Аритмія — це порушення нормального ритму серця. Воно може проявлятись у вигляді занадто частих (тахікардія), занадто рідких (брадикардія) або нерегулярних серцевих скорочень. У деяких випадках аритмії нешкідливі, але іноді вони можуть становити загрозу життю — викликати інсульт, серцеву недостатність або раптову зупинку серця.
Ритм серця задає синоатріальний вузол — природний кардіостимулятор у правому передсерді. Електричний імпульс проходить послідовно через передсердя, атріовентрикулярний вузол, пучок Гіса та волокна Пуркіньє. Цей ланцюг забезпечує скоординоване скорочення серцевих камер і ефективне виштовхування крові.
У дорослої людини нормальна частота серцевих скорочень у спокої — 60–100 ударів на хвилину. Порушення будь-якої частини цієї системи — зміна джерела імпульсу, швидкості чи послідовності його проведення — призводить до аритмії.
Аритмії поділяються за:
Тахікардія – ритм понад 100 уд/хв у стані спокою. Може бути фізіологічною або патологічною.
Основні види:
Синусова тахікардія – ритм із СА-вузла. Причини: анемія, лихоманка, гіпертиреоз.
Надшлуночкові тахікардії (НШТ) – ритм з передсердь або АВ-вузла.
Шлуночкова тахікардія (ШТ) – потенційно небезпечна. Буває:
Брадикардія – <60 уд/хв. Фізіологічна у спортсменів або під час сну. Патологічна – через порушення СА-вузла або блокаду.
Основні види:
Синусова брадикардія – часта причина: гіпотиреоз, ліки.
Синдром слабкості СА-вузла (СССВ) – ритм уповільнюється або зупиняється.
АВ-блокади – порушення передачі імпульсу між передсердями та шлуночками.
Екстрасистолія – скорочення, яке виникає раніше норми. Джерело – поза СА-вузлом.
Класифікація:
Фібриляція передсердь (ФП) – хаотичний ритм 350–700 уд/хв. Немає ефективних скорочень передсердь. Ризик інсульту через утворення тромбів.
Форми ФП:
Тріпотіння передсердь (ТП) – швидкий, але регулярний ритм (250–350 уд/хв). Часто переходить у ФП.
Найнебезпечніші форми, часто призводять до зупинки серця.
Шлуночкова тахікардія (ШТ) – порушує кровообіг, може перейти у фібриляцію.
Тріпотіння шлуночків – близько 300 уд/хв, потребує дефібриляції.
Фібриляція шлуночків (ФШ) – хаотичні імпульси >300 уд/хв. Кровообіг зупиняється. Необхідна негайна реанімація.
СА-блокада – імпульс не доходить до передсердь, на ЕКГ – випадіння зубців.
АВ-блокада:
І ступінь – сповільнене проведення (P-R подовжений).
ІІ ступінь:
ІІІ ступінь – повна блокада: передсердя й шлуночки скорочуються незалежно.
Внутрішньошлуночкові блокади – порушення по ніжках пучка Гіса. Можуть бути безсимптомними, але вказують на структурні зміни в серці.
Аритмія може протікати непомітно або з вираженими симптомами. У деяких випадках її виявляють випадково під час ЕКГ. В інших — вона суттєво погіршує самопочуття та якість життя.
Інтенсивність симптомів не завжди вказує на тяжкість порушення. Наприклад:
Аритмії можуть виникати через хвороби серця, проблеми з іншими органами, спосіб життя або вплив зовнішніх чинників. Часто причини поєднуються — наприклад, гіпертонія + ожиріння + стрес.
Хронічні захворювання
Тимчасові стани
Щоб ефективно лікувати аритмію, потрібно точно встановити її тип, частоту, тривалість, зв’язок із симптомами та виявити можливу причину. Для цього використовують комплексний підхід: від базової ЕКГ до глибоких інструментальних методів.
Швидкий і доступний метод, що дозволяє:
Пацієнт носить портативний реєстратор ЕКГ 24–72 години. Переваги:
Подійний моніторинг: пацієнт активує запис під час симптомів.
Імплантований петлевий рекордер (ILR): мініпристрій під шкірою реєструє аритмії до 3 років. Застосовується при рідкісних, але серйозних епізодах (непритомність, синкопе).
Оцінює:
Велоергометрія / тредміл: ЕКГ під фізичним навантаженням.
Стрес-ехокардіографія: оцінка серця під фізичним або медикаментозним навантаженням.
Ці тести допомагають виявити:
Інвазивний метод. Через судини вводять електроди в серце для:
Аналізи крові: електроліти, гормони щитоподібної залози, гемоглобін, маркери ішемії.
Рентген ОГК: оцінка розмірів серця, стану легень.
КТ / МРТ серця: детальна візуалізація міокарда, вроджених вад, судин.
Все залежить від:
Часто діагностика починається зі стандартної ЕКГ і поступово розширюється до глибших методів. Тільки комплексний підхід дозволяє встановити точний діагноз і підібрати ефективне лікування.
Мета лікування — не завжди повне усунення аритмії. Часто важливіше:
Тактика залежить від типу аритмії, симптомів, стану серця, супутніх хвороб і способу життя.
Антиаритмічні препарати (ААП)
Залежно від типу аритмії та наявності серцевих патологій лікар призначає:
Антикоагулянти
Запобігають утворенню тромбів при фібриляції передсердь.
Відновлення нормального ритму електричним розрядом. Проводиться під седацією. Використовується при:
Малоінвазивна процедура, що знищує аритмогенну ділянку серця:
Застосовується при:
Кардіостимулятор (ШВР)
Застосовується при симптоматичних брадикардіях:
ІКД (кардіовертер-дефібрилятор)
Рятує життя при загрозі раптової зупинки серця. Автоматично визначає і зупиняє шлуночкові тахіаритмії:
Не всі аритмії можна попередити — деякі мають генетичну або вроджену природу. Але більшість порушень ритму пов'язані зі способом життя, хронічними захворюваннями та віковими змінами. Саме ці аритмії можна попередити або контролювати.
Викликайте швидку негайно (103), якщо з’явились: