Брадикардія — це уповільнення серцевого ритму до менш ніж 60 ударів на хвилину у дорослих у стані спокою. У спортсменів і під час сну такий пульс може бути нормальним. Але в інших випадках — це ознака порушень у роботі серця.
У здорової дорослої людини серце б’ється з частотою від 60 до 100 разів на хвилину. Якщо ЧСС (частота серцевих скорочень) нижча за 60 — це може бути брадикардія. Особливо небезпечно, коли пульс падає нижче 50, а у важких випадках — нижче 40 ударів на хвилину.
Брадикардія виникає через порушення генерації або проведення електричних імпульсів у серці. Виділяють два основних типи:
Імпульси в синусовому вузлі генеруються повільніше, ніж потрібно — серце б’ється з частотою <60 (або <50) ударів/хв.
Норма: у спортсменів, уві сні.
Патологія: спричинена синдромом слабкості синусового вузла (СССВ), гіпотиреозом, бета-блокаторами, підвищеним тонусом вагуса.
Комплекс порушень через дисфункцію синусового вузла. Поширений у літніх людей, але також виникає при ІХС, кардіоміопатіях, запаленні, на фоні ліків.
Основні прояви:
Ускладнення: запаморочення, непритомність, підвищений ризик інсульту (при фібриляції).
Порушення проведення імпульсу між передсердями і шлуночками. Причини: інфаркт, ІХС, міокардит, кардіоміопатії, ліки, Лайм-бореліоз.
Типи АВ-блокади:
I ступінь: затримка проведення (інтервал PR >0.20 с), зазвичай безсимптомна.
II ступінь:
III ступінь (повна АВ-блокада): імпульси не доходять до шлуночків. На ЕКГ — АВ-дисоціація. Життєво небезпечний стан, вимагає кардіостимулятора.
Прогноз: залежить від локалізації:
Клінічні прояви брадикардії виникають тоді, коли уповільнене серцебиття не може забезпечити адекватне кровопостачання органів та тканин, насамперед головного мозку. Вираженість симптомів залежить від ступеня зниження ЧСС, типу брадикардії, наявності супутніх захворювань та індивідуальної чутливості організму. У деяких випадках, особливо при помірному зниженні ЧСС або фізіологічній брадикардії, симптоми можуть бути відсутніми.
Найчастіше пацієнти з патологічною брадикардією скаржаться на:
Запаморочення, відчуття "потемніння в очах", переднепритомний стан: Це одні з найхарактерніших симптомів, спричинені тимчасовим зменшенням притоку крові до мозку.
Підвищена втомлюваність, загальна слабкість, зниження толерантності до фізичних навантажень: Серце не може прискорити ритм адекватно до потреб організму під час активності, що призводить до швидкої втоми.
Задишка: Відчуття нестачі повітря, особливо при спробі виконати фізичну роботу.
Біль або дискомфорт у грудях: Може виникати через недостатнє кровопостачання самого серцевого м'яза.
Когнітивні порушення: Проблеми з концентрацією уваги, погіршення пам'яті, сплутаність свідомості, особливо у літніх пацієнтів.
Інші симптоми: Відчуття "завмирання" або перебоїв у роботі серця, холодний піт, блідість шкіри, нестабільний артеріальний тиск (може бути як низьким, так і раптово підвищуватися).
Синкопе – це раптова, короткочасна втрата свідомості з втратою м'язового тонусу, викликана тимчасовим глобальним зниженням кровотоку в головному мозку. Однією з частих кардіальних причин синкопе є саме виражена брадикардія, особливо такі її форми, як СССВ з тривалими паузами або повна АВ-блокада.
Втрата свідомості при брадикардії є дуже тривожним симптомом. Вона свідчить про те, що уповільнення серцевого ритму настільки значне, що призводить до критичного зниження кровопостачання мозку. Такі епізоди не тільки неприємні, але й небезпечні через ризик падіння та отримання травм. Будь-який випадок непритомності, особливо якщо він виник раптово або повторюється, потребує негайного медичного обстеження для встановлення причини.
Негайна медична допомога або консультація лікаря потрібні у таких ситуаціях:
Важливо пам'ятати, що не кожен випадок повільного пульсу потребує лікування. Ключовим фактором є наявність симптомів, які безпосередньо пов'язані з цим уповільненим ритмом. Якщо брадикардія не викликає жодних скарг і не пов'язана з небезпечними типами блокад (наприклад, фізіологічна брадикардія у спортсмена або АВ-блокада I ступеня), вона може не потребувати спеціального лікування, а лише спостереження. Однак остаточне рішення щодо необхідності лікування завжди приймає лікар після ретельного обстеження.
Брадикардія може бути наслідком як захворювань серця, так і дії зовнішніх чинників — від ліків до розладів ендокринної системи. Точне встановлення причини — ключ до ефективного лікування.
Ішемічна хвороба серця та інфаркт: ураження синусового або АВ-вузла через недостатнє кровопостачання.
Вікові зміни: фіброз і склероз провідної системи — головна причина брадикардії у літніх.
Кардіоміопатії, міокардит, ендокардит, вроджені вади: безпосередньо порушують електропровідність серця.
Післяопераційні стани: ушкодження провідних шляхів після кардіохірургії (особливо при втручанні на клапанах або перегородках).
Гіпотиреоз: уповільнення обміну речовин знижує частоту серцевих скорочень.
Електролітні порушення: нестача або надлишок калію, кальцію, магнію дестабілізують ритм.
Апное сну: зниження кисню та активація вагуса можуть викликати нічну брадикардію.
Інфекції та системні хвороби: хвороба Лайма, COVID-19, вовчак, саркоїдоз, амілоїдоз.
Інші фактори: гіпотермія, підвищений внутрішньочерепний тиск, сильні вагусні реакції (кашель, тиск на каротидний синус).
Медикаментозна брадикардія часто зворотна: достатньо змінити дозу або препарат — і ритм нормалізується.
Симптоми брадикардії виникають, коли серце б’ється занадто повільно і не забезпечує достатнього кровотоку до мозку та інших органів. У частини пацієнтів (особливо спортсменів або уві сні) прояви можуть бути відсутні, але в інших випадках симптоми чітко вказують на проблему.
Непритомність (синкопе) — короткочасна втрата свідомості через різке зниження кровотоку в мозку. Її можуть спричинити:
Ризик: падіння, травми, зупинка серця. Кожен випадок синкопе потребує негайної діагностики.
Брадикардія — це не завжди патологія. Основне завдання діагностики — визначити, чи спричиняє уповільнений пульс симптоми та чи становить ризик для життя.
Електрокардіограма реєструє електричну активність серця. Дозволяє виявити:
Добове ЕКГ-моніторування (24–72 год) — виявляє епізодичні порушення ритму:
При рідкісних симптомах використовують подійні або імплантовані реєстратори.
Допомагають виявити:
Оцінює структуру та функцію серця:
Аналізи крові: електроліти, ТТГ, Т4, маркери інфаркту.
Тилт-тест: діагностика вазовагальних синкопе.
Електрофізіологічне дослідження (ЕФД): для уточнення рівня блокади.
Проба з атропіном: дозволяє з’ясувати роль вагусного впливу.
Лікування брадикардії залежить від причини, типу порушення ритму та наявності симптомів. Якщо пульс повільний, але не викликає скарг — лікування не потрібне. Основна мета — усунути симптоми та запобігти ускладненням.
У вторинних випадках потрібно усунути фактор, що її спричинив:
Якщо брадикардію спричиняють ліки:
При симптоматичній або небезпечній брадикардії показана імплантація електрокардіостимулятора.
Основні показання:
Типи ЕКС:
Якщо пульс критично низький і виникають небезпечні симптоми:
Фізіологічна брадикардія не потребує лікування. Але виражене уповільнення ритму без належної терапії може призвести до серйозних наслідків — від серцевої недостатності до раптової зупинки серця.
Тривалий повільний пульс - зниження насосної функції серця - недостатній кровообіг.
Симптоми:
Блокади високого ступеня або зупинки синусового вузла - втрата свідомості через недостатнє кровопостачання мозку.
Ризики:
Може виникати через:
Брадикардія не завжди потребує лікування, але завжди потребує уваги. Якщо вона вже діагностована — важливо уникнути ускладнень. Якщо ні — є способи знизити ризик її розвитку.
Цілеспрямована профілактика допоможе зменшити ризик, особливо при супутніх серцево-судинних захворюваннях:
Регулярний медичний нагляд
Дотримання призначеного лікування
Самоконтроль
Інформування медиків
Брадикардія не обов’язково обмежує життя. Головне: