Атріовентрикулярна (АВ) блокада

Залишити звернення

Що таке атріовентрикулярна блокада

Атріовентрикулярна (АВ) блокада — це порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків. Через це серце скорочується повільніше, що може викликати брадикардію, запаморочення, втрату свідомості та загрозу зупинки серця. Блокада може бути тимчасовою або постійною, легкою або небезпечною.

У здоровому серці електричні імпульси проходять такий шлях: СА-вузол → передсердя → АВ-вузол (із затримкою) → пучок Гіса → його ніжки → волокна Пуркіньє → шлуночки.

Ця послідовність забезпечує злагоджене скорочення серця та ефективну роботу насоса. Усі ланки провідної системи мають автоматизм — здатність генерувати імпульси. Якщо СА-вузол не працює, нижчі центри можуть тимчасово заміщати його, але з нижчою частотою.

Атріовентрикулярна (АВ) блокада

Класифікація АВ-блокади

Атріовентрикулярні блокади класифікують за ступенем порушення провідності та анатомічною локалізацією. Це критично важливо для діагностики, прогнозу та вибору тактики лікування.

I ступінь

  • Опис: Імпульси проводяться, але уповільнено.
  • ЕКГ: Подовжений інтервал PR >200 мс, співвідношення P:QRS = 1:1.
  • Клініка: Безсимптомно, часто випадкова знахідка.
  • Ризики: У деяких випадках — сигнал про медикаментозний вплив або початкове ураження провідної системи.

II ступінь

Тип Мобітц I (Венкебаха)

  • Механізм: Поступове подовження PR, далі випадіння комплексу QRS.
  • Локалізація: АВ-вузол (проксимально).
  • Причини: Високий тонус вагуса, ліки, інфаркт.
  • Прогноз: Доброякісний. Лікування — лише за симптомів.

Тип Мобітц II

  • Механізм: Раптове випадіння QRS без змін PR.
  • Локалізація: Нижче АВ-вузла (пучок Гіса або ніжки).
  • Ризики: Високий шанс переходу в повну блокаду.
  • Лікування: Переважно — імплантація кардіостимулятора.

АВ-блокада 2:1

  • Суть: Проведення 1 з 2 передсердних імпульсів.
  • Діагностичні труднощі: Неможливо відрізнити Мобітц I чи II за ЕКГ.

III ступінь (Повна АВ-блокада)

  • Суть: Повна дисоціація між передсердями та шлуночками.
  • ЕКГ: Зубці P і QRS не пов’язані; ЧСС шлуночків < передсердь.
  • Ритм шлуночків: Вузькі QRS (АВ-вузол) та Широкі QRS (нижчий рівень)
  • Клініка: Виражена брадикардія, запаморочення, непритомність.
  • Лікування: Постійний кардіостимулятор — абсолютне показання.

Причини АВ-блокади

Усі причини атріовентрикулярної блокади поділяють на вроджені та набуті. Від походження залежить прогноз, лікування та потреба в кардіостимуляторі.

Вроджені причини

АВ-блокада може бути присутня вже з народження. Зустрічається рідко — близько 1 випадку на 20 000 новонароджених.

Основні причини:

  • Вади розвитку серця, що зачіпають провідну систему.
  • Аутоімунні захворювання матері (анти-Ro/SSA, анти-La/SSB) — найчастіше при СЧВ або синдромі Шегрена.
  • Ідіопатичні форми — без точно встановленої причини.

Набуті причини

Зустрічаються значно частіше, особливо у людей старшого віку. Поділяються на

Серцеві (кардіальні)

  • Ішемічна хвороба серця (ІХС): Гострий інфаркт, особливо нижній, хронічна ішемія — до 40% випадків АВ-блокади.
  • Дегенеративні зміни: Хвороба Лева — кальцифікація скелета серця, хвороба Ленегре — прогресуючий фіброз провідної системи.
  • Кардіоміопатії: Дилатаційна, гіпертрофічна — порушення структури серця.
  • Міокардит: Вірусний, бактеріальний (дифтерія, бореліоз), паразитарний (шагас), ВІЛ.
  • Інфільтративні захворювання: Саркоїдоз, амілоїдоз, гемохроматоз.
  • Клапанні вади: Аортальний/мітральний стеноз, TAVI, операції.
  • Кардіохірургія / абляція: Пошкодження провідної системи під час втручань.
  • Пухлини серця: Первинні або метастатичні новоутворення.
  • Системні захворювання: СЧВ, ревматоїдний артрит, склеродермія.

Несерцеві (екстракардіальні)

  • Медикаменти: Бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, дигоксин, антиаритмічні 
  • Електролітні порушення: Гіперкаліємія
  • Ваготонія: Підвищена активність блукаючого нерва під час сну, у спортсменів, при кашлі, блюванні.
  • Вегетативні розлади: Дисбаланс між симпатичною і парасимпатичною системами.
  • Ендокринні порушення: Гіпотиреоз.
  • Нервово-м’язові хвороби: Міотонічна дистрофія, синдром Кернса-Сейра, дистрофія Емері-Дрейфуса
  • Інші фактори: Сепсис, важке фізичне навантаження, алкоголь, наркотики, травма грудної клітки.

Якщо причина оборотна (медикаменти, електроліти, гостра ішемія), провідність може відновитися — і кардіостимулятор не знадобиться. Тому повноцінна діагностика етіології АВ-блокади — ключ до правильного лікування.

Симптоми атріовентрикулярної блокади

Прояви АВ-блокади залежать від ступеня порушення провідності, частоти замісного ритму, локалізації блоку та загального стану серця.

Коли симптоми відсутні?

Безсимптомно протікають:

  • АВ-блокада I ступеня
  • Мобітц I (II ступеня) — якщо епізоди рідкісні або виникають у спокої
  • Вроджена повна блокада — при стабільному вузловому ритмі (40–60/хв)

Симптоми при АВ-блокаді II–III ступеня

Зумовлені уповільненням серцевого ритму та недостатнім кровопостачанням мозку, серця й інших органів.

Основні прояви:

  • Запаморочення, потемніння в очах — особливо при вставанні або навантаженні
  • Непритомність (синкопе) — ознака критичного порушення кровопостачання мозку
  • Слабкість, втома, зниження працездатності
  • Задишка — спочатку при фізичному навантаженні, пізніше — у спокої
  • Біль у грудях — при ішемії на тлі брадикардії
  • Пауза в роботі серця, відчуття перебоїв
  • Погіршення пам’яті, уваги — особливо в осіб похилого віку
  • Ознаки серцевої недостатності: набряки, задишка, асцит

Коли звертатися до лікаря?

Негайно зверніться за допомогою, якщо з’являються:

  • Непритомність або відчуття її наближення
  • Раптове запаморочення, зниження тиску, пульс <40 уд/хв
  • Важка задишка, біль у грудях, втрата орієнтації

Діагностика АВ-блокади

Основним методом виявлення атріовентрикулярної блокади є електрокардіограма (ЕКГ). Важливо не лише зафіксувати саму блокаду, а й визначити її ступінь, тип, локалізацію та зв’язок із симптомами.

ЕКГ — базовий метод

Стандартна 12-канальна ЕКГ дозволяє:

  • Виміряти інтервал PR (подовження свідчить про порушення провідності).
  • Визначити співвідношення P:QRS, виявити випадіння комплексів QRS.
  • Розрізнити тип блокади II ступеня (Мобітц 1 чи 2).
  • Виявити повну АВ-дисоціацію при III ступені.

Холтерівське моніторування

Цілодобовий запис ЕКГ допомагає:

  • Виявити непостійні блокади
  • Зіставити симптоми з порушеннями ритму
  • Оцінити мінімальну, максимальну та середню ЧСС
  • Виявити тривалі паузи в роботі серця

Додаткові методи

Електрофізіологічне дослідження (ЕФД)

  • Встановлює точну локалізацію блоку (АВ-вузол чи система Гіса–Пуркіньє).
  • Показано при блокаді 2:1, синкопе неясного походження.

Проби з навантаженням (велоергометрія, тредміл)

  • Оцінка динаміки провідності при зростанні ЧСС.
  • При Мобітц 1 — провідність покращується, при Мобітц 2 — погіршується або не змінюється.

Петльовий реєстратор (ILR)

  • Імплантується під шкіру, записує ЕКГ до кількох років.
  • Показаний при рідкісних симптомах (1 раз на місяць і рідше).

Медикаментозні проби (атропін, ізопротеренол)

  • Використовуються для визначення рівня блоку (реакція на препарати — ключ до диференціації).

Візуалізаційні методи (ЕхоКГ, МРТ серця)

  • Виявляють структурні зміни серця: кардіоміопатії, інфаркт, вади клапанів.

Лікування атріовентрикулярної блокади

Тактика лікування АВ-блокади залежить від ступеня порушення, локалізації блоку, симптомів, причин та загального стану пацієнта. Основні цілі — усунути причину, нормалізувати ритм і запобігти ускладненням.

Усунення оборотних причин

Перший крок — виявити та ліквідувати фактори, що спричинили блокаду:

  • Скасування або корекція доз препаратів, що гальмують провідність (β-блокатори, верапаміл, дигоксин, аміодарон тощо).
  • Лікування основного захворювання: ішемія, інфекції, запалення, гіпотиреоз.
  • Виправлення електролітних порушень, зокрема гіперкаліємії.
  • Уникнення ваготонії: блокада, викликана активністю блукаючого нерва.

Якщо провідність відновлюється — подальше втручання може не знадобитися.

Медикаментозна підтримка

Застосовується лише тимчасово — у гострих ситуаціях:

  • Атропін — ефективний при блокаді на рівні АВ-вузла (Мобітц 1, вузькі QRS).
  • Симпатоміметики (ізопротеренол, допамін, адреналін) — для підтримки ЧСС при дистальній блокаді (Мобітц 2, широкі QRS).

Довготривала медикаментозна терапія неефективна при хронічних формах.

Імплантація кардіостимулятора (ЕКС)

Постійний кардіостимулятор — головний метод лікування стійкої АВ-блокади. Він:

  • Нормалізує частоту серцевих скорочень
  • Усуває симптоми брадикардії
  • Знижує ризик раптової серцевої смерті

Показання до ЕКС: симптомна блокада або безсимптомна, але високого ризику (Мобітц 2, повна блокада тощо).

Реабілітація після імплантації кардіостимулятора

Період відновлення після встановлення електрокардіостимулятора (ЕКС) триває до 3 місяців. У цей час важливо дотримуватись рекомендацій лікаря, регулярно проходити контроль роботи пристрою та уникати дій, що можуть зашкодити процесу адаптації.

Основні рекомендації у відновлювальний період

Фізичне навантаження:

  • Уникати різких рухів плечем із боку імплантації
  • Не піднімати важкі речі (>3-5 кг)
  • Обмежити підйом по крутих сходах і заняття спортом

Температурний режим:

  • Відмовитися від сауни, лазні, гарячої ванни або душу
  • Уникати тривалого перебування на сонці або в перегрітих приміщеннях

Шкідливі звички:

  • Повністю виключити алкоголь і куріння

Медикаменти:

  • Не змінювати або додавати ліки без погодження з лікарем
  • Не приймати серцеві засоби самостійно

Керування транспортом:

  • Тимчасово обмежити водіння автомобіля та інших механізмів, що потребують швидкої реакції

Контроль:

  • Проходити регулярні перевірки ЕКС та огляди кардіолога

Ускладнення та прогноз при АВ-блокаді

Можливі ускладнення

АВ-блокада високого ступеня (Мобітц 2, повна блокада) без лікування може спричинити серйозні та потенційно смертельні наслідки:

  • Симптоматична брадикардія — виражена слабкість, непереносимість навантажень.
  • Синкопе (Морганьї-Адамса-Стокса) — раптова втрата свідомості з ризиком травм.
  • Серцева недостатність — через зниження серцевого викиду.
  • Шлуночкові аритмії — включно з Torsades de Pointes, фібриляцією шлуночків.
  • Асистолія — повна зупинка серця.
  • Раптова серцева смерть — найнебезпечніше ускладнення.

Ризики ЕКС (рідкісні): інфекція, пневмоторакс, тромбоз, зміщення електродів, перфорація серця, синдром кардіостимулятора.

Прогноз

Прогноз при атріовентрикулярній блокаді залежить від її ступеня, типу, локалізації блоку та наявності супутніх захворювань серця.

  • АВ-блокада I ступеня та типу Мобітц I мають, як правило, сприятливий прогноз. У більшості випадків не потребують специфічного лікування, особливо якщо пацієнт не має симптомів і збережена провідність.
  • АВ-блокада типу Мобітц II та повна (III ступеня) без лікування вважаються небезпечними через високий ризик асистолії, шлуночкових аритмій і раптової серцевої смерті. Прогноз без втручання несприятливий.
  • Після імплантації електрокардіостимулятора прогноз значно покращується. Встановлення ЕКС дозволяє відновити нормальний ритм, усунути симптоми, попередити ускладнення та забезпечити пацієнтові стабільну якість життя.

Коли звертатися до лікаря?

Негайно зверніться по допомогу, якщо у вас з’явилися:

  • Непритомність або відчуття її наближення
  • Раптове запаморочення
  • Сильна слабкість без причини
  • Задишка при мінімальному навантаженні або в спокої
  • Біль у грудях
  • Дуже повільний, нерегулярний пульс

Проходьте регулярні профілактичні огляди та ЕКГ, особливо при наявності серцево-судинних хвороб або факторів ризику.

A red heart on a black background.A red heart on a black background.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом