Форма зв’язку

Залиште свої контактні дані. Ми зв'яжемося з вами найближчим часом та надамо експертну консультацію

Дякуємо за ваш запит!
Ми успішно отримали вашу заявку на прийом до лікаря.
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш адміністратор для підтвердження запису або уточнення деталей.

Oops! Something went wrong while submitting the form.

Дефект міжпередсердної перегородки (ДМПП)

Залишити звернення

4.9

350+ відгуків

Що таке дефект міжпередсердної перегородки

Дефект міжпередсердної перегородки (ДМПП) — одна з найпоширеніших вроджених вад серця. Він полягає у наявності отвору в стінці, що розділяє праве і ліве передсердя. Через це артеріальна кров частково повертається з лівого передсердя в праве, замість того, щоб надходити в організм. Вчасна діагностика та лікування допомагають запобігти ускладненням і забезпечити повноцінне життя.

Серце має чотири камери: праве і ліве передсердя, правий і лівий шлуночки.

Праве передсердя отримує венозну кров і спрямовує її в легені для насичення киснем.‍
Ліве передсердя приймає збагачену киснем кров і передає її в лівий шлуночок, який виштовхує кров у великий круг кровообігу. Перегородки між передсердями і шлуночками запобігають змішуванню крові.

Причини та фактори ризику дефекту міжпередсердної перегородки (ДМПП)

Дефект міжпередсердної перегородки (ДМПП) формується ще під час розвитку плода, у перші тижні вагітності. У більшості випадків встановити точну причину його виникнення неможливо.

Вроджений характер ДМПП

ДМПП є вродженою вадою серця. Порушення нормального формування міжпередсердної перегородки призводить до утворення отвору між передсердями. Більшість випадків виникають спорадично та не пов'язані зі здоров'ям чи поведінкою батьків.

Фактори, що можуть підвищувати ризик

Хоча у багатьох пацієнтів ДМПП розвивається без відомих факторів ризику, деякі обставини можуть збільшувати ймовірність вади:

Генетична схильність: Наявність ДМПП або інших вроджених вад серця у родині. ДМПП може бути частиною генетичних синдромів (синдром Дауна, синдром Холт-Орама, синдром Нунан).
Інфекції під час вагітності: Особливо небезпечні інфекції, такі як краснуха, перенесені у першому триместрі.
Медикаменти: Використання деяких ліків під час вагітності (протисудомні препарати, літій, ізотретиноїн).
Шкідливі звички: Вживання алкоголю, наркотиків під час вагітності.
Хронічні захворювання матері: Погано контрольований цукровий діабет, фенілкетонурія.
Шкідливі впливи середовища: Вплив хімічних речовин або радіації.

Наявність факторів ризику не означає обов'язковий розвиток вади. Багато дітей із ДМПП народжуються без жодного з перелічених чинників.

Симптоми дефекту міжпередсердної перегородки (ДМПП)

Клінічні прояви дефекту міжпередсердної перегородки залежать від розміру отвору та об'єму крові, що скидається зліва направо. ДМПП може довго не проявлятися або призводити до розвитку серйозних симптомів у дорослому віці.

Чому ДМПП може залишатися безсимптомним?

Невеликі дефекти зазвичай не викликають суттєвого перевантаження серця, тому людина може не мати скарг протягом усього життя. Такі випадки часто виявляються випадково під час УЗД серця.

Симптоми ДМПП у дітей

У немовлят і дітей раннього віку навіть великі дефекти можуть не викликати помітних симптомів через особливості тиску в серці. Основні ознаки:

Серцевий шум при аускультації.
Часті бронхіти та пневмонії.
Поганий набір ваги, затримка фізичного розвитку.
Швидка втомлюваність під час годування або активних ігор.
Задишка при фізичних навантаженнях.

Симптоми ДМПП у дорослих

Якщо ДМПП не закрили в дитинстві, симптоми зазвичай з'являються після 30–40 років через тривале перевантаження правих відділів серця:

Задишка при фізичних навантаженнях або в спокої.
Підвищена втомлюваність.
Відчуття серцебиття, аритмії (фібриляція, тріпотіння передсердь).
Набряки ніг, щиколоток, асцит (ознаки правошлуночкової недостатності).
Схильність до респіраторних інфекцій.

Можливі ускладнення

Легенева гіпертензія: Підвищення тиску в легеневій артерії може призвести до синдрому Ейзенменгера (скидання крові справа наліво і ціаноз).
Парадоксальна емболія: Тромб через дефект потрапляє в артеріальну систему, що може спричинити інсульт або інші серйозні ускладнення.

Методи діагностики дефекту міжпередсердної перегородки (ДМПП)

Для підтвердження ДМПП, визначення його розміру, типу та впливу на серце й легені застосовується комплекс обстежень.

Огляд лікаря та аускультація серця

Під час огляду лікар збирає анамнез, оцінює пульс, тиск, наявність набряків і ціанозу.
Аускультація серця може виявити характерні ознаки ДМПП:

Фіксоване розщеплення II тону: незмінне при диханні.
Систолічний шум: над клапаном легеневої артерії через збільшений потік крові.
Діастолічний шум: рідше, при значному збільшенні об'єму крові.

Ехокардіографія (УЗД серця) — золотий стандарт

ЕхоКГ дозволяє:

Візуалізувати дефект і визначити його розмір та розташування.
Оцінити об’єм і напрямок скидання крові (доплер-ЕхоКГ).
Виявити дилатацію правих камер серця.
Виміряти тиск у легеневій артерії.
Виявити супутні аномалії.

Трансторакальна ЕхоКГ є базовою методикою. При потребі призначають черезстравохідну ЕхоКГ для більш детальної оцінки.

Електрокардіографія (ЕКГ)

ЕКГ допомагає виявити:

Відхилення електричної осі серця вправо.
Ознаки гіпертрофії правого шлуночка.
Ознаки збільшення правого передсердя (P-pulmonale).
Порушення ритму: фібриляція або тріпотіння передсердь.

Нормальна ЕКГ не виключає наявність невеликого ДМПП.

Рентгенографія органів грудної клітки

Рентген дозволяє виявити непрямі ознаки ДМПП:

Кардіомегалія за рахунок правих камер.
Розширення стовбура легеневої артерії.
Посилення легеневого судинного малюнка.

Додаткові методи діагностики

КТ або МРТ серця: для уточнення анатомії дефекту та супутніх аномалій.
Катетеризація серця: точне вимірювання тиску та розрахунок об'єму скидання крові; також використовується перед катетерним закриттям дефекту.

Сучасні підходи до лікування дефекту міжпередсердної перегородки (ДМПП)

Тактика лікування ДМПП залежить від розміру дефекту, об'єму скидання крові, симптомів та наявності ускладнень.

Спостереження при малих дефектах

Малі ДМПП (до 5–8 мм), які не викликають перевантаження серця, не потребують активного лікування. Рекомендоване динамічне спостереження у кардіолога з періодичним проведенням ЕхоКГ (раз на 1–3 роки). У деяких дітей дрібні дефекти можуть самостійно закриватися.

Медикаментозна терапія

Ліки не закривають дефект, але допомагають контролювати симптоми та ускладнення:

Діуретики — при серцевій недостатності.
Антиаритмічні препарати — для контролю порушень ритму.
Антикоагулянти — при фібриляції передсердь або після емболії.
Препарати для лікування легеневої гіпертензії — у випадку значного підвищення тиску в легеневій артерії.

Малоінвазивне закриття дефекту (катетерна процедура)

Катетерне закриття за допомогою оклюдера є методом вибору для пацієнтів з вторинним ДМПП (Ostium Secundum).

Процедура проводиться через вену, без великого розрізу:

Надійне закриття дефекту спеціальним пристроєм.
Швидке відновлення (перебування у стаціонарі — 1–3 дні).
Мінімальна травматизація і кращий косметичний результат.

Показання: гемодинамічно значущий вторинний ДМПП з достатніми краями для фіксації оклюдера.

Не підходить: при первинних дефектах, типах венозного синуса або надто великих отворах.

Хірургічне лікування ДМПП

Операція на відкритому серці застосовується, якщо катетерне закриття неможливе або неефективне.

Етапи операції:

Використання апарату штучного кровообігу.
Доступ до серця через стернотомію або торакотомію.
Закриття дефекту шляхом ушивання або встановлення латки (з власної тканини чи синтетичного матеріалу).

Показання для хірургії:

Великі або складні дефекти (Ostium Primum, Sinus Venosus).
Супутні вади серця, що потребують корекції.

Операція є високоефективною і має добрі довгострокові результати завдяки сучасним технологіям та післяопераційному догляду.

Життя після лікування дефекту міжпередсердної перегородки (ДМПП) та прогноз

Після успішного закриття дефекту більшість пацієнтів можуть вести активне життя без обмежень.

Відновлення після лікування

Після катетерного закриття: Перебування у стаціонарі — 1–3 дні. Обмеження фізичних навантажень — на кілька днів. Повне відновлення — до тижня. Призначається прийом антиагрегантів (наприклад, аспірину) для профілактики тромбозу оклюдера.
Після хірургічного лікування: Перебування у лікарні — 5–10 днів. Повне загоєння груднини та повернення до активності — 6–8 тижнів. Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо фізичних навантажень і догляду за післяопераційною раною.

Можливі довгострокові наслідки

Залишкові шунти: Невеликі потоки крові через перегородку зазвичай не потребують лікування, але вимагають спостереження.
Аритмії: Ризик розвитку фібриляції або тріпотіння передсердь зберігається, особливо у пацієнтів старшого віку.
Ускладнення, пов’язані з оклюдером: Вкрай рідкісні випадки зміщення, ерозії чи тромбозу.
Інфекційний ендокардит: Підвищений ризик у перші 6 місяців після імплантації оклюдера або при наявності залишкових дефектів.

Без лікування значущий ДМПП може призвести до розвитку легеневої гіпертензії, правошлуночкової серцевої недостатності, аритмій та парадоксальної емболії.

Прогноз після лікування

Прогноз після закриття ДМПП у більшості пацієнтів відмінний:

Тривалість життя не відрізняється від середньої у популяції.
Повноцінна фізична активність без обмежень.

Прогноз кращий, якщо дефект закрито у дитинстві або молодому віці, до розвитку ускладнень. При пізньому втручанні прогноз залежить від ступеня легеневої гіпертензії та функції правого шлуночка.