Форма зв’язку

Залиште свої контактні дані. Ми зв'яжемося з вами найближчим часом та надамо експертну консультацію

Дякуємо за ваш запит!
Ми успішно отримали вашу заявку на прийом до лікаря.
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш адміністратор для підтвердження запису або уточнення деталей.

Oops! Something went wrong while submitting the form.

Аортальний стеноз

Залишити звернення

4.9

350+ відгуків

Що таке аортальний стеноз

Аортальний стеноз — це звуження отвору аортального клапана, яке ускладнює викид крові з лівого шлуночка в аорту. Через це серце змушене працювати з більшим навантаженням. Найчастіше ця патологія вражає людей похилого віку, частіше чоловіків.

Аортальний клапан розташований між лівим шлуночком і аортою. У нормі його стулки відкриваються під час скорочення серця, пропускаючи кров, і закриваються після, запобігаючи зворотному току. При стенозі стулки потовщуються, кальцифікуються або зростаються, що зменшує отвір і ускладнює кровотік.

Стеноз прогресує поступово. Спочатку симптоми можуть бути відсутні, але з часом з’являються втома, запаморочення, біль у грудях, задишка. Без лікування зростає ризик серцевої недостатності та летальних ускладнень.

Причини аортального стенозу

Аортальний стеноз може бути вродженим або набутим.

Вроджений аортальний стеноз

Найчастіше вроджені форми виявляють до 30 років. Основні причини:

Двостулковий аортальний клапан — найпоширеніша вада. Призводить до ранньої кальцифікації та розвитку стенозу (часто до 60 років). Вимагає регулярного спостереження через ризик аортопатій.
Одностулковий, чотиристулковий клапан або аномальна будова — рідкісні варіанти, які також викликають звуження.
Звужене клапанне кільце або фіброзна мембрана під клапаном — можуть механічно обмежувати відтік крові.

Набутий аортальний стеноз

Переважно розвивається з віком. Основні причини:

Кальцифікуючий (віковий) стеноз — найчастіша причина у людей 60+ років. Пов’язаний із фіброзом і кальцифікацією стулок, що порушують їхню рухливість. Має подібність до атеросклерозу, але є окремим патологічним процесом.
Ревматичний стеноз — наслідок ревматичної лихоманки в дитинстві. Характеризується зрощенням стулок і часто супроводжується ураженням інших клапанів.
Інші причини: інфекційний ендокардит, системні захворювання сполучної тканини, променева терапія, хронічна хвороба нирок, хвороба Педжета.

Фактори ризику

Немодифіковані:

Вік (особливо після 60 років)
Чоловіча стать
Вроджені аномалії клапана
Сімейна історія захворювань серця

Модифіковані:

Артеріальна гіпертензія
Гіперхолестеринемія
Куріння
Цукровий діабет
Хронічна хвороба нирок
Псоріаз
Перенесена ревматична лихоманка

Від причини залежать тактика спостереження і лікування. Контроль супутніх захворювань та факторів ризику може сповільнити прогресування стенозу навіть без можливості повної профілактики.

Симптоми аортального стенозу: коли звертатися до лікаря?

Аортальний стеноз може довго не давати про себе знати. Саме тому важливо розуміти його ранні ознаки та критичні симптоми, що потребують негайного звернення до лікаря.

Ранній перебіг: безсимптомно або неспецифічно

На початку хвороби серце ще компенсує звуження клапана, тому симптомів може не бути навіть при значному стенозі. Якщо ознаки з’являються, вони зазвичай малопомітні:

Підвищена втомлюваність
Загальна слабкість
Зниження витривалості

Без лікування навіть безсимптомний стеноз прогресує. Після появи симптомів ризик ускладнень і смертності зростає різко — до 50% протягом 2 років.

Класичні симптоми: тріада SAD

Поява трьох характерних симптомів вказує на важку форму стенозу:

Задишка (Dyspnea) — спочатку при фізичному навантаженні, згодом навіть у спокої.
Біль у грудях (Angina) — тиск, печіння або тяжкість за грудиною.
Запаморочення / втрата свідомості (Syncope) — особливо під час навантаження або раптового вставання.

Ознаки прогресування: симптоми серцевої недостатності

Постійна задишка, навіть у спокої
Ортопное (утруднене дихання в положенні лежачи)
Нічні напади задухи
Набряки ніг, іноді живота
Відчуття тяжкості або тиску в грудях
Серцебиття, перебої в ритмі
Холодний липкий піт

Ці симптоми свідчать про виснаження резервів серця.

Скарги при аортальному стенозі часто схожі на симптоми ішемічної хвороби серця або вікових змін, що ускладнює діагностику. Тому важлива аускультація серця та ехокардіографія навіть при незначних симптомах у літніх людей чи пацієнтів із факторами ризику.

Симптоми у дітей

У дітей з вродженим стенозом симптоми мають свої особливості:

Задишка під час годування чи ігор
Млявість, відмова гратися
Поганий апетит, повільний набір ваги
Посиніння губ або шкіри при навантаженні
Відчутне або нерегулярне серцебиття
Часті інфекції дихальних шляхів

Класифікація та стадії аортального стенозу

Розподіл аортального стенозу за типами та ступенями дозволяє точніше оцінити стан пацієнта і вибрати оптимальну тактику лікування.

Типи стенозу за локалізацією

Залежно від розташування звуження виділяють три форми:

Клапанний стеноз — найпоширеніший. Звуження виникає через потовщення, кальцифікацію або зрощення стулок клапана.
Підклапанний (субаортальний) — звуження під клапаном, зазвичай спричинене фіброзною мембраною або гіпертрофією міжшлуночкової перегородки.
Надклапанний (супрааортальний) — рідкісний варіант, при якому звуження локалізується вище клапана. Часто пов’язаний з генетичними синдромами (наприклад, синдром Вільямса).

Ступені тяжкості аортального стенозу

Ступінь стенозу визначають за результатами ехокардіографії з допплерографією.

Ключові показники:

AVA (площа отвору клапана)
Vmax (максимальна швидкість кровотоку)
Середній градієнт тиску

Основні стадії

Легкий стеноз
AVA > 1.5 см², Vmax < 3.0 м/с
Симптоми зазвичай відсутні.
Помірний стеноз
AVA 1.0–1.5 см², Vmax 3.0–4.0 м/с
Можлива втома при навантаженні.
Важкий стеноз
AVA < 1.0 см², Vmax > 4.0 м/с
Виражені симптоми, високий ризик ускладнень. Часто потребує оперативного втручання.

Особливі форми: низькопотоковий стеноз

Існують атипові форми, коли при зменшеній площі клапана тиск залишається низьким:

Низькопотоковий, низькоградієнтний стеноз

Може виникати при зниженій фракції викиду або навіть при її збереженні (так званий “парадоксальний стеноз”). Потребує додаткових обстежень (стрес-ЕхоКГ, КТ, МРТ) для уточнення тяжкості.

Діагностика аортального стенозу

Для підтвердження діагнозу та оцінки тяжкості аортального стенозу застосовують комплексний підхід: клінічний огляд, аускультацію та інструментальні дослідження.

Огляд лікаря та аускультація

Перший етап — фізикальний огляд та прослуховування серця:

Систолічний шум у правому другому міжребер’ї, що іррадіює на шию. Має наростаючо-спадну форму.
Ослаблений другий тон, можливе його парадоксальне розщеплення.
Pulsus parvus et tardus — ослаблений і уповільнений пульс на сонних артеріях.
Низький систолічний артеріальний тиск.

Аускультація допомагає запідозрити стеноз, але не дозволяє точно оцінити його тяжкість — потрібні інструментальні методи.

Електрокардіограма (ЕКГ)

Нормальна при легких формах.
Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка (високі зубці R, зміни ST-T).
Можливі порушення провідності (AV-блокада, блокада лівої ніжки пучка Гіса).

ЕКГ не оцінює клапан, але фіксує наслідки перевантаження серця.

Ехокардіографія (ЕхоКГ)

Ключовий метод діагностики. Дозволяє:

Візуалізувати клапан і його стулки
Виміряти площу отвору (AVA)
Визначити швидкість кровотоку та градієнт тиску
Оцінити функцію лівого шлуночка (LVEF) та його гіпертрофію
Виявити супутні ураження клапанів

При недостатній якості зображення проводять черезстравохідну ехокардіографію.

Додаткові обстеження

Рентген грудної клітки

Кальцифікація клапана
Збільшення тіні серця
Ознаки застою крові в легенях

КТ серця та аорти

Детальна оцінка кальцифікації
Оцінка аорти перед TAVI
Аналіз прохідності периферичних артерій

Катетеризація серця та коронарографія

Застосовується при сумнівних результатах ЕхоКГ
Перед операцією — для виявлення супутньої ішемічної хвороби серця

Стрес-тести

У безсимптомних пацієнтів — для виявлення прихованих ознак
У симптомних — протипоказані через ризик ускладнень

Методи лікування аортального стенозу

Вибір тактики лікування залежить від тяжкості стенозу, наявності симптомів, віку, загального стану здоров’я та супутніх захворювань.

Спостереження та медикаментозна терапія

Динамічне спостереження

Кому показане: пацієнтам із безсимптомним стенозом (легким, помірним, або навіть важким — за відсутності скарг).
Як проводиться: регулярні огляди та ехокардіографія кожні 6–12 місяців (частота залежить від ступеня стенозу).

Медикаменти — лише для контролю симптомів

Ліки не лікують стеноз, але допомагають при супутніх станах:

Задишка, набряки: діуретики
Аритмії: бета-блокатори, дигоксин, аміодарон
Профілактика тромбозів: антикоагулянти (при ФП)
Гіпертензія та ішемічна хвороба серця: індивідуально підібрана терапія

Медикаменти не усувають механічну перешкоду на клапані. При появі симптомів потрібне хірургічне втручання.

Хірургічна заміна аортального клапана (SAVR)

“Золотий стандарт” лікування важкого симптоматичного стенозу.

Проводиться через стернотомію з використанням апарату штучного кровообігу. Видаляється уражений клапан, імплантується новий:

Механічний клапан: довговічний, потребує постійної антикоагуляції
Біологічний клапан: не потребує антикоагулянтів, але служить 10–15 років

Показання:

Важкий стеноз із симптомами
Деякі безсимптомні пацієнти з дисфункцією ЛШ або швидким прогресуванням
Комбіновані втручання (наприклад, разом із шунтуванням)

Транскатетерна імплантація клапана (TAVI/TAVR)

Малоінвазивна альтернатива хірургії, особливо для пацієнтів із високим або проміжним ризиком.

Новий клапан доставляється до серця через стегнову артерію.
Не потребує розтину грудної клітки чи зупинки серця.
Часто виконується під місцевою анестезією.

Показання:

Раніше — лише пацієнти з високим хірургічним ризиком
Сьогодні — розширено на пацієнтів з низьким ризиком

Інші методи

Балонна вальвулопластика

Тимчасове розширення отвору клапана за допомогою балона. Застосовується:

у дітей із вродженим стенозом без кальцифікації
як “міст” до TAVI/SAVR у тяжких пацієнтів

Реконструкція клапана (операція Озакі)

Відновлення власного клапана з використанням тканин пацієнта.
Дає змогу уникнути протезування.
Вимагає високої хірургічної кваліфікації.

Ультразвукова декальцинація

Видалення кальцієвих відкладень зі стулок клапана.
Проводиться в обраних пацієнтів похилого віку.
Має обмежену довготривалу ефективність.

TAVI/TAVR — сучасна альтернатива операції на відкритому серці

Транскатетерна імплантація аортального клапана (TAVI/TAVR) — малоінвазивний метод лікування аортального стенозу, що дозволяє уникнути відкритої операції. Метод став проривом для пацієнтів із високим хірургічним ризиком і сьогодні активно застосовується й при середньому та низькому ризику.

Основні показання:

Важкий симптоматичний аортальний стеноз
Високий або проміжний хірургічний ризик (вік 75+, супутні захворювання, перенесені операції)
Неможливість традиційної операції (неоперабельність)
Дисфункція біопротеза (повторне втручання — Valve-in-Valve)
Можливість раннього втручання при безсимптомному стенозі (дослідження EARLY TAVR)

Абсолютні протипоказання:

Очікувана тривалість життя <1 року
Вкрай поганий загальний стан
Відсутність судинного доступу
Відсутність спеціалізованої кардіохірургічної підтримки
Активний ендокардит

Відносні протипоказання:

Двостулковий клапан (розглядається індивідуально)
Відсутність кальцинатів
Не пролікована ішемічна хвороба серця
Вкрай низька фракція викиду (<20%)
Тромб у лівому шлуночку
Анатомічно несприятливі умови

Переваги TAVI

Без розрізу грудини: доступ через стегнову артерію
Швидке відновлення: коротке перебування в стаціонарі
Менше ускладнень: низький ризик пов’язаний із загальним наркозом
Відсутність потреби в довічній антикоагуляції (на відміну від механічних клапанів)
Можливість лікування раніше неоперабельних пацієнтів
Краща рання якість життя: швидше повернення до активності

Можливі ризики та обмеження

Судинні ускладнення: кровотеча або пошкодження артерій
Інсульт: можливий, але частота подібна до SAVR
Паравальвулярна регургітація: неповне прилягання клапана
Порушення провідності: можливість потреби в імплантації кардіостимулятора
Невизначена довговічність: середньострокові результати добрі, але довгострокові ще вивчаються
Складна анатомія: не кожен пацієнт технічно підходить
Необхідність досвідченої команди: втручання можливе лише у спеціалізованих центрах

Прогноз та можливі ускладнення аортального стенозу

Прогноз при аортальному стенозі залежить від тяжкості захворювання, наявності симптомів та своєчасного лікування. Рання діагностика та втручання суттєво покращують виживаність і якість життя.

Прогноз без лікування

Безсимптомний стеноз: ризик серйозних ускладнень — до 1% на рік, але зростає з часом.

Симптоматичний важкий стеноз: прогноз різко погіршується:

При стенокардії — виживаність ≈ 5 років
При непритомності — ≈ 3 роки
При серцевій недостатності — ≈ 2 роки

Без лікування 50% пацієнтів із симптомами помирають протягом 2 років, 80% — за 5 років. Ризик раптової смерті — до 10–15% на рік.

Прогноз після лікування

SAVR або TAVI значно покращують тривалість і якість життя.
Успіх залежить від віку, функції лівого шлуночка, типу клапана, супутніх захворювань.
Після операції пацієнт потребує пожиттєвого кардіологічного нагляду та контролю роботи клапана.

Ускладнення аортального стенозу

Серцева недостатність

Розвивається через перевантаження та ослаблення лівого шлуночка.
Може прогресувати до правошлуночкової недостатності.

Аритмії

Фібриляція передсердь — поширене ускладнення, підвищує ризик інсульту.
Можливі шлуночкові аритмії, AV-блокади, потреба в кардіостимуляторі.

Інфекційний ендокардит

Уражений або штучний клапан схильний до бактеріального інфікування.
Має високу смертність і потребує термінового лікування.

Інсульт та тромбоемболії

Тромби можуть утворюватися на клапані або в серці.
Можуть викликати ішемічний інсульт або ураження інших органів.

Раптова серцева смерть

Часто пов’язана з фатальними аритміями або гострою декомпенсацією серця.
Особливо висока ймовірність — при тяжкому симптоматичному стенозі.

Інфаркт міокарда

Виникає через нестачу кисню у гіпертрофованому міокарді, навіть без коронарного атеросклерозу.

Кровотечі (синдром Хейда)

Шлунково-кишкові кровотечі через порушення згортання (синдром фон Віллебранда), характерні при тяжкому стенозі.

Профілактика та життя з аортальним стенозом

Повністю запобігти розвитку дегенеративного аортального стенозу наразі неможливо. Однак існують способи знизити ризик деяких форм захворювання та зберігати якість життя з наявним діагнозом.

Чи можна запобігти аортальному стенозу?

Первинна профілактика:

Ревматична лихоманка: своєчасне лікування стрептококових інфекцій горла, вторинна профілактика у пацієнтів із ревматизмом.

Фактори серцево-судинного ризику:

контроль артеріального тиску
нормалізація рівня холестерину та глюкози
відмова від куріння
підтримання здорової маси тіла

Хоча ці заходи не гарантують запобігання стенозу, вони покращують загальний стан серцево-судинної системи та знижують ризик ускладнень.

Вторинна профілактика:

Регулярне спостереження
Рання діагностика прогресування
Вчасне лікування (SAVR або TAVI)