Атріовентрикулярна (АВ) блокада — це порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків. Через це серце скорочується повільніше, що може викликати брадикардію, запаморочення, втрату свідомості та загрозу зупинки серця. Блокада може бути тимчасовою або постійною, легкою або небезпечною.
У здоровому серці електричні імпульси проходять такий шлях: СА-вузол → передсердя → АВ-вузол (із затримкою) → пучок Гіса → його ніжки → волокна Пуркіньє → шлуночки.
Ця послідовність забезпечує злагоджене скорочення серця та ефективну роботу насоса. Усі ланки провідної системи мають автоматизм — здатність генерувати імпульси. Якщо СА-вузол не працює, нижчі центри можуть тимчасово заміщати його, але з нижчою частотою.
Атріовентрикулярні блокади класифікують за ступенем порушення провідності та анатомічною локалізацією. Це критично важливо для діагностики, прогнозу та вибору тактики лікування.
Тип Мобітц I (Венкебаха)
Тип Мобітц II
АВ-блокада 2:1
Усі причини атріовентрикулярної блокади поділяють на вроджені та набуті. Від походження залежить прогноз, лікування та потреба в кардіостимуляторі.
АВ-блокада може бути присутня вже з народження. Зустрічається рідко — близько 1 випадку на 20 000 новонароджених.
Основні причини:
Зустрічаються значно частіше, особливо у людей старшого віку. Поділяються на
Якщо причина оборотна (медикаменти, електроліти, гостра ішемія), провідність може відновитися — і кардіостимулятор не знадобиться. Тому повноцінна діагностика етіології АВ-блокади — ключ до правильного лікування.
Прояви АВ-блокади залежать від ступеня порушення провідності, частоти замісного ритму, локалізації блоку та загального стану серця.
Безсимптомно протікають:
Зумовлені уповільненням серцевого ритму та недостатнім кровопостачанням мозку, серця й інших органів.
Основні прояви:
Негайно зверніться за допомогою, якщо з’являються:
Основним методом виявлення атріовентрикулярної блокади є електрокардіограма (ЕКГ). Важливо не лише зафіксувати саму блокаду, а й визначити її ступінь, тип, локалізацію та зв’язок із симптомами.
Стандартна 12-канальна ЕКГ дозволяє:
Цілодобовий запис ЕКГ допомагає:
Електрофізіологічне дослідження (ЕФД)
Проби з навантаженням (велоергометрія, тредміл)
Петльовий реєстратор (ILR)
Медикаментозні проби (атропін, ізопротеренол)
Візуалізаційні методи (ЕхоКГ, МРТ серця)
Тактика лікування АВ-блокади залежить від ступеня порушення, локалізації блоку, симптомів, причин та загального стану пацієнта. Основні цілі — усунути причину, нормалізувати ритм і запобігти ускладненням.
Перший крок — виявити та ліквідувати фактори, що спричинили блокаду:
Якщо провідність відновлюється — подальше втручання може не знадобитися.
Застосовується лише тимчасово — у гострих ситуаціях:
Довготривала медикаментозна терапія неефективна при хронічних формах.
Постійний кардіостимулятор — головний метод лікування стійкої АВ-блокади. Він:
Показання до ЕКС: симптомна блокада або безсимптомна, але високого ризику (Мобітц 2, повна блокада тощо).
Період відновлення після встановлення електрокардіостимулятора (ЕКС) триває до 3 місяців. У цей час важливо дотримуватись рекомендацій лікаря, регулярно проходити контроль роботи пристрою та уникати дій, що можуть зашкодити процесу адаптації.
Фізичне навантаження:
Температурний режим:
Шкідливі звички:
Медикаменти:
Керування транспортом:
Контроль:
АВ-блокада високого ступеня (Мобітц 2, повна блокада) без лікування може спричинити серйозні та потенційно смертельні наслідки:
Ризики ЕКС (рідкісні): інфекція, пневмоторакс, тромбоз, зміщення електродів, перфорація серця, синдром кардіостимулятора.
Прогноз при атріовентрикулярній блокаді залежить від її ступеня, типу, локалізації блоку та наявності супутніх захворювань серця.
Негайно зверніться по допомогу, якщо у вас з’явилися:
Проходьте регулярні профілактичні огляди та ЕКГ, особливо при наявності серцево-судинних хвороб або факторів ризику.