Аневризма аорти

Залишити звернення

Що таке аневризма аорти

Аневризма аорти — це патологічне розширення ділянки аорти більш ніж на 50% від норми. Найчастіше уражується черевна аорта — у цьому випадку про аневризму говорять при діаметрі ≥30 мм. Стан розвивається через ослаблення стінки судини та часто тривалий час протікає безсимптомно.

Без лікування аневризма може призвести до смертельно небезпечних ускладнень — розриву або розшарування аорти.

Аорта, немов велике, потужне дерево, розгалужується на безліч дрібніших судин і у дорослих людей має в нормальному стані діаметр висхідного відділу не більше 3 см, а низхідного - до 2-2,5 см. При формуванні аневризми стінки судини розтягуються, і діаметр збільшується мінімум удвічі. Відбувається це на ділянках, де тканини аорти стали менш міцними та еластичними, найчастіше не на тлі атеросклерозу чи інших захворювань.

Аневризма аорти

Типи аневризми аорти

Аневризму класифікують за кількома ознаками: локалізацією, причиною, формою, будовою стінки та наявністю симптомів. Це важливо для оцінки ризиків і вибору лікування.

За локалізацією

  • Грудна аорта — висхідна, дуга або низхідна частина. Може тиснути на трахею, стравохід, нерви.
  • Черевна аорта — найпоширеніший тип (≈90%). Зазвичай розташована нижче ниркових артерій.
  • Торакоабдомінальна — охоплює грудну й черевну ділянку. Має складну анатомію та високий ризик.

За причиною виникнення

  • Атеросклеротичні — найчастіші. Пов’язані з віком, холестерином і гіпертонією.
  • Дегенеративні — через спадкові або набуті порушення сполучної тканини (Марфан, Елерс-Данлос).
  • Післязапальні — при васкулітах, сифілісі, сепсисі.
  • Посттравматичні — після ударів або операцій (ятрогенні).

За формою

  • Мішкоподібна — локальне випинання стінки, зазвичай у ділянці дуги аорти.
  • Веретеноподібна — рівномірне розширення аорти по всьому периметру. Найпоширеніший тип.

За будовою стінки

  • Справжня аневризма — утворена всіма шарами стінки аорти.
  • Псевдоаневризма — утворюється після пошкодження стінки. Кров утримується лише зовнішнім шаром або оточуючими тканинами.

За клінічним перебігом

  • Безсимптомна — не викликає скарг, виявляється випадково.
  • Симптомна — спричиняє біль або інші прояви (тиснення органів).
  • Розірвана — розрив аорти. Життєво небезпечний стан, потребує негайної допомоги.

Причини та фактори ризику аневризми аорти

Аневризма виникає через ослаблення стінки аорти, яке призводить до її поступового розширення. Це результат дії низки причин і факторів ризику.

Основні причини

  • Атеросклероз — найпоширеніша причина, особливо в осіб старшого віку. Пошкоджує судинну стінку, провокуючи її стоншення.
  • Генетичні синдроми
  • Аортити
  • Травми — ДТП, падіння, ятрогенні ураження після втручань.
  • Вроджені вади — двостулковий аортальний клапан, коарктація аорти.

Хто в групі ризику?

Фактори ризику, що значно підвищують імовірність розвитку аневризми:

  • Вік 60+ — ризик зростає з віком.
  • Чоловіча стать — частіше, ніж у жінок (у 4 рази).
  • Куріння — ключовий фактор, що руйнує судини.
  • Артеріальна гіпертензія — тиск сприяє розтягненню стінки.
  • Атеросклероз — системний процес ураження судин.
  • Сімейна історія — наявність аневризми у родичів підвищує ризик.

Додаткові фактори:

  • Високий холестерин (гіперліпідемія)
  • Надмірна вага, ожиріння
  • Цукровий діабет
  • Малорухливий спосіб життя
  • Хронічне запалення в організмі
  • Хронічний стрес

Пацієнти з кількома факторами ризику потребують регулярного скринінгу та консультацій судинного хірурга. Раннє виявлення рятує життя.

Симптоми аневризми аорти

Аневризма аорти часто не має симптомів і довго залишається непоміченою. Саме тому важливо проводити профілактичні обстеження в групах ризику.

Чому аневризма «тиха»?

Більшість аневризм ростуть повільно й безболісно. Симптоми з’являються, коли:

  • аневризма досягає великих розмірів;
  • починає тиснути на сусідні органи;
  • виникають ускладнення — розрив або розшарування.

Скринінг черевної аорти рекомендований чоловікам 65+ років, які курили.

Симптоми аневризми грудної аорти

  • Біль у грудях або спині — постійний, ниючий, іноді пронизуючий. Може віддавати у шию, щелепу, руку.
  • Задишка, кашель, кровохаркання — через тиск на легені та дихальні шляхи.
  • Осиплість голосу — ураження поворотного гортанного нерва.
  • Дисфагія — труднощі з ковтанням через стиск стравоходу.
  • Синдром верхньої порожнистої вени — набряк обличчя та шиї, розширені вени.
  • Інші прояви: запаморочення, аритмії, симптоми аортальної недостатності, синдром Горнера.

Симптоми аневризми черевної аорти

  • Біль у животі чи попереку — постійний або пульсуючий. Часто імітує захворювання ШКТ, нирок або хребта.
  • Пульсація в животі — відчутна в лежачому положенні або під час огляду.
  • Проблеми з травленням — відчуття переповнення, відрижка, нудота, втрата апетиту.
  • Порушення сечовипускання — рідкісне, можливе іррадіювання болю у пах чи яєчка.
  • Симптоми емболії — "сині пальці", холод у ногах, виразки, біль.
  • Аускультативні ознаки — шум над аортою при прослуховуванні живота.

Наявність будь-якого з цих симптомів, особливо у пацієнтів із факторами ризику (вік, куріння, гіпертонія), потребує термінової консультації судинного хірурга.

Ускладнення аневризми аорти

Аневризма аорти — небезпечний стан через високий ризик розриву, розшарування та тромбоемболії. Ці ускладнення розвиваються раптово та можуть бути смертельними без негайної медичної допомоги.

Розрив аневризми

Розрив — це повне порушення цілісності стінки аорти з масивною внутрішньою кровотечею. Летальність сягає 90%.

Основні симптоми:

  • Раптовий, сильний біль у грудях, животі, спині, що іррадіює в пах, ноги, плечі.
  • Ознаки шоку: падіння тиску, слабкий пульс, холодний піт, запаморочення, втрата свідомості.
  • Здуття живота, гематома в промежині, нудота, блювання, олігурія.
  • У разі підозри — негайно викликати швидку (103). Рахунок йде на хвилини.

Розшарування аорти (дисекція)

Розшарування виникає при розриві внутрішнього шару аорти, коли кров проникає між шарами стінки, утворюючи хибний просвіт.

Симптоми:

  • Різкий, «розриваючий» біль, що може переміщуватись по тілу (груди, спина, живіт).
  • Неврологічні ознаки: порушення мови, слабкість, втрата свідомості.
  • Різниця пульсу або тиску на руках чи ногах.
  • Симптоми ішемії: серця (грудний біль), нирок (зменшення сечі), кишківника (біль, діарея), кінцівок (оніміння, холод, блідість).

Наслідки:

  • Розрив аорти, інфаркт, інсульт, параліч, ниркова недостатність, смерть.

Тромбоемболія

Усередині аневризми можуть утворюватись тромби. Їх фрагменти відриваються та закупорюють артерії в інших органах.

Можливі наслідки:

  • Інсульт / ТІА — при емболії судин мозку.
  • Гостра ішемія кінцівок — біль, оніміння, "сині пальці", ризик гангрени.
  • Інфаркт нирки — біль у попереку, кров у сечі, порушення роботи нирок.
  • Ішемія кишківника — сильний біль у животі, блювання, некроз кишки.

Ускладнення аневризми розвиваються стрімко й потребують екстреної діагностики та лікування. Пацієнти з відомою аневризмою або факторами ризику повинні знаходитись під регулярним контролем лікаря.

Діагностика аневризми аорти

Через тривалий безсимптомний перебіг аневризми, виявити її допомагають лише інструментальні методи. Основу становлять УЗД, КТ і МРТ. Важливо також проводити скринінг для пацієнтів із групи ризику.

Основні методи обстеження

УЗД (дуплексне сканування)

  • Метод вибору для скринінгу та спостереження за черевною аневризмою.
  • Безпечне, доступне, неінвазивне.
  • Точно вимірює діаметр та виявляє тромби.
  • Обмеження: знижена точність при ожирінні, метеоризмі.

КТ-ангіографія (КТА)

Показує:

  • Розміри, форму та довжину аневризми;
  • Залучення гілок та відділів аорти;
  • Кальциноз, тромби, розшарування;
  • Взаємодію з сусідніми структурами.

Мінуси: променеве навантаження, йодовий контраст.

МРТ з ангіографією (МРА)

Альтернатива КТА при:

  • протипоказах до йоду;
  • необхідності уникнення опромінення (молоді пацієнти).

Мінуси: тривалість, ціна, обмеження при імплантах.

Катетерна ангіографія

  • Зараз застосовується переважно під час ендоваскулярних втручань (EVAR/TEVAR), не як первинний метод діагностики.

Додатково використовують:

  • Рентген — може виявити розширення тіні середостіння.
  • ЕхоКГ — корисна при аневризмах висхідної аорти.
  • Фізикальний огляд — виявлення пульсації в животі, шумів (у частини пацієнтів).

Скринінг аневризми черевної аорти (АЧА)

Кому рекомендований:

  • Чоловіки 65–75 років, які курили — одноразове УЗД.
  • Чоловіки 65–75 років без куріння — індивідуально, при інших факторах ризику.
  • Жінки 70+ років — якщо є гіпертензія, куріння, сімейна історія.
  • Пацієнти з сімейною схильністю — обстеження може починатися з 50 років.

Метод:

  • УЗД черевної порожнини — безпечне, точне, ефективне.
  • Якщо діаметр <3 см — додаткові обстеження не потрібні.
  • Якщо аневризму виявлено — консультація судинного хірурга, визначення тактики (спостереження або лікування).

Лікування аневризми аорти

Вибір методу лікування залежить від розміру, швидкості росту, симптомів та загального стану пацієнта. Лікування може бути консервативним або хірургічним.

Коли потрібне лікування?

Показання до операції:

  • Черевна аорта (АЧА):
  • Висхідна грудна аорта:
  • Інші відділи грудної аорти: ≥5.5–6.0 см

Також потрібна операція, якщо:

  • аневризма швидко росте: >5 мм за 6 міс або >1 см за рік
  • з’явились симптоми (біль, компресія, емболія)
  • є ускладнення (розшарування, тромбоз)
  • виявлена мішкоподібна форма

Консервативне лікування (при малих аневризмах)

Основні підходи:

  • Моніторинг:
  • Контроль артеріального тиску:
  • Статини — знижують холестерин і запалення
  • Антитромбоцитарні препарати — за показаннями
  • Повна відмова від куріння
  • Дієта з обмеженням жирів і солі
  • Контроль ваги
  • Помірна фізична активність (без підняття тягарів)
  • Лікування супутніх хвороб

Відкрита операція

Суть:

  • Видалення ураженої ділянки аорти
  • Вшивання штучного протеза (трубчастого або Y-подібного)
  • Відновлення кровотоку через протез

Переваги:

  • Надійність і довговічність
  • Підходить для складних аневризм

Недоліки:

  • Висока інвазивність
  • Ризик ускладнень (кровотеча, інфаркт, інфекція)
  • Тривале відновлення (2–3 міс)

Ендоваскулярне лікування (EVAR / TEVAR)

Суть:

  • Через стегнову артерію встановлюється стент-графт, який ізолює аневризму зсередини.
  • Процедура виконується без розрізів живота чи грудної клітки.

Переваги:

  • Малоінвазивність
  • Швидке відновлення (1–3 дні в стаціонарі)
  • Метод вибору для пацієнтів високого ризику

Обмеження:

  • Підходить не всім: важлива анатомія («шийки» аорти)
  • Можливі ускладнення: ендоліки, тромбоз, міграція стенту
  • Потрібен щорічний контроль (КТ або УЗД)

Рішення приймається індивідуально мультидисциплінарною командою: судинним хірургом, кардіологом, анестезіологом. Враховуються анатомія аневризми, загальний стан пацієнта, ризики та можливості клініки.

Профілактика аневризми аорти

Повністю запобігти аневризмі не завжди можливо, особливо за спадкової схильності. Однак вплив на модифіковані фактори ризику значно знижує ймовірність її розвитку та ускладнень.

Як знизити ризик?

Основні профілактичні заходи:

  • Відмова від куріння — найважливіше.
  • Контроль тиску — підтримка АТ <130/80 мм рт. ст.
  • Здорове харчування — мінімум солі, тваринних жирів і трансжирів.
  • Нормалізація холестерину — за потреби статини.
  • Регулярна фізична активність — помірна, без підйому тягарів.
  • Контроль ваги та ІМТ
  • Управління діабетом
  • Обмеження алкоголю
  • Стрес-менеджмент
  • Скринінг — УЗД черевної аорти для груп ризику.

Профілактика однаково важлива як до появи аневризми, так і при її наявності — щоб уникнути прогресування та ускладнень.

Прогноз при аневризмі аорти

Прогноз залежить від розміру, швидкості росту, своєчасності лікування та загального стану пацієнта.

Що впливає на прогноз?

  • Розмір і ріст аневризми — більша = вищий ризик розриву.
  • Симптоми — їх наявність означає вищу небезпеку.
  • Час виявлення — раннє лікування дає кращі результати.
  • Розрив або розшарування — значно погіршують прогноз.
  • Вік і супутні хвороби — впливають на ризики операції.
  • Тип втручання:
  • Дотримання рекомендацій після лікування — знижує ризик повторних ускладнень.

При своєчасному лікуванні пацієнти можуть жити повноцінним життям. Без лікування великі аневризми — пряма загроза життю.

Коли негайно звертатися до лікаря?

Деякі симптоми можуть свідчити про розрив або розшарування аорти — небезпечні для життя стани. У таких випадках негайно викликайте швидку допомогу (103).

Тривожні симптоми:

  • Раптовий, сильний, «розриваючий» біль у грудях, спині чи животі
  • Різке падіння тиску, слабкість, втрата свідомості
  • Прискорений пульс, блідість, холодна липка шкіра
  • Задишка, відчуття нестачі повітря
  • Ознаки інсульту: оніміння, порушення мовлення, зору
  • Біль або похолодання в нозі, відсутність пульсу
  • Значна різниця тиску/пульсу між руками
  • Раптове посилення болю або пульсації у пацієнта з відомою аневризмою
A red heart on a black background.A red heart on a black background.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом