.svg)
Атеросклероз
Що таке атеросклероз
Атеросклероз — це запальне захворювання середніх і великих артерій, що супроводжується формуванням атеросклеротичних бляшок на внутрішній оболонці (інтимі) судин. Бляшки складаються з ліпідів, холестерину, запальних клітин, сполучної тканини та кальцію.
Згодом це призводить до звуження просвіту артерій, зниження еластичності судин і порушення кровотоку. Атеросклероз є головною причиною інфарктів, інсультів та інших серцево-судинних захворювань. Раннє виявлення та лікування атеросклерозу критично важливе для профілактики серйозних ускладнень.
Розвиток бляшок призводить до:
- Стенозу (звуження артерії);
- Втрати еластичності судин;
- Порушення кровопостачання органів та тканин.
Стадії розвитку атеросклерозу
Атеросклероз розвивається поступово протягом багатьох років, часто починаючись у молодому віці. Це активний запальний процес, що супроводжується змінами в стінках артерій та формуванням атеросклеротичних бляшок. Виділяють кілька основних стадій захворювання.
Пошкодження ендотелію та початок запалення
Першим кроком є пошкодження ендотелію — тонкого шару клітин, що вистилає внутрішню поверхню артерій. Причини пошкодження:
- Високий артеріальний тиск;
- Тютюнопаління;
- Високий рівень ЛПНЩ ("поганого" холестерину);
- Підвищений рівень цукру при діабеті.
Пошкоджений ендотелій стає проникним для ліпідів і запальних клітин, що запускає місцеву запальну реакцію. Лейкоцити проникають у стінку артерії та трансформуються в макрофаги.
Формування жирових смужок
Ліпопротеїни низької щільності накопичуються у внутрішньому шарі артерій (інтимі). В умовах запалення вони окислюються, стаючи токсичними. Макрофаги поглинають окислені ЛПНЩ і перетворюються на пінисті клітини, що формують жирові смужки — найраніше видиме ураження при атеросклерозі. Жирові смужки можуть з’являтися вже в дитинстві та на початкових етапах не викликають значних порушень кровотоку.
Ріст атеросклеротичної бляшки
Жирові смужки перетворюються на зрілі атеросклеротичні бляшки:
- Ліпідне ядро: накопичення холестерину, клітинних решток і некротичних клітин.
- Фіброзна покришка: утворюється із колагену та сполучної тканини, стабілізуючи бляшку.
Поступово артерія втрачає еластичність, просвіт судини звужується. Іноді артерія компенсує зростання бляшки за рахунок зовнішнього розширення, але ця здатність з часом зникає.
Ускладнення: розрив бляшки та тромбоз
Небезпека атеросклерозу полягає не тільки у звуженні артерій, а й у можливості розриву або ерозії бляшки. Розрив тонкої фіброзної покришки або пошкодження ендотелію оголює ліпідне ядро, що запускає тромбоутворення.
Формування тромбу може призвести до:
- Інфаркту міокарда;
- Ішемічного інсульту;
- Тромбоемболії.
Таким чином, атеросклероз — це активний запальний процес із ризиком раптових і небезпечних для життя ускладнень.
Причини та фактори ризику атеросклерозу
Атеросклероз — багатофакторне захворювання, розвиток якого пов'язаний із пошкодженням ендотелію артерій під впливом шкідливих чинників. Чим більше факторів ризику має людина, тим вищий ризик розвитку захворювання та його ускладнень. Фактори ризику поділяються на немодифіковані та модифіковані.
Немодифіковані фактори ризику
- Вік: ризик зростає після 45–50 років у чоловіків і 55–60 років у жінок.
- Стать: у чоловіків ризик вищий до менопаузи; після менопаузи ризик у жінок зростає.
- Спадковість: інфаркт або інсульт у родичів молодше 55 років (чоловіки) або 65 років (жінки) підвищує ризик.
- Етнічна приналежність: деякі етнічні групи мають вищу схильність до серцево-судинних захворювань.
Модифіковані фактори ризику
- Куріння: ушкоджує ендотелій, підвищує згортання крові та знижує рівень "хорошого" холестерину.
- Дисліпідемія: високий рівень ЛПНЩ і тригліцеридів, низький рівень ЛПВЩ сприяють формуванню бляшок.
- Артеріальна гіпертензія: високий тиск пошкоджує стінки судин і посилює запалення.
- Цукровий діабет: підвищений цукор сприяє запаленню, пошкодженню ендотелію й атерогенезу.
- Ожиріння: особливо абдомінальне, часто супроводжується діабетом, гіпертонією, дисліпідемією.
- Малорухливий спосіб життя: сприяє ожирінню, гіпертензії та порушенню обміну речовин.
- Нездорове харчування: надлишок насичених жирів, трансжирів, солі, цукру сприяє розвитку захворювання.
- Стрес: впливає на артеріальний тиск, обмін речовин і поведінкові звички.
- Хронічні запальні захворювання: ревматоїдний артрит, вовчак, псоріаз та інші збільшують ризик через постійне запалення.
- Інші фактори: синдром обструктивного апное сну, хронічна хвороба нирок, гіпотиреоз, підвищене згортання крові, високий рівень гомоцистеїну.
Фактори ризику часто діють у комплексі, посилюючи вплив один одного. Наприклад, ожиріння підвищує ймовірність розвитку діабету та гіпертензії. Саме тому важливий комплексний підхід до оцінки й зниження серцево-судинного ризику.
Симптоми атеросклерозу: як розпізнати хворобу
Атеросклероз часто розвивається безсимптомно протягом років. Перші прояви виникають тоді, коли просвіт артерії звужується більш ніж на 70% або виникає гостре ускладнення — розрив бляшки й утворення тромбу. Симптоми залежать від локалізації ураження.
Загальні ознаки
- Підвищена втомлюваність;
- Слабкість;
- Запаморочення;
- Задишка;
- Проблеми з пам'яттю та концентрацією;
- Серцебиття.
Ці симптоми неспецифічні. Для діагностики важливі прояви ураження конкретних артерій.
Атеросклероз коронарних артерій (Ішемічна хвороба серця)
- Стенокардія: біль або тиск за грудиною, що виникає при фізичному навантаженні або стресі й полегшується в спокої.
- Задишка: під час навантаження або в спокої на пізніх стадіях.
- Слабкість, втома, серцебиття.
- Інші симптоми: нудота, запаморочення, холодний піт.
Атеросклероз сонних та хребтових артерій (Церебральний атеросклероз)
- Транзиторна ішемічна атака (ТІА): короткочасне оніміння, слабкість, порушення мови чи зору.
- Хронічна недостатність мозкового кровообігу: погіршення пам'яті, уваги, запаморочення, шум у вухах.
Атеросклероз артерій кінцівок (Захворювання периферичних артерій)
- Переміжна кульгавість: біль або судоми в ногах під час ходьби.
- Біль у спокої: особливо вночі.
- Інші симптоми: холодні ноги, зміна кольору шкіри, уповільнення росту нігтів, еректильна дисфункція у чоловіків.
Атеросклероз ниркових артерій
- Артеріальна гіпертензія, важко контрольована;
- Погіршення функції нирок.
Атеросклероз аорти
- Грудна аорта: біль у грудях або спині, симптоми інсульту.
- Черевна аорта: біль у животі або спині, порушення кровопостачання ніг і кишечника.
Ускладнення атеросклерозу
Атеросклероз небезпечний насамперед своїми ускладненнями. Вони виникають через критичне звуження артерій або розрив бляшки з утворенням тромбу, який перекриває кровотік. Часто саме ускладнення стає першим проявом хвороби.
Основні ускладнення атеросклерозу
Ішемічна хвороба серця (ІХС) та інфаркт міокарда
Ураження коронарних артерій призводить до стенокардії, а при раптовій закупорці судини — до інфаркту міокарда. Можливі також серцева недостатність і аритмії.
Інсульт
Атеросклероз сонних або хребтових артерій спричиняє ішемічний інсульт або транзиторну ішемічну атаку (ТІА). Інсульт викликає незворотні порушення руху, мови, пам’яті чи смерть.
Захворювання периферичних артерій (ЗПА)
Атеросклероз артерій ніг проявляється болем при ходьбі (переміжною кульгавістю), а на пізніх стадіях — болем у спокої, утворенням виразок, гангреною та ризиком ампутації кінцівки.
Аневризми
Атеросклероз послаблює стінку артерії, сприяючи розвитку аневризм, найчастіше черевної аорти. Розрив аневризми призводить до масивної кровотечі й високої смертності.
Хронічна хвороба нирок (ХХН)
Ураження ниркових артерій викликає стеноз, порушення фільтраційної функції нирок і прогресування до хронічної ниркової недостатності, що може потребувати діалізу або трансплантації.
Системний характер ускладнень
Атеросклероз вражає артерії у всьому тілі. Наявність хвороби в одному судинному басейні (наприклад, у серці) значно підвищує ризик ураження мозку, нирок або кінцівок. Це вимагає комплексного підходу до діагностики, лікування та контролю всіх факторів ризику.
Діагностика атеросклерозу
Діагностика атеросклерозу включає збір анамнезу, фізичний огляд, лабораторні аналізи та інструментальні обстеження. Підхід завжди індивідуальний: від базових тестів до складних методик.
Збір анамнезу та фізичний огляд
Лікар оцінює:
- Симптоми (біль у грудях, ногах, епізоди оніміння, слабкість);
- Наявність факторів ризику (куріння, діабет, гіпертензія, спадковість).
Під час огляду:
- Вислуховуються судинні шуми;
- Перевіряється пульс на кінцівках;
- Вимірюється артеріальний тиск (на обох руках);
- Оцінюється стан шкіри та наявність трофічних змін.
Аналізи крові
- Ліпідограма: загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди.
- Глюкоза, глікований гемоглобін (HbA1c): оцінка ризику діабету.
- С-реактивний білок (hs-CRP): запальні процеси.
- Ниркові проби: оцінка функції нирок.
Ультразвукове дослідження
- Допплерографія: оцінка кровотоку в сонних, ниркових артеріях і кінцівках.
- Транскраніальна допплерографія (ТКД): дослідження судин мозку.
- Ехокардіографія: оцінка стану серця.
КТ- та МР-ангіографія
- КТ-ангіографія (КТА): деталізована оцінка стенозу артерій, виявлення кальцинованих бляшок, аневризм.
- КТ коронарних артерій (CAC score): визначення коронарного кальцію.
- МР-ангіографія (МРА): візуалізація судин без використання рентгенівського випромінювання.
Коронарна ангіографія
Інвазивне дослідження коронарних артерій — "золотий стандарт" діагностики ішемічної хвороби серця. Виконується для точного визначення локалізації та ступеня стенозу.
Інші методи
- Електрокардіограма (ЕКГ): виявлення ішемії, перенесеного інфаркту.
- Стрес-тести: фізичне навантаження або фармакологічне стимулювання для виявлення прихованої ішемії.
- Щиколотково-плечовий індекс (ЩПІ): простий тест для виявлення захворювання периферичних артерій.
Сучасна діагностика атеросклерозу орієнтована не лише на виявлення звуження судин, а й на оцінку стабільності атеросклеротичних бляшок для визначення ризику гострих ускладнень.
Лікування атеросклерозу
Мета лікування — зупинити прогресування хвороби, знизити ризик інфаркту, інсульту та покращити якість життя. Терапія включає зміну способу життя, медикаменти та інвазивні втручання (за потреби).
Зміна способу життя
Це базовий етап лікування та профілактики:
- Здорове харчування: зниження споживання насичених жирів, трансжирів, холестерину, солі та цукру. Перевага — овочі, фрукти, риба, цільнозернові, горіхи. Рекомендована середземноморська дієта.
- Фізична активність: мінімум 150 хвилин на тиждень (ходьба, плавання, танці).
- Відмова від куріння: ключовий крок для стабілізації бляшок і зниження ризику тромбозу.
- Контроль ваги: зниження ІМТ до <25 кг/м².
- Обмеження алкоголю: не більше 1–2 доз/день.
- Антистрес: здоровий сон, техніки релаксації.
Медикаментозне лікування
Залежно від ризику та супутніх захворювань:
- Статини — основа лікування: знижують ЛПНЩ, стабілізують бляшки, запобігають інфарктам (аторвастатин, розувастатин).
- Інші гіполіпідемічні засоби: езетиміб, інгібітори PCSK9, бемпедоєва кислота, фібрати.
- Антигіпертензивні препарати: для тиску <130/80 мм рт. ст. (іАПФ, БРА, бета-блокатори, діуретики).
- Антиагреганти: аспірин, клопідогрель — для профілактики тромбозу (особливо після інфаркту чи стентування).
- Антикоагулянти: при супутній фібриляції передсердь, тромбозах.
- Препарати для контролю діабету: метформін, SGLT2-інгібітори, GLP-1 агоністи — знижують серцево-судинний ризик.
- Інші засоби: нітрати, ранолазин, препарати для покращення мікроциркуляції.
Інвазивне лікування
Застосовується при критичному стенозі або високому ризику ускладнень:
- Ангіопластика та стентування (ЧКВ): розширення звуженої артерії з установкою стента.
- Аорто-коронарне шунтування (АКШ): створення обхідного шляху для крові при множинних ураженнях судин.
- Ендартеректомія: хірургічне видалення бляшки (зазвичай із сонної артерії).
- Атеректомія, тромболізис, тромбектомія: менш поширені, але ефективні методи у вибраних випадках.
Навіть після успішного втручання пацієнт повинен довічно дотримуватись здорового способу життя та приймати призначені препарати. Атеросклероз — системне захворювання, яке вимагає постійного контролю.
Профілактика атеросклерозу: як знизити ризик
Атеросклероз розвивається повільно та безсимптомно, але може раптово призвести до інфаркту, інсульту чи іншого ускладнення. Профілактика — ключ до збереження здоров’я судин.
Первинна профілактика (до виникнення захворювання)
Спрямована на запобігання розвитку атеросклерозу у здорових людей:
- Збалансоване харчування: більше овочів, фруктів, цільнозернових, бобових, риби; менше солі, трансжирів і цукру.
- Фізична активність: мінімум 150 хв/тиждень аеробних вправ.
- Відмова від куріння.
- Контроль ваги та обхвату талії.
- Обмеження алкоголю.
- Регулярні медогляди: перевірка тиску, холестерину, глюкози.
- Оцінка ризику ASCVD: для осіб 40–75 років — прогноз 10-річного ризику серцево-судинних подій.
- Медикаменти за показами: статини, гіпотензивні препарати — лише при високому ризику. Аспірин — лише у вибраних випадках.
Вторинна профілактика (після діагнозу або події)
Спрямована на запобігання повторним серцево-судинним ускладненням у людей з діагнозом ІХС, інсультом або ЗПА:
- Цільовий рівень ЛПНЩ: <1.8 ммоль/л або <1.4 ммоль/л (дуже високий ризик).
- Медикаменти:
- Здоровий спосіб життя — без компромісів.
- Кардіореабілітація — фізичне відновлення, навчання, психологічна підтримка.
Коли звертатися до лікаря?
Негайно зверніться, якщо відчуваєте:
- Біль або тиск у грудях, що віддає в руку, шию чи спину;
- Раптову слабкість, оніміння, порушення мови чи зору;
- Різкий біль у животі чи спині.
Плановий візит рекомендований, якщо:
- Є біль у ногах при ходьбі, задишка, повільне загоєння ран;
- У вас наявні фактори ризику або обтяжений сімейний анамнез.
Профілактика — найефективніша стратегія боротьби з атеросклерозом. Вона включає зміну способу життя, регулярний контроль стану судин і, за потреби, медикаменти. Своєчасне виявлення ризиків дозволяє запобігти ускладненням та продовжити активне життя.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
