторна ішемічна атака (ТІА) через стенози сонних або хребтових артерій.
  • Порушення зору: Від тимчасових епізодів до сліпоти.
  • Синкопе та запаморочення через гіпоперфузію мозку.
  • Судоми (рідко).

Ниркові наслідки

  • Реноваскулярна гіпертензія через стеноз ниркових артерій.
  • Ниркова недостатність при тяжкому або двосторонньому ураженні.

Системний характер ускладнень

Ускладнення часто взаємопов'язані:

  • Стеноз ниркових артерій - гіпертензія - інсульт та серцева недостатність.
  • Ураження аорти та її гілок - ішемічні ураження мозку, серця, нирок.

Комплексний підхід до лікування має включати не лише контроль запалення, а й активне управління ускладненнями та факторами ризику.

Прогноз та життя з хворобою Такаясу

Хвороба Такаясу має хронічний перебіг із періодами ремісії та загострень. Завдяки сучасній терапії прогноз значно покращився, проте ризик рецидивів та ускладнень залишається високим.

Довгостроковий прогноз

  • Близько 43–50% пацієнтів переживають рецидив протягом 10 років.
  • Частота розвитку нових або прогресування існуючих уражень судин — 38–50% за 10 років.
  • 5-річна виживаність становить близько 95% при сучасному лікуванні.
  • Гірший прогноз спостерігається при інсультах, серцевій недостатності, розривах аневризм та прогресуючому перебігу.

Фактори ризику рецидивів

  • Чоловіча стать.
  • Підвищений рівень СРБ.
  • Каротидинія (болючість сонних артерій).
  • Коротка тривалість хвороби до лікування.
  • Рецидиви в анамнезі.
  • Цереброваскулярні події (інсульт, ТІА).
  • Ниркова гіпертензія.
  • Аневризми.
  • Ураження висхідної аорти та дуги.
  • Ураження понад шести артерій.

Фактори ризику судинних ускладнень

  • Прогресуючий перебіг.
  • Ураження грудної аорти.
  • Ретинопатія.

Висока частота рецидивів і ускладнень вимагає тривалого спостереження та агресивного контролю захворювання.

Важливість моніторингу

Комплексний моніторинг — критично важливий етап ведення пацієнтів:

  • Клінічні огляди: Оцінка симптомів, пальпація пульсу, аускультація судин.
  • Контроль артеріального тиску: На всіх кінцівках.
  • Лабораторні тести: ШОЕ, СРБ, аналіз крові, функція нирок і печінки, глюкоза, ліпіди.
  • Інструментальна візуалізація: УЗД, МРА, КТА, ПЕТ/КТ для оцінки судинних змін.

Оцінка активності вимагає поєднання клінічних, лабораторних і візуалізаційних даних через можливу відсутність симптомів при активному запаленні.

Пацієнти повинні перебувати під довгостроковим наглядом ревматолога, кардіолога і судинного хірурга.

A red heart on a black background.A red heart on a black background.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом